27 лютого 2026 року м. Київ справа №320/1703/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),
І. Зміст позовних вимог.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просила суд визнати протиправними та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 24.08.2018 № Ф-8769-17/1770 та вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 07.10.2019 № Ф-8769-17.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком, у зв'язку з чим в силу вимог частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнена від сплати єдиного внеску та не має обов'язку його сплати.
Відповідач заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що сума заборгованості з єдиного внеску обліковувалася за позивачкою ще у період, коли адміністрування єдиного внеску здійснювали органи Пенсійного фонду України. За твердженням відповідача, спірна сума була передана разом із сальдовими залишками на центральному рівні від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України станом на 31.12.2012 та надалі обліковувалася в установленому порядку. Оскільки така заборгованість відображена в інтегрованій картці платника та добровільно не сплачена, контролюючий орган правомірно формував оскаржувані вимоги про сплату боргу та пред'являв їх до примусового виконання.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
30.03.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
02.04.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р. В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 замінено відповідача - Головне Управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на Головне Управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 10.05.2012 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Київській області.
ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , виданим Пенсійним фондом України 06.04.2011.
Головне управління ДФС у Київській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.08.2018 № Ф-8769-17/1770, якою на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та даних інформаційної системи органу доходів і зборів, позивача зобов'язано сплатити недоїмку у розмірі 3541,84 грн.
Головне управління ДПС у Київській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.10.2019 № Ф-8769-17, якою на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та даних інформаційної системи органу доходів і зборів, позивача зобов'язано сплатити недоїмку у розмірі 1508,91 грн.
Позивачка, не погоджуючись з прийнятими вимогами, звернулася до суду з цим позовом.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Вимогами пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).
Згідно з вимогами Закону № 2464-VI та Інструкції № 449 на платника покладено обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Стосовно виникнення у позивача суми боргу з єдиного внеску, переданого у вигляді сальдових залишків від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України в сумі 3541,84 грн, суд зазначає наступне.
Зі зворотного боку інтегрованої картки платника з єдиного соціального внеску по платнику вбачається, що станом на 31.12.2012 сальдо на початок року складається з недоїмки на суму 3541,84 грн.
Отже, сума недоїмки з ЄСВ позивача 3541,84 грн є сальдовими залишками заборгованості з єдиного соціального внеску, які перейшли на адміністрування від органів Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України.
При цьому будь-яких документів, які б підтверджували підстави виникнення боргу позивача з ЄСВ на суму 3541,84 грн та період нарахування єдиного внеску на вказану суму боргу, відповідачем не надано і не пояснено.
При цьому відповідачем навпаки підтверджується, що сума недоїмки 3541,84 грн є сумою заборгованості позивача з ЄСВ, яка перейшла до Міністерства доходів і зборів України від органів Пенсійного фонду України у зв'язку з набранням 11.08.2013 чинності Законом України від 04.07.2013 № 406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», коли адміністрування єдиного соціального внеску передано до повноважень органів доходів і зборів.
Відповідно до пункту 3 розділу II Прикінцеві положення вказаного Закону процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом.
Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи".
4 липня 2013 року Верховною радою України був прийнятий Закон України № 404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинності 11.08.2013 року.
У результаті функції з адміністрування єдиного внеску перейшли від органів Пенсійного фонду України до органів доходів і зборів.
Відповідно до пп.14.1.1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України № 404-VII, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.
19.09.2013 Міністерством доходів і зборів України видано наказ № 494 Про затвердження Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 жовтня 2013 р. за № 1733/24265, відповідно до п.1 якого затверджено Порядок обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі Порядок №494).
Відповідно до п.1.2 Порядку №494 суб'єктами інформаційного обміну, що здійснюється відповідно до цього Порядку, зокрема, є:
на центральному рівні:
Міністерство доходів і зборів України (далі - Міндоходів), що забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок); формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр); здійснює заходи щодо забезпечення доступу до даних Державного реєстру відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон);
Пенсійний фонд України, що формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до Закону.
Згідно з п.п. 1.3. та 1.4. Порядку №494 під час обміну інформацією використовуються інформаційні ресурси відповідних суб'єктів інформаційного обміну.
Інформація, що використовується суб'єктами інформаційного обміну для виконання встановлених функцій, надається в електронному вигляді або на паперових носіях.
Обмін інформацією здійснюється на постійній основі та на підставі окремих запитів:
на центральному рівні - в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв'язку між Міндоходів та Пенсійним фондом України безпосередньо, а також між Міндоходів та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування через інформаційну інфраструктуру Пенсійного фонду України;
на територіальному рівні - в електронному або паперовому (подається безпосередньо представником суб'єкта інформаційних відносин чи надсилається поштою з повідомленням про вручення) вигляді.
Пункт 3.3. Порядку №494 передбачає, що інформація, що надається Міндоходів до Пенсійного фонду України та через Пенсійний фонд України до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, включає:
дані про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням органу доходів і зборів, в якому взято на облік платника, та відомості про клас професійного ризику виробництва;
відомості зі звітів страхувальників (роботодавців) щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та по укладених договорах про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;
дані про узгодження результатів перевірок в частині достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню;
відомості про суми надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на рахунки Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
інші відомості, в тому числі дані у розрізі страхувальників щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, необхідні для виконання органами Пенсійного фонду України функцій, передбачених Законом.
Згідно з п.3.5. Порядку №494 інформація, що передається територіальними органами Пенсійного фонду України органам доходів і зборів:
відомості, необхідні для завершення процедур адміністрування єдиного внеску;
копії таблиць 1, 2, 3, 4 додатка 4 та таблиць додатка 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року N 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за N 1628/24160.
Таким чином, відповідач, обґрунтовуючи правомірність існування заборгованості позивача у сумі 3541,81 грн, яка була передана у вигляді сальдових залишків на центральному рівні від Пенсійного фонду України до Міндоходів України, яка своєю чергою увійшла до розрахунку суми недоїмки за оскаржуваними у цій справі вимогами про сплату боргу (недоїмки), не довів суду із чого складається дана сума заборгованості, чи є ця заборгованість самостійно нарахованою платником або заборгованість нарахована органами Пенсійного фонду України.
При цьому, суд зазначає, що Головне управління ДПС у Київській області не надало суду детальних пояснень та документів, на підставі яких виник борг позивача з єдиного внеску у розмірі 3541,84 грн.
Також будь-яких документів, які б свідчили про підстави виникнення боргу на вказану суму у розмірі 3541,84 грн, який згідно зворотного боку інтегрованої картки платника з єдиного соціального внеску станом на 31.12.2012 вже існував, відповідачем не надано. Зворотній бік інтегрованої картки платника фізичної особи позивача з ЄСВ такої інформації не містить.
Отже, підстави нарахування Головним управлінням ДПС у Київській області суми боргу з єдиного соціального внеску у розмірі 3541,84 грн суд вважає безпідставним та таким, що не підтверджено жодними доказами.
Суд враховує, що позивач заперечує факт існування спірної заборгованості та зазначає про наявність у неї статусу пенсіонера, щонайменше з 06.04.2011, що має значення для вирішення питання щодо обов'язку сплати єдиного внеску у відповідний період. За таких обставин сам факт відображення суми боргу в інтегрованій картці платника не може вважатися достатнім доказом правомірності її нарахування без встановлення підстав виникнення такої заборгованості.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача. Однак у цій справі відповідач не довів належними доказами підстав виникнення спірної заборгованості, що свідчить про недоведеність правомірності її включення до оскаржуваних вимог.
Отже, оскаржувані вимоги є протиправними та підлягають скасуванню, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).
Позивачка зазначає, що про наявність оскаржуваних вимог дізналась 02.02.2021 з листа Білоцерківського МВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ), відповідачем доказів зворотного суду не надано.
Позивачка звернулася до суду 16.02.2021, тобто в межах встановленого строку.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ураховуючи вищевикладене, позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області підлягає відшкодуванню сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 24.08.2018 № Ф-8769-17/1770 та вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 07.10.2019 № Ф-8769-17.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, 5а, м. Київ, 03151, ідентифікаційний номер 44096797) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.