про залишення позовної заяви без руху
02 березня 2026 року м. Київ № 320/8370/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
За змістом частини другої статті 5 КАС України судовий захист може здійснюватися також в інший спосіб, не заборонений законом, за умови, що такий спосіб є ефективним та спрямований на реальне поновлення порушених прав, свобод чи інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Обраний позивачем спосіб захисту має відповідати характеру порушення та забезпечувати усунення його наслідків.
Право на доступ до правосуддя, гарантоване статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає можливість звернення до суду з вимогою, яка кореспондує змісту порушеного права та характеру правопорушення. Водночас наявність у законі положення про можливість судового оскарження сама по собі не є підставою для задоволення позову без встановлення факту порушення права.
Обов'язковою передумовою надання судового захисту є наявність реального, а не ймовірного порушення прав, свобод чи інтересів особи на момент звернення до суду. Таке порушення має бути конкретним, індивідуалізованим та безпосередньо зачіпати позивача. Відсутність визначеного предмета судового захисту свідчить про безпредметність заявлених позовних вимог.
Суд, розглядаючи справу, зобов'язаний об'єктивно оцінити наявність порушеного права та перевірити відповідність обраного способу захисту вимогам закону, а також його здатність забезпечити відновлення такого права.
Також, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Проте, всупереч вищезазначеним нормативним вимогам позивач не надав доказів належного звернення до відповідача саме з спірними питаннями, доказів отримання відповідачем відповідної заяви та долучених документів, результатів розгляду такої заяви тощо.
За відсутності оспорюваного індивідуального акта або доказів його існування суд позбавлений можливості встановити факт вчинення відповідачем протиправних дій щодо позивача, а також перевірити зміст, форму та правові наслідки такого акта.
Суд звертає увагу, що виникнення публічно-правового спору передбачає наявність волевиявлення суб'єкта владних повноважень у формі рішення, дії або бездіяльності, яке зачіпає права, свободи чи інтереси особи. Звернення до суду без попереднього звернення до відповідного суб'єкта публічної влади з вимогою про реалізацію або захист свого права, а також без отримання відмови чи фіксації бездіяльності, не свідчить про наявність спірних правовідносин у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, до звернення до суду особа має ініціювати публічно-правовий спір шляхом звернення до суб'єкта владних повноважень та отримати рішення, відмову або допустиму бездіяльність тощо.
Таким чином, відсутність у матеріалах справи індивідуального акта, що підтверджує оскаржувані дії відповідача, або доказів відмови чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, свідчить про передчасність звернення до суду та відсутність належного предмета адміністративного позову.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- індивідуального акту, який засвідчує протиправні дій/бездіяльність та/або інші докази звернення з спірними питаннями до відповідача та отримані від нього відповіді;
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.