адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
17.02.2026 Справа № 917/895/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовною заявою Антимонопольного комітету України, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035
до відповідача Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м.Полтава, Полтавська область, 36022
про стягнення 13 996 500, 00 грн та зобов'язання виконати рішення,
Секретар судового засідання: Ісенко М.В.
Представники учасників процесу: відповідно протоколу судового засідання,
установив:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Антимонопольний комітет України просить суд стягнути з Відповідача Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 13 996 500,00 грн пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що накладений на відповідача за рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року та зобов'язання Відповідача виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на несвоєчасну сплату відповідачем штрафу в розмірі 13 996 500, 00 грн грн, нарахованого відповідно до рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та невиконання відповідачем п. 2 резолютивної частини вказаного рішення.
Правовими підставами позовних вимог Позивач зазначає, зокрема, ст. 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 17, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав докази в копіях (т.с.1, арк.с. 6-86): рішення Комітету від 21.11.2018 № 29-р/тк, лист Комітету від 06.12.2018 № 128-29/02-16389, повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303509070060, ухвала Суду першої інстанції від 06.02.2019 у справі № 910/1212/19, рішення Суду першої інстанції від 04.07.2019 у справі № 910/1212/19, ухвала Суду апеляційної інстанції від 05.08.2019 у справі № 910/1212/19, постанова Суду апеляційної інстанції від 15.01.2024 у справі № 910/1212/19, ухвала Суду касаційної інстанції від 08.04.2024 у справі № 910/1212/19, постанова Суду касаційної інстанції від 09.05.2024 у справі № 910/1212/19, платіжна інструкція від 15.01.2024 № 0001034192, претензія Комітету від 27.03.2024 № 300-20.3/02-3020е.
Відповідач надав суду відзив за вх № 8740 від 21.06.2024 (т.с. 1, арк.с. 94-100), у якому стверджує, зокрема, про таке:
- Позивачем було направлено копію, а не примірник рішення АМКУ від 28.11.2018 №29-р/тк, а тому відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" перебіг строку для оплати штрафу не розпочався, й нарахування пені за несвоєчасну сплату штрафу є неправомірним;
- Відповідач відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України не несе відповідальності за порушення термінів сплати штрафної санкції, оскільки позивачем не було надано відповідачу актуальних реквізитів для сплати штрафних санкцій, тому вина товариства відсутня;
- нарахування пені проведено з порушенням положень ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України;
- Відповідач просить суд застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Правовими підставами заперечень проти позовних вимог Відповідач зазначає, зокрема, ст. 258, 267, ст. 614 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Крім того, Відповідач у відзиві просить суд зменшити розмір пені на 90%.
На підтвердження обґрунтованості заперечень проти позовних вимог Відповідач надав (т.с.1, арк.с. 101-120): лист №03-27/485 від 14.01.2024 з доказами направлення, лист №01-1/3866 від 12.03.2019 з доказами направлення, лист №01-1/8025 від 23.05.2024 з доказами направлення, лист №01-1/8721 від 05.06.2019 з доказами направлення.
Позивач надав суду за вх №8863 від 25.06.2024 відповідь на відзив (т.с. 1, арк.с. 122-127), у якій спростовує доводи, наведені у відзиві.
Відповідач надав суду за вх № 9169 від 02.07.2024 заперечення на відповідь на відзив (т.с. 1, арк.с. 129-135).
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Процесуальні дії суду.
29.05.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України до відповідача Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про:
- стягнення 13 996 500, 00 грн пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що накладений на Відповідача за рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року,
- зобов'язання Відповідача виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 справу № 917/895/24 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 03.06.2024 прийняв зазначену позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі № 917/895/24; призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 02.07.2024 на 09:00 та встановив строки для подання заяв по суті справи.
У зв'язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 02.07.2024 не відбулося.
Після виходу з відпустки, суд ухвалою від 28.08.2024 призначив дату підготовчого засідання на 17.09.2024 на 09:30.
12.09.2024 року від представника Антимонопольного комітету України надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №12048), яку суд задовольнив ухвалою від 13.09.2024.
Відповідач надав суду за вх № 12204 від 17.09.2024 клопотання про відкладення судового засідання не іншу дату. Крім того, у клопотанні відповідач просить суд визнати поважною причину пропуску строку на подання доказів, поновити строк та прийняти вимогу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.08.2024, лист Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" від 12.08.2024 вих№10.72/21723, вказівки Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" №715 від 29.11.2018, лист Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" від 18.01.2024 вих№10.72/1650 та платіжну інструкцію №0001034192 від 15.01.2024 (т.с. 1, арк.с. 158-169).
У судовому засіданні 17.09.2024 року суд оголосив протокольну ухвалу про задоволення означеного вище клопотання Відповідача, задоволення усного клопотання представника Позивача про відкладення розгляду справи, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про перерву в підготовчому засіданні до 10.10.2024 до 10:00 год.
Відповідач надав суду за вх № 13467 від 10.10.2024 клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду та набрання чинності судовими рішенням по справі №910/1212/19 за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування п. 3 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року.
Внаслідок перепадів напруги в електромережі відбувся збій в роботі підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСТІС 10.10.2024 з 09 год. 25 хв. до 11 год 20 хв, тому судове засідання 10.10.2024 о 10:00 год не відбулося. Суд ухвалою від 10.10.2024 призначив підготовчого засідання на 05.11.2024 року на 10:00.
Позивач надав суду за вх № 13570 від 14.10.2024 заперечення на заяву про зупинення провадження у справі.
У зв'язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 05.11.2024 не відбулося. Суд ухвалою від 11.11.2024 призначив дату підготовчого засідання на 03.12.2024 на 09:00.
У судовому засіданні 03.12.2024 року суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.01.2025 на 09:00 год.
03.12.2024 Позивач надав суду заяву про відкладення розгляду справи.
03.12.2024 Відповідач надав суду :
1. за вх. № 16302 заяву про поновлення строку на подання зустрічного позову, відповідно до якої просить суд визнати поважною причину пропуску строку на подання зустрічного позову та поновити вказаний строк;
2. за вх. № 2216/24 зустрічну позовну заяву у справі № 917/895/24, відповідно до якої просить суд :
- задовольнити заяву Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" від 02.12.2024 про поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову по даній справі;
- прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву та відкрити провадження у справі;
- визнати протиправними (неправомірними) дії Антимонопольного комітету України по нарахуванню штрафу згідно рішення Антимонопольного комітету України від 21.11.2018 року № 29-р/тк в зв'язку з порушенням Відповідачем порядку обрахунку штрафу від доходу (виручки) суб'єкта господарювання, встановленого ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та зобов'язання Антимонопольного комітету України здійснити перерахунок вказаного штрафу з дотриманням порядку, визначеного ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", виходячи від доходу (виручки) Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" за 2017 рік, та визнати протиправними (неправомірними) дії Антимонопольного комітету України по нарахуванню пені в сумі 13 996 500,00 грн та зобов'язання Антимонопольного комітету України здійснити перерахунок вказаної пені у відповідності до остаточно визначеної суми штрафу, після його перерахунку.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.12.2024 означену зустрічну позовну заяву передано на розгляд судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 09.12.2024 відмовив у поновленні строку на подання зустрічного позову, зустрічний позов Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" у справі №917/895/24 повернув заявнику.
Позивач надав суду за вх № 17579 від 30.12.2024 (т.с. 2, арк.с. 47-53) заяву про закриття провадження у справі (в частині), відповідно до якої просить суд закрити провадження в частині позовних вимог про зобов'язання Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року. В обґрунтування клопотання Позивач покликається на те, що між сторонами в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору.
Суд ухвалою від 09.01.2025 зупинив провадження у справі №917/895/24 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Полтавської області.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 21.02.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 у справі №917/895/24 - залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 у справі №917/895/24 - залишив без змін.
Верховний Суд ухвалою від 01.05.2025 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2025 у справі № 917/895/24.
Суд ухвалою від 14.07.2025 провадження по справі №917/895/24 поновив, призначив дату проведення підготовчого судового засідання на 31.07.2025 року на 10:30.
У зв'язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 31.07.2025 не відбулося.
Суд ухвалою від 03.09.2025 призначив дату підготовчого засідання на 16.09.2025 на 11:00.
Позивач надав суду за вх № 11887 від 16.09.2025 клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 16.09.2025 року суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.10.2025 на 11:00 год.
Відповідач надав суду за вх № 12604 від 02.0.2025 клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 02.10.2025 року з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 ГПК України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.10.2025 року на 09:00.
У зв'язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 30.10.2025 не відбулося.
Суд ухвалою від 06.11.2025 призначив дату судового розгляду справи по суті на 02.12.2025 на 09:00.
Судове засідання, призначене на 02.12.2025 року, не відбулося в зв'язку з перебуванням судді Ківшик О.В. на лікарняному.
Відповідач надав суду за вх № 15823 від 08.12.2025 клопотання, відповідно до якого просить суд визнати поважною причину пропуску строку та поновити строк на подання клопотання, відновити підготовче провадження та зупинити провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України справи №16/336 щодо відповідності Конституції України (конституційності) першого речення абзацу першого, абзаців третього - п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ в редакції Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" від 23 вересня 2021 року № 1780-ІХ.
Суд ухвалою від 11.12.2025 призначив дату судового розгляду справи по суті на 15.01.2026 на 09:00.
Позивач надав суду за вх № 16243 від 15.12.2025 заперечення на клопотання про зупинення провадження справі.
Через оголошення сигналу "повітряна тривога" призначене на 15.01.2026 року на 09:00 год судове засідання не відбулося.
Суд ухвалою від 15.01.2026 повідомив сторони про наступну дату судового розгляду справи по суті: 27.01.2026 на 10:00.
Суд протокольною ухвалою від 27.01.2026 клопотання Відповідача про поновлення строку на звернення з клопотанням про зупинення провадження справі задовольнив, у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та повернення до стадії підготовчого провадження відмовив, після розгляду справи по суті оголосив перерву та призначив судові дебати в судове засідання на 05.02.2026 на 09:30.
Під час розгляду справи по суті представник позивача на задоволенні позову наполягав, представник відповідача проти позову заперечував, суд дослідив всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 05.02.2026 по закінченню судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення: 17.02.2026 об 11:00.
Сторони не забезпечили представництво у судове засідання 17.02.2025, надали заяви про оголошення рішення за їх відсутності (вх № 2117 та вх № 2121 від 17.02.2026).
У судовому засіданні 17.02.2026 суд прийняв рішення згідно ст. 233, ст. 240 ГПК України без його проголошення.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року (далі - рішення адміністративної колегії, т.с. 1, арк.с. 56-76), зокрема:
- визнано АТ "Полтаваобленерго" таким, що в період з 01.01.2017 по 21.11.2018 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в територіальних межах Полтавської області, Прилуцького районів Чернігівської області, Охтирського та Ромненського районів Сумської області, Зачепилівського, Валківського, Красноградського районів Харківської області, Магдалинівського району Дніпропетровської області, Світловодського району Кіровоградської області, де розташовані електричні мережі, які експлуатує товариство (у межах здійснення ліцензованої діяльності) (п. 1 резолютивної частини рішення адміністративної колегії);
- визнано дії АТ "Полтаваобленерго", які полягали у створенні постачальникам електричної енергії за нерегульованим тарифом перешкод доступу на ринок постачання електричної енергії, порушенням, передбаченим п. 2 ст. 50 та п. 7 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"!, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем (п. 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії).
За вказані порушення на відповідача накладено штраф в розмірі 30 100 000,00 грн. та зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п. 2 резолютивної частини цього рішення (п. 3, 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії).
Рішення адміністративної колегії супровідним листом від 06.12.2018 року № 128-29/02-16389 Позивач надіслав відповідачу (т.с. 1, арк.с. 77); рішення отримано Відповідачем 11.12.2018 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення - т.с. 1, арк.с. 77 на зворотному боці).
Не погодившись із вказаним рішенням адміністративної колегії, Відповідач звернуся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання його недійним.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.02.2019 відкрив провадження у справі №910/1212/19 за позовом АТ "Полтаваобленерго" до Комітету про визнання недійсним Рішення № 29-р/тк (т.с. 1, арк.с. 82-83) та рішенням від 04.07.2019 у справі №910/1212/19 АТ "Полтаваобленерго" в задоволенні позовних вимог відмовив повністю (т.с. 1, арк.с. 78-79).
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.08.2019 у справі №910/1212/19 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Полтаваобленерго" на зазначене рішення Суду першої інстанції (т.с. 1, арк.с. 80-81) та постановою від 15.01.2024 у справі №910/1212/19 апеляційну скаргу АТ "Полтаваобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/1212/19 залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/1212/19 залишив без змін (т.с. 1, арк.с. 17-23).
Верховний Суд ухвалою від 08.04.2024 відкрив касаційне провадження у справі №910/1212/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі №910/1212/19, постановою від 09.05.2024 касаційну скаргу акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі №910/1212/19 - без змін (т.с. 1, арк.с. 26).
В подальшому у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/1212/19 Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.12.2024 відмовив, рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/1212/19 залишив в силі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123711471). Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.03.2024 апеляційну скаргу АТ "Полтаваобленерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 у справі №910/1212/19 залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 у справі № 910/1212/19 залишив без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126391329). Касаційну скаргу АТ "Полтаваобленерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі №910/1212/19 та заяву про усунення недоліків Верховний Суд ухвалою від 15.05.2025 у справі № 910/1212/19 повернув скаржнику без розгляду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127355992).
Листами №03-27/475 від 14.01.2019, №01-1/3866 від 12.03.2019, №01-1/8721 від 05.06.2019 Відповідач звертався до Позивача та органів Державної податкової служби і Державної казначейської служби щодо повідомлення актуальних реквізиті для оплати штрафу в добровільному порядку.
Відповідач стверджує про ненадання йому відповідної інформації на вказані листи, протилежного матеріали справи не містять.
Проте платіжною інструкцією №0001034192 від 15.01.2024 АТ "Полтаваобленерго" сплатило 30 100 000,00 грн штрафу згідно рішення Тимчасової адміністративної колегії АМКУ від 21.11.21 №29-р/тк (т.с. 1, ак.с. 27, арк.с. 163 на зворотному боці), про що повідомило позивача листом №10.72/7650 від 18.01.2024 (т.с. 1, арк.с. 163).
Позивач надіслав Відповідачу претензію від 27.03.2024 № 300-20.3/02-3020е про необхідність сплатити пеню та виконати зобов'язання резолютивної частини Рішення № 29-р/тк (т.с. 1, арк.с. 28-29).
Східне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до АТ "Полтаваобленерго" з вимогою №70-02/2462е від 05.08.2024 про надання інформації щодо дій, які спрямовувалися на виконання п. 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії (т.с. 1, арк.с. 164-165), відповідь на яку надано листом №10.72/21723 від 12.08.2024 (т.с. 1, арк.с. 160-170).
Відповідно до п. 14 протоколу засідання Антимонопольного комітету України від 28.11.2024 №46 комітет вирішив вважати виконаним АТ «Полтаваобленерго» п. 4 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії АМКУ від 21.11.2018 №29-р/тк (копія витягу з протоколу наявна у матеріалах справи).
За даними Позивача, пеня в розмірі 13 996 500, 00 грн, нарахована за прострочення сплати відповідачем штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що накладений на Відповідача за рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року, не сплачена.
Викладене стало підставою для звернення Антимонопольного комітету України до суду з цим позовом.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Частиною першої статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Відповідно до статті 51 цього Закону порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною першою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Як встановив суд, рішення адміністративної колегії отримано представником Відповідача 11.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.с. 1, арк.с. 77) та не спростовується Відповідачем.
За частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Таким чином, останній день для добровільної сплати означеного штрафу припадав на 11.02.2019.
Частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" надане право на оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідач скористався наданим йому правом та оскаржив рішення адміністративної колегії до суду, внаслідок оскарження вказане рішення адміністративної колегії залишено без змін.
Суд встановив, що Відповідач сплатив штраф 15.01.2024, що підтверджується платіжним дорученням №0001034192 від 15.01.2024 (т.с. 1, ак.с. 27, арк.с. 163 на зворотному боці), про що повідомив Позивача листом №10.72/7650 від 18.01.2024 (т.с. 1, арк.с. 163).
Згідно з приписами частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом, справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Відповідно до частини восьмої статті 56 цього Закону протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
З матеріалів справи вбачається, що нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного означеним рішенням, проведено Позивачем з 05.07.2019 (наступний день після прийняття судом першої інстанції рішення у справі №910/1212/19) по 04.08.2019 (день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі №910/1212/19).
Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 31 день.
Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 30 100 000,00 грн х 1,5 % = 451 500,00 грн, де 30 100 000,00 грн - розмір штрафу, накладеного рішенням № 29-р/тк; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
За 31 день прострочення сплати штрафу сума пені становить: 451 500,00 х 31 = 13 996 500,00 грн.
Суд перевірив розрахунок заявленої до стягнення суми пені та встановив, що пеню в сумі 13 996 500,00 грн позивачем нараховано та заявлено правильно.
При цьому суд зауважує, що у застосуванні абзаців третього - п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ у спорах про стягнення пені у зв'язку з невиконанням рішень органів АМК існує стала та послідовна судова практика, викладена, зокрема, у у постановах Верховного Суду від 05.12.2024 у справі №914/3789/23, від 23.05.2024 у справі №909/932/23, від 14.01.2025 у справі №922/1184/24, від 16.06.2022 у справі №917/530/21, від 23.01.2020 у справі №910/4585/19, від 17.12.2019 у справі №910/1548/19, від 11.11.2019 у справі №911/9/19, від 31.10.2019 у справі №904/3778/18, від 11.06.2019 №910/9272/18, від 04.07.2019 у справі №910/14288/18, від 22.01.2019 у справі №915/304/18, від 19.03.2019 у справі №904/3536/18, від 27.11.2018 у справі №910/4081/18, яку суд в силу приписів ч. 4 ст.236 ГПК України враховує при вирішення цього спору.
Матеріали справи не містять доказів сплати Відповідачем означеної вище суми пені.
Відповідно до частин сьомої і дев'ятої статті 56 Закону, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
Заперечення Відповідача проти позову суд оцінює критично.
Зокрема, твердження про отримання ним копії, а не примірнику рішення АМКУ від 28.11.2018 №29-р/тк, а також ненадання Позивачем Відповідачу актуальних реквізитів для сплати штрафних санкцій не є відкладальною умовою в силу Закону України "Про захист економічної конкуренції" для сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Виходячи з принципу розумної обачності, Відповідач мав можливість прогнозувати наслідки невчасної сплати ним штрафу, покладеного на нього Рішенням АМК. Ці наслідки чітко визначені як положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції", так і судовою практикою щодо їх застосування.
Крім того, факт сплати Відповідачем нарахованої суми штрафу встановлено під час розгляду цього спору.
Покликання Відповідача на те, що нарахування пені проведено Позивачем з порушенням положень ч. 6 ст. 231 ГК України також є неправомірним, оскільки спеціальною нормою у спірних правовідносинах є ч. 5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідно до якої нарахування пені за прострочення сплати штрафу зупиняється під час активного розгляду судових спорів та припиняється після ухвалення судового рішення про стягнення штрафу.
Посилання Відповідача на те, що Позивачем пропущений строк позовної давності при зверненні з цим позовом є неправомірними, оскільки у випадку притягнення особи до відповідальності за недотримання вимог економічної конкуренції застосовуються строки давності, визначені спеціальними нормами, що регулюють відповідні правовідносини, а саме, приписами Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Даний закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності. Названий Закон не регулює цивільно-правові відносини.
Стаття 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює строки притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету України, а не судом у вирішенні спору про стягнення у судовому порядку накладеного за рішенням органу АМК штрафу та нарахованої за його несплату пені. Крім того, зазначена стаття Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює строки притягнення саме до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тоді як Закон України "Про захист економічної конкуренції" відносить до заходів відповідальності штраф і не визначає пеню як міру (захід) відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відносячи її сплату до порядку виконання рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України (розділ ІХ Закону).
Чинне законодавство не містить такої підстави для відмови в позові органів АМК, як сплив строку давності на момент прийняття судом рішення зі справи.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №909/859/19, від 19.03.2019 у справі №923/175/18 та від 20.03.2018 у справі №922/4706/16, від 11.07.2019 у справі №911/9/19.
Відносини сторін у цій справі не є цивільно-правовими у розумінні статті 1 ЦК України, а тому й позовна давність як інститут цивільного права до цих відносин не застосовується.
Стосовно клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми пені суд зазначає, що Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування).
Подібної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №910/20661/16, від 22 січня 2019 року №915/304/18, від 16 червня 2022 року у cправі №917/530/21.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що під час розгляду справи судом встановлена обставина порушення відповідачем законодавство про захист економічної конкуренції, пеню відповідач у добровільному порядку не сплатив, що ним не спростовано. Докази зворотного матеріали справи не містять.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги доведеність належними, достатніми, допустимими, достовірними та вірогідними доказами позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з Відповідача 13 996 500,00 грн пені.
Суд встановив, що після звернення позивача з позовом до суду відповідно до п. 14 протоколу засідання Антимонопольного комітету України від 28.11.2024 №46 комітет вирішив вважати виконаним АТ "Полтаваобленерго" п. 4 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії АМКУ від 21.11.2018 №29-р/тк (копія витягу з протоколу наявна у матеріалах справи).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
В частині позовних вимог про зобов'язання Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" виконати пункт 4 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 29-р/тк від 21.11.2018 року провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стосовно розподілу судових витрат.
При пред'явленні даного позову Позивачем платіжною інструкцією №697 від 27.05.2024 було сплачено судовий збір в розмірі 170 380,40 грн (т.с. 1 арк.с. 86). Зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною випискою (т.с. 1, арк.с. 88).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з п. 1 ст. 130 ГПК України та ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Враховуючи наведене, Позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Роз'яснити Позивачу, що з 07.01.2025 повернення судового збору здійснюється органами Казначейства виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судом чи територіальним управлінням Державної судової адміністрації України.
Таким чином, для формування Господарським судом Полтавської області електронного подання на повернення судового збору, позивачу необхідно надати суду вичерпну інформацію згідно з абзацом сьомими пункту 5 розділу I "Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів №606 від 26.11.2024.
З огляду на часткове задоволення позову та враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача в сумі 167 958,00 грн.
Керуючись статтями 129, 231-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022, ідентифікаційний код 00131819) 13 996 500,00 грн пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022, ідентифікаційний код 00131819) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) 167 958,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрити.
5. Повернути Антимонопольному комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №697 від 27.05.2024.
6. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Повне рішення підписано 27.02.2026
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик