про відкриття провадження та направлення адміністративної справи за підсудністю
02 березня 2026 року № 320/61079/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відділу та до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (з урахуванням уточненої позовної заяви),
встановив:
ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відділу та до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
- Визнати протиправними дії Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відділу, що полягають у: відкритті виконавчого провадження № НОМЕР_1 за відсутності заборгованості; накладенні арешту на банківські рахунки ОСОБА_1 ; відмові прийняти докази добровільної сплати штрафу.
-Визнати протиправною бездіяльність Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відділу, що полягає у ненаправленні ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження.
-Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, яка полягала у формальному розгляді скарги ОСОБА_1 та невжитті ефективних заходів захисту права власності.
-Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 року ухвалено залишити без руху позовну заяву.
У подальшому, 18.12.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява від позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Із змісту поданої заяви вбачається, що позивач виконав вимоги ухвали суду та усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, що підтверджується поданою уточненою позовною заявою.
Так, суд зазначає, що подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав, установлених ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, згідно з ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено.
Водночас, дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про необхідність її передачі за підсудністю до іншого суду, виходячи з наступного.
З матеріалів справи суд встановив, що 12 травня 2025 року Києво-Святошинським районним судом Київської області винесено постанову у справі № 369/5366/25 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн.
Відповідно до приписів статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За приписами п.4 ч.1 ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
Отже, зазначений спір віднесено до предметної підсудності місцевого районного руду, як адміністративного, який видав виконавчий документ (постанову) за приписами п.4 ч.1 ст.20, ч.5 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням положень ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
При цьому, слід зазначити, що судом враховується і рішення Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016 у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви №29458/04, №29465/04), у якому зазначено, що відповідно до прецидентної практики Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v.Austria), заява №7360/76].
У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Зареєстроване місцепроживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищенаведене та те, що позовну заяву подано без додержання правил підсудності, встановлених ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність передачі даної адміністративної справи на розгляд до Києво-Святошинського районного суду м. Києва (місцезнаходження: 03170, Україна, місто Київ, вулиця Тараса Бульби-боровця, будинок 1, код ЄДРПОУ 02892161).
З огляду на наведе та керуючись статтями 25, 26, 29, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відділу та до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відділу та до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - передати за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду м. Києва (місцезнаходження: 03170, Україна, місто Київ, вулиця Тараса Бульби-боровця, будинок 1, код ЄДРПОУ 02892161).
Копію ухвали невідкладно направити позивачу (представнику) - для відома.
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Вісьтак М.Я.