8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3765/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
при секретарі судового засідання: Трофименко С.В.
за участю представників учасників процесу:
прокурора: Комісар Олег Олексійович (в залі суду)
позивача: не з'явився
першої третьої особи: не з'явися
другої третьої особи: не з'явився
відповідача: Кіяшко Тетяна Миколаївна (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова (Україна, 61099, Харківська область, місто Харків, бульвар Б. Хмельницького, 36-А, код ЄДРПОУ/Умовний код 0291010824) в особі Харківської обласної ради (Україна, 61200, Харківська область, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 64, код ЄДРПОУ 242833333),
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальний заклад «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради (Україна, 61070, Харківська область, вулиця Помірки, будинок 27, код ЄДРПОУ 05401005),
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент науки і освіти Харківської обласної військової адміністрації (Україна, 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 9-й під'їзд, 4 поверх, код ЄДРПОУ 02146446)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» (Україна, 36008, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Кагамлика, будинок 72И, офіс 60, код ЄДРПОУ 44546609).
про стягнення коштів,-
На розгляд Господарського суду Харківської області через систему «Електронний Суд» надійшов позов Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова за підписом Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова, сформований в інтересах Харківської обласної ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП «НЕОІЖИНІРИНГ» про стягнення збитків в сумі 1 895 000,00 грн.
В межах позову, прокурором заявлено клопотання про залучення до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальний заклад «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської міської ради та Департамент освіти і науки Харківської обласної військової адміністрації.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2025 року справа № 922/3765/25 була передана на розгляд судді Юрченко В.С.
23.10.2025, ухвалою господарського суду Харківської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3765/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/3765/25 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 17 листопада 2025 року. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «УСП «НЕОІЖИНІРИНГ» та Комунальний заклад «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: першу третю особу - Комунальний заклад «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради та другу третю особу - Департаменту науки і освіти Харківської обласної військової адміністрації.
13.11.2025 до суду, через кабінет підсистеми "Електронний Суд", від Департаменту науки і освіти Харківської обласної військової адміністрації надійшло клопотання (вх. № 26455), в якому просить суд розглядати справу за наявними матеріалами та без участі його представника. Крім того, зазначає, що оскільки Департамент науки і освіти Харківської обласної військової адміністрації не виступав замовником виготовлення проектно-кошторисної документації щодо об'єкту, який зазначено в позові, а отже у останнього відсутні документи, які можуть бути надані до суду в якості доказів.
17.11.2025, суд, на підставі пункту 1 частини 2 статті 183 ГПК України, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа, про відкладення підготовчого засідання на 01.12.2025.
01.12.2025 до суду, через електронну пошту, від відповідача надійшла заява (вх. № 27827) про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 01.12.2025, на іншу дату.
01.12.2025 суд, ухвалою, яка постановлена без винесення окремого процесуального документа, відмовив в задоволенні заяви відповідача про відкладення підготовчого засідання (вх. № 27827 від 01.12.2025), але у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання 01.12.2025, з метою дотримання балансу інтересів всіх учасників справи, з метою правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, в межах строків підготовчого провадження, на підставі пункту 10 частини 2 статті 183 ГПК України, відклав розгляд справи на 08.12.2025.
08.12.2025 суд, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 ГПК України, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.12.2025.
11.12.2025 через кабінет підсистеми "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання (вх. № 29063 від 12.12.2025) про зупинення провадження у справі № 922/3765/25 до набрання законної сили судового рішення у кримінальній справі № 644/4803/25 по кримінальному провадженню № 42023222020000094 від 18.08.2023 за обвинуваченням директора ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
11.12.2025 через кабінет підсистеми "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання (вх. № 29068 від 12.12.2025) про повернення до розгляду справи № 922/3765/25 на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 922/3765/25 до набрання законної сили судового рішення у кримінальній справі № 644/4803/25 по кримінальному провадженню №42023222020000094 від 18.08.2023 за обвинуваченням директора ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України
11.12.2025 через кабінет підсистеми "Електронний Суд" від відповідача надійшла заява (вх. № 29069/25 від 12.12.2025), в якій останній просить суд поновити ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву, подану керівником Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної ради до ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» про стягнення 1 895 000,00 грн.
19.12.2025 через кабінет підсистеми "Електронний Суд" від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження (вх. № 29961).
19.12.2025 через кабінет підсистеми "Електронний Суд" від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 922/3765/25 (вх. № 29962).
19.12.2025 через систему "Електронний Суд" прокурором сформовано заперечення (вх. № 29964 від 22.12.2025) на заяву відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву.
19.12.2025 через систему "Електронний Суд" прокурором сформовано відповідь на відзив (вх. № 29966).
В судовому засіданні 22.12.2025 суд поставив на обговорення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП «НЕОІЖИНІРИНГ» (вх. № 29069/25 від 12.12.2025) про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.
В судовому засіданні 22.12.2025 суд зазначив, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП «НЕОІЖИНІРИНГ» (вх. № 29069/25 від 12.12.2025) про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву буде розглянута поза межами судового засідання.
22.12.2025 суд, на підставі частини 2 статті 216 ГПК України, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа, про перерву в судовому засіданні до 05.01.2026.
24.12.2025 ухвалою господарського суду Харківської області відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП «НЕОІЖИНІРИНГ» (вх. № 29069/25 від 12.12.2025) про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.
24.12.2025 через систему "Електронний Суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 30256 від 25.12.2025).
05.01.2026 суд, на підставі частини 2 статті 207 ГПК України, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа, про залишення без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх.№29063 від 12.12.2025).
05.01.2025 суд, на підставі частини 2 статті 207 ГПК України, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа, про залишення без розгляду клопотання відповідача про повернення до розгляду справи №922/3765/25 на стадію підготовчого провадження (вх. № 29068 від 12.12.2025).
05.01.2026 суд, беручи до уваги відсутність дії прокурора, спрямованих на поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа, про залишення без розгляду відповіді на відзив (вх. № 29966 від 22.12.2025).
05.01.2026 суд постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа про перерву в судовому засіданні по розгляду справи по суті до 02.02.2026.
02.02.2026 розгляд справи № 922/3765/25 судом не проводився (було знято з розгляду), оскільки по території України та, зокрема, в місті Харкові та Харківській області, було оголошено сигнал повітряної тривоги з високим рівнем небезпеки у зв'язку з військовою агресією РФ.
02.02.2026, суд, в порядку статей 120-121 ГПК України повідомив учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 09.02.2026.
При цьому суд зазначає, що 05.01.2026 розпочався розгляд справи по суті.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Проте, вихід за межі встановленого статті 195 Господарського процесуального кодексу України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов'язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.
Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В судовому засіданні по розгляду справи по суті 16.02.2026 прокурор підтримав позов. Представниця відповідача в судовому засіданні по розгляду справи по суті проти задоволення позову заперечувала.
Представник другої третьої особи у клопотанні (вх. № 26455 від 13.11.2025) просив суд розглядати справу за наявними матеріалами та без участі його представника.
Представники першої третьої особи та позивача в судове засіданні по розгляду справи по суті 16.02.2026, не з'явились, про дату та час проведення засідання повідомлялись, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Відповідно до вимог статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Водночас відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
В силу наведених законодавчих положень, сторона та третя особа не позбавлені права особисто брати участь у судовому процесі або мати декілька представників з метою забезпечення представництва своїх інтересів у судовому засіданні. При цьому приймати участь в судовому засіданні безпосередньо в приміщенні суду або в режимі відеоконференції.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Разом з тим, суд приймає до уваги, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Виходячи з того, що позивач та перша третя особа належним чином повідомлені про розгляд цієї справи, з огляду на те, що судом створені усі умови для забезпечення процесуальних прав сторін, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч. 1 та 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності у судовому засіданні 16.02.2026 позивача та першої третьої особи.
16.02.2026 суд, відповідно до частини 1 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення іменем України.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Прокурор у позові свої вимоги обґрунтовує тим, що за наслідками укладеного договору № 1 від 04.05.2023 між КЗ "Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради та ТОВ "УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» щодо виконання проектної документації на об'єкт будівництва «Нове будівництво бомбосховища з благоустроєм прилеглої території Комунального закладу «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради за адресою: м. Харків, вул. Помірки, 27» (код ДК 021:2015: 71000000-8 - Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги) було встановлено невідповідність обсягів та вартості виконаних робіт, через що було зайво сплачено кошти обласного бюджету, що спричинило порушення інтересів держави і територіальної громади, які полягають в ефективному, раціональному, економному та законному використанні бюджетних коштів, у зв'язку з чим прокурор просить суд стягнути з відповідача 1895000,00 грн. завданих збитків, а також судовий збір.
Представниця відповідача у вступному слові під час розгляду справи по суті, стисло виклала зміст та підстави заперечень щодо позову, які полягають в тому, що факт спричинення матеріальних збитків Харківській обласній територіальній громаді в особі Харківської обласної ради на загальну суму 1 895 000,00 грн, ніякими документами та належними доказами не підтверджені.
Представниця відповідача вказує, що підстава для кримінальної відповідальності ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №42023222020000094 від 18.08.2023, повністю співпадають із обставинними, якими обґрунтований позов прокурора про стягнення збитків із ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ», а отже, оскільки вина директора ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» ОСОБА_1 не доведена в рамках кримінального провадження № 42023222020000094 від 18.08.2023, відкритого за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, через те, що справа ще розглядається в Індустріальному районному суді міста Харкова, а відтак на її думку, прокурор передчасно звернувся до Господарського суду Харківської області про стягнення збитків із ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ».
Крім того, висновок Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за № СЕ-19/121- 25/19186-БТ від 22.08.2025, на яку прокурор посилається у позовній заяві, як на доказ та підтвердження застосування ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» проекту повторного використання в будівництві, чим завдало збитків позивачу на загальну суму 1 895 000,00 грн, не містить жодних висновків в частині встановлених збитків та їх розміру.
Також представниця відповідача наполягає на тому, що експерт Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, під час проведення дослідження та складення висновку за № СЕ-19/121- 25/19186-БТ від 22.08.2025, всупереч Постанові Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 1160 «Про затвердження Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві та внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 і від 23.05.2011 № 554 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 848 від 14.07.2025 № 869 від 15.07.2025), яка чітко дає визначення, що є проектами повторного використання, їх порядок розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, зробив помилкові визначення, трактування та висновки, що виготовлена проектна документація ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» на замовлення КЗ «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради, має ознаки проектів повторного використання у будівництві, при цьому вказала, що проведені експертом арифметичні розрахунки жодним чином не встановлюють та не підтверджують наявність матеріальних збитків, а тому не можуть вважатися матеріальною шкодою (збитками), у зв"язку з чим, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
Харківською обласною радою 14.04.2023 в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» опубліковано відомості про проведення відкритих торгів щодо закупівлі «Виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту «Нове будівництво бомбосховища з благоустроїм прилеглої території Комунального закладу «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради за адресою: м. Харків, вул. Помірки, 27» (код ДК 021:2015: 71000000-8 - Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги) (ідентифікатор закупівлі UA-2023-04- 14-008101-а). Очікувана вартість предмета закупівлі становила 2 100 000,00 грн.
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій участь у вказаній закупівлі взяв один суб'єкт: ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» з остаточною пропозицією 2 095 000,00 грн.
Протоколом засідання тендерного комітету КЗ ««Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради про розкриття тендерних пропозицій визначено переможцем процедури відкритих торгів щодо закупівлі UA2023-04-14-008101-а визнано учасника публічної закупівлі - ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ», та електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір UA-2023-04-14-008101-а.
04.05.2023 між КЗ «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради (далі - замовник, перша третя особа у справі) та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» (далі - підрядник, відповідач у справі) укладено договір №1 про закупівлю виконання проектних робіт (далі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації по об'єкту «Нове будівництво бомбосховища з благоустроєм прилеглої території Комунального закладу «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради за адресою: м. Харків, вул. Помірки, 27» (код ДК 021:2015: 71000000-8 - Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги) (надалі - роботи), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані підрядником роботи, за кодом ДК 021:2015: 71000000-8 - Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги (п. 1.1. договору).
У п. 1.3 договору визначено, що строк виконання робіт до 30.06.2023 (з правом дострокового виконання) з моменту підписання договору. Роботи виконуються Підрядником згідно Календарного графіку (додаток № 3 до цього договору).
Відповідно до п. 1.4 місце виконання робіт: 61070, Україна, Харківська область, місто Харків, вул. Помірки, буд. 27.
Згідно з п. 1.7 договору підрядник гарантує замовнику виконання якісних робіт, їх відповідність завданням замовника та вимогам чинного законодавства.
Умовами п. 1.8 договору передбачено, що підрядник бере на себе зобов'язання отримати позитивний експертний висновок на розроблену проєктно-кошторисну документацію в експертній організації, що відповідає критеріям, визначеним Мінрегіонбудом. Строк виконання підрядником даного зобов'язання не повинен перевищувати строк виконання робіт, визначений у п. 1.3 цього договору.
Ціна договору становить: 2 095 000,00 грн без ПДВ, що підтверджується кошторисом (додаток № 2 цього договору), розробленим у відповідності до вимог Кошторисних норм України (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 2.3 договору оплата здійснюється за бюджетні кошти, в межах бюджетного фінансування при наявності кошторисних призначень. Відповідно до п. п. 2.4, 2.5 договору замовник здійснює розрахунок з підрядником протягом 20 банківських днів з дати отримання замовником на свій реєстраційний рахунок фінансування робіт, після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт, шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Розрахунки здійснюються на підставі Бюджетного кодексу України. У Замовника бюджетні зобов'язання за цим договором виникають у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань.
За умовами п. 3.4 договору підрядник зобов'язався: розробити проєктно-кошторисну документацію в порядку та на умовах, визначених цим договором, додержуючись вимог, що містяться у завданні на проєктування (додаток № 1 до цього договору) замовника та інших вихідних даних, наданих замовником; інформувати замовника про хід виконання робіт на його усні та письмові запити; передати замовникові проєктно-кошторисну документацію та позитивний експертний висновок в порядку та на умовах, визначених цим договором; не передавати без згоди замовника проєктно-кошторисну документацію іншим особам; гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за цим договором проєктно-кошторисної документації; відповідати за недоліки допущенні у проєктно-кошторисній документації з вини підрядника та на вимогу замовника безоплатно усунути їх.
У розділі 4 договору сторони визначили порядок приймання-передачі робіт, зокрема, відповідно до п. 4.1 підрядник подає замовникові два примірники акту приймання-передачі виконаних робіт, позитивний експертний висновок та проєктно-кошторисну документацію у 4-х примірниках на паперових носіях та в одному примірнику в електронному вигляді.
За умовами п. 4.2 договору замовник зобов'язаний прийняти подані підрядником відповідно до п. 4.1 цього договору акт приймання-передачі виконаних робіт, позитивний експертний висновок та проектно-кошторисну документацію і протягом трьох робочих днів з дня отримання акту приймання-передачі документації підписати його та в триденний строк повернути підряднику один примірник.
Відповідно до п. 5.1 договору у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.1 договору).
З матеріалів справи вбачається, що невід'ємною частиною договору є:
- додаток № 1 - Завдання на проєктування;
- додаток № 2 - Кошторис на виконання проєктних робіт;
- додаток № 3 - Календарний план.
Завданням на проєктування (додаток 1 до договору) сторони узгодили вимоги до проєктування - Нове будівництво бомбосховища з благоустроєм прилеглої території Комунального закладу «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради за адресою: м. Харків, вул. Помірки, 27», які необхідно дотримуватись підряднику.
Додатком № 2 передбачений кошторис на виконання проєктних робіт, яким встановлений розмір вартості робіт у сумі 2 095 000,00 грн на проєктування - Нове будівництво бомбосховища з благоустроєм прилеглої території Комунального закладу «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради за адресою: м. Харків, вул. Помірки, 27».
Календарним планом виконання робіт (додаток 3 до договору) сторони узгодили строк виконання робіт підрядником, кінцевою датою завершення робіт визначено 30.06.2023.
28.10.2022, на виконання умов договору, ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» виготовлено проектно-кошторисну документацію за об'єктом «Нове будівництво бомбосховища з благоустроїм прилеглої території Комунального закладу «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради, за адресою: м. Харків, вул. Помірки, 27».
09.05.2023 додатковою угодою № 1 до договору сторони узгодили, що підрядник має право отримати оплату за виконанні роботи в порядку та на умовах, визначених договором № 1 від 04.05.2023.
29.09.2023 додатковою угодою № 2 до договору сторони узгодили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.09.2023.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2023 ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» надало КЗ «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради акт прийому-передачі виконаних робіт № 1 до договору № 1 від 04.05.2023 на загальну суму 2 095 000,00 грн.
20.06.2023 наказом КЗ «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради № 105 затверджено проєктно-кошторисну документацію по проєкту - Нове будівництво бомбосховища з благоустроїм прилеглої території Комунального закладу «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради, за адресою: м. Харків, вул. Помірки, 27», розроблену ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ».
На підставі вказаного акту 27.06.2023 Управлінням Державної казначейської служби України в Київському районі м. Харкова здійснено перерахування грошових коштів на банківський рахунок отримувача ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» в сумі 2095000,00 грн, які були виділені Департаментом науки і освіти Харківської обласної Державної адміністрації з коштів обласного бюджету.
Всі дані щодо виконання умов договору № 1 від 04.05.2023, висвітлені в електронній системі публічних закупівель «ProZorro».
Як слідує з позову, у провадженні СВ відділу поліції № 1 ХРУП № 2 ГУ НП в Харківській області перебувало кримінальне провадження № 42023222020000094 від 18.08.2023, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснювалося Немишлянською окружною прокуратурою міста Харкова. В рамках кримінального провадження №42023222020000094 від 18.08.2023 директору ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» ОСОБА_1 06.08.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Стосовно директора ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» ОСОБА_1 було складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023222020000094 від 18.08.2023, у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, який затверджено прокурором 10.09.2025 та скеровано до Індустріального районного суду міста Харкова для розгляду (справа №644/8403/25).
При цьому, під час проведення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні у зв"язку з необхідністю спеціальних знань у дослідженні об"єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів, було доручено Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України провести судову будівельно-технічну експертизу для визначення ознак повторного використання проектної документації на об'єкти будівництва бомбосховищ при співставленні наданої на дослідження проектної документації за договором № 24 від 12.10.2022 з проектною документацією за договором №1 від 04.05.2023, з урахуванням вимог нормативних документів в галузі проектування.
Порівняльний аналіз здійснено експертом Харківського науководослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за наступним алгоритмом:
«- аналіз термінів та визначення ознак проекту повторного використання згідно «Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві», та згідно ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;
- аналіз проектної документації (стадія проектування - ПРОЕКТ (П) згідно договору №24 від 12.10.2022 за складом та змістом;
- аналіз проектної документації (стадія проектування - РОБОЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ (Р) згідно договору №24 від 12.10.2022 за складом та змістом;
- аналіз проектної документації (стадія проектування - ПРОЕКТ (П) згідно договору №1 від 04.05.2023 за складом та змістом,
- аналіз проектної документації (стадія проектування - РОБОЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ (Р) згідно договору №1 від 04.05.2023 за складом та змістом;
- співставлення проектної документації відповідно до договорів № 24 від 12.10.2022 та №1 від 04.05.2023 за складом - співставлення та змістом проектної документації відповідно до договорів №24 від 12.10.2022 та №1 від 04.05.2023 за загальними відомостями та техніко- економічними показниками;
- аналіз прийнятих проектною організацією проектних рішень ТОВ «УСП «Неоінжиніринг» відображених згідно договору № 24 від в графічної частині проектної документації 12.10.2022 за даними комплектів креслень та в текстових документах за розділами,
- аналіз прийнятих проектною організацією проектних рішень відображених ТОВ «УСП «Неоінжиніринг» згідно договору №1 від в графічної частині проектної документації 04.05.2023 за даними комплектів креслень та в текстових документах за розділами;
- співставлення проектних рішень відображених в графічної частині проектної документації, відповідно до договорів № 24 від 12.10.2022 та № 1 від 04.05.2023 за даними комплектів креслень та текстових документів за розділами;
- визначення відмінностей проектних рішень в текстових документах графічної частини та в за окремими розділами проектної документації, до договорів № 24 від відповідно розділів, які підлягали 12.10.2022 та №1 від 04.05.2023, з метою виявлення перепроектуванню та уточненню відповідної проектної документації під час розроблення залежно від конкретних умов будівництва та характеристик земельних ділянок, на яких розміщуватиметься об'єкти будівництва, з урахуванням містобудівних умов, обмежень та технічних умов;
- визначення ознак проекту повторного використання в будівництві за результатами проведеного аналізу.
Дослідження проведено з урахуванням вимог, термінів та визначення «Порядку розроблення, проектів повторного здійснення експертизи та застосування використання 3:2014 «Склад у будівництві», [2] та згідно ДБН А.2.2- Аналіз та зміст проектної документації на будівництво», [1].»
За результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи надані висновки експерта згідно яких встановлено наступне.
« 1. Надана проектна документація на об"єкти "Нове будівництво бомбосховища" відповідно до договору № 24 від 12.10.2022 укладеного між КЗ «Люботинська спеціалізована мистецька школаінтернат «Дивосвіт» Харківської обласної ради та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ», та до договору №1 від 04.05.2023, укладеного між КЗ «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» має ознаки проектів повторного використання у будівництві.
2. У зв"язку з тим, що проектна документація на об"єкт будівництво бомбосховища відповідно до договору №1 від 04.05.2023, укладеного між КЗ «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» містить ознаки повторного використання в будівництві проектної документації за договором № 24 від 12.10.2022 укладеного між КЗ «Люботинська спеціалізована мистецька школаінтернат «Дивосвіт» Харківської обласної ради та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ», вартість проектних робіт за договором №1 від 04.05.2023 повинна становити 200 000,00грн. (двісті тисяч гривень) 00 копійок, без ПДВ.
3. Різниця між вартістю виконаних проектних робіт на об"єкт будівництва бомбосховища відповідно до договору №1 від 04.05.2023, укладеного між КЗ «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» та вартістю проектних робіт, за умови застосування проекту повторного використання в будівництві, складає 1 895 000,00грн., без ПДВ.».
Звертаючись до суду з позовом, прокурор наполягає на тому, що внаслідок порушень, допущених ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» під час виконання договору № 1 про закупівлю виконання проєктних робіт від 04.05.2023, (п.3.4 , п.5.1. Договору) Харківській обласній територіальній громаді в особі Харківської обласної ради спричинені збитки на загальну суму 1 895 000,00 грн.
Викладене вище стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду про стягнення з ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» збитків, завданих неналежним виконанням умов договору № 1 про закупівлю виконання проєктних робіт від 04.05.2023, у розмірі 1 895 000,00 грн.
Слід зазначити, що за приписами статті 23 Закон України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на їх захист в суді у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави». В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим.
Чинним законодавством визначено дві обов'язкових умови, за обов'язкової наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави; 2) не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Так, наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об'єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов'язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб'єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 зазначив, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
Враховуючи висновки викладені в постанові від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, де Верховний Суд указав, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Тобто, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі № 927/246/18 від 06.02.2019).
У пункті 8.16 постанові від 18.09.2024 у справі 918/1043/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що визначати, в чому полягає чи може полягати порушення інтересів держави та оспорювати на цій підставі правочин у суді може тільки суб'єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, який у встановленому порядку, виконуючи субсидіарну роль, може представляти державу в судовому провадженні замість відповідного компетентного суб'єкта, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно.
У пункті 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено висновок щодо застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.
Суть позовних вимог у цій справі зводиться до того, що у ході організації та виконання робіт, пов'язаних з виготовленням проектно-кошторисної документації по договору № 1 від 04.05.2023, шляхом повторного використання відповідачем вже існуючої проектної документації, як вважає прокурор, призвело до порушення економічних інтересів держави у сфері охорони дитинства через зайве перерахування коштів обласного бюджету на рахунок відповідача на загальну суму 1 895 000,00 грн.
Необхідність повернення безпідставно набутих державних коштів становить суспільний інтерес, а їх неповернення у даному випадку порушує інтерес держави, як гаранта дотримання принципів верховенства права, державної підтримки місцевого самоврядування та принципів на яких ґрунтується бюджетна система України. При цьому потенційно факт перерахування зайвих бюджетних коштів, порушує вимоги чинного законодавства, принципи щодо цільового та ефективного використання бюджетних коштів, а тому підриває фінансово-економічні основи держави та перешкоджає ефективному виконанню відповідних функцій бюджетної системи.
Як зазначає прокурор, звернення до суду в межах цієї справи, спрямоване на задоволення суспільної потреби у захисті майнових інтересів держави у сфері охорони дитинства, з метою поновлення порушеного права щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів соціальної інфраструктури територіальної громади, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ.
Оскільки, фінансування за договором № 1 від 04.05.2023, здійснено за рахунок коштів обласного бюджету Харківської обласної ради, то саме Харківська обласна рада, як розпорядник коштів обласного бюджету, є органом уповноваженим державою на захист інтересів у спірних правовідносинах.
В той же час, прокурор посилається на відсутність дій з боку Харківської обласної ради, як уповноваженого державою на захист інтересів, пов'язаних із відновленням законності при вирішенні суспільно значимого питання, в частині правомірності використання бюджетних коштів.
Так, Немишлянська окружна прокуратура міста Харкова, на виконання вимог, установлених абзацом 4 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», листом від № 51-105-4607вих-25 від 08.09.2025 повідомила Харківську обласну раду про існування порушення при виконані робіт, пов'язаних з виготовленням проектно-кошторисної документації по договору № 1 від 04.05.2023.
На адресу Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова надійшла відповідь Харківської обласної ради від 10.09.2025 № 01-43/2448, за змістом якої повідомлено, що за результатами попереднього опрацювання листа від 08.09.2025 № 51-2132-23 щодо можливих порушень законодавства при виконанні договору № 1 від 04.05.2023 між КЗ «ХФКСП» ХОР та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» про виготовлення проектно-кошторисної документації, звернення окружної прокуратури було направлено до комунальних закладів для надання відповідних пояснень. Остаточну відповідь буде надано після опрацювання отриманої від закладів інформації.
На адресу Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова також надійшов лист Харківської обласної ради від 30.09.2025 № 01-43/2621, у відповідності до якого зазначено, що за результатами розгляду листа окружної прокуратури від 08.09.2025 № 51-2132-23 щодо можливих порушень законодавства при виконанні договору № 1 від 04.05.2023, керівництво комунальних закладів у листах від 11.09.2025 проінформувало обласну раду про відсутність правових підстав для судового оскарження результатів торгів. Разом з тим наголошено, що обласна рада не заперечує щодо можливості представництва прокурором інтересів держави в суді у даних правовідносинах відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Враховуючи, що порушено інтереси держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, а орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, і будучи поінформованим про існування такого порушення, не здійснив захисту інтересів держави, у прокурора виникли підстави для представництва інтересів держави в особі Харківської обласної ради в цій справі.
Ураховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами прокурора, що у вказаному випадку, порушення інтересів держави, є підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, що спрямовані на їх захист.
Таким чином, прокурор виконав вимоги статті 53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом у межах даної справи.
Слід зазначити, що ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що предметом доказування у справі становлять обставини щодо наявності/відсутності факту заподіяння відповідачем збитків у сумі 1 895 000,00 грн, під час виконання договору про закупівлю виконання проектних робіт № 1 від 04.05.2023, та відповідно, обґрунтованості для стягнення з Відповідача збитків у сумі 1 895 000,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У той же час, в силу статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Як свідчать матеріали справи, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі публічного договору про закупівлю № 1 від 04.05.2023 на виготовлення проектної документації, правове регулювання якого здійснюється за правилами положень §4 Глави 61 ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, місцевих органів тощо, а метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно частини 1 статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: 1)оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, 2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю, 3) зміни до тендерної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі; 4) зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, 5) оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами), 6) протокол кваліфікаційного відбору, 7) протокол розгляду тендерних пропозицій, 8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, 9) інформацію про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції учасника, 10) договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону), 11) повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси. До такого повідомлення додаються зміни до договору про закупівлю (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, в разі зміни цін на них) у машинозчитувальному форматі (у разі внесення змін до договорів, зазначених в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 цього Закону); складання договірної ціни, уточненої відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 41 цього Закону. До такого повідомлення додається уточнена договірна ціна (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі; 12) звіт про виконання договору про закупівлю, 13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Як вказано у статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі" оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування). В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація. Дата і час розкриття тендерних пропозицій, крім випадку, встановленого пунктом 10 частини першої цієї статті, та дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично в день оприлюднення замовником оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель.
За змістом ч. 1 ст. 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі, зокрема, не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 33 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.
Частиною 1 статті 41 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Приписами ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування.
З матеріалів справи слідує, що предметом позову у справі є стягнення збитків завданих неналежним виконанням умов договору № 1 від 04.05.2023 щодо виконання проєктно-кошторисної документації по проєкту - Нове будівництво бомбосховища з благоустроїм прилеглої території Комунального закладу «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради, за адресою: м. Харків, вул. Помірки, 27» у вигляді завищення вартості виконаних робіт на суму 1 895 000,00 грн.
На підтвердження позовних вимог до матеріалів справи прокурором було надано, зокрема, висновок судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України судової будівельно-технічної експертизи за №СЕ-19/121-25/19186-БТ від 22.08.2025, в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023222020000094 від 18.08.2023, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно з розділом дослідження судової будівельно-технічної експертизи за № СЕ-19/121-25/19186-БТ від 22.08.2025 експертом було досліджено та за результатами проведеної експертизи надані висновки згідно яких встановлено наступне.
Надана проектна документація на об"єкти "Нове будівництво бомбосховища" відповідно до договору № 24 від 12.10.2022 укладеного між КЗ «Люботинська спеціалізована мистецька школаінтернат «Дивосвіт» Харківської обласної ради та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ», та до договору №1 від 04.05.2023, укладеного між КЗ «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» має ознаки проектів повторного використання у будівництві.
У зв"язку з тим, що проектна документація на об"єкт будівництво бомбосховища відповідно до договору №1 від 04.05.2023, укладеного між КЗ «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» містить ознаки повторного використання в будівництві проектної документації за договором № 24 від 12.10.2022 укладеного між КЗ «Люботинська спеціалізована мистецька школаінтернат «Дивосвіт» Харківської обласної ради та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ», вартість проектних робіт за договором №1 від 04.05.2023 повинна становити 200 000 (двісті тисяч гривень) 00 копійок, без ПДВ.
Різниця між вартістю виконаних проектних робіт на об"єкт будівництва бомбосховища відповідно до договору № 1 від 04.05.2023, укладеного між КЗ «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» та вартістю проектних робіт, за умови застосування проекту повторного використання в будівництві, складає 1 895 000,00 грн., без ПДВ. "
Суд зазначає, що згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Стаття 98 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Оцінивши наданий до справи висновок експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за № СЕ-19/121- 25/19186-БТ від 22.08.2025, судом встановлено, що такий висновок складено відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку міститься посилання про попередження експерта про кримінальну відповідальність за ст. 384 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку та за ст. 385 Кримінального кодексу України за відмову від надання висновку.
Господарський суд визнає висновок експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за № СЕ-19/121- 25/19186-БТ від 22.08.2025, належним доказом у справі, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.08.2020 у справі № 916/477/18.
Таким чином, заперечення відповідача, що висновок Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за № СЕ-19/121- 25/19186-БТ від 22.08.2025, на яку прокурор посилається у позовній заяві, як на доказ та підтвердження застосування ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» проекта повторного використання в будівництві, не містить жодних висновків в частині встановлених збитків та їх розміру, тому факт спричинення матеріальних збитків Харківській обласній територіальній громаді в особі Харківської обласної ради на загальну суму 1 895 000,00 грн, ніякими документами та належними доказами не підтверджені, суд не вбачає обґрунтованими, оскільки висновок, підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положенням ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, а відтак суд враховує допустимість такого висновку як доказу, оскільки проведена у кримінальному провадженні експертиза містить інформацію щодо предмета доказування у даній справі.
Поряд з цим, Верховний Суд у справі № 910/21067/17 (постанова від 12.02.2020) зазначив, що системний аналіз процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його (висновку експертизи) як доказу здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами.
Крім того, представниця відповідача у судових засіданнях по розгляду справи по суті, заперечувала правомірність позовних вимог, оскільки вина директора ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» ОСОБА_1 не доведена в рамках кримінального провадження № 42023222020000094 від 18.08.2023, відкритого за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, через те, що справа ще розглядається в Індустріальному районному суді міста Харкова, а відтак на її думку, прокурор передчасно звернувся до Господарського суду Харківської області про стягнення збитків із ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ».
Також представниця відповідача вказує, що підстава для кримінальної відповідальності ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №42023222020000094 від 18.08.2023, повністю співпадають із обставинними, якими обґрунтований позов прокурора про стягнення збитків із ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ».
Суд, реагуючи на аргументи представниці відповідача, зауважує, що чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22).
Крім того, судом встановлено, що 18.08.2023 зареєстровано СВ відділу поліції № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області кримінальне провадження №42023222020000094 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України. В рамках кримінального провадження № 42023222020000094 від 18.08.2023 директору ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» ОСОБА_1 06.08.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
В подальшому, стосовно директора ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» ОСОБА_1 було складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023222020000094 від 18.08.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, який 10.09.2025 був затверджений прокурором Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова та скерований до Індустріального районного суду міста Харкова для розгляду (справа №644/8403/25).
Отже, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222020000094 від 18.08.2023 року, стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, стосується саме ОСОБА_1, як директора (посадової особи) ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ».
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 461/3675/17 колегія суддів врахувала допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза, проведена у кримінальному провадженні, містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не був ухвалений.
Отже, предметом даного спору є стягнення збитків саме із ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ», як юридичної особи, яка взяла на себе обов'язок виконати добросовісно умови договору підряду № 1 від 04.05.2023.
Кожен суб'єкт цивільного права повинен виконувати свої обов'язки, якщо вони випливають з закону або звичаю (стаття 7 ЦК України). Для цього воля такого суб'єкта має формуватися таким чином, щоб його дії були правомірними. Якщо ж суб'єкт цивільного права не виконує свій обов'язок добровільно, хоча має юридичну та фактичну можливість його виконати, то це свідчить про дефект його волі.
Підрядник як суб'єкт цивільного права зобов'язаний добросовісно виконувати обов'язки за договором підряду, який не визнано судом недійсним, але протиправно не робить, то це свідчить про дефект волі такого суб'єкта незалежно від того, чи зумовлено невиконання підрядником свого обов'язку недобросовісними діями його посадових осіб.
Крім того, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що у оголошенні замовника про проведення відкритих торгів UA-2023-04-14-008101-а по виготовленню проектно-кошторисної документації по об'єкту: "Нове будівництво бомбосховища з благоустроєм прилеглої території Комунального закладу «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради за адресою: м. Харків, вул. Помірки, 27» (код ДК 021:2015: 71000000-8 - Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги) та умовами укладеного договору № 1 від 04.05.2023 не передбачено використання підрядником проекту повторного використання по виготовленню проектно-кошторисної документації при виконанні робіт по об'єкту: "Нове будівництво бомбосховища з благоустроєм прилеглої території Комунального закладу «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради за адресою: м. Харків, вул. Помірки, 27» (код ДК 021:2015: 71000000-8 - Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги).
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Крім того поняття проектної документації визначено у Державних будівельних нормах України А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації» (далі - ДБН А.2.2-3-2014). Проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, правил та нормативних документів, обов'язковість використання яких встановлено законодавством. Ці норми встановлюють склад та зміст проектної документації на: нове будівництво; реконструкцію; капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин.
Згідно із п. 3.16 ДБН А.2.2-3:2014 встановлено, що документація на об'єкт або його відокремлену частину, що використовується повторно при проектуванні іншого об'єкта і, у разі необхідності, має позитивний звіт (оцінку) експертизи щодо її відповідності вимогам будівельних норм і правил та нормативних документів, обов'язковість використання яких встановлено законодавством, і має бути затверджена.
За пунктом 3.19 ДБН А.2.2-3:2014 роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації на будівництво (в тому числі у разі необхідності, інформаційної моделі об'єкту будівництва).
Також за пунктом 4.1. ДБН А.2.2-3:2014 проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, правилта нормативних документів, обов'язковість використання яких встановлено законодавством.
Відповідно до п. 4.11 ДБН А.2.2-3:2014 встановлено, у разі застосування проектної документації (проектних рішень) для повторного використання, проектна документація на новий об'єкт будівництва складається з документації проекту (проектних рішень) повторного використання і документації на його прив'язку до конкретного майданчика.
Згідно визначення поняття ДБН А.2.2-3:2014, ознаками проекту повторного використання є:
1. використання документації повторно при проектуванні іншого об'єкта;
2. проектна документація для повторного використання на новий об'єкт будівництва складається з документації проекту повторного використання і документації на його прив'язку до конкретного майданчика;
3. у разі необхідності документація має позитивний звіт (оцінку) експертизи тощо її відповідальність вимогам будівельних норм і правил та нормативних документів.
Проект повторного використання розробляється відповідно до нормативних актів технічного характеру, що встановлюють обов'язкові вимоги до об'єкта нормування у будівництві, та кошторисних норм, чинних на дату передачі його замовникові.
Порядок розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, що затверджений Постановою КМУ від 14.10.2022 № 1160, визначає наступну термінологію:
замовник проекту повторного використання у будівництві - юридична чи фізична особа, яка визначає вимоги до проекту повторного використання, здійснює підготовку завдання на його розроблення, замовляє та у разі потреби фінансує його розроблення, забезпечує проведення експертизи та затверджує такий проект;
проект повторного використання у будівництві - документація, яка включає архітектурно-планувальні, конструктивні, технічні та технологічні рішення для умов будівництва, визначених завданням на проектування, призначена для багаторазового застосування під час розроблення проектної документації на будівництво об'єктів або їх відокремлених частин, включає експертну оцінку з позитивним висновком та затверджується відповідним замовником. Проектна документація на будівництво, розроблена із застосуванням проектів повторного використання, затверджується замовником на підставі позитивного звіту за результатами експертизи, яка проводиться у випадках, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності.
Також пунктом 3 Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, що затверджений Постановою КМУ від 14.10.2022 № 1160, встановлено, що замовниками проекту повторного використання можуть бути органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи всіх форм власності, фізичні особи.
У відповідності до пункту 4 Порядку розроблення проекту повторного використання аналогічний Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, що затверджений наказом Мінрегіону від 16 травня 2011 № 45. Завданням щодо розроблення проекту повторного використання визначаються геологічні, геофізичні, кліматичні (снігові, вітрові навантаження та впливи, температурні режими тощо) умови, які зазначаються у пояснювальній записці до нього. За рішенням замовника щодо розроблення проекту повторного використання у будівництві кошторисна частина такої проектної документації розробляється відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 1 листопада 2021 № 281.
Згідно пункту 5 Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, що затверджений Постановою КМУ від 14.10.2022 № 1160 проект повторного використання розробляється відповідно до нормативних актів технічного характеру, що встановлюють обов'язкові вимоги до об'єкта нормування у будівництві, та кошторисних норм, чинних на дату передачі його замовникові.
Пункт 6 Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, що затверджений Постановою КМУ від 14.10.2022 № 1160 визначає, що завершальним етапом розроблення проекту повторного використання є проведення експертизи, результатом якої є експертна оцінка, що містить позитивний або негативний висновок. Експертна оцінка є електронним документом, що складається у довільній формі з використанням Реєстру будівельної діяльності та з урахуванням вимог Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2011 № 681 "Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва" (Офіційний вісник України, 2021, № 55, ст. 3401).
Згідно пункту 7 Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, що затверджений Постановою КМУ від 14.10.2022 № 1160 експертна організація, яка залучається замовником проекту повторного використання або уповноваженою ним особою для проведення експертизи такого проекту, визначається відповідно до Критеріїв, яким повинні відповідати експертні організації, що здійснюють експертизу проектів будівництва, затверджених наказом Мінрегіону від 15.08.2017 № 204.
Також пунктом 8 Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, що затверджений Постановою КМУ від 14.10.2022 № 1160 проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником проекту повторного використання або уповноваженою ним особою та експертною організацією згідно із законодавством.
Відповідно до пунктоу 9 Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, що затверджений Постановою КМУ від 14.10.2022 № 1160 експертна оцінка за результатами проведення експертизи повинна містити відомості про відповідність чи невідповідність такого проекту нормативним вимогам за окремими напрямами, зокрема з питань міцності, надійності та довговічності об'єктів будівництва, у тому числі для безперешкодного доступу маломобільних груп населення, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, пожежної безпеки, техногенної безпеки, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, а також про кошторисну частину проекту повторного використання.
У відповідності до пункту 10 Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, що затверджений Постановою КМУ від 14.10.2022 № 1160 якщо в результаті проведення експертизи встановлено, що проект повторного використання не відповідає нормативним вимогам, експертною організацією надається експертна оцінка з негативним висновком. Такий проект повторного використання не може бути використаний для подальшого проектування та підлягає доопрацюватию в частині приведения його у відповідність з вимогами, про порушення яких зазначено в експертній.
Як передбачено пунктом 11 Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, що затверджений Постановою КМУ від 14.10.2022 № 1160 експертна оцінка проекту повторного використання, що містить позитивний висновок, є підставою для його затвердженнязамовником.
Згідно пункту 12 Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, що затверджений Постановою КМУ від 14.10.2022 № 1160 після проведення експертизи проекту повторного використання підлягає затвердженню замовником. Проект повторного використання не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та юридичними особами, утвореними такими органами. Для затвердження замовником генеральний проекту повторного використання проектувальник (проектувальник) завантажує електронний кабінет такий проект через користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва до Реєстру будівельної діяльності відповідно ведення Єдиної державної до Порядку затвердженого електронної системи у сфері будівництва, постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 № 681, та накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису генерального проектувальника (проектувальника). У такому випадку проекту повторного використання програмними засобами електронної системи автоматично присвоюється реєстраційний номер (пункт 13 Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, що затверджений Постановою КМУ від 14.10.2022 № 1160).
Також, згідно пункту 16 Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, що затверджений Постановою КМУ від 14.10.2022 № 1160, проектна документація на будівництво об'єктів з використанням проекту повторного використання або проектного рішення розробляється згідно з Порядком розроблення проектної документації об'єктів, затвердженим на будівництво наказом Мінрегіону від 16 травня 2011 № 45. У завданні щодо проектування такого об'єкта зазначається необхідність використання проекту повторного використання або проектного рішення. На титульному аркуші зазначається, що проект розроблений з використанням проекту повторного використання або проектного рішення. Проектна документація на об'єкт будівництва, яка розроблена з використанням проекту повторного використання або проектного рішення, складається з проекту повторного використання або проектного рішення та проектних рішень прив'язки, які можуть бути наведені в окремих розділах. Проектні рішення прив'язки розробляються окремо для кожного об'єкта будівництва. Під час розроблення проектної документації на будівництво об'єктів може бути змінено окремі розділи проекту повторного використання.
Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена з використанням проекту повторного використання або проектного рішення, підлягає експертизі. Під час проведення експертизи проектні рішення прив'язки та змінені розділи проекту повторного використання підлягають перевірці на відповідність абзацу третьому пункту 5 та абзацу другому пункту 15 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 № 560 (пункт 17 Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, що затверджений Постановою КМУ від 14.10.2022 № 1160).
Згідно «Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві», ознаками проекту повторного використання є:
1) проект повторного використання - документація, яка включає архітектурно-планувальні, конструктивні, технічні та технологічні рішення для умов будівництва, визначених завданням на проектування, призначена для багаторазового застосування під час розроблення проектної документації на будівництво об'єктів або їх відокремлених частин;
2) проектна документація на об'єкт будівництва, яка розроблена з використанням проекту повторного використання або проектного рішення, складається з проекту повторного використання або проектного рішення та проектних рішень прив'язки, які можуть бути наведені в окремих розділах. Проектні рішення прив'язки розробляються окремо для кожного об'єкта будівництва;
3) під час розроблення проектної документації на будівництво об'єктів може бути змінено окремі розділи проекту повторного використання.
4) включає експертну оцінку з позитивним висновком;
5) затверджується замовником на підставі позитивного звіту за результатами експертизи,
6) у завданні щодо проектування об'єкта зазначається необхідність використання конкретного проекту повторного використання або проектного рішення;
7) На титульному аркуші зазначається, що проект розроблений використанням проекту повторного використання або проектного рішення.
Відповідно до Наказу Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» встановлено, що кошторисна вартість проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт визначається:
1) із застосування відсоткових показників вартості проектних робіт до вартості будівельних робіт, а для об'єктів виробничого призначення, окремих об'єктів невиробничого призначення та об'єктів телекомунікацій з урахуванням вартості устаткування;
2) на підставі збірників цін на проектні, науково-проектні, вишукувальні роботи;
3) за калькуляційним методом.
Пункт 1.4. Настанови з визначення вартості проектних, науковопроектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво - вартість проектних робіт для об'єктів будівництва, які мають галузеві особливості та до яких висуваються додаткові вимоги, може визначатися за відповідними кошторисними нормами.
Пункт 1.5. Настанови з визначення вартості проектних, науковопроектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво - витрати організацій, пов'язані із здійснення ними функцій генерального проектувальника, у випадках залучення за згодою замовника спеціалізованих організацій, які мають досвід проектування та сертифікованих відповідальних виконавців, визначаються у розмірі 2% від вартості розроблення проектної документації субпідрядними організаціями, і сплачується замовником додатково.
Пункт 1.6. Настанови з визначення вартості проектних, науковопроектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво - при застосуванні проекту повторного використання, в залежності від обсягу перепроектування, вартість проектних робіт обчислюється від вартості проектування такого об'єкта в одну стадію «Робочий проект» у таких розмірах: до 15% - для окремого будинку, будівлі, споруди без перепроектування наземної частини. Від 15% до 25% - в особливих обґрунтованих випадках (складні гідрогеологічні умови, рельєфність території тощо); до 50% - при перепроектуванні наземної частини будинку, будівлі, споруди, але при збереженні основних архітектурно-планувальних і конструктивних рішень."
Суд, аналізуючи фактичні обставини справи, вважає, що для встановлення обставин використання проектної документації на об'єкті будівництва бомбосховища відповідно до договору №1 від 04.05.2023, укладеного між КЗ «Харківський фаховий коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ», із ознаками повторного використання в будівництві до проектної документації за договором № 24 від 12.10.2022 укладеного між КЗ «Люботинська спеціалізована мистецька школаінтернат «Дивосвіт» Харківської обласної ради та ТОВ «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ», могли бути підтвердженими результатами саме судовою експертизою, яка і була проведена в межах кримінального провадження № 42023222020000094, оскільки для встановлення вказаних обставин потрібні спеціальні знання в сфері іншій, ніж право.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17 та від 30.06.2022 р. у справі № 916/1466/21.
Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Суд виходить з того, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком протиправної поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Частиною 2 статті 623 ЦК України унормовано, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Таким чином, заявляючи до стягнення збитки, позивач повинен, окрім наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, чітко визначити у чому вони (збитки) полягають у розмінні статті 22 ЦК України, статей 224 та 225 ГК України (упущена вигода/реальні збитки/моральна шкода).
Як свідчать матеріали справи, 26.06.2023 між ТОВ "Неоінжинірінг" та КЗ "Харківський фаховий коледж спортивного профілю" Харківської обласної ради був підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт до договору № 1 від 04.05.2023 на загальну суму 2 095 000,00 грн.
Суд зазначає, що акт прийому-передачі проектної документації спеціальний документ, в якому відображається факт приймання / передачі проекту від однієї особи іншій, найчастіше від проектувальника замовнику. Сама проектна документація - набір документів, в яких містяться відомості в текстовому і графічному вигляді, що визначають різні рішення (конструктивні, технологічні, інженерні, архітектурні, технічні) для забезпечення будівельних і відновлювальних робіт, а також капремонту елементів будівель (споруд). Передача готового проекту повинна здійснюватися з урахуванням правильного складання бланка за формою, яка затверджена на законодавчому рівні, передбачена Національним стандартом України ДБН А.2.2-3:2014 та відповідно до Настанови з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, затвердженої Наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, та складається з метою визначення вартості виконаних обсягів робіт і проведення взаєморозрахунків за виконані роботи, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів.
Зазначений акт прийому-передачі проектної документації від 26.06.2023 став підставою для здійснення оплати за договором № 1 від 04.05.2023 на загальну суму 2 095 000,00 грн.
Зазначене свідчить про протиправність дій відповідача, що полягає в тому, що відповідач, в супереч вимогам укладеного договору №1 від 04.05.2023 та вимогам чинного законодавства, виконав роботи по вказаному договору з ознаками використання повторної проектної документації без погодження з замовником, що виразилось в необґрунтованому завищенні оплати за виконанні роботи.
Враховуючи зазначене, суд доходить до висновку, що у діях відповідача, під час виконання договору № 1 від 04.05.2023, наявний повний склад цивільного правопорушення, а спричинені неналежним виконанням умов договору підряду збитки у сумі 1 895 000,00 грн, знаходяться у прямому причинному зв'язку із протиправною поведінкою підрядника.
При цьому, підписання 26.06.2023 акту прийому-передачі виконаних робіт № 1 до договору № 1 від 04.05.2023 сторонами без зауважень, не є визначальним для виникнення такого зобов'язального правовідношення як стягнення збитків, оскільки позивач не міг знати про факт порушення відповідачем умов договору № 1 від 04.05.2023, до встановлення цих обставин у ході досудового розслідування та проведення відповідної експертизи.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що в результаті неналежного виконання відповідачем господарського зобов'язання, що виразилося в завищенні останнім вартості виконаних робіт за договором № 1 від 04.05.2023 Харківській обласній раді було завдано збитків на суму 1 895 000,00 грн.
Доказів повернення цих коштів замовнику матеріали справи не містять.
Збитки у сумі 1 895 000,00 грн, завдані обласному бюджету, за результатами протиправної поведінки відповідача, підтверджуються висновком судової експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за № СЕ-19/121- 25/19186-БТ від 22.08.2025.
Суд відзначає, що ТОВ "Неоінженірінг", на спростування наявного в матеріалах справи висновків судової будівельно-технічної експертизи, не надало будь-яких доказів, як і не надало будь-яких доказів на спростування доводів прокурора в цілому.
З урахуванням зазначеного, з огляду на ненадання відповідачем жодного доказу на спростування відсутності в діях останнього вини у заподіянні позивачу збитків та їх наявності, суд вважає позовну вимогу Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору підряду № 1 від 04.05.2023 р., у розмірі 1 895 000,00 грн., доведеною, обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню судом.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.
Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, пункт 30, від 27.09.2001).
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати, понесені прокурором, розподіляються на відповідача.
Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» (Україна, 36008, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Кагамлика, будинок 72И, офіс 60, код ЄДРПОУ 44546609) на користь Харківської обласної ради (Україна, 61200, Харківська область, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 64, код ЄДРПОУ 242833333) збитки в сумі 1 895 000 (один мільйон вісімсот дев'яносто п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП «НЕОІНЖИНІРИНГ» (Україна, 36008, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Кагамлика, будинок 72И, офіс 60, код ЄДРПОУ 44546609) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 22 740 (двадцять дві тисячі сімсот сорок) гривень 00 копійок.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "02" березня 2026 р.
СуддяВ.С. Юрченко