24 лютого 2026 рокуСправа №160/36092/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/36092/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
19 грудня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні мені, ОСОБА_1 , пенсії № 046850019384 від 22.10.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу , що дає право на призначення пенсії на загальних підставах весь період моєї роботи з 05.04.1984 по 31.01.1991, з 15.04.1992 по 01.02.1999, з 29.06.2001 по 23.03.2002, врахувати при призначенні пенсії архівні довідки виконавчого комітету Славгородської сільської ради Синельниківського районну Дніпропетровської області № Л-6 від 06.02.2025, Л-7 від 06.02.2025, № Л-8 від 03.02.2025, виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області № НС- 530, № НС- 531 від 26.09.2025 та розглянути повторно заяву про призначення пенсії 14.10.2025 року з урахуванням зазначеного стажу та архівних довідок. (подану в тримісячний строк відповідно до закону, але моє право на пенсію порушено пенсійним фондом).
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу, оскільки протиправно не зараховано період трудової діяльності відповідно до трудової книжки через недоліки її оформлення.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/36092/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/36092/25. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Рішенням відповідача від 22.10.2025 року №046850019384 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за заявою від 14.10.2025 року. Вік заявниці 60 років. Необхідний страховий стаж, визначений ч.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 32 роки. Страховий стаж особи становить 27 років 6 місяців 6 днів. Зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки позивача та наданих довідок, оскільки в наявності недоліки їх оформлення.
Не погодившись з цим рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Постановою Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06.09.1973 року №656 затверджено постанову «Про трудові книжки робітників та службовців» (далі - Порядок №656).
Порядок №656 містить наступні положення:
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Трудові книжки ведуться усім робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (п. 1 Порядку №656).
Заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації у присутності працівника. Відомості про працівника засвідчуються підписом спеціально уповноваженої особи та печаткою (п. 5 Порядку №656).
З кожним записом, що вноситься до трудової книжки (вкладиш), призначення, переміщення та звільнення адміністрація зобов'язана ознайомити власника цієї книжки (п. 7 Порядку №656).
Трудові книжки зберігаються в адміністрації підприємства, установи, організації як бланки суворої звітності, а при звільненні робітника чи службовця видаються йому руки (п. 11 Порядку №656).
При звільненні робітника чи службовця всі записи про роботі, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, в установі, організації, засвідчуються підписом керівника підприємства, установи, організації або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою (п. 13 Порядку №656).
Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п. 18 Порядку №656).
Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємства, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 (далі - Інструкція №162)
Згідно п. 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудової діяльності робітників та службовців.
Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій*, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 2.2. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати.
У трудову книжку вносяться:
відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства;
відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Стягнення до трудової книжки не записуються.
Пунктом 2.3. Інструкції №162 встановлено, що всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження).
Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року №301 (далі - Постанова №301) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Відповідно до п. 1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок», затвердженої Наказом Міністерство праці України, Міністерство юстиції України, Міністерство соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно п. 2.2. Інструкції №58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження.
Пунктом 2.11. Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
В свою чергу за п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до п. 2.13. Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Відповідно до Постанови №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для власника трудової книжки, а отже, й не може впливати на її особисті права
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.09.2022 року по справі №569/16691/16-а.
Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі №307/541/17.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 04.07.2023 року у справі №580/4012/19.
Вищевикладені правові висновки є актуальними і для юридичної ситуації позивача, оскільки попри відмінність правових актів, які регулювали спірні правовідносини, юридичний зміст таких актів є тотожним - фактичне ведення трудових книжок, а також відповідальність за таке ведення, покладається на роботодавця, а не працівника.
В спірному рішенні відповідач не врахував низку наданих позивачем документів.
Так, період роботи за трудовою книжкою від 15.04.1992 року НОМЕР_2 не враховано через заповнення дати народження іншими чорнилами, що є Порушенням Інструкції № 58.
Суд визнає таке зауваження формальним та таким, що не дає підстав для розумних сумнівів в достовірності відповідної трудової книжки як джерела відомостей про стаж позивача.
Отже, трудова книжка має бути врахована відповідачем при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії.
Відповідач не врахував архівну довідку від 26.09.2025 року №НС530/25, оскільки дата народження не відповідає даним паспорта.
У вказаній довідці вказано дату народження як ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як у паспорті позивача вказано дату народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд визнає таку розбіжність очевидною опискою, оскільки в наявності збіг відомостей про роботу з іншими документами та анкетних даних в іншій частині.
Виявлені розбіжності не можуть мати своїм наслідком відмову у призначенні пенсії позивача, оскільки позивач не несе відповідальності за правильність складання відповідної довідки.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 13.02.2020 року у справі №607/14668/16-а, постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 року у справі №280/7020/22.
Отже, ця довідка має бути врахована відповідачем при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії.
Відповідач не врахував довідку про заробітку плату №НС 531/25, оскільки скорочено ім'я по-батькові.
З вищевказаних підстав суд визнає це зауваження надмірним формалізмом.
Отже, ця довідка має бути врахована відповідачем при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії.
Відповідач не врахував період роботи в колгоспі, оскільки не вказано інформацію про трудодні.
Позивачем надано трудову книжку колгоспника від 15.09.1992 року № НОМЕР_3 , в якій заповнені лише відомості про зайнятість.
Зважаючи на тривалість перебування позивача у колгоспі відсутні розумні підстави для сумнівів у виконанні нею встановленого мінімуму трудоднів.
Матеріали справи не містять доказів (відповідачем не доведено), що позивач, як член колгоспу, без поважних причин не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві.
Тотожне правозастосування за подібних фактичних обставин здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 12.06.2025 року у справі №160/19520/24.
Змістовно подібне правозастосування визнано належним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.06.2019 року у справі №727/384/17.
Отже, ця трудова книжка має бути врахована відповідачем при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії.
Відповідач не зарахував архівні довідки від 06.02.2025 року №Л-6, №Л-7, від 03.02.2005 №Л-8, оскільки прізвище, ім'я та по-батькові у довідках не відповідає даним паспорта.
Згідно паспорту громадянина України від 01.12.1999 року НОМЕР_4 анкетними даними позивача є: ОСОБА_1 .
У вказаних довідках вказано анкетні дані: « ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 » і зазначено «так в документі». Отже, йдеться про очевидну описку та неналежний переклад даних позивача. Зважаючи на переважну подібність вказаних даних, а також враховуючи узгодженість з іншими документами, розумні сумніви в належності позивачу цих довідок відсутні.
Отже, ці довідки мають бути враховані відповідачем при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії.
В рішенні також вказано про неврахування періодів з 05.06.2000 року по 15.03.2001 року, з 29.06.2001 року по 23.02.2002 року через вже вказаний недолік щодо запису дати про народження. Цей недолік вже відхилено судом як безпідставний.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати усі періоди роботи, суд зазначає наступне.
Предметом судового розгляду в цій справі була правомірність рішення відповідача від 22.10.2025 року №046850019384. Це рішення ґрунтується на неврахуванні документів позивача в цілому. Отже, відповідачем не надавалася оцінка змісту цих документів, не досліджувалися відповідні записи і судом, оскільки спірне рішення ухвалено не в зв'язку з такими записами та не щодо таких записів, а щодо документів як неналежного джерела відомостей про стаж позивача. Наприклад, відповідач не досліджував питання наявності пільгового стажу або стажу, який зараховується з урахуванням кратності, не мав можливості через власну протиправну поведінку реалізувати повноваження щодо перевірки записів трудової книжки колгоспника та інших документів, не розраховував страховий стаж позивача з урахуванням цих документів позивача.
Таким чином, підстави для зобов'язання відповідача зарахувати стаж, що дає право на призначення пенсії на загальних підставах згідно вказаних документів відсутні, оскільки наразі відсутня рішення компетентного органу про неврахування усіх чи частини таких записів, в наявності лише рішення щодо неврахування документів в цілому, в ході прийняття якого їх зміст відповідачем не досліджувалися. В свою чергу підтвердження стажу згідно відомостей трудової книжки здійснюється органами Пенсійного фонду України, в той час як судом здійснюється перевірка таких дій на предмет відповідності законодавству. Оскільки правова оцінка записам трудової книжки колгоспника позивача та іншим документам наразі не надана жодним органом Пенсійного фонду України (в наявності лише відмова у їх прийнятті як документів в цілому), суд не може підмінити компетенцію іншого органу державної влади та перебрати на себе його повноваження.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відповідній частині позовних вимог та зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням вищевказаних документів позивача.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє частково позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.
Щодо судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 16.12.2025 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 22.10.2025 року №046850019384 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.10.2025 року з урахуванням трудової книжки ОСОБА_1 від 15.04.1992 року НОМЕР_2 , архівних довідок від 26.09.2025 року №НС530/25, від 26.09.2025 року №НС531/25, від 06.02.2025 року №Л-6, від 06.02.2025 року №Л-7, від 03.02.2025 №Л-8, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко