Справа № 191/1350/26
Провадження № 1-кп/191/62/26
02 березня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні без проведення судового розгляду в спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст.107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026046390000032 від 10.02.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина Україна, маючого професійно-технічну освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 11.07.2011 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі із звільненням від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців; 20.02.2012 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 7 років позбавлення волі; 08.09.2020 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі; 14.12.2020 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст.190 КК Україні із застосуванням положень ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 01.12.2021 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 02.08.2024 року по відбуттю строку покарання
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,
Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла- не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи.
02 лютого 2026 року, приблизно о 05-00 год., ОСОБА_3 перебував на АДРЕСА_2 , де у нього виник прямий кримінально-протиправний умисле, направлений на проникнення до іншого володіння особи, а саме на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_4 .
Далі, того ж дня, 10 лютого 2026 року, приблизно о 05-05 год. ОСОБА_3 з метою реалізації свого раптово виниклого прямого кримінально-протиправного умислу, направленого на порушення недоторканості іншого володіння особи, розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння та бажаючи його настання, діючи умисно, всупереч волі власника приватного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , не маючи дозволу на вільний вхід до території останнього, проник шляхом перелазу через огорожу не територію приватного домоволодіння всупереч волі власника.
Своїми діями ОСОБА_3 порушив гарантоване ст. 30 Конституції України право громадянина України ОСОБА_4 на недоторканість подвір'я приватного домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі викладеного ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку за ч.1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникнення до іншого володіння особи.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана :
- письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі;
- письмова заява потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченого, так і потерпілого, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.
Відповідно до частини 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 за частиною 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння.
При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується негативно (арк.мат.кр.пр. 38), раніше судимий (арк.мат. кр. пр. 41-43), на обліку лікарів: нарколога та психіатра не перебуває (ар.мат.кр.пр. 38).
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире розкаяння в скоєному.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального проступку, характер та ступень його тяжкості, відомості про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, оскільки надавав послідовні показання та не намагався уникнути відповідальності, пом'якшувальні і відсутність обтяжуючих провину обвинуваченого обставини, суд, приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 гривень.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368,376,382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1