02 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10260/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сорока Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.02.2025 року №005032/03-20-24-06 на суму 69 137, 94 грн та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2025 №Ф-5584-0320 У на суму 69 137, 94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 26.09.2008 року по 11.01.2022 року була зареєстрована фізичною особою-підприємцем.
Головним управлінням ДПС у Волинській області 10.02.2025 винесено рішення №00/5032/03-20-24-06 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 6 360,09 грн та нараховано пеню в розмірі 62 777,85 грн.
Позивач із рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій та вимогою про сплату боргу (недоїмки) не погоджуються, вважає їх протиправними та такими, що винесені не в порядку, не у спосіб та з порушенням законодавства, оскільки підприємницькою діяльністю не займалася, крім того згідно Закону №592 від 13.05.2020 зобов'язання з “сплячого» ЄСВ, штрафні санкції та пеня за період з 2017 року по 2020 рік підлягали списанню.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи.
Коли позивач припинив підприємницьку діяльність він зобов'язаний був подати ліквідаційний звіт, що зроблено не було.
Зазначає, що сума заборгованості виникла у зв'язку з тим, що по ОСОБА_1 була винесена вимога про сплату боргу з ЄСВ від 17 червня 2021 року №6237-13 на суму 40 431,69 грн (штраф 170,00 грн та ЄСВ - 40 261,69 грн), яка в судовому порядку оскаржена не була та сплачена позивачем в 2024 році в межах виконавчого провадження, що підтверджується платiжним дорученням №8682 вiд 06.02.2024 на суму 40 431,69 грн.
Рішення які відображені в КОРО про нарахування пені та штрафу позивач не оскаржив відповідно податкова вимога є узгодженою та підлягає сплаті.
За обставин цієї справи ГУ ДПС у Волинській області правомірно винесено податкову вимогу.
Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково, з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.09.2008 року по 11.01.2022 року була зареєстрована фізичною особою-підприємцем.
17 червня 2021 року Головним управлінням ДПС у Волинській області винесена вимога про сплату боргу з ЄСВ №6237-13 на суму 40 431, 69 грн, в тому числі штраф 170,00 грн та ЄСВ - 40 261, 69 грн.
Дана вимога в судовому порядку оскаржена не була, а сплачена в 2024 році в межах виконавчого провадження згідно платiжного доручення №8682 вiд 06.02.2024 на суму 40 431, 69 грн.
У зв'язку із чим, Головним управлінням ДПС у Волинській області 10.02.2025 винесено рішення №00/5032/03-20-24-06 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 6 360,09 грн та нараховано пеню в розмірі 62 777,85 грн та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2025 №Ф-5584-0320 У на суму 69 137, 94 грн.
Не погоджуючись із вказаною вимогу представник позивача звернувся до суду.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктами 3 і 10 частини першої статті 1 Закону №2464-VI надано визначення поняттям: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;; страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Частиною 4 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449).
Згідно пункту 3 розділу VI Інструкції №449, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: - якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; - якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; - якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Волинській області винесена вимога про сплату боргу з ЄСВ №6237-13 від 17 червня 2021 року на суму 40 431, 69 грн, в тому числі штраф 170,00 грн та ЄСВ - 40 261, 69 грн, яка в судовому порядку оскаржена не була.
Згідно платiжного доручення №8682 вiд 06.02.2024 на суму 40 431, 69 грн сума заборгованості була сплачена позивачем в 2024 році в межах виконавчого провадження.
У зв'язку із сплатою суми заборгованості по ЄСВ, Головним управлінням ДПС у Волинській області 10.02.2025 винесено рішення №00/5032/03-20-24-06 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 6 360,09 грн та нараховано пеню в розмірі 62 777,85 грн та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2025 №Ф-5584-0320 У на суму 69 137, 94 грн.
Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до частини тринадцятої статті 25 Закону №2464-VІ нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.
Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону №2464-VІ встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок.
Щодо списання недоїмки по сплаті ЄСВ.
Дані відносини регулюються Законом України №2464 із змінами та доповненнями від 13 травня 2020 року №592-1X «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників, які набирають чинності з 01.01.2020 року, крім п.5 розділу 1, що набрав чинності з 03.06.2020 року (далі - Закон №592).
Так, згідно з внесеними змінами до Закону №2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №2464, не сплачені станом на день набрання
чинності Закону №592, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Закону №592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Закону №592:
а) платникам, зазначеним у п. 4 ч.1 ст. 4 Закону 2464 (крім фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу звітності відповідно до вимог ч.2 ст. 6 Закону №2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Закону №592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій та пені або вмотивоване рішення про відмову в списанні.
Оскільки позивач припинивши підприємницьку діяльність зобов'язаний був подати ліквідаційний звіт, що зроблено не було, у відповідача не було підстав для проведення камеральної перевірки, за результатами якої прийняти рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій та пені або вмотивоване рішення про відмову в списанні.
З огляду на викладені обставини справи і правове регулювання спірних відносин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення безпідставними, у задоволенні яких слід відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, м. Луцьк, Київський Майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).
Суддя Ю.Ю. Сорока