02 березня 2026 року м. Київ справа №320/23490/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-02-24-010785-а від 16.04.2025.
В обґрунтування вимог позову вказано про незгоду з оскаржуваним висновком.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/23490/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
На виконання ухвали суду від 13.05.2025 позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено належним чином завірені копії додатків для суду та відповідача.
Таким чином, недоліки позову, встановлені ухвалою суду від 13.05.2025 були усунуті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 адміністративну справу №320/23490/25 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, відповідно до якого Держаудитслужба, спираючись на зміст оскаржуваного висновку, заперечує проти вимог позову у повному обсязі. Крім того, відповідач стверджує, що Держаудитслужба у своєму висновку дотрималася вимог щодо його змісту, передбачених Законом № 922 та Наказом № 552, та вимог, які висуваються до акта індивідуальної дії зобов'язального характеру.
Також в матеріалах справи наявна відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач наполягає на своїй правовій позиції, викладеній у позові.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
24.02.2025 на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Позивач, ТОВ «Оператор ГТС України», Замовник) в електронній системі закупівель (портал тал prozorro.gov.ua) було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями UA-2025-02-24-010785-a.
Предмет закупівлі згідно коду ДК 021:2015:44110000-4: Конструкційні матеріали.
Джерело фінансування закупівлі: власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства).
Також 24.02.2025 ТОВ «Оператор ГТС України в електронній системі закупівель оприлюднило Тендерну документацію для процедури закупівлі відкриті торги по предмету закупівлі «Конструкційні матеріали (В'язко-еластична система холодного нанесення)» та додатки до тендерної документації, а саме:
- Додаток 1 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі»,
- Додаток 1.1 «Гарантійний лист»,
- Додаток 2 «Перелік інформації, що подається учасником в складі його тендерної пропозиції, та вимоги до неї»,
- Додаток 3 «Вимоги до переможця»,
- Додаток 4 «Проскт договору»,
- Додаток 5 «Форма оцінки відповідності потенційного контрагента»,
- Додаток 6.1 «Вимоги до тендерного забезпечення»,
- Додаток 6.2 «Вимоги до забезпечення виконання договору».
Тендерні пропозиції по публічній закупівлі UA-2025-02-24-010785-а було подано ТОВ «Простір Груп», ПП «Сучасні технології», ТОВ «Будівельна компанія «Атлантікс», ТОВ «Єврокор Плюс».
Пропозиція ТОВ «Єврокор Плюс» виявилась найбільш дорожчою, тому Замовник перевірив більш дешевші пропозиції.
Пропозиції ТОВ «Простір-Груп», ПП «Сучасні технології» були відхилені Замовником з наступних підстав:
- пропозиція ТОВ «Простір-Груп» була відхилена у зв'язку із недостовірністю інформації Учасника у тендерній пропозиції. Так, відповідно до примітки 4 додатку 1.1 до тендерної документації необхідно зазначити назву товару згідно документації виробника. У наданій копії гарантійного листа учасник запропонував товар виробництва Stopaq B.V., Королівство Нідерландів. Учасник для позиції «Обгорткова стрічка в складі в'язко-еластичної системи холодного нанесення» в колонці «Назва товару згідно документації виробника» зазначив «Обгорткова стрічка Stopaq Outerwrap-100mm-30m BK». Однак, відповідно до відповіді виробника, Учасник не зазначив назву товару згідно з документацією виробника для позиції «Обгорткова стрічка в складі в'язко-еластичної системи холодного нанесення» в колонці «Назва товару згідно з документацією виробника» відсутнє позначення (шифр/абревіатура) «PVC-R»;
- пропозиція ПП «Сучасні технології» була відхилена у зв'язку із тим, що Учасник не зазначив назву товару згідно з документацією виробника для позиції та не надав банківську гарантію на забезпечення тендерної пропозиції по закупівлі «Конструкційні матеріали (В'язко-еластична система холодного нанесення)» https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-02-24-010785-а. Так, в складі пропозиції Учасника надана Банківська гарантія №Г/2025/139-01 від 27.01.2025р. (файли Вankivs'ka garantiya G.2025.139 01.pdf, Bankivs'ka garantiya G.2025.139 01.pdf.p7s.p7s) (далі Банківська гарантія), що видана АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КРИСТАЛБАНК», МФО 339050, код ЄДРПОУ 39544699 на суму 124 000,00 грн (Сто двадцять чотири тисячі гривень 00 копійок), терміном дії до 19 червня 2025 року включно, як забезпечення тендеру «Частини до аудіо- та відеообладнання (Плівка рентгенівська)», оголошення № UA-2025-01-09-008466-а,
Згідно пояснень позивача, пропозиція ТОВ «Будівельна компанія «Атлантікc» перебувала на розгляді Замовника станом на дату подання позовної заяви.
Тому, станом на дату подання позовної заяви, а отже станом і на дату проведення моніторингу, Переможець закупівлі не був визначений.
В той же час, наказом Державної аудиторської служби України від 01.04.2025 № 101 прийнято рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2025-02-24-010785-a.
16.04.2025 ДАСУ опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-02-24-010785-а, в якому зазначено:
«За результатами аналізу питання щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей встановлено порушення вимог пункту 28 та підпункту 3 пункту 44 Особливостей.
З огляду на встановлене поручення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
Вважаючи свої права порушеними даним висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
За змістом статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII) моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року №23, Східний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
Частиною 3-7 Р. Х Закону № 922-VIII встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості № 1178).
Відповідно до п.1 Особливостей № 1178, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Згідно з п.3 Особливостей № 1178, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Згідно із пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до пункту 23 Особливостей № 1178 Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюднено в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч.6 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Судом встановлено, що мотиви оскаржуваного висновку полягають у наступному:
«У пункті 4 Розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації зазначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, зокрема у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав копію ліцензій або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 Закону. При цьому, підпунктом 3 пункту 44 Особливостей (в редакції станом на дату проведення торгів, а саме на 24 лютого 2025 року) встановлені наступні підстави відхилення замовником тендерної пропозиції, у разі коли переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю, не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей.
Водночас, чинна редакція Особливостей зі змінами від 13 вересня 2024 року, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1069 (набрала чинності 19 вересня 2024 року) (далі Постанова № 1069), не передбачала відхилення тендерної пропозиції переможця у відповідності до частини другої статті 41 Закону, а саме з підстав ненадання копії ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності). Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 471 (набрала чинності 19 травня 2023 року) (далі Постанова № 471) абзац перший пункту 17 Особливостей викладено в наступній редакції: договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 1 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої -п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Частиною другою статті 41 Закону встановлено вимогу щодо надання переможцем процедури закупівлі копій ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензій на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі ми вимагалося замовником під час переговорів у рай застосування переговорної процедури закупівлі
Отже. Постановою №№ 471 виключено вимогу щодо надання переможцем процедури закупівлі копії ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності.
Враховуючи викладене, тендерна документація складена без врахування змін до Особливостей, внесених Постановою № 1069 та Постановою №№ 471, та не відповідає нормам, встановленим підпунктом 3 пункту 44 Особливостей, в результаті чого порушено пункт 28 Особливостей».
Суд не може погодитися з такими висновками Держаудитслужби з огляду на наступне.
Згідно із пунктом 3 Особливостей № 1178 замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.
Положеннями абзацу 1 пункту 28 Особливостей № 1178 передбачено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Також згідно з абзацами 6, 8 пункту 28 Особливостей № 1178 визначено, що у тендерній документації зазначаються:
- підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не с об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 22 Закону у тендерній документації, серед іншого, зазначаються такі відомості:
- інструкція з підготовки тендерних пропозицій.
Частиною 3 статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Як зазначено вище, 24.02.2025 в електронній системі закупівель Замовником оприлюднено оголошення про проведення публічної закупівлі UA-2025-02-24-010785-а та Тендерну документацію.
До складу Тендерної документації для процедури закупівлі UA-2025-02-24-010785-а входить Загальна інструкція учасникам процедури закупівлі.
Пунктом 1 розділу 1 «Загальні відомості» тендерної документації передбачено: «Тендерну документацію складено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 р. зі змінами (далі - Закон), Постанови Кабінету міністрів України від 12.10.2022 р. №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами (далі - Особливості) та інших нормативних документів чинного законодавства у сфері публічних закупівель,
Терміни та вимоги вживаються в значеннях та редакціях, визначених Законом та/або Особливостями.
У разі виявлення положень та/або визначень в тендерній документації, які не відповідають Закону та/або Особливостям, Замовник буде керуватися нормами Закону України «Про публічні закупівлі» та/або Особливостями, які є визначальними.
Згідно абзаці 10 пункту 48 Особливостей «Тендерна документація повинна містити перелік документів та/або інформацій, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації.
Замовник в електронній системі закупівель розмістив Додаток 2 «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та вимоги до них» та Додаток 3 «Перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, вимоги до них, порядок і строки їх надання»
Суд акцентує увагу, що в жодному із цих Додатків не міститься вимога щодо надання копій ліцензій або документу дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 Закону.
Два учасника процедури закупівлі, про які зазначено вище у даній позовній заяві, були відхилені в електронній системі закупівель з інших підстав.
Разом з тим, ні положеннями Закону України «Про публічні закупівлі», ні положеннями Особливостей № 1178 чи інших нормативно-правових актів не зобов'язано Замовника повторно зазначати (дублювати) в тендерній документації весь перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника та/або переможця процедури закупівлі, визначений положеннями пунктів 44 та 47 Особливостей.
При вирішенні даної справи суд виходить з того, в оприлюдненій 24.02.2025 в електронній системі закупівель Тендерній документації по публічній закупівлі UA-2025-02-24-010785-а Замовником чітко та однозначно вказано, що норми Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей № 1178 є визначальними, а отже такими, що підлягають застосуванню Замовником.
Так, вимога пункту 28 Особливостей полягає у формуванні тендерної документації відповідно до статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.
Однак, Закон не містить імперативної норми, яка зобов'язує замовника дослівно відтворювати всі підстави відхилення тендерної пропозиції, визначені Особливостями, а тим більше не встановлює заборони на зазначення інших норм законодавства, якщо вони не суперечать чинному регулюванню.
Отже, твердження Держаудитслужби про порушення пункту 28 Особливостей ґрунтується на довільному розширеному тлумаченні цієї норми та не має прямого законодавчого підґрунтя.
Крім того, Держаудитслужба стверджує, що тендерна документація складена без урахування змін до Особливостей.
Водночас сама документація містить пряму вказівку на те, що у разі розбіжностей застосовуються норми Закону та Особливостей у чинній редакції.
Таким чином, Замовник прямо закріпив пріоритетність актуального нормативного регулювання. Наявність такої бланкетної норми виключає можливість застосування положень, які не відповідають чинному законодавству.
Отже, твердження про неврахування змін є безпідставним.
Окрім зазначеного, на переконання суду, орган контролю, у спірному випадку, ототожнює формальну наявність у тексті документації згадки про частину другу статті 41 Закону з фактичним її застосуванням як обов'язкової підстави для відхилення.
Водночас, як було зазначено вище, аналіз тендерної документації свідчить, що перелік документів, які повинні подаватися переможцем, визначено окремим додатком, і в цьому переліку вимога щодо надання копії ліцензії або документа дозвільного характеру відсутня. Таким чином, жодного фактичного встановлення додаткового обов'язку для учасників не відбулося.
Наявність у загальному розділі документації формулювання, яке дублює норму закону, не породжує юридичних наслідків, якщо така вимога не конкретизована та не включена до переліку обов'язкових документів.
Отже, твердження про порушення підпункту 3 пункту 44 Особливостей також не знайшла свого правового підтвердження.
Також суд зазначає, що моніторинг спрямований на виявлення реальних порушень, які впливають або можуть вплинути на результати процедури закупівлі.
У спірному випадку переможець процедури на момент здійснення моніторингу визначений не був, жодного учасника не відхилено з підстав ненадання ліцензії, жодна тендерна пропозиція не зазнала негативних наслідків у зв'язку з оскаржуваним формулюванням.
А отже відсутній причинно-наслідковий зв'язок між текстом документації та будь-яким обмеженням конкуренції чи порушенням прав учасників.
У висновку Держаудитслужби не наведено жодного обґрунтування того, яким саме чином формальне зазначення у документації спірного формулювання порушує принципи здійснення закупівель, впливає на конкурентне середовище чи створює дискримінаційні умови. Контролюючий орган не довів ані факту порушення прав, ані негативного впливу на процедуру закупівлі. Такий підхід суперечить вимогам щодо мотивованості індивідуальних актів та принципу пропорційності.
Таким чином, кожен аргумент Держаудитслужби спростовується як нормами законодавства, так і фактичними обставинами справи.
Відтак, за результатами комплексного аналізу матеріалів справи, змісту тендерної документації, норм Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178, а також доводів сторін, судом встановлено відсутність підстав вважати дії Замовника такими, що порушують законодавство у сфері публічних закупівель, а сам висновок контролюючого органу є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Разом з тим, з метою формування єдиної практики, суд вважає за необхідне вказати про помилковість висновків позивача про невідповідність висновку про результати моніторингу процедури закупівлі вимогам, встановленим частиною сьомою статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" та частиною другою статті 2 КАС України.
Як убачається зі змісту оскаржуваного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, орган державного фінансового контролю, встановивши порушення заявником вимог законодавства у сфері публічних закупівель, зобов'язав його здійснити заходи щодо недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Згідно з усталеною (та більш новою) правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 30.03.2023 у справі №420/11945/21, від 30.11.2023 у справі №160/20791/22, від 01.02.2024 у справі № 160/18391/22 та від 12.09.2024 у справі № 320/2335/23, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень у вигляді зобов'язання здійснити заходи щодо недопущення таких порушень у подальшому є превентивним заходом реагування, який спрямований на забезпечення дотримання вимог законодавства під час наступних процедур закупівель та не передбачає обов'язку розірвання укладеного договору чи скасування результатів процедури закупівлі.
Верховний Суд у зазначених рішеннях дійшов висновку, що така форма реагування органу державного фінансового контролю не свідчить про невизначеність способу усунення порушень, оскільки її зміст полягає у приведенні подальшої діяльності замовника у відповідність до вимог законодавства та запобіганні повторному вчиненню аналогічних порушень.
Отже, вимога відповідача щодо вжиття заходів для недопущення виявлених порушень у подальшому відповідає змісту частини сьомої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", є правомірною та узгоджується з принципами адміністративного судочинства, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, зокрема принципами законності, обґрунтованості та пропорційності.
За таких обставин твердження позивача про те, що зобов'язальна частина оскаржуваного висновку не відповідає вимогам чинного законодавства через відсутність чіткого способу усунення порушень, спростовуються як положеннями закону, так і сформованою практикою Верховного Суду.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,- задовольнити;
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-02-24-010785-а від 16.04.2025;
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.