8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"02" березня 2026 р. м ХарківСправа № 922/537/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
розглянувши матеріали
позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Медсам", с. Великий Тростянець, Полтавська обл.
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
про визнання протиправним та скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медсам" (надалі - Позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області 19 лютого 2026 року із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відповідач) від 24.04.2025р. №70/80р/к у справі №7/01-172-24. Також просить суд стягнути з Відповідача суму судового збору.
Позивач також просить визнати поважними причини пропуску на оскарження рішення Відповідача та поновити вказаний строк.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прийняте рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.04.2025р. №70/80р/к у справі №7/01-172-24 здійснено за неповного з'ясування обставин справи, а також порушено процедуру повідомлення Позивача шляхом не надсилання попереднього висновку.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частинами 2, 4 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Так, частинами 2, 4 та 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відтак, Позивача просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.04.2025р. №70/80р/к у справі №7/01-172-24, не надає жодного доказу про невчасне отримання даного рішення, чи підстави коли Позивач дізнався про таке рішення.
Позивач у своєму позові вказує, просить суд визнати поважним пропущений строк подання позову поважним та поновити його посилаючись на такі обставини:
- постійні обстріли, регулярні відключення світла електроенергії та перебої в роботі засобів зв'язку у Полтавській та Харківській областях об'єктивно не унеможливили вчасну підготовку складного юридичного документу;
- Відповідачем не надано доказів належного вручення копії рішення Позивачу;
- право на доступ до правосуддя: згідно зі ст. 129 Конституції України та практикою ЄСПЛ, надмірний формалізм щодо строків у такий складний період не повинен перешкоджати захисту порушеного права.
Дослідивши зазначене, суд зазначає, що з наданого Позивачем витягу з рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.04.2025р. №70/80р/к у справі №7/01-172-24 вбачається про обізнаність Позивачем про початок розгляду справи АМКУ №7/01-172-24, оскільки отримав листом від 20.11.2024 № 70-02/4476е Відділення АМКУ, яке направлено за місцезнаходженням ТОВ «МЕДСАМ» з копією розпорядження від 20.11.2024 № 70/205-рп/к про початок розгляду справи № 7/01-172-24. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600985360267, лист Відділення від 20.11.2024 № 70-02/4476е отриманий ТОВ «МЕДСАМ» 03.12.2024.
Разом з тим, з наявної інформації та викладеного у позові вбачається, що Позивач був учасником торгів з ідентифікаторами закупівлі в системі «Prozorro»: UA-2023-11-03-009689-a. Однак, наявних доказів Позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню. Таким чином, зважаючи на те, що позивач не долучив копію оскаржуваного рішення, він також не надав відповідні докази на підтвердження коли ним було отримано оскаржуване рішення.
З огляду на викладене та заявленого Позивачем клопотання стосовно поновлення (визнання поважною причиною пропуску строку оскарження рішення АМКУ) суд дійшов висновку про те, що Позивач повинен надати усі докази, на які покликається у своїй позовній заяві.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.
Звертаючись до суду з позовом позивач зобов'язаний визначити предмет та підставу позову.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд наголошує на тому, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Звертаючись з позовом до суду з вищенаведеними вимогами, обираючи відповідний спосіб захисту своїх прав, свобод чи інтересів позивач мав вказати, чи передбачено відповідний спосіб захисту законом або договором або позивачем обрано інший ефективний спосіб захисту його прав, свобод чи інтересів та у такому випадку навести у позовній заяві відповідне обґрунтування необхідності застосування такого способу захисту. Проте, позовна заява не містить таких зазначень та обґрунтувань.
Отже, зі змісту описової частини не вбачається визначення правового способу захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить визначити у рішенні.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Враховуючи наведене вище, у випадку усунення недоліків позовної заяви, Позивачу слід привести у відповідність зміст заявлених позовних вимог, наведеним у позові обставинам.
Відповідно до 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 3 зазначеної статті визначено, що повинна містити позовна заява, а саме:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Стосовно документів, що додаються до позовної заяви, викладено в частині 1 статті 164 ГПК України, які підтверджують:
1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина 2 зазначеної статті).
Також, при зверненні до суду, Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, зазначена норма викладена в ч. 1 ст. 172 ГПК України.
Суд звертає увагу, що п. 1. ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 7 ст. 42 ГПК України зазначено, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно з абз.1 ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідач - Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України", належить до осіб, які в силу ст. 6 ГПК України зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Судом встановлено, що Відповідач, станом на момент звернення Позивача до суду з зазначеним позовом, електронний кабінет не зареєстрував.
Суд зазначає, що Позивач має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, проте звернувся до суду з даними позовом у паперовій формі. Відтак, Позивач зобов'язаний направити позовну заяву з доданими до неї документами на адресу Відповідача у паперовій формі листом з описом вкладення.
Разом з тим, Позивач не надав доказів направлення Відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Отже, виникає необхідність в наданні до суду документальних доказів, які підтверджують направлення Відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, суд зауважує, що посилання Позивача про звернення до суду з даним позовом 27.01.2026 року є необґрунтованим та не відповідає дійсності, оскільки згідно інформаційної довідки "Нової пошти" відправник ТОВ "МЕДСАМ" в особі Довгого Михайла Михайловича здійснив відправку з м. Полтава, Відділення №31 лише 18.02.2026 о 15:16 (трекінг № 59 0015 8090 0164), на адресу Приватної особи Новікової Наталії Анатоліївни, м .Харків, м-н Свободи, 5.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За вказаних обставин та підстав позовна заява підлягає залишенню без руху, із встановленням Позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано у цій ухвалі.
Суд звертає увагу Позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Суд звертає увагу, що процесуальний документ ухвала суду про залишення позову без руху у справі №922/537/26 постановлені за межами ст. 174 ГПК України з підстав знаходження суддя Жигалкін І.П. з 23.02.2026 на підвищенні кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування без відбуття у відрядження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсам" - залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Медсам" строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 5 (п'ятого) дня з дня отримання цієї ухвали (з урахування поштового перебігу у разі подання засобами поштового зв'язку) для подання до Господарського суду Харківської області:
- правове обґрунтування позовних вимог;
- доказу про невчасне отримання рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.04.2025р. №70/80р/к у справі №7/01-172-24, чи докази коли Позивач дізнався про таке рішення.
- письмових пояснень стосовно дати досудової вимоги;
- письмове пояснення щодо викладеного в рішенні Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.04.2025р. №70/80р/к у справі №7/01-172-24 стосовно вручення поштового відправлення № 0600985360267, листа Відділення від 20.11.2024 № 70-02/4476е, стосовно отримання ТОВ «МЕДСАМ» 03.12.2024 такого листа;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- належні докази, які підтверджують направлення Відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів;
3. Суд повідомляє Позивача, що строк на усунення недоліків позовної заяви обраховується з дати доставлення цієї ухвали в зареєстрований електронний кабінет ЄСІТС Позивача.
4. Суд звертає увагу, що заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 ГПК України. У випадку подання доказів до суду, у всіх учасників справи існує обов'язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (ч. 9 статті 80 ГПК України), а докази такого направлення надати суду.
5. Роз'яснити, що у випадку невиконання Позивачем вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Також суд наголошує на необхідності дотримання сторонами вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов'язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 02.03.2026.
СуддяІ.П. Жигалкін