27 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 210/6987/25
провадження № 61-2352ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-Механічний завод» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-Механічний завод» про відшкодування моральної шкоди,
В жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод», (далі - ТОВ «Ливарно-механічний завод») на її користь
300 000,00 грн в порядку відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
05 листопада 2025 року Металургійнй районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської областіухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольниво частково. Стягнув з ТОВ «Ливарно-Механічний завод» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 80 000,00 грн без врахування податків з доходу фізичних осіб. Стягнув з ТОВ «Ливарно-Механічний завод» на користь держави судові витрати в розмірі 1 211,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу.
Дніпровський апеляційний суд своєю постановою від 27 січня 2026 року апеляційну скаргу задовольнив частково, змінив рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 05 листопада 2025 року в частині розміру стягнутої з ТОВ «Ливарно-механічний завод» на користь на користь ОСОБА_1 , збільшивши її розмір з 80 000,00 грн до 260 000,00 грн. Змінив рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від
05 листопада 2025 року в частині стягнутого з ТОВ «Ливарно-механічний завод» на користь держави, збільшивши цей розмірі з 1 211,20 грн до
2 600,00 грн. В іншій частині рішення суду залишив без змін. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
24 лютого 2026 року ТОВ «Ливарно-механічний завод» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2026 року і залишити без змін рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 05 листопада 2025 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 300 000,00 грн, що станом на 01 січня
2026 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням і, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа має для нього виняткове значення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-Механічний завод» про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-Механічний завод» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2026 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов