27 лютого 2026 року справа №320/1607/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вартіс» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вартіс» з позовом до Київської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 30.09.2022 №КТ-UA 100160-0007-2022;
- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100160/2022/000100;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2022 №UA100160/2022/000013/2;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100160/2022/000113.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України, підтверджують митну вартість товару та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей. Водночас, на думку позивача, митний орган зазначених документів не врахував, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вартіс» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
20.05.2024 матеріали адміністративної справи №320/1607/23 повернулись на адресу Київського окружного адміністративного суду та були передані судді Кушновій А.О. для продовження розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
26.06.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення позивача
09.08.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує про правомірність прийнятих ним рішень та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на позовну заяву, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, відповідач вказує, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості та запропоновано надати пояснення та докази. Відповідач стверджує, що за наслідками перевірки поданих позивачем документів, митницею відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості, тому митну вартість товарів за МД позивача було визначено за резервним методом, що, на думку відповідача, свідчить про правомірність вчинених ним дій та законність спірних рішень.
13.08.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує про протиправність прийнятого рішення та просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
08.08.2022 між ТОВ «ВАРТІС» (Покупець) та КОСАК CELIK LTD. STI (Стамбул, Туречинна) (Продавець) був укладений контракт на поставку товару № 08/0822, відповідно до умов якого Продавець поставляє в Україну швелер, балки, сталеві труби, сталеві листи в асортименті (надалі - Товар).
Відповідні до п. 2.2. Контракту, Продавець поставляє Покупцю Товар в асортименті, кількості та одиницях виміру, технічними характеристиками та ціною, зазначених у Специфікації та Рахунку (Інвойсі).
22 серпня 2022 року Сторони підписали Додаткову угоду № 1, якою сторони у зв?язку із неможливістю прокату металу, дійшли згоди внести зміни до Розділу «ОПИС ТОВАРУ» Специфікація №1 від 10.03.2932 викласти у новій редакції.
Відповідно до Специфікації №1 від 22.08.2022 до Контракту (надалі-специфікація) відповідно до умов якої Продавець зобов?язаний здійснити поставку гарячекатаних сталевих листів у кількості 460 тон (+/-10%)
В специфікації Сторони визначили ціну за одиницю товару у розмірі 725 USD і загальну вартість товару у розмірі 333500,00 (триста тридцять три тисячі п?ятсот ) доларів США.
Відповідно до 7.2. контракту, Покупець здійснює оплату на умовах передплати в розмірі 100% вартості отриманого товару, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на підставі Рахунку (Інвойсу) продавця у строки та порядку погодженому Сторонами у Специфікації та Рахунку (інвойсі). Оплата товару здійснюється у доларах США.
15 серпня 2022 року ТОВ «ВАРТІС» перерахував продавцю 333500,00 доларів США, підтвердженням чого є платіжне доручення №72.
Відповідно до п. 10.2 Контракту місце поставки вказується у Специфікації та Проформі інвойс.
Відповідно до п.10.1. Контракту постачання товару проводиться партіями згідно правил Інкотермс-2020.
Сторони визначили умови поставки у Специфікації № 1 від 10.08.2022: FCA АЛЯГА Туреччина вантажним автомобільним транспортом.
Відповідно до Інвойсу № KC12022000000149 від 16.09.2022 зобов?язаний був поставити гарячекатаних сталевих листів, 20600кг в асортименті на загальну суму 14935,00 доларів США. Згідно міжнародно товарно-транспортній накладній CMR № 0150410 та пакувального листа. Продавцем було відвантажено товар на транспортний засіб НОМЕР_1/НОМЕР_2 у загальній кількості 20600 кг.
Так, згідно експортної декларації №22350300BX00143874 від 16.09.2022 Продавця, ним було замитнено товар у кількості 19800 кг на загальну суму 14935,00 доларів США, код УКТЗЕД 72085133.
Для здійснення митного оформлення товару, 22 вересня 2022 року позивач через свого представника ФОП ОСОБА_1 подав до Митниці попередню митну декларацію IM 40 ЕА № UA100140/2022/710105, у графі 33 якої, зазначено код товару 72085198, прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки 600мм або більше, горячекатаний, без покриття, без подальшого оброблення: розмір (мм) 12х1500х6000-20.600тн. марка сталі s235jr home правки 22305151, 22104965, хімічний склад, %: C- 0.07: Si -0.017.
Позивач отримав від митного органу повідомлення, що згідно ст. 264, ст. 266 Митного Кодексу України необхідно надати оригінали документів, зазначених в митній декларації , або засвідчених в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
27.09.2022 позивачем було подано на партію товару вагою 20600 кг додаткову митну декларацію за № 100140/2022/710207 (типу ІМ 40 ДЕ), з долученням до неї:
- Контракт №08/0822 від 08.08.2022:
- Специфікація № 1 від 10.08.2022;
- Додаткова угода № 1 від 22.08.2022;
- Експортна декларація №22350300ЕX00143874 від 16.09.2022:
- Інвойс №КС12022000000149 від 16.09.2022;
- PACKING LIST;
- CMR № 0150410;
- Довідка про транспортні витрати № 5113;
- Транспортна заявка №5113 від 13.09.2022;
- Рахунок -фактура СФ-0001049 від 19.09.2022;
- Сертифікат походження № 0873315;
- Платіжне доручення № 72 від 15.08.2022;
- Договір про надання послуг митного брокеру;
- Сертифікат якості;
- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю.
У графі 31 митної декларації за №100140/2022/710207 (типу ІМ 40 ДЕ) вказано код товару 72085198 та здійснено опис товару, де зазначено, що це прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки 600мм або більше, горячекатаний, без покриття, без подальшого оброблення: розмір (mm) 12x1500x6000 -20.600th., марка сталі s235jr номер плавки 22305151,22104965, хімічний склад,%:c- 0.07; si -0.017.
Позивачем була отримана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100160/2022/000387, відповідно до якої: Порушено вимоги Митного кодексу України, ПКМУ від 21.05.12 № 450 «Питання, пов?язані із застосуванням митних декларацій», Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, а саме в графах 31;44 МД невірно вказано виробника товару та код контракту.
Позивач, 29.09.2022 подав на партію товару вагою 20600 кг додаткову митну декларацію за №UA100160/2022/853086 (типу ІМ 40 ДЕ), з долученням до неї:
- Контракт №08/0822 від 08.08.2022;
- Специфікація № 1 від 10.08.2022;
- Додаткова угода № 1 від 22.08.2022;
- Експортна декларація №22350300EX00143874 від 16.09.2022;
- Інвойс № KС12022000000149 від 16.09.2022;
- PACKING LIST;
- CMR № 0150410;
- Довідка про транспортні витрати № 5113;
- Транспортна заявка №5113 від 13.09.2022;
- Рахунок -фактура СФ-0001049 від 19.09.2022;
- Сертифікат походження № 0873315;
- Платіжне доручення № 72 від 15.08.2022;
- Договір про надання послуг митного брокеру;
- Сертифікат якості;
- Сертифікат якості № 4.007 від 28.09.2022;
- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю;
- лист постачальника, хто є виробником відносно товару, що поставляється;
- митна декларація UA 100140/2022/710207 (типу ІМ 40 ДЕ);
- картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100140/2022/000387;
Відповідач у зв?язку з тим, що відповідно до сертифікату якості значення Сu-до 0,55%, а у вищезазначених нормативних актах, значення Сu- 0,4% nа більше підпадає під визначення товарі «Інші леговані сталі», виніс рішення про заміну кодів УКТЗЕД №KT-UA 100160-0007-2022 від 30.09.2022.
Відповідно до цього рішення, у висновку визначений наступний код та опис товару: №1-1.Прокат плоский з інших легованих сталей, завширшки 600мм або більше, горячекатаний, без покриття, без подальшого оброблення: - лист горячекатаний сталевий розмір (мм) 12х1500х6000-20,600тн. марка сталі s235jr конструкційна, номер плавки 22305151,22104965 хімічний склад,%: с - 0.06; si -0.013; mN -0.65; Р -0.027; $ - 0.013, Сu>0.4. En 10025. Відповідає коду 7225404000.
У зв?язку з винесеним рішенням про коригування митної вартості товару №KTUA100160-0007-2022 від 30.09.2022, митним органом була надіслана позивачу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000100 з таких причин: відповідно до ст. 256 Митного кодексу України митним органом відмовлено у митному оформленні за наявності обгрунтованих обставин. Відповідно до ст. 69, 257, 335 Митного кодексу України, на підставі постанови КМУ № 450 від 21.05.2012 «Питання, пов?язані із застосуванням митних декларацій», Наказу Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 №650 «Про затвердження Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», та наказу Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа та у зв'язку із прийняттям рішення про визначення коду товару KT-UA100160-0007-2022 змінено опис та код товар: № 1 змінено з 7208519800 на 7225404000 (Без зміни ставки мита).
Позивач 01.10.2022 подав на партію товару вагою 20600 кг додаткову митну декларацію за №UA 00160/2022/853237 (типу ІМ 40 ДЕ), з долученням до неї:
- Контракт №08/0822 від 08.08.2022;
- Специфікація № 1 від 10.08.2022;
- Додаткова угода № 1 від 22.08.2022;
- Проформа інвойс № КСК2022-073 від 10.08.2022;
- Експортна декларація №22350300EX00143874 від 16.09.2022;
- Інвойс № KС12022000000149 від 16.09.2022;
- PACKING LIST;
- CMR № 0150410;
- Довідка про транспортні витрати № 5113;
- транспортна заявка №5113 від 13.09.2022;
- Рахунок -фактура СФ-0001049 від 19.09.2022;
- Сертифікат походження № 0873315;
- Платіжне доручення № 72 від 15.08.2022;
- договір про надання послуг митного брокеру;
- сертифікат якості;
- сертифікат якості № 4.007 від 28.09.2022;
- лист постачальника, хто с виробником відносно товару, що поставляється;
- Договір про надання транспортних послуг № 1/9/9 від 09.09.2022;
- Договір про надання транспортних послуг №1-2-09-2022 від 22.09.2022;
- митна декларація UA 100160/2022/853086 (типу ІМ 40 ДЕ);
- рішення про визначення коду товару від 30.09.2022 № KT-UA 100160-0007-2022;
- картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UA 100140/2022/000100;
- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг;
- комерційна пропозиція від 01.08.2022;
- лист підтвердження ціни контракту від 27.09.2022;
- видаткова накладна № 100140/2022/709787 від 19.09.2022;
- біржова інформація;
- висновок ДП «Держзовнішінформ» від 12.09.2022 про визначення ціни;
- Заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю.
У графі 33 митної декларації №UA 100160/2022/853237 (типу ІМ 40 ДЕ) зазначений код 72254040.
Від відповідача надійшло повідомлення, відповідно до якого під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA - ALIAGA» (Туреччина) декларантом надано довідку про транспортні витрати, рахунок-фактуру про надання транспортно експедиційних послуг, заявку на перевезення.
У графі 44 ЕМД № UA100160/2022/853237 під кодом документу « 4301» (договір (контракт) про перевезення) міститься заявка на перевезення. Згідно із Законом України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов?язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Проте договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг відсутній серед наданих до митного оформлення документів. Також, наданий рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг від 19.09.2022 № СФ-0001049 містить інформацію, що даний рахунок дійсний до сплати до 22.09.2022, проте банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відсутні. Крім того, згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 16.09.2022 №0150410, перевізником товарів виступає інша особа, а саме: CHONKA V.V., проте довідка про транспортні витрати, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг та заявка на перевезення видані ТОВ «Ра Транс». Відповідно відбулось залучення третіх осіб для перевезення заявленого до митного оформлення вантажу, але підтверджуючі документи не надані.
Позивачем на адресу відповідача були надані наступні документи: Договір про надання транспортних послуг № 05/06 від 05.06.2018. Інші документи не надавались так як попередньо були надані документи щодо відносин експедитора та перевізника до МД № №UA 100160/2022/853237 а саме: CMR № 0150410; Довідка про транспортні витрати № 5113: транспортна заявка №S113 від 13.09.2022; Рахунок-фактура СФ-0001049 від 19.09.2022, Договір про надання транспортних послуг № 1/9/9 від 09.09.2022; Договір про надання транспортних послуг №1 2-09-2022 від 22.09.2022; - платіжне доручення про оплату транспортних послуг №11921; видаткова накладна № 100140/2022/709787 від 19.09.2022.
При цьому, відповідно до п.1.4. Договору №05/06 транспортного експедирування по перевезенню вантажів в міжнародному та міжміському сполученні від 05.08.2018, що укладений між позивачем та ТОВ «РА ТРАНС», Експедитор залучає до виконання умов цього Договору третіх осіб - Перевізників, Експедиторів, які взяли на себе зобов?язання та відповідальність за договором перевезення вантажу або за договором транспортного експедирування за доставку до місця призначення довіреного їм вантажу. В договорі не містяться застереження щодо погодження перевізників - третіх осіб позивачем та відповідно про надання документів, підтверджуючих наявність договірних відносин між ТОВ «РА-ТРАНС» та третіми особами. Оплата наданих транспортних послуг здійснюється тільки ТОВ «РА ТРАНС» на підставі договору №05/06 від 05.08.2018.
До митного органу були надані Договори на перевезення, що укладені між ТОВ «РА ТРАНС» та ТОВ «Сфера-Транс Плюс» (№1/9/9 від 09.09.2022) та між ТОВ «Сфера-Транс Плюс» та ФОП ОСОБА_2 (договір №1-2-09-2022 від 22.09.2022).
У рішенні від 01.01.2022 № UA100160/2022/000013/2 зазначено: що документи містять розбіжності, які мають вилив на правильність визначення митної вартості, та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.2. ст. 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Зазначаємо, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповнонаженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов?язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ). З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимоги ч. 2 та 3 ст. 53, ст. 57 МКУ додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Однак у строк, встановлений 4.3 ст.53, п.2 ч.2 ст.255 МКУ, декларантом надано додаткові документи не у повному обсязі. При цьому, надані додатково документи не підтверджують об?єктивно та достовірно заявлену митну вартість. Декларантом додатково надано лише контракти на перевезення, де деякі фігуранти взагалі відсутні у наданих до митного оформлення документах. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв?язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. За умовами ст. ст. 62, 63 МКУ, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, з митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МКУ та є підставою для застосування другорядного методу 2г - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації товар № 1 - 1,2044 USD/кг (ЕМД від 02.09.2022 №UA500500/2022/29758).
На підставі наданих документів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000113, відповідно до якої позивачу було відмовлено у митному оформленні товарів з таких причин: у відповідності до пункту 6 статті 54 Митного кодексу України МД не може бути оформлена у митному відношенні, оскільки декларантом обраний невідповідний метод визначення митної вартості.
Позивач сплативши митні платежі (грошова застава) надав додатково відповідачу на партію товару вагою 19580кг додаткову митну декларацію за №UA 100160/2022/853250 (типу ІМ 40 ДЕ) з документами. У графі 33 був зазначений код товару 72254040, а у графі 47 «Нарахування платежів» зазначені відомості про вартість, заявлена декларантом вартість 662444,04 грн під кодом 020 та 028, нижче під кодом 028 зазначена сума вартість, що визначена митним органом: на 1 стор. МД 907290,37 грн та під кодом 55 зазначена різниця (грошова застава).
Декларація за №UA100160/2022/853250 (типу ІМ 40 ДЕ) була прийнята митним органом та товар випущений у вільний обіг.
Позивач вважаючи вищевказані рішення про визначення коду товару, визначення митної вартості та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 34-1 ч. 1 статті 4 Митного кодексу України (далі також МК України), митні органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.ч. 8, 9 статті 52 МК України).
За правилами ч. 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 вказаної статті).
Відповідно до ч. 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Згідно з ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).
Згідно з ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Відповідно до ч. 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.
Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).
Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).
Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24 травня 2012 року № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:
декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;
митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.
Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.
Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).
Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.
При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).
Судом встановлено, що визначальним при віднесення товару до прокату з вуглецевої сталі або прокату з легованої сталі є різні характеристики цих продуктів.
Тобто, при класифікації сталі основна відмінність полягає у властивостях, які надаються за рахунок легованих домішок, а не по визначенню класифікації за кількісним розміром одного хімічного елементу.
Сертифікати якості, які були надані свідчать на поставку виробів з вуглецевої сталі, виробленої на підставі європейського стандарту EN10025-2 для нелегованої сталі.
Позивач звернувся із запитом до Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» Міністерства економіки, про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до довідки № 123/358 від 01.12.2022 листи сталеві гарячекатані марка сталі S235JR відповідно до стандарту EN10025-2:2004 в залежності від розмірів відповідають наступним кодам УКТ ЗЕД, де: лист сталевий гарячекатаний S235JR, 10Ч1500Ч6000мм - код УКТ ЗЕД 7208 52 99 00; лист сталевий гарячекатаний S235JR, 12Ч1500Ч6000мм, 14Ч1500Ч6000мм - код УКТ ЗЕД 7208 52 98 00; лист сталевий гарячекатаний S235JR, 16Ч1500Ч6000мм, 20Ч1500Ч6000мм - код УКТ ЗЕД 7208 51 20 00.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що оскільки за наявності належно оформлених документів, поданих разом з митною декларацією, які не мають розбіжностей і мають однозначну інформацію, яка підтверджує, що придбаний товар класифікується за УКТЗЕД: 72085198, Київська митниця протиправно прийняла оскаржувані рішення на підставі того, що один із хімічних елементів - Си не легуючої вуглецевої сталі має такий же показник, що і один хімічний елемент Си «інші легуючі сталі» не беручи до уваги різні хімічно-фізичні властивості та методи виробництва та відповідно ідентифікуючи товар тільки за одним із показників, не розглядаючи всі складові у сукупності.
Класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Відповідно до ст. 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
В силу положень частин 3-5 ст. 69 Митного кодексу України товари на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Таким чином, у випадку виникнення у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Разом з тим, порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) регламентовано Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 650.
За визначенням п. 3 розділу І вказаного Порядку класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.
Контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Посадова особа ПМО чи митного поста згідно з цим Порядком здійснює контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів (п. 5 Порядку І розділу).
Відповідно до п. 5 Розділу ІІІ у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної митної служби України №256 від 14.07.2020, до товарної позиції 7208 включаються: Прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття.
Товарна підпозиція 72085198 охоплює сталь вуглецеву (сталь нелегована): Прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття; інший, гарячекатаний не у рулонах, без подальшого оброблення; завтовшки понад 10 мм: завтовшки понад 10 мм, але не більш як 15 мм, завширшки; менш як 2050 мм, товарна позиція 72085299 охоплює сталь вуглецеву (сталь нелегована); сталь вуглецева (сталь нелегована); Прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття; інший, гарячекатаний не у рулонах, без подальшого оброблення; завтовшки 4,75 мм або більше, але не більш як 10 мм; інший завширшки; менш як 2050 мм.
У свою чергу товарна позиція 72254040 (визначена в оскаржуваних рішеннях відповідача) встановлюється для Прокату плоского з інших легованих сталей завширшки 600 мм або більше, а товарна позиція 72254060 інша сталь легована; прутки та бруски порожнисті для бурових робіт з легованої або нелегованої сталі; Прокат плоский з інших легованих сталей завширшки 600 мм або більше; інший, гарячекатаний не у рулонах, без подальшого оброблення; іншій; завтовшки 4,75 мм або більше, але не більш як 10 мм.
Отже, визначальним при віднесенні товару до прокату з вуглецевої сталі або прокату з легованої сталі є різні характеристики цих товарів.
При класифікації сталі основна відмінність полягає у властивостях, які надаються за рахунок легованих домішок, а не по визначенню класифікації за кількісним розміром одного хімічного елементу.
Відповідно сертифікату якості наданого Постачальником (КОСАК CELIK LTD, Туреччина) та сертифікатом якості безпосереднього виробника прокату плаского, марка сталі S235JR, продукція вироблена відповідно до європейського стандарту EN 10025-2. Повна назва: EN 10025-2 : 2004 - Вироби гарячекатані із конструкційних сталей.
Це підтверджується листом Постачальника (КОСАК CELIK LTD, Туреччина), відповідно до якого останній гарантує, що вироблені сталеві листи виробляються відповідно до європейського стандарту EN 10025-2, Повна назва: EN 10025-2 : 2004 - Вироби гарячекатані із конструкційних сталей. Технічні умови постачання для делегованої конструкційної сталі зі сталі клас S235JR, технічні та хімічні характеристики відповідають зазначеному стандарту. Та зауважили, що вуглецевою (нелегованою) сталлю називають сплави і сталь, в яких відношення частки вуглецю становить від 0,1% до 1,5% вуглецю і максимальне значення, вказане для будь-якого з наступних елементів не перевищує відсотка: марганець 1,65%, кремнію 0,60%, міді 0,60%. Ці показники підтверджують, що сталь є нелегованою.
Сертифікати якості, які були надані, свідчать про поставку виробів з вуглецевої сталі, виробленої на підставі європейського стандарту EN10025-2 для нелегованої сталі.
Як вбачається з матеріалів справи, на запит позивача Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» Міністерства економіки України 01.12.2022 надано відповідь за №123/358, відповідно до якої аналіз наявної інформації, враховуючи опис товару з вищезазначених документів, свідчить що листи сталеві гарячекатані марка сталі S235JR відповідно до стандарту EN10025-2:2004 в залежності від розмірів відповідають наступним кодам УКТ ЗЕД, де:
- лист сталевий гарячекатаний S235JR, 10х1500х6000мм - код УКТ ЗЕД 7208 52 99 00: Недорогоцінні матеріали та вироби із них (розділ ХV з 72 по 83); чорні метали (група 72); сталь вуглецева (сталь нелегована) (72В); прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 600мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття: інший гарячекатаний не у рулонах, без подальшого оброблення: завтовшки 4,75мм або більше, але не більше як 10мм: інший завширшки: менше як 2050мм (7208 52 99 00);
- лист сталевий гарячекатаний S235JR, 12х1500х6000мм, 14х1500х6000мм - код УКТ ЗЕД 7208 51 98 00: Недорогоцінні матеріали та вироби із них (розділ ХV з 72 по 83); чорні метали (група 72); сталь вуглецева (сталь нелегована) (72В); прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 600мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття: інший гарячекатаний не у рулонах, без подальшого оброблення: завтовшки понад 10мм; завтовшки понад 10мм або більше, але не більше як 15мм: інший завширшки: менше як 2050мм (7208 51 98 00);
- лист сталевий гарячекатаний S235JR, 16х1500х6000мм, 20х1500х6000мм - код УКТ ЗЕД 7208 51 20 00: Недорогоцінні матеріали та вироби із них (розділ ХV з 72 по 83); чорні метали (група 72); сталь вуглецева (сталь нелегована) (72В); прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 600мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття: інший гарячекатаний не у рулонах, без подальшого оброблення: завтовшки понад 10мм; завтовшки понад 15мм (7208 51 20 00).
Крім того, у технічній документації та у сертифікаті якості, зазначений рівень Сu - до 0,55% , а не значить що це максимальне значення та по факту рівень Сu може бути менший ніж 0,55%, визначити це можливо тільки за рахунок проведення дослідницьких дій, так як у сертифікаті якості виробника є тільки підтвердження, що Сu не перевищує 0,55%, а не фактичний розмір у даному виробі. У даному випадку не був проведений лабораторний аналіз та віднесення товару до легованої сталі було здійснено тільки за рахунок зазначення розміру Сu - не більше 0,55% у сертифікаті якості, хоча у поясненнях до УКТЗЕД зазначений чіткий розмір 0,4% та більше.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07 травня 2020 року у справі № 826/10527/17, у постанові від 19 червня 2020 року у справі №1.380.2019.002044.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України у повному обсязі.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду узгоджується із практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 та у постанові від 13 липня 2021 року по справі № 804/3702/16.
За таких обставин враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку позивача приписів митного законодавства.
Оскільки на час прийняття картки відмови в прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100160/2022/000100були відсутні підстави, передбачені ч. 6 статті 54 МК України, зазначене рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що рішення про визначення коду товару від 30.09.2022 №КТ-UA 100160-0007-2022 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо висновку відповідача про наявність підстав для збільшення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Позивач, 01.10.2022 подав на партію товару вагою 20600 кг додаткову митну декларацію та відповідні документи до неї.
01 жовтня 2022 року митними органами було надіслано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000113, в якій зазначено, що за результатами перевірки митної декларації повідомляємо про відмову у митному оформленні товарів, з причини: У відповідності до пункту 6 статті 54 Митного кодексу України МД не може бути оформлена у митному відношенні, оскільки декларантом обраний невідповідний метод визначення митної вартості.
Відповідно до п.8.1. Контракту № 08/0822 від 08.08.2022 ціни на товар встановлюються та фіксуються в доларах США на момент підписання Специфікації (тобто станом на 10.08.2022) та Проформи Інвойс та розуміються на умовах, зазначених у Проформі Інвойс.
Пункт 8.2. передбачає, що ціна на товар включає вартість тари та упаковки.
У специфікації № 1 від 10.08.2022 до Контакту узгоджена ціна незалежно від характеристик сталі на рівні 725 доларів США за тону. У Проформі Інвойс № КСК2022-073 від 10.08.2022 продубльовано ціна на рівні 725 доларів США за тону. За умовами Контракту № 08/0822 від 08.08.2022 п.7.2. Покупець здійснює оплату на умовах передплати в розмірі 100% вартості отриманого товару.
15 серпня 2022 року позивач оплатив товар у повному обсязі (платіжне доручення в іноземній валюті № 72) у сумі 333500 доларів США.
На підтвердження ціни контракту митному органу була надана довідка ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» №123/248 від 12.09.2022, відповідно до якої, окрім документів, що були надані позивачем, ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ», для визначення ціни, використовувало інформацію зі спеціалізованого видання SteelOrbis щодо експортних цін на плоский металопрокат на основних зовнішніх ринках та турецькому експортному ринку на дату специфікації і на дату додаткової угоди, інформація з мережі інтернет щодо цін на подібну продукцію:metinvest-smc.com, mdgr.com.ua, metail-holding.com.ua тощо.
Довідкою підтверджено, що ціна на рівні 725 доларів за тону не суперечить кон?юнктури ринку.
Крім того, до матеріалів було додано: Експортна декларація №22350300EX00143874 від 16.09.2022; - Інвойс № КС12022000000149 від 16.09.2022: PACKING LIST; CMR №0150410; Проформа - інвойс № КСК2022-073 від 10.08.2022; Платіжне доручення № 72 від 15.08.2022, сертифікат походження товару, сертифікат якості з визначенням виду сталі.
Позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару та транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: Довідка про транспортні витрати №5113; транспортна заявка №5113 від 13.09.2022; Рахунок -фактура СФ-0001049 від 19.09.2022, Договір про надання транспортних послуг № 5125/22 від 12.09.2022, Договір про надання транспортних послуг № 1/9/9 від 09.09.2022, Договір про надання транспортних послуг №1-2-09-2022 від 22.09.2022, Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №11921, договір експедирування № 05/06 від 05.06.2018.
Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Частина 2 ст. 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 у справі №826/2312/16.
З матеріалів справи вбачається, що в направленому повідомленні декларанту відповідач, не визнаючи надані декларантом документи достатніми для підтвердження митної вартості товару, вимагав надати додаткові документи.
Разом із тим, в запиті про надання додаткових документів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи є необхідними для підтвердження того чи іншого показника.
Витребуючи у позивача додаткові документи, відповідач не пояснив, які складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та як додаткові документи мають підтвердити той чи інший показник.
Натомість, надані позивачем документи не містять будь-яких розбіжності та містять всі відомості необхідні, що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів якою є вартість за перевезення товару.
Вказані митним органом розбіжності та недоліки не дають підстав для висновку про відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не може бути підставою для витребування у позивача додаткових документів.
Згідно з відомостями у графі 33 оскаржуваних рішень митний орган визначив митну вартість товарів за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України. Джерело інформації в оскаржуваному рішенні стала митна декларація від 02.09.2022 №UA500500/2022/29758.
Натомість, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а, від 02.03.2018 у справі №804/2997/17.
Між тим, як слідує з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено, що рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, без зазначення відомостей, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України.
Проте, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі №820/3231/16.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару, судом не встановлено.
Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.
У зв'язку з наведеним доводи, які зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не визначено, які саме показники (складові) митної вартості не підтверджено документально та викликали сумнів у контролюючого органу, та стали причиною неможливості застосування першого методу.
Такі дії відповідача є порушенням частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, відповідно до якої у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
З урахуванням зазначеного, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Приймаючи до уваги, що неподання позивачем витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, а наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №810/1479/16.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що подані позивачем документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, тому рішення про визначення коду товару від 30.09.2022 №КТ-UA 100160-0007-2022, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100160/2022/000100, рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2022 №UA100160/2022/000013/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100160/2022/000113 не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, відповідач правомірності оскаржуваних рішень не довів, а тому позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 9924,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.12.2022 № 18141.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок Київської митниці, чиї протиправні рішення призвели до виникнення спірних правовідносин.
Докази понесення позивачем інших витрат, пов'язаних із розглядом справи у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про визначення коду товару від 30.09.2022 №КТ-UA 100160-0007-2022.
3. Визнати протиправними та скасувати картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100160/2022/000100.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товару від 01.10.2022 №UA100160/2022/000013/2.
5. Визнати протиправним та скасувати картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100160/2022/000113.
6. Стягнути з Київської митниці (місцезнаходження: 03124, м.Київ, бул. Гавела Вацлава, буд. 8-А, ідентифікаційний код ВП 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вартіс» (місцезнаходження: 08132, Київська область, місто Вишневе, вул. Київська, буд. 21, корп. В, п.1, ідентифікаційний код 34350636) судовий збір у розмірі 9924,00 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири грн 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.