02 березня 2026 року м. Київ справа №320/46818/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування вимог позову позивач зазначив, що під час оновлення своїх облікових даних позивачу стало відомо, що його розшукує ІНФОРМАЦІЯ_4 з 15.08.2025, у зв'язку з чим останній звернувся до Нацполіцї, щоб доставити позивача для складання протоколу. Причиною стало неприбуття позивача за повісткою до відповідача. У відповіді на адвокатський запит відповідач послався на неявку позивача за повісткою та неповідомлення позивачем про причини неявки. На думку позивача, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку, а не будь-яких інших відомостей щодо порушення призовником, військовозобов'язаним та резервістом дотримання правил військового обліку. Позивач наголошує, що до адміністративної відповідальності не притягувався, правила військового обліку не порушував, дані уточнив вчасно. Тому відомості до Реєстру щодо порушення позивачем правил військового обліку внесені відповідачем безпідставно.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/46818/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 адміністративну справу №320/46818/25 прийнято до розгляду та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає, відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно наданого позивачем скрин-шоту військово-облікового документу із застосунку «Резерв+» дані позивачем оновлені - 09.07.2024.
Також зазначено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 має порушення правил військового обліку та ТЦК та СП 15.08.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити позивача для складання протоколу. Причина - неприбуття за повісткою до ТЦК та СП.
Відповідно до розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сформованих 03.09.2025, дата взяття ОСОБА_1 на облік: 15.04.2010.
Зареєстроване місце проживання та адреса проживання: « АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді відповідача №17/6736 від 01.04.2025 на адвокатський запит вих. №1808255/01 від 19.08.2025, ОСОБА_1 скеровано повістку з вимогою з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 10.06.2025, однак, останній не з'явився, про причини неявки відповідача не повідомив, будь яких документів з цього приводу не надав. У зв'язку з порушенням ОСОБА_1 вимог абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1,3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, ст. 17 Закону України «Про оборону» та п. 24 розділу Проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З огляду на викладене, позивачу повідомлено про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 у будь-який момент протягом робочого часу з 08.00 год до 17.00 год з понеділка по п'ятницю для складання протоколу про адміністративне правопорушення або подання відповідної заяви, після чого з врахуванням матеріалів справи про адміністративне правопорушення буде винесено відповідну постанову та вжито заходів щодо зняття з розшуку.
Вважаючи дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі-Закон №2232-ХІІ), Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон № 3543-ХІІ), Порядок організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (у редакції на момент виникнення спірних відносин).
За приписами частин першої-третьої статті 1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадянина військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Пунктом 28 та 29 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 560 від 16 травня 2024 року, передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до п. 24 розділу Проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством (ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону» від 06.12.1991, №1932-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до абз. 3, 6 ч. 10 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ «Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк (пп. 3 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі за текстом - Порядок № 1487). Він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Пунктом 19 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (п. 20 Порядку №1487).
Відповідно до статті 1 Закону від 16.03.2016 №1951-VІІІ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі- Закон №1951-VІІІ), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
У відповідності до ч. 8 ст. 5 Закону №1951-VІІІ, органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч. 9 ст. 5 Закону №1951-VІІІ).
Згідно з положеннями ст. 6 Закону №1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як встановлено судом та не заперечується позивачем, останньому відповідачем була направлена повістка з вимогою 10.06.2025 з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач у позові наголосив, що той факт, що він особисто не прибув до відповідача, не є відомостями, які вносяться до реєстру, оскільки, це не є фактом притягнення до відповідальності.
Разом з тим суд акцентує увагу, що позивач підтверджує неприбуття за згаданою повісткою і щодо неправомірності її складення заперечує лише через відсутність відомостей про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Однак, суд не може погодитися з такими твердженнями позивача з огляду на наступне.
Пункт 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII, передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Як встановлено судом, позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що в застосунку Єдиного електронного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резер+» позивача станом на 20.08.2025 наявний запис про порушення позивачем правил військового обліку.
Здійснюючи аналіз норм Закону №1951-VIII, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться, зокрема, і службові дані військовозобов'язаних - відомості про виконання військовозобов'язаними військового обов'язку. Одночасно, норми чинного законодавства України не забороняють наявність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей щодо порушення військовозобов'язаним правил військового обліку. При цьому, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності та відомості про порушення військовозобов'язаним правил військового обліку не є тотожними та рівнозначними поняттями.
Суд зауважує, що сама по собі наявність в застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 210, 210-1 КУпАП, та навпаки, передує складенню стосовно особи протоколу про адміністративне правопорушення та притягненню до адміністративної відповідальності.
При цьому, з моменту виявлення у застосунку «Резерв+» позивачем даних про порушення ним військового обліку, позивач до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з'явився, на отриману відповідь на запит представника щодо нез'явлення на виклик за повісткою, позивач також не відреагував.
Резюмуючи викладене, суд зазначає, що заявлені позовні вимоги фактично обґрунтовані виключно поясненнями позивача. При цьому позивач не заперечує а ні факту отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а ні факту порушення ним правил військового обліку у зв'язку з неявкою за цією повісткою. Водночас, ключовим аргументом позивача щодо протиправності внесення відповідачем відомостей до Реєстру про порушення ним правил військового обліку є твердження про відсутність у відповідача можливості скласти протокол про відповідне правопорушення та винести постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Разом із тим матеріали справи не містять копії повістки, яка була направлена позивачу, що унеможливлює повне з'ясування обставин та порядку його виклику відповідачем, оскільки відомості про її існування містяться лише у позовній заяві та відповіді відповідача на адвокатський запит.
Отже, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача в частині внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку в силу приписів ч.1 ст. 8 Закону №1951.
З огляду на що, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позову.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За наведених обставин у сукупності, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.