02 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/15571/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (далі також - ГУ ПФУ в Миколаївській області, відповідач) в якому просить:
визнати дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1, для здійснення перерахунку раніше призначеної в вересні 2020 року пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», період роботи та отримані доходи (заробітної плати) з 01.07.2021 по 31.10.2025, протиправними;
зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1 період роботи та отримані доходи (заробітну плату) з 01.07.2021 по 31.10.2025 для здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням даного спеціального (пільгового) страхового стажу та зазначених доходів (заробітної плати) у розмірі, передбаченому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 13.11.2025 з урахуванням виплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що упродовж своєї трудової діяльності він працював на вугільних підприємствах Волинської області, в тому числі продовжує працювати на ВІІ «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», та з вересня 2020 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Вказує, що 13.11.2025 він звернувся із заявою про перерахунок пенсії згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, 26.11.2025 отримав рішення про відмову в перерахунку раніше призначеної пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 20.11.2025, яке обґрунтоване відсутністю сплати страхових внесків шахтою за період роботи з 01.07.2021 по 31.10.2025.
Позивач стверджує, що його роботодавець (ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля») щомісячно здійснював відрахування страхових внесків із його заробітної плати та сплачував їх за нього. Сам факт незарахування сум страхових внесків на банківський рахунок Пенсійного фонду стався не з вини позивача, і він не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов'язків.
Позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу та заробітної плати після її призначення, якщо він продовжував працювати.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та просила суд у задоволенні позову відмовити. Зазначила, що рішення про відмову в перерахунку пенсії було прийнято правомірно та законно, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу наявне нарахування заробітної плати по жовтень 2025 року, але відсутні дані щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Оскільки дані про сплату внесків за спірний період відсутні, стверджує, що правові підстави для зарахування цього періоду до страхового стажу позивача відсутні.
Інших заяв по суті спору від сторін до суду не надходило.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Не є спірною та обставина, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-VI, призначену на пільгових умовах (робота за Списком №1).
13.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії згідно із ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 20.11.2025 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Як зазначено у даному рішенні: за матеріалами пенсійної справи, заявнику в автоматичному режимі проведено перерахунок пенсії згідно частини 4 статті 42 Закону №1058-IV з 01.04.2025 з урахуванням стажу в повному обсязі по 31.12.2020. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявне нарахування заробітної плати по жовтень 2025, але відсутні дані щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, тому немає підстав для проведення перерахунку пенсії (а.с.14).
Незгода позивача із відмовою у перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону №1058-VI стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом №1058-IV від 09.11.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV).
Згідно із статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За правилами частин другої, третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV визначено підстави та умови перерахунку пенсії.
Так у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія (абзац перший).
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії (абзац другий).
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію (абзац третій).
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію (абзац четвертий).
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (абзац п'ятий).
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії (абзац шостий).
З наведеного вбачається, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку). Перерахунок пенсії на зазначених умовах здійснюється органами Пенсійного фонду автоматизованим порядком щороку, без звернення пенсіонера, якщо станом на 01 березня вони набули право на проведення перерахунку. За заявою пенсіонера, який продовжував працювати, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, лише у тому разі, якщо він набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону.
За обставин цієї справи ОСОБА_1 після призначення у вересні 2020 року пенсії продовжував працювати.
13.11.2025 позивач, у зв'язку із набуттям додаткового стажу після призначення пенсії, звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії згідно із ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, ГУ ПФУ в Миколаївській області виходило з того, що заявнику в автоматичному режимі проведено перерахунок пенсії згідно частини 4 статті 42 Закону №1058-IV з 01.04.2025 з урахуванням стажу в повному обсязі по 31.12.2020. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявне нарахування заробітної плати по жовтень 2025, але відсутні дані щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, тому немає підстав для проведення перерахунку пенсії.
Надаючи оцінку правомірності таких дій відповідача, суд зазначає наступне.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частинами другою, третьою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа №688/947/17), від 30.09.2019 (справа №316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
З відомостей довідки Відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля» №110 від 14.11.2025 (а.с.21) встановлено, що ОСОБА_1 з 11.11.2003 по теперішній час працює на посаді електрослюсаря підземного у ВП «Шахта Бужанська» ДП Волиньвугілля.
Позивач як працюючий пенсіонер є застрахованою особою та обов'язок зі сплати страхових внесків за неї покладається на роботодавця ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля».
З індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) (а.с.15-19) вбачається нарахування у спірний період позивачу заробітної плати роботодавцем ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля».
Крім того, виплата заробітної сплати, нарахування та сплата єдиного внеску за спірний період підтверджується довідкою ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» від 13.11.2025 №1523/9.1/01-19 (а.с.20).
Отже, наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що з 01.07.2021 по 31.10.2025 у ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, з якої у свою чергу страхувальником нараховувалися та сплачувалися страхові внески (єдиний внесок) у розмірі, не менше мінімального страхового внеску, тому вказаний період роботи повинен бути зарахований до страхового стажу.
Відповідно до пунктів 3, 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731), до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як уже зазначалося судом вище, спірний період роботи позивача підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.21).
Отже, на думку суду, оскільки наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що у спірний період з 01.07.2021 по 31.10.2025 ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля» позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхувальником страхові внески (єдиний внесок), то цей період повинен бути зарахований до його страхового та пільгового стажу.
Суд наголошує, що механізм державного соціального страхування передбачає державні гарантії реалізації застрахованими особами їхніх конституційних прав, а тому позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків, своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання позивачем належної пенсії із солідарної системи з урахуванням страхового стажу.
Зазначений страховий стаж становитиме більше 24 місяців, що дає позивачу право на перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV.
Відповідно до ст. 8 Закону України №345-VI від 02.09.2008 «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В свою чергу, згідно із ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, не зарахування до стажу ОСОБА_1 спірного періоду з 01.07.2021 по 31.10.2025 та отриманих в цей період доходів порушує право останнього на належне пенсійне забезпечення.
З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1, для здійснення перерахунку раніше призначеної в вересні 2020 року пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», період роботи та отримані доходи (заробітної плати) з 01.07.2021 по 31.10.2025, зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1 період роботи та отримані доходи (заробітну плату) з 01.07.2021 по 31.10.2025 для здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити такий перерахунок з урахуванням даного спеціального (пільгового) страхового стажу та зазначених доходів (заробітної плати) у розмірі, передбаченому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 13.11.2025 з урахуванням виплачених сум.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити виплату перерахованої пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналізуючи зазначені норми Порядку №22-1, суд зазначає, що:
сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Отже, вимоги про зарахування спірного стажу та перерахунок пенсії має вирішувати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яке за принципом екстериторіальності вирішувало подану заяву з документами, приймало рішення.
Водночас вимоги щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 повинні бути адресовані територіальному органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії, якою в спірному випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Окрім того, відповідне рішення щодо призначення пенсії на виконання цього рішення суду не винесене, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача в частині виплати перерахованої пенсії після здійснення такого призначення будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 04.12.2025 (а.с.8).
Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області слід стягнути судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в зарахуванні до спеціального (пільгового) страхового стажу ОСОБА_1 за Списком №1, для здійснення перерахунку раніше призначеної в вересні 2020 року пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», періоду роботи та отримані доходи (заробітної плати) з 01.07.2021 по 31.10.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи та отримані доходи (заробітну плату) з 01.07.2021 по 31.10.2025 для здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі поданої заяви від 13.11.2025, з урахуванням даного спеціального (пільгового) страхового стажу та зазначених доходів (заробітної плати) у розмірі, передбаченому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано судом 02 березня 2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (54008, місто Миколаїв, вулиця Морехідна, 1; код ЄДРПОУ 13844159).
Суддя Н. В. Стецик