20 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 297/1281/24
провадження № 61-14717ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 05 листопада 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.
Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської областівід 05 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Розірвано шлюб, укладений 12 жовтня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2
та зареєстрований у Виконавчому комітеті Берегуйфалівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, актовий запис №03.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду щодо відмови у задоволенні позову про визначення місця проживання дитини, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Берегівського районного суду від 05 листопада 2024 року - без змін.
19 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Берегівського районного
суду Закарпатської області від 05 листопада 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року, повний текст якої складено 26 вересня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визначення місця проживання дитини та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2025 року касаційну скаргу
залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно надати докази отримання повного тексту постанови та довідку суду першої або апеляційної інстанції про те, яким чином та коли йому направлена та вручена копія оскаржуваного судового рішення разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2025 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків.
Згідно зі статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху представник заявника подав до Верховного Суду заяву, в якій стверджує, що повну постанову апеляційного суду позивач отримав 11 листопада 2025 року,
матеріали справи не містять жодних доказів отримання позивачем судового рішення до 11 листопада 2025 року. Жоден рекомендований лист з повідомленням про вручення від апеляційного суду позивач не отримував.
Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У розпорядженні касаційного суду відсутні докази вручення позивачу повної постанови відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України до 11 листопада 2025 року, при цьому відповідні відомості відсутні в підсистемі «Електронний Суд».
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Враховуючи обґрунтовані доводи представника про вручення позивачу повної постанови 11 листопада 2025 року та те, що у розпорядженні касаційного суду відсутні відомості про отримання позивачем судового рішення раніше зазначеної дати, клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, а пропущений строк на касаційне оскарження рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 05 листопада 2024 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року - поновленню.
Відповідно до частини дев'ятої статті 394 ЦПК України ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє не пізніше ніж через двадцять днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження судових рішень визначено пункт 1
частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 15 листопада
2023 року у справі № 522/3680/22, від 23 грудня 2020 року № 522/8782/16-ц,
від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року
у справі № 686/20582/19-ц, від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20.
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження
рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 05 листопада 2024 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 16 вересня
2025 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області
від 05 листопада 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 16 вересня 2025 року.
Витребувати з Берегівського районного суду Закарпатської області матеріали
справи № 297/1281/24за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета
спору: Орган опіки та піклування Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська