27 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 911/2217/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт"
про роз'яснення постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 у справі
у справі № 911/2217/24
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Травень 21",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудком"; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Регіон 2",
про визнання недійсним правочину та визнання відсутнім права
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Травень 21"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт"
про зобов'язання вчинити дії
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Травень 21" (далі - ТОВ"Травень-21") про:
- визнання недійсним одностороннього правочину ТОВ "Травень 21" про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, посвідченого 06.07.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 551, викладеного в листі, направленому відповідачем за первісним позовом 08.05.2024 (відправлення № 0910712298606);
- визнання відсутнім права ТОВ "Травень 21" на дострокове одностороннє розірвання договору на підставі листа, направленого відповідачем за первісним позовом 08.05.2024 (відправлення № 0910712298606).
ТОВ "Травень 21" подало до Господарського суду Київської області зустрічну позовну заяву до ТОВ "Альта Експерт", в якій просило суд:
- зобов'язати ТОВ "Альта Експерт" звільнити частину нежитлової будівлі, літера "А-2", загальною площею 4 441,00 кв.м, розташованої за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Грибоєдова, будинок 10-а;
- зобов'язати ТОВ "Альта Експерт" повернути за актом передачі-приймання ТОВ "Травень 21" частину нежитлової будівлі, літера "А-2", загальною площею 4 441,00 кв.м, розташованої за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Грибоєдова, будинок 10-а.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.07.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025, первісний позов задоволено повністю. Визнано недійсним односторонній правочин ТОВ "Травень 21" про дострокове розірвання договору, викладений у листі, направленому ТОВ "Травень 21" 08.05.2024 (відправлення № 0910712298606). Визнано відсутнім право ТОВ "Травень 21" на дострокове одностороннє розірвання договору на підставі листа, направленого ТОВ "Травень 21" 08.05.2024 (відправлення № 0910712298606). У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 заяву ТОВ "Альта Експерт" про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2217/24 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Травень 21" на користь ТОВ "Альта Експерт" 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відмовлено.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 у справі № 911/2217/24 касаційну скаргу ТОВ "Травень 21" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025, рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі № 911/2217/24 скасовано. У задоволенні первісного позову про визнання недійсним правочину та визнання відсутнім права відмовлено повністю. Справу № 911/2217/24 в частині зустрічного позову про зобов'язання звільнити частину нежитлової будівлі та зобов'язання повернути за актом приймання-передачі частину нежитлової будівлі направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
18.02.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Альта Експерт" про роз'яснення судового рішення, в прохальній частині якої заявник просить роз'яснити судове рішення з питань зазначених у заяві, а саме: "Чи дійсно, мотиви Верховного Суду зведені до того, що виключно невірно обраний спосіб захисту права ТОВ "Альта Експерт" став підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та відмови в позові ТОВ "Альта Експерт" і при обранні іншого, відмінного способу захисту, він міг розраховувати на задоволення позовних вимог? Якщо так, то чи має орендар у правовідносинах оренди можливість активно захищати своє право на користування майном до моменту пред'явлення позову про виселення орендодавцем? І який належний спосіб захисту права може бути в таких правовідносинах? Чи дійсно в орендодавця, за мотивами Верховного Суду у справі № 911/2217/24, виникає право на розірвання договору оренди, незалежно від виконання формальних вимог, передбачених Цивільним кодексом України щодо направлення та отримання повідомлення орендаря про намір розірвати договір, і за таких умов не підлягає доказуванню обставина повідомлення орендаря про розірвання договору? Чи вправі орендодавець в будь-який момент розірвати договір оренди із орендарем, навіть у випадку погашення заборгованості з орендної плати чи її відсутності, оскільки у Відповідача таке право виникає не у разі одержання орендарем повідомлення про розірвання договору оренди, а у разі несплати орендної плати?".
Вивчивши доводи заяви, перевіривши зміст судового рішення, яке заявник просить роз'яснити, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні заяви ТОВ "Альта Експерт" слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 245 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Виходячи зі змісту наведеної норми роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення яких визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Подібна за змістом правова позиція є сталою та послідовно викладалася, зокрема, але не виключно, Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19, в ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.12.2024 у справі № 905/20/23, Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постановах від 19.06.2023 у справі № 925/632/19 та від 06.07.2022 у справі № 904/766/21 та ухвалі від 24.04.2025 у справі № 904/9070/21.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункти 1 та 11 частини першої).
З огляду на те, що Верховним Судом у цій справі було ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову первісного позову про визнання недійсним правочину та визнання відсутнім права, постанова Верховного Суду від 16.12.2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог не підлягає виконанню у порядку, що встановлений Законом України "Про виконавче провадження".
Отже заявник, не врахував, що ухваленим рішенням відмовлено у визнанні недійсним правочину та визнання відсутнім права, отже таке рішення не є тим судовим рішенням, право на роз'яснення якого передбачено статтею 245 ГПК України, оскільки по суті не належить до такого, що підлягає виконанню у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Поряд із цим, згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями другою та п'ятою Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди в Україні відповідно до покладених на них повноважень здійснюють правосуддя на засадах верховенства права та забезпечують кожному право на справедливий суд. Однак до повноважень судів України не належить роз'яснення наслідків прийняття певного судового рішення.
Натомість заявник, порушуючи питання про роз'яснення постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 у цій справі, фактично порушує питання не з'ясування змісту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 року у справі № 911/2217/24, а роз'яснення необхідних подальших дій сторін.
У даному випадку питання, на які позивач хоче отримати роз'яснення у порядку статті 245 ГПК України поставлені ним у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення, а це діючим законодавством не передбачено і є неприпустимим.
Викладені у заяві питання фактично полягають не у наданні роз'яснення, що стосується змісту прийнятої судом касаційної інстанції постанови у справі, а зводяться до необхідності надання роз'яснення мотивів прийняття такого судового рішення, що не може бути підставою для роз'яснення постанови, тобто заявник просить роз'яснити те, що знаходиться поза судовим рішенням, про роз'яснення якого заявлено позивачем.
Отже, порушені заявником питання виходять за межі правового регулювання статті 245 ГПК України.
Колегія суддів констатує, що постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 у цій справі є повною та чіткою, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини та викладена у послідовності, передбаченій ГПК України. Вказана постанова має вичерпні, чіткі і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки.
Згідно з приписами частини четвертої статті 245 ГПК України про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт" про роз'яснення постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 у цій справі.
Керуючись статтями 233, 234, 245 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт" про роз'яснення постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 у справі № 911/2217/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.