1Справа № 2-1819/2009 4-с/335/13/2026
25 лютого 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Кузьмич Ю.В.,
представника заявника Попової К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни, -
ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернулася до суду зі скаргою на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової З.А., в обґрунтування якої зазначає наступне.
26.12.2006 року між ВАТ “Державний ощадний банк України» в особі філії - Орджонікідзевське відділення №7717 м. Запоріжжя та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит № 375, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 59 700, 00 дол. США. З метою забезпечення виконання зобов'язань, в той же день між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бургазли І.І. № 375-іф. Відповідно до умов вищевказаного іпотечного договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання позичальником, іпотекодержатель (банк) має право звернути стягнення на предмет іпотеки.
26.11.2009 року рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі № 2-1819/2009 було задоволено позовну заяву АТ “Ощадбанк» та стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором іпотечного кредиту № 375 від 26.12.2006 року в загальному розмірі 484 283, 90 грн. На виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі № 2-1819/2009 від 26.11.2009 року було видано дублікат виконавчого листа про стягнення загальної суми боргу з урахуванням заборгованості за кредитом, судового збору, витрат на ІТЗ - 484 283, 90 грн.
09.01.2023 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 70288711.
15.10.2025 року ОСОБА_1 , в особі адвоката Попової К.Р., звернулась до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя із позовною заявою про визнання договору про іпотечний кредит № 375 від 26.12.2006 року припиненим.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 24.10.2025 року у справі №335/10464/25 за вищевказаним позовом відкрито.
03.11.2025 року ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження.
04.11.2025 року вих.№ 42971 надано відповідь, згідно з якою у зупиненні виконавчого провадження № 70288711 відмовлено та запропоновано звернутись до суду із відповідним клопотанням.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 27.11.2025 року у справі № 332/10464/25 у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено з урахуванням наступного: “При цьому, суд зазначає, що вжиття заходів щодо зупинення виконавчих дій відноситься до виключних повноважень державного виконавця, а тому заявник не позбавлений права на звернення до виконавця із відповідною заявою».
30.12.2025 року ОСОБА_1 повторно звернулась до приватного виконавця Шавлукової З.А. із заявою про зупинення виконавчого провадження.
Листом від 05.01.2026 року «Про надання відповіді», приватним виконавцем Шавлуковою З.А. відмовлено у задоволенні заяви про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 70288711, з аналогічних підстав, зазначених у відповіді від 04.11.2025 року.
Постановою про арешт майна боржника від 15.10.2025 року у ВП № 70288711, приватним виконавцем Шавлуковою З.А. накладено арешт на нерухоме майно - 47/100 частини житлового будинку, що належить ОСОБА_1 .
Таким чином, в результаті активних дій приватного виконавця Шавлукової З.А. щодо виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2009 року, в разі задоволення позову ОСОБА_1 щодо визнання договору про іпотечний кредит № 375 від 26.12.2006 року припиненим, визнання в подальшому виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, робить неможливим в подальшому повернення реалізованого майна та порушує баланс інтересів стягувача та боржника.
Заявник посилаючись на викладене, просить суд визнати бездіяльність приватного виконавця Шавлукової З.А. у виконавчому провадженні № 70288711 щодо відмови у зупиненні виконавчих дій - протиправними, зобов'язати приватного виконавця Шавлукову З.А. винести постанову про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 70288711.
В судовому засіданні представник заявниці адвокат Попова К.Р. скаргу підтримала просила її задовольнити.
Приватний виконавець Шавлукова З.А. в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд скарги за її відсутні, в задоволенні якої просить відмовити, на виконання вимог суду надано копія матеріалів виконавчого провадження № 70288711.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2009 року по справі № 2-1819/2009 задоволені позовні вимоги АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 51 738,01 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно сумі 414 255,90 грн., штраф в сумі 8 530,00 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно сумі 68 298,00 грн., судовий збір у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Ощадбанк» про розірвання кредитного договору, припинення дії договору іпотеки, вилучення запису про обтяження залишені без задоволення.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19.05.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилино, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2009 року залишено без змін.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.06.2013 у справі № 0818/3891/2012, позов АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів, а за рахунок коштів, отриманих від реалізації, слід задовольнити грошові вимоги АТ «Ощадбанк» у розмірі, встановленому рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2009р. у справі № 2-1819/2009 482 553,90 грн., продаж предмета іпотеки здійснити за початковою ціною реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Виселено з житлового приміщення із зняттям з реєстраційного обліку всіх мешканців квартири.
Рішення переглядалося в апеляційній та в касаційній інстанціях, та за результатами розгляду рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя залишено в силі. Рішення набрало законної сили 17.12.2014 року.
На виконанні у приватного виконавця Шавлукової З.А. перебуває виконавчий лист (дублікат) по справі № 2-1819/2009, виданий 20.01.2011 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 51738,01 доларів США, штрафу в сумі 8530 доларів США, судового збору 1700,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн. Виконавче провадження відкрито 09.01.2023 року.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2023 заяву ОСОБА_1 , в особі представника Працевитого Г.О., заінтересована особа - АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню - залишено без задоволення.
Ухвалою Запорізький апеляційний суд від 10.01.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Працевитий Г.О. задоволено частково.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 3.10.2023 року у цій справі скасовано.
Заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано виконавчий лист № 2-1819/2009 від 20.01.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню частково, в сумі 25120 (двадцять п'ять тисяч сто двадцять) доларів США 68 центів.
В іншій частині заяви відмовлено.
Також встановлено, що в проваджені Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Попової К.Р., до АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про визнання договору про іпотечний кредит № 375 від 26.12.2006 року припиненим.
03.11.2025 року ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця Шавлукової З.А. із заявою про зупинення виконавчого провадження, надавши приватному виконавцю копію ухвали суду від 24.10.2025 по відкриття провадження.
Листом від 04.11.2025 року за вих. № 42971 приватним виконавцем Шавлуковою З.А. відмовлено у зупиненні виконавчого провадження № 70288711 з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю правових підстав для зупинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 70288711, та рекомендовано звернутися до суду із відповідним клопотанням.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 27.11.2025 року в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Попової К.Р., до АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про визнання договору про іпотечний кредит № 375 від 26.12.2006 року припиненим, шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 70288711, відмовлено. Підставою для відмови задоволення зазначеного клопотання суд зазначив, що суд не вправі вжити заходи забезпечення заяви шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення вчинення виконавчих дій, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключно повноваженням державного виконавця.
29.12.2025 року заявниця повторно звернулася до приватного виконавця Шавлукової З.А. із заявою про зупинення виконавчого провадження, надавши приватному виконавцю копію ухвали суду від 27.11.2025 року.
Листом від 05.01.2026 року за вих. № 4 приватним виконавцем Шавлуковою З.А. відмовлено у зупиненні виконавчого провадження № 70288711 з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавець не має повноважень приймати рішення про зупинення виконавчих дій у випадках, які прямо не передбачені чинним законодавством.
У статтях 149, 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаною нормою визначений вичерпний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дій, які здійснюються виконавцем шляхом винесення відповідної постанови.
Зокрема, згідно до п. 1 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Таким чином, підставою для зупинення вчинення виконавцем виконавчих дій є відповідне рішення суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Обов'язки і права виконавців під час здійснення виконавчого провадження передбачені частинами другою, третьою вказаної статті.
Враховуючи викладене, а також відсутність відповідного рішення суду про зупинення вчинення виконавчих дій, суд приходить до висновку, що приватний виконавець діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 259, 260, 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Шавлукової Заіри Арсенівни - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її складання у повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухали суду.
Резолютивна частина ухвали проголошена у судовому засіданні 25.02.2026 року о 14-00 год.
Повний текст ухвали виготовлено 02.03.2026 року.
Суддя Ю.В.Геєць