441/414/26
2-н/441/13/2026
про відмову у видачі судового наказу
27.02.2026 суддя Городоцького районного суду Львівської області Яворська Н.І., розглянула заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що необхідно відмовити у видачі судового наказу, виходячи з наступних міркувань.
Згідно з ч. 2 ст. 160 ЦПК Україн із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Однак, заявницею ОСОБА_1 до заяви не додано жодного доказу на підтвердження того, що дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні.
Крім того, боржник ОСОБА_2 26.02.2026 подав заяву про наявний спір.
Як передбачено п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Також, у відповідності до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
У зв'язку з вищенаведеним, суддя приходить до висновку, що необхідно відмовити у видачі судового наказу, оскільки заявницею не надано доказу, що підтверджує її право на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ч. 5 ст. 183 СК України, ст.ст. 160, 163, 165, 166, 258-261, 353 ЦПК України, суддя -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право на повторне звернення до суду з такою самою заявою, після усунення її недоліків.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Яворська Н.І.