02 березня 2026 року м. Київ справа №320/46494/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_1 ), які полягають у безпідставному взяттю на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 та внесенні таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг»;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_1 ) щодо невнесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 про те, що він був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , який станом на зараз має назву ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі пп. 3 п.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як такий, що був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується відповідними записами у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 04.08.1993;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_1 ) внести достовірні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 про те, що він був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , який станом на зараз має назву ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі пп.3 п.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як такий, що був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується відповідними записами у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 04.08.1993;
- стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_1 ) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) грн. 96 коп.
В обґрунтування вимог позову позивач зазначив, що 07 травня 1993 позивачем була пройдена військово - лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно якої його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку по гр. 1, ст. 96а Наказу МОУ №260 від 1987, про що був зроблений відповідний запис в військовому квитку позивача серії НОМЕР_4 . В 1996 році позивач змінив місце проживання з Вінницької області на Київську та згідно вимог законодавства з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 (за новим фактичним місцем проживання). 18 грудня 1996 в військовому квитку позивача серії НОМЕР_3 був зроблений запис про виключення його з військового обліку по гр. 1, ст. 96а Наказу МОУ №260 від 1987 р. Однак, коли позивач завантажив мобільний застосунок Резерв+ для перевірки інформації про його виключення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» в ньому відображалось, що він «На обліку» та «Військовозобов'язаний». Позивач наголошує, що він не є військовозобов'язаним та вважає, що відповідач зобов'язаний внести відповідні відомості до Реєстру.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/46494/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 адміністративну справу №320/46494/25 прийнято до розгляду та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи наявні:
-відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти вимог позову у повному обсязі. Відповідач наголошує, що оскільки позивач не проходив ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно ІНФОРМАЦІЯ_8 не має медичних документів та постанови про непридатність до військової служби, які необхідні, як підстава, для виключення особи з військового обліку і не може виключити/внести дані про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Для внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку позивачу необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_9 для постановки на військовий облік з наступним виключенням з обліку на підставі постанови Козятинської ВЛК від 07.05.1993 про непридатність до військової служби.
-відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач наполягає на своїй правовій позиції, викладеній у позові. Так, позивач наголошує, що він не є військовозобов'язаним, не може перебувати на військовому обліку військовозобов'язаних, оскільки був з нього виключений ще в 1996 році. Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку військовозобов'язаних означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов'язаного.
-заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої відповідач заперечує проти доводів позивача у відповіді на відзив на позовну заяву. Так, позивач просить суд зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_10 внести інформацію про його виключення з військового обліку на підставі того, що він був визнаний непридатним до військової служби за станом здоров'я. Водночас, внесення вказаної інформації не відповідає вимозі достовірності даних, які вносяться до Реєстру. На переконання ІНФОРМАЦІЯ_11 , непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку є юридичною значимою обставиною, існування якої підтверджується відповідними документами. Як зазначалось у відзиві на позовну заяву, у випадку виключення з військового обліку особи, яка визнана непридатною до військової служби, необхідна наявність підстава до висновку про непридатність, а саме - постанова військово-лікарської комісії, що зафіксована у довідці військово-лікарської комісії чи свідоцтві про хворобу, а також яка прописана у протоколі засідань військово-лікарської комісії, що міститься у книзі протоколів військово-лікарської комісії, яка винесла таку постанову про непридатність до військової служби. Оскільки ОСОБА_1 не проходив медичного огляду військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 чи ІНФОРМАЦІЯ_11 , то відповідно ІНФОРМАЦІЯ_10 має медичних документів та постанови про непридатність до військової служби, які необхідні, як підстава, для виключення особи з військового обліку і не може виключити/внести дані про виключення позивача з військового обліку до Реєстру.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
04 серпня 1993 позивачу було видано військовий квиток серії НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Згідно відмітки у військово - обліковому документі (стор. 32) позивач був виключений з військового обліку на підставі гр.1 ст.96 Наказу МОУ №260 від 1987 року.
Згідно відомостей зі скрин-шоту застосунку Резерв+ ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_13 .
11.07.2025 позивач звернувся із заявою до керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 проханням: внести відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів «Оберіг» щодо нього, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , про те, що 18.12.1996 року він був виключений з військового обліку військовозобов'язаних згідно гр. 1, ст. 96а Наказу МОУ №260 від 1987 р, як такий, що визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується відповідним записом у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 04 серпня 1993.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_11 №3869 від 19.07.2025, останній повідомив:
«Розглянувши заяву від 11 липня 2025 року, щодо виправлення недостовірних відомостей Реєстру, ІНФОРМАЦІЯ_4 інформує:
-згідно відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , перебуває на військовому обліку: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- тип картотеки: картотека вільних залишків;
- тип підкартотеки: підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
- будь - які відомості стосовно наявності у громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , інвалідності чи інших даних підтверджуючих право на зняття з військового обліку або підстави для отримання відстрочки від мобілізації на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні».
Крім того, запропоновано позивачу з'явитися особисто з оригіналами паспорту громадянина України, військового квитка або військово-облікового документу, свідоцтвом про хворобу для актуалізації даних.
Вважаючи свої права порушеними взяттям його на облік та не внесенням відповідних даних про його виключення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі по тексту - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону №2232-ХІІ приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
Згідно з частиною 9 цієї статті на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, зокрема: організація і проведення медичного огляду допризовників, які викликаються на комісію, визначення їх придатності для військової служби; направлення для медичного огляду до призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних або Київської міської призовних комісій призовників, яких визнано непридатними до військової служби за станом здоров'я, та таких, що виявили незгоду з результатами медичного огляду; зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких:
- за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час;
- раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання; виключення з військового обліку громадян, яких:
- за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
- раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Частиною 10 статті 14 Закону №2232-ХІІ визначено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень: придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні; тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування; підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення); непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних; непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку; підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання; підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи затверджено Положення №402.
Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 встановлено, що військово-лікарська експертиза це, зокрема: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК ТЦК та СП. (підпункт 2.5.1 пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення №402).
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Питання медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402.
Згідно з пунктом 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 (в редакції чинній на момент проведення медичного огляду, складання постанови ВЛК) за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
«Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»;
«Обмежено придатний до військової служби»;
«Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)»;
«Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)»;
«Придатний до військової служби».
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
«Придатний до військової служби»;
«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;
«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
За приписами пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються, у тому числі постанови такого змісту:
а) «Придатний: до військової служби;
б) «Непридатний:
до військової служби з виключенням з військового обліку;
до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (на воєнний час приймається постанова: «Обмежено придатний до військової служби).
Як вже було зазначено, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 , визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку. При цьому позивач визнаний непридатним до військової служби на підставі наказу Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 «Про введення в дію Положення про медичний огляд у Збройних Силах СРСР (на мирний і військовий час)».
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23.10.2024 у справі №460/42639/22, з урахуванням дії темпоральних правил (принцип дії закону в часі) у разі колізії нормативних актів одного рівня юридичної ієрархії (суперечність один одному двох або більше чинних нормативних актів, прийнятих стосовно одного й того самого питання) застосовується акт, виданий пізніше, як у разі, коли про скасування попереднього акта (його приписів) прямо зазначено в новому нормативному акті, так і у разі, коли таких застережень немає.
У даному випадку наказ Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 не застосовується до Збройних Сил України, починаючи з 04.01.1994, коли набрав чинності наказ Міністерства оборони України від 04.01.1994 № 2 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України», відповідно до п. 2 якого з моменту введення в дію Положення, зазначеного у пункті 1 цього наказу, вважати накази Міністра оборони колишнього СРСР 1976 року №187, 1979 року №220, 1987 року № 210, № 260, 1989 року №116, № 317, 1991 року № 436 такими, що не застосовуються у Збройних Силах України, а наказ Міністра оборони України 1992 року № 116 - таким, що втратив чинність.
Враховуючи наведене, починаючи із січня 1994 року, наказ Міноборони СРСР від 09.09.1987 № 260 не застосовується у Збройних Силах України.
З огляду на вказане, позивач не вважається виключеним з військового обліку, не прибув для проходження ВЛК, а тому відповідач діяв у межах наданих повноважень і правомірно вніс відомості про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів як про військовозобов'язаного.
Щодо неможливості застосування зворотної дії норми закону у часі, на яку посилається позивач, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із вступом його в силу і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
Суд зазначає, що внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (стаття 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.
Однак, у даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про взяття особи на військовий облік, що регулюється спеціальним законодавством.
Суд наголошує, що законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.
Що ж до посилань позивача на Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, слід зазначити наступне.
Дійсно, пункт 4 Порядку №559 передбачає, що у разі невідповідності відомостей зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Водночас, внесення змін передбачає дотримання принципу достовірності ведення Реєстру, який передбачений статтею 10 Закону про Реєстр. Зміни не підлягають внесенню у випадках, якщо відсутня можливість здійснити верифікацію наданої інформації та підтвердити її достовірність, що, і мало місце у спірних відносинах.
Так, позивач просить суд зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_10 внести інформацію про його виключення з військового обліку на підставі того, що він був визнаний непридатним до військової служби за станом здоров'я.
Разом з тим, жодних підтверджень даної інформації позивачем до суду не надано.
Про відсутність документального підтвердження існування обставин визнання позивача непридатним до військової служби також вказує і відповідач.
Про наявність обставин непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку за станом здоров'я, так само як і про відомості про проходження військово - лікарської комісії у 1993 році зазначено лише у позові, що обмежує дослідження таких доказів на предмет їх належності та достовірності.
Також суд звертає увагу, що позивачу були запропоновані альтернативні варіанти актуалізації даних. Так, з метою уточнення військово-облікових даних, позивач, як військовозобов'язаний, не позбавлений можливості проходження медичного огляду згідно чинних норм законодавства для встановлення ступеня придатності до військової служби.
За наведених обставин у сукупності, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позову.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.