Справа № 442/208/26
Провадження №3/442/114/2026
Іменем України
02 березня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваль Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, місце проживання якого: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , 30.12.2025 о 10 год 30 хв у м.Дрогобичі, по вул.Грушевського,44 керував транспортним засобом ЛДВ 400 Convoy д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та почервоніння покрову обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
Судові засідання призначені на 29.01.2026 та 17.02.2026 відкладались у зв'язку із неявкою ОСОБА_1 та необхідністю його повторного виклику. При цьому, рекомендовані повідомлення повертались на адресу суду із відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання».
У судове засідання 02.03.2026 ОСОБА_1 повторно не з'явився.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 був своєчасно сповіщений про час і місце розгляду справи, обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, але не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, вказане свідчить про свідоме затягування розгляду справи.
Правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП не входить до переліку справ за частиною 2 статті 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити за обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд, враховуючи неявку ОСОБА_1 без поважної причини у судове засідання, а також враховуючи, що є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вважає за можливе справу розглядати без його участі.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відтак, суд, відповідно до вимог ч. 1ст. 268 КУпАП, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. ст. 1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, передбаченихст. 38 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її вточній відповідності з законом.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
У діях ОСОБА_1 вбачаю склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Така стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№554656 від 30.12.2025, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; відеозаписом, розміщеним на DVD-диску.
Із урахуванням наведеного, характеру вчиненого правопорушення, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 130, 283, 285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 коп)судового збору.
На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом 10 днів. У разі подання апеляційної скарги, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Роман КОВАЛЬ