27 лютого 2026 року справа №640/17694/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №7068822/32773973 від 15.07.2022;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 58 від 29.06.2022 до податкової накладної №825 від 06.08.2021 датою його фактичного надходження до контролюючого органу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним було подано контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, однак контролюючим органом було відмовлено у його реєстрації, не зважаючи на відповідність останнього всім вимогам та критеріям, що визначені Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Також наголосив, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві не містить конкретної інформації, яких саме документів не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2022 відкрито в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
18.03.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 16.01.2023 №03-19/2645/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/17694/22.
18.03.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 прийнято адміністративну справу №640/17694/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
23.05.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідачі стверджують про правомірність прийнятого ними рішення та просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзивах на позовну заяву, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, відповідачі вказують, що позивачем надано не повний пакет первинних документів щодо підтвердження фінансово-господарських операцій. Наголошують, що позивачем не надано документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Також, акцентують увагу на дискреційності повноважень контролюючого органу в частині, що стосується реєстрації розрахунків коригування, з огляду на що вважають, що вимога, заявлена позивачем до Державної податкової служби України, є передчасною.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В рамках своєї діяльності, позивачем було укладено договір поставки з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 , в рамках якого позивачем було виписано покупцю рахунок на оплату будівельних матеріалів № НОМЕР_1 від 15 липня 2021 року на суму 13 684,98 грн, в тому числі ПДВ 2 280,83 грн.
Вказаний товар був оплачений покупцем ФОП ОСОБА_1 відповідно до платіжного №262 від 06 серпня 2021 року на суму 14 542,02 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 423,67 грн.
Як наслідок, відповідно до вимог податкового законодавства, позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано податкову накладну № 825 від 06 серпня 2021 року.
Вказаний товар був отриманий покупцем, про що свідчить підпис у видатковій накладній № 1907-074 від 19 липня 2022 року.
Під час проведення звірки взаєморозрахунків продавця з покупцем встановлено, що Покупцем було здійснено переплату в сумі 857,54 грн.
Вказану суму переплати на підставі прохання Покупця - ФОП ОСОБА_1 було зараховано у рахунок оплати наступного рахунку № БД 00008493 від 17 травня 2022 року.
Вказана переплата була зарахована на підставі листа Вих. 24/02022 від 24 червня 2022 року та Акту взаємозаліку №128 від 29 червня 2022 року.
Таким чином, здійснивши взаємозалік, щодо зайво сплачених грошових коштів в сумі 857,54 грн, позивач 29 червня 2022 року подав на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних розрахунок коригування № 58 від 29 червня 2022 року до податкової накладної №825 від 06 серпня 2021 року.
29 червня 2022 року позивач отримав квитанцію, що розрахунок коригування № 58 від 29 червня 2022 року до податкової накладної № 825 від 06 серпня 2021 року прийнято, але його реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16. ст.201 Податкового Кодексу України Розрахунок коригування на зменшення податкових зобов?язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на не платника податку на додану вартість, складений та поданий на реєстрацію у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних без порушення строків граничних строків реєстрації, що відповідає до п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач відповідно до пунктів 201.16.1-201.16.2 статті 201 ПК України та пропозицій, викладених у квитанції від 29 червня 2022 року, разом з повідомленнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена були надані документи, пояснення.
Зокрема, позивачем було подано копію листа від ФОП ОСОБА_1 до керівника ТОВ «Будівельний двір» з прохання про зарахування у рахунок оплати наступного рахунку № БД 00008493 від 17 травня 2022 року наявної переплати у розмірі сумі 857,54 грн, копію рахунку № БД 0000 27865 від 15 липня 2021 року на суму 13 684,98 грн, в тому числі ПДВ 2 280,83 грн (на підставі, якого ФОП ОСОБА_1 здійснив оплату за поставлений товар, після чого і виникла переплата, що підлягала корегуванню) та відповідні пояснення, щодо законності та змісту подання вказаного вище розрахунку коригування № 58 від 29 червня 2022 року до податкової накладної №825 від 06 серпня 2021 року.
Таким чином, позивачем було подано повний перелік документів та пояснень, що на його думку підтверджують необхідність здійснення та законність операції по поданню до Єдиного реєстру податкових накладних розрахунку коригування № 58 від 29 червня 2022 року до податкової накладної №825 від 06 серпня 2021 року.
15 липня 2022 року за допомогою електронної системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір» від відповідача отримало Рішення регіональної комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у місті Києві № 7068822/32773973 від 15 липня 2022 року за підписом голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної про відмову в реєстрації розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних № 58 від 29 червня 2022 року до податкової накладної №825 від 06 серпня 2021 року.
Відповідно до тексту вказаного рішення, як підставу відмови реєстрації розрахунку коригування № 58 від 29 червня 2022 року до податкової накладної №825 від 06 серпня 2021 року було зазначено: не надання платником податку копій документів первинних документів, щодо постачання/придбання товарів, робіт, послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи які не надано підкреслити).
У Графі «Додаткова інформація» вказано, що платником податку не надано документів, що підтверджують реальність операції по податковій накладній та подію на дату виписки розрахунку коригування.
Так, не погоджуючись з вказаним рішенням регіональної комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у місті Києві №7068822/32773973 від 15 липня 2022 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 58 від 29 червня 2022 року до податкової накладної №825 від 06 серпня 2021 року позивачем було подано відповідну скаргу до Комісії вищого рівня - ДПС України.
Вказана скарга, відповідно до рішення № 27189/32773973/2 від 27 липня 2022 року була залишена без задоволення з підстав: не надання платником податку копій первинних документів, щодо постачання/придбання товарів, робіт, послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Вважаючи, що відповідачі за відсутності правових підстав відмовили у реєстрації розрахунку коригування, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Положення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлюють необхідність коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи, зокрема, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із п. 2 Порядку №1246 розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунки коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Як зазначено у пункті 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до отриманого позивачем повідомлення, реєстрація спірного розрахунку коригування зупинена у зв'язку із його відповідністю пункту 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Додатком №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.
Суд звертає увагу, що відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження того факту, що направлений позивачем на реєстрацію спірний розрахунок коригування відповідав наведеним умовам.
Крім того, контролюючий орган, запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у спірному розрахунку коригуванні для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.
При цьому, позивачем надано копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій.
З наданих позивачем документів встановлено, що правочин між позивачем та його контрагентом належним чином задокументований, оформлений з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства та відображено в податковій звітності позивача, а отже є реальним, товарним, оплатним та таким що відбувся в дійсності.
Суд зауважує, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації розрахунку коригування призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, наведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.
Суд враховує, що позивачем надані копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій.
Проте, комісія регіонального рівня, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують інформацію, яка зазначена в розрахунках коригувань, прийняла оскаржуване рішення №7068822/32773973 від 15 липня 2022 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На думку колегії суддів, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.
Суд зазначає, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
У постанові від 16 лютого 2023 року по справі № 380/7648/22 Верховний Суд вказав, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Поряд з цим, відповідно до правових висновків Верховного Суду у постанові від 29.06.2023 у справі №500/2655/22, задля забезпечення реєстрації податкової накладної платник податку має подати документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку №520) й саме за результатами детального дослідження змісту цих документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Обов'язок податкового органу для цілей визначення наявності підстав для реєстрації податкової накладеної зводиться до встановлення належного та достатнього підтвердження поданими документами даних податкової накладної.
У контексті доводів відповідачів щодо обов'язку позивача доводити реальність здійснення господарської операції, суд зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 29.06.2023 у справі №500/2655/22, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Також, Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
З огляду на викладене, суд зазначає, що оскільки контролюючий орган, пропонуючи позивачу подати підтверджуючі документи, не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації спірного розрахунку коригування на підставі поданих позивачем документів, то підстави для відмови в реєстрації такого розрахунку коригування у податкового органу були відсутні.
У зв'язку з чим, рішення №7068822/32773973 від 15.07.2022 про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірний розрахунок коригування, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.
Тож, оскільки спірне рішення підлягає скасуванню, то, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку № 1246, з метою належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача, наявні підстави для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних поданий позивачем розрахунок коригування № 58 від 29.06.2022 до податкової накладної №825 від 06.08.2021 датою його направлення до реєстрації. Зазначене буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ТОВ «Будівельний двір» під час розгляду справи було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 754907 від 11.10.2022.
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, протиправне рішення якого призвело до виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №7068822/32773973 від 15.07.2022.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 58 від 29.06.2022 до податкової накладної №825 від 06.08.2021 датою його фактичного подання.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір» (місцезнаходження: 03146, м. Київ, вулиця Якуба Коласа, буд. 2, кв.84, ідентифікаційний код 32773973) судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.