79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
02.03.2026 Справа № 914/1077/25
За позовом:ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача-1:Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб»», м. Львів
до відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Метрика», м. Львів
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_2 , м. Львів ОСОБА_3 , м. Львів,
про:визнання договору недійсним
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники учасників справи:
від позивача:не з'явився;
від відповідача-1:не з'явився;
від відповідача-2:Наход А.В. - адвокат;
від третіх осіб:Оксенюк Г.О. - адвокатка.
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
ОСОБА_1 (надалі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб»» (надалі - Відповідач-1, ПП «Ескулаб») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Метрика» (надалі - ТОВ «Метрика», Відповідач-2) про визнання договору недійсним.
Ухвалою від 07.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 05.05.2025.
Ухвалами від 05.05.2025, 29.05.2025, 20.06.2025, 11.07.2025 суд відкладав (призначав) підготовчі засідання, після чого ухвалою від 05.09.2025 закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 26.09.2025.
У ході підготовчого провадження судом вчинено ряд процесуальних дій, а саме:
- ухвалою від 07.04.2025, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2025, частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову, вжито заходи до забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у справі шляхом заборони Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки щодо передачі ПП «Ескулаб» третім особам (ТОВ «Метрика») повністю або частково права власності (користування) на відповідні торговельні марки;
- ухвалою від 09.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Метрика» про скасування заходів забезпечення позову;
- ухвалою від 29.05.2025 залучено ОСОБА_2 (надалі - Третя особа-1, ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (надалі - Третя особа-2, ОСОБА_3 ) до участі у справі у процесуальному статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1;
- ухвалою від 05.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №914/1505/25.
У ході розгляду справи по суті суд ухвалами від 26.09.2025, 10.10.2025, 31.10.2025, 21.11.2025, 05.12.2025 відкладав судові засідання, востаннє на 23.01.2026.
Судове засідання 23.01.2026 не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Крупника Р.В. (у період з 15.01.2026 по 23.01.2026 включно).
Зважаючи на це, ухвалою від 27.01.2026 судове засідання у справі призначено на 20.02.2026.
В судовому засіданні 20.02.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення у справі та відклав його оголошення на 02.03.2026.
Представник ТОВ «Метрика» та представниця ОСОБА_2 на оголошення рішення з'явилися. Інші учасники участі своїх представників не забезпечили.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Доводи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є учасником ПП «Ескулаб» з часткою в розмірі 43% статутного капіталу підприємства. Іншими учасниками є ОСОБА_2 (43% статутного капіталу підприємства) та ОСОБА_3 (14% статутного капіталу підприємства). У позивача з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тривалий час існує корпоративний конфлікт.
17.02.2025 між ПП «Ескулаб» та ТОВ «Метрика» укладено Договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки №1/ТМЕСК, за умовами котрого ПП «Ескулаб» у складі дирекції в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передало ТОВ «Метрика» належні підприємству майнові права інтелектуальної власності на усі торговельні марки («ЕСКУЛАБ аналізи», «ESCULAB», «ЕСКУЛАБ», «Діагностичний центр е», «+ ЕСКУЛАБ», «е-club»), які є основним активом підприємства та формують бренд компанії.
На думку позивача, вказаний договір містить очевидні ознаки недійсності та порушує його корпоративні права та інтереси, оскільки:
1) Оскаржуваний договір передбачає відчуження торговельних марок належних ПП «Ескулаб», загальна вартість яких становить 21' 002' 200,00 грн., а відтак згоду на його укладення відповідно до підпункту «м» пункту 13.3, підпункту 13.27.9 пункту 13.27 Статуту та статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» мають надавати загальні збори учасників;
2) Договір укладено нелегітимним складом дирекції ПП «Ескулаб», оскільки Міністерством юстиції України задоволено скаргу позивача та скасовано реєстраційні дії щодо зміни дирекції ПП «Ескулаб» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.11.2024 за №1004151070059022291;
3) ОСОБА_3 , укладаючи оспорюваний договір діяв недобросовісно, адже Договір №1/ТМЕС укладено між пов'язаною особою - ТОВ «Метрика», директором якого є сам ОСОБА_3 та якому достовірно відомо про факт скасування реєстраційної дії від 14.11.2024 за №1004151070059022291.
У зв'язку з наведеним позивач просить суд визнати недійсним оскаржуваний договір.
Крім цього, ОСОБА_1 також покликається на те, що його корпоративні права та інтереси, як учасника ПП «Ескулаб», а також права та інтереси самого підприємства, в тому числі, щодо торговельних марок неможливо розмежувати, оскільки вони корелюють між собою, є взаємообумовленими та взаємопов'язаними.
Зокрема, як інтереси позивача, так і інтереси ПП «Ескулаб» полягають у збереженні цілісності підприємства та забезпеченні стабільності здійснення ним господарської діяльності, а також у прагненні розвитку під торговельною маркою, яка є ядром діяльності ПП «Ескулаб». Спірні торговельні марки є основним активом підприємства, які формують бренд компанії та складають основу його господарської діяльності. Без торговельної марки «Ескулаб», саме ПП «Ескулаб» не зможе здійснювати свою господарську діяльність та фактично існувати у стані, який існував до незаконного відчуження торговельних марок.
А тому, як зазначає ОСОБА_1 , поряд із своїми корпоративними правами, він також захищає права та інтереси ПП «Ескулаб». У зв'язку з цим просить суд в даній справі застосувати доктрину «проникнення за корпоративну завісу», оскільки ПП «Ескулаб» не має можливості самостійно захистити свої права та інтереси через відсутність на підприємстві належного складу дирекції та тривалий корпоративний конфлікт між учасниками підприємства.
Доводи ПП «Ескулаб».
Відповідач-1 своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.
Доводи ТОВ «Метрика».
Відповідач-2 заперечив проти задоволення позову, посилаючись на такі обставини:
1) Корпоративний інтерес позивача не порушений, адже передача торговельних марок відбулася у межах групи компаній, які належать у т.ч. ОСОБА_1 . Відтак, посилання на настання негативних наслідків для позивача у випадку переоформлення торговельних марок на ТОВ «Метрика» є безпідставним, необґрунтованим та надуманим. Вказане свідчить про відсутність порушеного права та корпоративного інтересу позивача.
2) Посилання позивача на те, що ПП «Ескулаб» здійснює діяльність, яка тримається на торговельних марках та діловій репутації є неспроможним, адже позивач самостійно здійснив активні дії з припинення роботи даного підприємства, через що операційна діяльність по наданню медичних послуг, у т.ч. торговельні марки, була переведена на ТОВ «Метрика» аби врятувати операційний бізнес та почати розраховуватись із контрагентами, працівниками та державним бюджетом.
3) Доводи про те, що вартість спірних торговельних марок становить 21' 002' 200,00 грн. не відповідають дійсності та не ґрунтуються на належних і допустимих доказах. Реальна вартість торговельних марок визначена ПП «Ескулаб» згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства, за витратним методом на генерацію об'єктів інтелектуальної власності становить 77' 926,00 грн. Зважаючи на це, їх відчуження відбулось без перевищення повноважень дирекцією відповідача-1.
4) Доводи про те, що Договір укладено нелегітимним складом дирекції ПП «Ескулаб», є необґрунтованими. Відповідач-1 здійснює свою діяльність під керівництвом відповідної дирекції у зносинах з усіма третіми особами, органами державної влади, працівниками та контрагентами. Інформація про інший виконавчий орган підприємства в ЄДР відсутня. До того ж, відомості про відповідний склад дирекції внесені до ЄДР на підставі протоколу загальних зборів №13/11-2024 від 13.11.2024, який є чинним та не скасований у судовому порядку. Рекомендаційний висновок та наказ Мінюсту, на які посилається позивач, не можуть підміняти собою рішення суду.
Доводи третіх осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду пояснення, у яких заперечили проти задоволення позовних вимог з таких підстав:
1) Оскаржуваний договір не порушує прав ОСОБА_1 , як учасника товариства, а тому він не вправі звертатися до суду із позовом про визнання договору недійсним. При цьому позивач не надав суду доказів того, що у нього наявне право на оскарження правочину, стороною якого він не був, з виключних обставин (зокрема, за умови уповноваження юридичною особою учасника товариства на здійснення представництва).
2) Підписання дирекцією ПП «Ескулаб» оспорюваного договору навіть без згоди загальних зборів цього підприємства (якщо припустити, що така згода мала бути для оспорюваного правочину) може свідчити лише про порушення прав та інтересів самого підприємства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки генеральний директор діяв саме від імені підприємства, а не його учасників. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які не мають права діяти від імені підприємства.
3) В частині доводів позивача про вартість спірних торговельних марок та укладення договору нелегітимним складом дирекції ПП «Ескулаб» заперечення третіх осіб 1 та 2 є аналогічними тим, що навів відповідач-2.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Приватне підприємство «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» є юридичною особою, зареєстрованою 07.07.2009 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - ЄДР) за №14151020000022291, код ЄДРПОУ 36544827. Основним видом економічної діяльності підприємства є загальна медична практика. Учасниками та кінцевими бенефіціарними власниками підприємства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відсоток частки статутного капіталу кожного з них становить 43%, а її розмір - 1' 601' 320,00 грн. Крім цього, учасником ПП «Ескулаб» є ОСОБА_3 із часткою в розмірі 521' 360,00 грн., що становить 14% статутного капіталу підприємства. Вказане підтверджується Витягом з ЄДР №124578360219 від 26.03.2025 (т. 3 а.с. 181-198).
Станом на момент розгляду даної справи, ПП «Ескулаб» здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів учасників підприємства, що оформлене Протоколом №16/10/23 від 16.10.2023 (т. 2 а.с. 106-125).
Відповідно до підпунктів 8.1.1 та 8.1.2 пункту 8.1 Статуту учасники підприємства мають право брати участь в управлінні справами підприємства в порядку, встановленому законодавством та статутом підприємства, а також брати участь у розподілі прибутку та одержувати частину прибутку від діяльності підприємства.
Вищим органом управління підприємства є загальні збори учасників, які складаються з учасників або призначених ними представників (пункт 13.1 Статуту).
До компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема:
- визначення основних напрямів діяльності і затвердження планів діяльності і звітів про їх виконання, в т.ч. дочірніх підприємств, філіалів, представництв, тощо (підпункт «а» пункту 13.3 Статуту)
- прийняття рішень про укладення договорів застави, гарантії, позики, кредиту, поруки договорів про відчуження та придбання нерухомого майна, а також будь-яких правочинів на суму, яка перевищує 12' 000,00 доларів США в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ на момент укладання правочину (підпункт «м» пункту 13.3 Статуту).
Згідно пункту 13.5 Статуту рішення з усіх питань діяльності підприємства, у тому числі з питань, зокрема, зазначених у підпунктах «а» та «м» пункту 13.3 Статуту приймаються одностайно всіма учасниками (100%) голосів, крім рішення про виплату дивідендів та/або порядку їх виплати, які згідно з пунктом 5.3 цього Статуту приймаються більшістю.
За змістом пунктів 13.12. та 13.13 Статуту вирішення питань поточної (оперативної) діяльності підприємства покладається на дирекцію підприємства. Кількісний склад дирекції становить 3 (три) особи. Дирекція здійснює свої повноваження колегіально. Дирекція є колегіальним виконавчим органом підприємства, який здійснює управління поточною діяльністю підприємства та організовує виконання рішень загальних зборів.
Відповідно до пункту 13.31 Статуту рішення дирекції приймаються одноголосно. Рішення дирекції підписуються кожним членом дирекції без використання факсимільного відтворення підпису.
Дирекція обирається загальними зборами одностайним рішенням строком на 1 (один) календарний рік. З дня вищевказаного строку дирекція продовжує здійснювати свої повноваження, але не довше ніж 60 (шістдесят) календарних днів. Після завершення вказаного строку повноваження дирекції припиняються, не здійснюється нарахування та виплата заробітної плати, а будь-які рішення дирекції вважатимуться такими, що вчинені з перевищенням повноважень та неуповноваженими особами, будь-які правочини (юридичні дії), що укладені дирекцією чи її членами вважаються такими, що укладені без наявних на це повноважень (пункт 13.20 Статуту).
Згідно підпункту 13.27.8 пункту 13.27 Статуту ПП «Ескулаб» до повноважень дирекції належить вчинення від імені підприємства будь-яких правочинів, в тому числі укладення договорів в межах суми, що не перевищує 12' 000,00 доларів США в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ на день укладення правочину. Правочини вчиняються шляхом підпису усіх членів дирекції. У виняткових випадках, дирекція може уповноважити на підписання правочинів одного з членів дирекції, якщо такі правочини (їх текст, істотні умови, тощо) перед цим були розглянуті дирекцією та нею ухвалено рішення про їх вчинення.
Дирекція підприємства зобов'язана скликати позачергові збори учасників, зокрема, коли необхідно одержати згоду загальних зборів учасників на укладення договорів, передбачених підпунктом «м» пункту 13.3 Статуту (пункт 13.7 Статуту ПП «Ескулаб»).
Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, ПП «Ескулаб» належать права інтелектуальної власності на шість торговельних марок, які підприємство використовує в своїй господарській діяльності, а саме:
1) «ЕСКУЛАБ аналізи» (дата реєстрації знаку: 26.10.2020, порядковий номер заявки m201830092, дата подання заявки: 20.12.2018, очікувана дата закінчення строку дії реєстрації: 20.12.2028, індекс Ніццької класифікації: Кл.44, Свідоцтво України на торговельну марку №285337 від 26.20.2020);
2) «ESCULAB» (дата реєстрації знаку: 05.02.2025, порядковий номер заявки m202311519, дата подання заявки: 03.07.2023, індекси Ніццької класифікації: Кл.35, Кл.36, Кл.44, Свідоцтво України на торговельну марку №358456 від 05.02.2025);
3) «ЕСКУЛАБ» (дата реєстрації знаку: 05.02.2025, порядковий номер заявки m202311334, дата подання заявки: 29.06.2023, індекси Ніццької класифікації: Кл.35, Кл.36, Кл.44, Свідоцтво України на торговельну марку №358447 від 05.02.2025);
4) «Діагностичний центр е» (дата реєстрації знаку: 10.10.2017, порядковий номер заявки m201607266, дата подання заявки: 05.04.2016, індекс Ніццької класифікації: Кл.44, Свідоцтво України на торговельну марку №232754 від 10.10.2017);
5) «+ ЕСКУЛАБ» (дата реєстрації знаку: 10.10.2017, порядковий номер заявки m201607265 дата подання заявки: 05.04.2016, індекс Ніццької класифікації: Кл.44, Свідоцтво України на торговельну марку №232753 від 10.10.2017);
6) «е-club» (дата реєстрації знаку: 03.03.2020, порядковий номер заявки m202004507, дата подання заявки: 03.03.2020, індекс Ніццької класифікації: Кл.44, Свідоцтво України на торговельну марку №315665 від 02.03.2022).
17.02.2025 між ПП «Ескулаб» (за Договором - Власник) та ТОВ «Метрика» (за Договором - Набувач) укладено Договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки №1/ТМЕСК (надалі - Договір) (т. 1 а.с. 10-13), за умовами пунктів 2.1, 2.3 якого власник на умовах і в порядку, передбачених Договором, передає (відчужує) у власність набувача за плату майнові права інтелектуальної власності на вказані вище торговельні марки, у повному складі на підставі положень статті 1113 ЦК України. До набувача передаються (відчужуються) майнові права інтелектуальної власності на торговельні марки щодо всіх без виключення класів товарів/послуг, щодо яких такі торговельні марки були зареєстровані та які вказані в свідоцтвах України на торговельні марки.
Згідно пункту 10.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до пунктів 2.2 та 4.1 Договору до набувача переходять майнові права інтелектуальної власності на торговельні марки з моменту державної реєстрації їх переходу від власника до набувача у порядку визначеному чинним законодавством України або міжнародними нормами у сфері інтелектуальної власності. З моменту державної реєстрації факту передачі (відчуження) всіх майнових прав від власника до набувача, набувач стає новим законним власником торговельних марок.
Станом на момент ухвалення рішення суду перехід до ТОВ «Метрика» майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки за Договором не відбувся у зв'язку із вжитими судом в даній справі заходами забезпечення позову згідно ухвали від 07.04.2025.
За передачу майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки набувач сплачує разову грошову суму. Порядок розрахунків та розмір винагороди за передачу прав на торговельні марки визначається додатковою угодою між сторонами (пункти 5.1 та 5.2 Договору).
В матеріалах справи відсутня передбачена пунктом 5.2 Договору додаткова угода в котрій би було визначено розмір винагороди за передачу прав на торговельні марки. Разом з тим, як зазначило ТОВ «Метрика» у відзиві на позовну заяву, вартість торговельних марок, які товариство придбало за Договором була визначена ПП «Ескулаб» згідно даних бухгалтерського обліку підприємства, за витратним методом на генерацію об'єктів інтелектуальної власності і ця вартість становить 77' 926,00 грн., що підтверджується довідкою ПП «Ескулаб» (т. 4 а.с. 63).
В цей же час, позивачем долучено до матеріалів справи Звіт про оцінку прав на об'єкти інтелектуальної власності, виготовлений суб'єктом оціночної діяльності ФОП Горбачовим В.А. (т. 1 а.с. 24-68) згідно якого ринкова вартість спірних торговельних марок, станом на 17.02.2025, становить 21' 002' 200,00 грн. без ПДВ. Відповідно до Рецензії ГО «Всеукраїнська спілка оцінювачів» від 01.04.2025 (т. 2 а.с. 97-102) вказаний звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Як встановлено судом, набувач за Договором - ТОВ «Метрика», є юридичною особою, зареєстрованою 01.12.2020 в ЄДР за №1004151020000052023, код ЄДРПОУ 44066825. Основним видом економічної діяльності товариства є загальна медична практика. Учасниками та кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Метрика» є ті ж самі особи, що і ПП «Ескулаб» - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «Метрика» становлять по 33,3% кожного, а їх розмір по 199'800,00 грн. Частка ОСОБА_3 становить 33,4% статутного капіталу товариства, а її розмір 200' 400,00 грн. Вказане підтверджується наявним у справі Витягом з ЄДР (т. 1 а.с.174) та Статутом ТОВ «Метрика» (т. 4 а.с. 41-59).
Зі спірного Договору, який укладено між сторонами, прослідковується, що зі сторони ПП «Ескулаб» його підписала дирекція у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4., а зі сторони ТОВ «Метрика» - директор ОСОБА_3 .
Жодною із сторін не заперечуються такі обставини:
1) загальні збори учасників ПП «Ескулаб» не приймали рішень про відчуження торговельних марок на користь ТОВ «Метрика»;
2) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які є учасниками ПП «Ескулаб» та ТОВ «Метрика», існує тривалий корпоративний конфлікт, який має наслідком ряд судових спорів.
Так, дирекцію ПП «Ескулаб» у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка підписала оскаржуваний Договір, було сформовано на підставі рішення загальних зборів учасників ПП «Ескулаб», оформленого Протоколом №13/11-2024 від 13.11.2024 (т. 1 а.с. 152-159). Як вбачається з вказаного Протоколу, загальні збори учасників ПП «Ескулаб» другим питанням порядку денного вирішили звільнити зі складу дирекції ОСОБА_1 за вчинення ним дій, що спричиняють фінансову та репутаційну шкоду підприємству, а третім питанням порядку денного вирішили замість ОСОБА_1 призначити членом дирекції ОСОБА_3 , а також у зв'язку із закінченням строку повноважень дирекції призначити на новий строк ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
З Протоколу №13/11-2024 від 13.11.2024 прослідковується, що за відповідні рішення на загальних зборах проголосували учасники, які володіють 57% голосів ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ). Представники ОСОБА_1 голосували проти цих рішень.
14.11.2024 відомості про членів дирекції, обраних згідно вказаного Протоколу зареєстровано в ЄДР за №1004151070059022291.
Як вбачається з матеріалів справи, Наказом Міністерства юстиції України №3758/5 від 26.12.2024 (т. 1 а.с. 14-15) задоволено скаргу ОСОБА_1 , визнано вчиненою з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та скасовано реєстраційну дію в ЄДР №1004151070059022291 від 14.11.2024.
Підставою прийняття відповідного наказу слугував Висновок центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 09.12.2024 (т. 1 а.с. 16-23), згідно якого оскаржувана реєстраційна дія проведена за наявності підстав для її відмови, визначених пунктами 4 та 5 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у зв'язку з:
1) поданням неповного комплекту документів та відомостей, оскільки державному реєстратору не було надано оригіналу (нотаріально засвідченої копії) довіреності, що засвідчує повноваження особи на подання документів для проведення державної реєстрації змін та подання неналежним чином заповненої заяви;
2) поданням документів, які суперечать Конституції та Законам України, оскільки рішення про припинення повноважень та про призначення членів дирекції ПП «Ескулаб» прийняті недостатньою кількістю голосів учасників підприємства, так як пунктом 13.5 Статуту ПП «Ескулаб» встановлено, що рішення з усіх питань діяльності підприємства приймаються одностайно всіма учасниками (100%), крім рішень про виплату дивідендів та/або порядку їх виплати, які згідно пункту 5.3 Статуту приймаються більшістю.
Станом на момент укладення оскаржуваного Договору скасування реєстраційної дії №1004151070059022291 від 14.11.2024 не було зареєстровано в ЄДР у зв'язку із вжитими Господарським судом Львівської області у справі №914/2841/24 заходами забезпечення позову до його подання. Так, ухвалою цього суду від 19.11.2024, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 заборонено державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, Міністерству юстиції України, проводити реєстраційні дії щодо змін відносно ПП «Ескулаб», а саме: щодо відомостей про керівника ПП «Ескулаб», у тому числі, щодо відомостей про склад дирекції Підприємства (виконавчого органу).
Вказані судові рішення було скасовано і в задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовлено лише в жовтні 2025 року у зв'язку з ухваленням Касаційним господарським судом постанови від 10.10.2025 у справі №914/2841/24.
В травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП «Ескулаб» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ПП «Ескулаб», оформленого Протоколом №13/11-2024 від 13.11.2024; скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором 14.11.2024 щодо ПП «Ескулаб» за №1004151070059022291; поновлення ОСОБА_1 на посаді члена дирекції ПП «Ескулаб» з 14.11.2024. У зв'язку з цим, судом розглядається справа №914/1505/25.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.10.2025 провадження у справі №914/1505/25 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №914/653/24.
Судом встановлено, що господарськими судами розглядається справа №914/653/24 за позовом ОСОБА_1 до ПП «Ескулаб», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про:
- визнання недійсним повністю з моменту затвердження статуту ПП «Ескулаб» від 16.10.2023 в новій редакції, затвердженого протоколом №16/10/23 загальних зборів його учасників від 16.10.2023;
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ПП «Ескулаб» від 01.05.2024, оформленого протоколом № 01/05/24;
- скасування реєстраційної дії/запису, вчиненої державним реєстратором 17.10.2023 щодо ПП «Ескулаб» за №1004151070056022291;
- скасування реєстраційної дії/запису, вчиненої приватним нотаріусом 02.05.2024 щодо ПП «Ескулаб» за №1004151070057022291.
Справа №914/653/24 розглядається судами неодноразово. Так, постановою Касаційного господарського суду від 15.07.2025 у вказаній справі скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024, якими позов ОСОБА_1 задоволено повністю і передано справу №914/653/24 на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Львівської області від 10.12.2025 у справі №914/653/24 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Станом на момент ухвалення рішення в даній справі, справа №914/653/24 перебуває в провадженні Західного апеляційного господарського суду.
ОЦІНКА СУДУ.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є вимоги ОСОБА_1 , учасника ПП «Ескулаб», який володіє часткою в розмірі 43% статутного капіталу підприємства, про визнання недійсним Договору про передачу майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки, укладеного між ПП «Ескулаб» та ТОВ «Метрика».
Підставами позовних вимог є те, що цей Договір порушує корпоративні права та інтереси позивача, а також суперечить чинному законодавству України та статутним документам ПП «Ескулаб», оскільки:
1) він передбачає відчуження торговельних марок належних ПП «Ескулаб», загальна вартість яких становить 21' 002' 200,00 грн., а відтак згоду на його укладення відповідно до підпункту «м» пункту 13.3, підпункту 13.27.9 пункту 13.27 Статуту та статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» мають надавати загальні збори учасників;
2) його укладено нелегітимним складом дирекції ПП «Ескулаб», оскільки Міністерством юстиції України задоволено скаргу позивача та скасовано реєстраційні дії щодо зміни дирекції ПП «Ескулаб» в ЄДР від 14.11.2024 за №1004151070059022291;
3) ОСОБА_3 , як член дирекції ПП «Ескулаб», укладаючи оспорюваний Договір діяв недобросовісно, адже Договір укладено між пов'язаною особою - ТОВ «Метрика», директором якого є сам ОСОБА_3 та якому достовірно відомо про факт скасування реєстраційної дії від 14.11.2024 за №1004151070059022291.
Враховуючи предмет та підстави позову, суд зазначає таке.
За змістом статей 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою до іншої сторони чи сторін правочину; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення того, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду (далі- ВПВС) в пункті 55 постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Самі по собі дії осіб, зокрема щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
За результатами розгляду спору про визнання правочину недійсним вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, у чому полягає його порушення, і в залежності від цього у який ефективний спосіб порушене право може бути захищено (пункт 29 постанови КГС ВС від 15.05.2025 у справі №910/1767/24).
Щодо можливості учасника товариства від свого імені звертатися до суду з позовами про визнання недійсним правочину, укладеного господарським товариством, від імені якого діяв виконавчий орган з перевищенням наданих йому повноважень, зокрема за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про укладення спірного правочину, існує чітка та стала судова практика, що сформувалася на підставі висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 07.04.2020 у справі №904/3657/18, від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 і ін.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у наведених постановах, договори, укладені посадовою особою товариства без передбаченої статутом згоди загальних зборів, не порушують прав та інтересів учасників такого товариства, оскільки:
- згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства не мають права;
- за договором, укладеним товариством, права та обов'язки набуває таке товариство як сторона договору, а правовий стан (сукупність прав та обов'язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється;
- підписання (укладення) виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди учасників цього товариства (вищого органу цього товариства) може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.
- оскільки товариство та його учасники є різними суб'єктами права, кожний з яких має власне відокремлене майно, то виведення майна з товариства без справедливої компенсації, позбавлення його ліквідних активів, ринкових можливостей, погіршення його майнового чи фінансового стану, безпідставне взяття на себе зобов'язань чи іншого майнового тягаря спричиняє негативні наслідки саме для товариства, а не для його учасників.
Такі висновки відповідають усталеній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення від 20.05.1998 у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки», заява № 29010/95, пункти 46-52; рішення від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України», заява № 70297/01, пункти 28 - 30; рішення від 21.12.2017 року у справі «Фельдман та банк «Слов'янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 30).
З огляду на викладене суд зазначає, що укладений без попереднього погодження загальними зборами учасників ПП «Ескулаб» оспорюваний Договір із ТОВ «Метрика», може порушувати права та інтереси ПП «Ескулаб», а не корпоративні права ОСОБА_1 як учасника цього підприємства. А тому, враховуючи відсутність порушення спірним Договором прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові, суд не надає оцінки законності цьому Договору, оскільки вона може надаватися в іншій справі за позовом належного позивача за застосуванням належного способу захисту.
При цьому суд відхиляє доводи представника позивача, що вищенаведена практика Верховного Суду є нерелевантною обставинам даної справи, оскільки стосується випадків укладення договорів належним виконавчим органом товариства, однак без попереднього прийняття відповідного рішення загальними зборами його учасників. В цей же час, в даній справі має місце факт укладення Договору від імені ПП «Ескулаб» неналежною дирекцією підприємства.
Так, вищевикладені правові висновки мають загальний характер і не залежать від того, чи договір від імені товариства укладено особою із перевищенням наданих їй повноважень, чи особою, яка взагалі не має повноважень на його укладення. Суть цих висновків зводиться до того, що за договором, укладеним від імені товариства (підприємства) щодо його майна, права та обов'язки набуває таке товариство (підприємство) як сторона цього договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов'язків) безпосередньо учасників цього товариства (підприємства) жодним чином не змінюється. Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов'язки юридичної особи (стаття 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи. Таким чином, укладення договору щодо майна товариства з перевищенням повноважень та/або взагалі без повноважень порушує права та інтереси саме товариства, а не його учасників.
А тому, належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник (постанова ВПВС від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц (пункт 74)).
Слід зазначити, що вказані висновки ВПВС також не залежать від розміру частки учасника у статутному капіталі товариства, отримання ним прибутку від діяльності товариства або реалізації корпоративного права на управління діяльністю товариства (пункт 3.4 постанови КГС ВС від 07.08.2025 у справі №910/8926/24).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 також покликається на те, що його корпоративні права та інтереси, як учасника ПП «Ескулаб», а також права та інтереси самого підприємства, в тому числі, щодо торговельних марок неможливо розмежувати, оскільки вони корелюють між собою, є взаємообумовленими та взаємопов'язаними.
Зокрема, як інтереси позивача, так і інтереси ПП «Ескулаб» полягають у збереженні цілісності підприємства та забезпеченні стабільності здійснення ним господарської діяльності, а також у прагненні розвитку під торговельною маркою, яка є ядром діяльності ПП «Ескулаб». Спірні торговельні марки є основним активом підприємства, які формують бренд компанії та складають основу його господарської діяльності. Без торговельної марки «Ескулаб», саме ПП «Ескулаб» не зможе здійснювати свою господарську діяльність та фактично існувати у стані, який існував до незаконного відчуження торговельних марок.
А тому, як зазначає ОСОБА_1 , поряд із своїми корпоративними правами, він також захищає права та інтереси ПП «Ескулаб». У зв'язку з цим просить суд в даній справі застосувати доктрину «проникнення за корпоративну завісу», оскільки ПП «Ескулаб» не має можливості самостійно захистити свої права та інтереси через відсутність на підприємстві належного складу дирекції та тривалий корпоративний конфлікт між учасниками підприємства.
З цього приводу необхідно зазначити таке.
Перш за все, суд звертається до правового висновку Верховного Суду, викладеного в пунктах 160 - 162 постанови ВПВС від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, що слід розмежовувати звернення учасника до суду від свого імені і звернення від імені товариства.
Оскільки товариство та його учасники є різними суб'єктами права, кожний з яких має власне відокремлене майно, то виведення майна з товариства без справедливої компенсації, позбавлення його ліквідних активів, ринкових можливостей, погіршення його майнового чи фінансового стану, безпідставне взяття на себе зобов'язань чи іншого майнового тягаря спричиняє негативні наслідки саме для товариства, а не для його учасників. Із цих же причин учасник товариства та товариство не можуть мати права на позов (у матеріальному значенні) з одним і тим самим предметом. Тому в цих випадках звернення учасника товариства з позовом від власного імені не допускається. За протилежного підходу було б можливим ініціювання різних судових процесів щодо одного і того ж предмета, зокрема з метою поставити учасником товариства (або товариством) під сумнів остаточність та правову визначеність постановленого в межах справи за участю товариства (або його учасника) судового рішення, яким вирішений спір.
Водночас ВПВС також звертає увагу, що майновий стан товариства не є байдужим для його учасників. Так, від такого стану може залежати як вартість частки учасника товариства, так і можливість прийняття товариством рішення про виплату учасникам дивідендів у тому чи іншому розмірі. Таким чином, хоча порушення прав товариства не є порушенням прав чи прямого (безпосереднього) інтересу учасника, але учасник може мати похідний інтерес у захисті прав товариства.
З огляду на викладене суд відхиляє доводи ОСОБА_1 , що у зв'язку із взаємопов'язаністю та взаємообумовленістю його корпоративних прав та інтересів, а також прав та інтересів ПП «Ескулаб», ним одночасно здійснюється захист як його прав, так і прав підприємства, оскільки учасник та підприємство не можуть мати право на позов (у матеріальному значенні) з одним і тим самим предметом.
Так, як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом від власного імені. В цей же час, визначив ПП «Ескулаб» в статусі відповідача, тобто особи до якої пред'явлено позовну вимогу про визнання недійсним Договору, а не особи в інтересах котрої подано позов про захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу. В цьому контексті також варто зазначити, що договір, який порушує права та інтереси його сторони, оскаржується нею як позивачем, чи в її інтересах у відповідному процесуальному статусі. Натомість, за змістом правової позиції, викладеної в пункті 100 постанови ВПВС від 22.09.2022 у справі 125/2157/19, до всіх сторін правочину (договору), як відповідачів (що має місце в даній справі), пред'являється позов про визнання його недійсним, котрий подає особа, яка не була учасником цього правочину і права та інтереси котрої він порушує. Тобто вказана особа, в такому спорі, захищає своє порушене право, спричинене діями сторін правочину.
Відтак, не зважаючи на те, що в позовній заяві та інших заявах по суті ОСОБА_1 , окрім іншого, зазначає про обставини порушення укладеним Договором прав та інтересів ПП «Ескулаб», суд бере до уваги та надає оцінку лише його доводам про порушення корпоративних прав, оскільки метою даного позову є захист прав та інтересів особи, яка не є учасником правочину. Обставини порушення прав та інтересів ПП «Ескулап» суд не досліджує, адже відповідне підприємство не є позивачем у справі.
З приводу застосування доктрини «проникнення за корпоративну завісу» про котру наголошує позивач, то необхідно зазначити, що існує два підходи до її застосування.
У традиційному розумінні і частіше всього концепція «проникнення за корпоративну завісу» застосовується в інтересах осіб, які вели справи з юридичною особою та стосується випадків, коли кінцевий бенефіціарний власник у виняткових випадках несе особисту відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи перед її кредиторами.
Водночас, зазначена концепція може також застосовуватися в інтересах акціонерів (учасників) юридичної особи та стосуватися випадків звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства.
Підхід щодо використання концепції «проникнення за корпоративну завісу» в останньому аспекті сформувався в ЄСПЛ починаючи з рішення 1995 року у справі Agrotexim and Others v. Greece. Так, у пункті 66 цього рішення ЄСПЛ зазначив, що підходи «проникнення за корпоративну завісу» або «ігнорування статусу юридичної особи» можуть застосуватись тільки у виняткових випадках, наприклад коли чітко встановлено, що компанія не мала можливості безпосередньо звернутись до інституцій Конвенції через органи управління юридичної особи або через ліквідаторів.
Застосовуючи зазначений підхід, ЄСПЛ відтворив правову позицію Міжнародного суду ООН, що була висловлена ним у рішенні у справі Barcelona Traction, Light and Power Company Limited від 05.02.1970. У пункті 56 вказаного рішення відзначено, що незалежність юридичної особи не можна вважати абсолютною. У цьому контексті «проникнення за корпоративну завісу» або «ігнорування статусу юридичної особи» визнається адекватним та справедливим у певних обставинах або для досягнення певної мети.
У рішенні від 07 липня 2020 року у справі Alberts and Others v. Hungary (заява №5294/14) ЄСПЛ в пунктах 144, 145 вказав, зокрема, що для доведення заявниками обґрунтованості їхнього звернення як акціонерів компанії з питань, які стосуються компанії, «винятковими обставинами» вони повинні навести вагомі й переконливі підстави, що свідчать про відсутність у компанії практичної або ефективної можливості звернутися до Європейського суду через органи, створені відповідно до її статуту, а відтак - про необхідність надання акціонерам права подати заяву від імені компанії.
Щодо того, які «обставини» можуть вважатися «винятковими», з аналізу практики Суду вбачається, що у справах, де акціонерам було дозволено підтримувати свої скарги від імені компанії, саме на них покладався обов'язок довести, що посадова особа, якій у відповідний період було доручено захист інтересів компанії, не була спроможна або не бажала звернутися до національних судів та до Страсбурзького суду зі скаргами, про які йдеться; що скарга за Конвенцією стосувалася питання, такого як усунення постійного керівника та призначення довірчого керуючого, щодо якого існували розбіжності між довірчим керуючим і акціонерами; або що різні дії довірчого керуючого зачіпали інтереси акціонерів. У кожній із цих справ питання було таким, що його потенційний вплив міг мати серйозні наслідки для становища акціонерів - або безпосередньо, або опосередковано.
Зокрема, у рішенні від 07 липня 2020 року у справі Camberrow MM5 AD v. Bulgaria (№ 50357/99) ЄСПЛ вважав, що через конфлікт інтересів між компанією (банком) та її спеціальною адміністрацією і довіреними особами сам банк не міг подати справу до ЄСПЛ.
Таким чином, застосування концепції «проникнення за корпоративну завісу» у виняткових випадках є способом захисту порушених прав та інтересів товариства (підприємства) шляхом надання можливості його учаснику звертатися в суд з позовом в інтересах цього товариства. В такому разі суд не визнає правосуб'єктність юридичної особи лише у конкретному спорі і лише у певних правовідносинах, оскільки це потрібно для досягнення справедливого та розумного вирішення спору, при цьому сама юридична особа не припиняє свого існування.
Розглядаючи застосування концепції «проникнення за корпоративну завісу», ВПВС у пункті 115 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц зазначила, що неможливість звернення юридичної особи до суду в особі свого виконавчого органу може бути підставою для такого звернення учасником від імені юридичної особи, а не від власного імені.
Слід зазначити, що вказана правова позиція системно впроваджена в практику Верховного Суду, який наголошує, що в такому випадку позивачем має бути саме товариство, від імені якого звертається учасник з позовом (постанови КГС ВС від 28.04.2023 у справі №904/5121/19 (пункт 39); від 26.05.2023 у справі №904/5835/19).
Таким чином, з огляду на те, що в даній справі ОСОБА_1 звернувся з позовом як самостійний позивач, а не в інтересах ПП «Ескулаб», підстави для застосування доктрини «проникнення за корпоративну завісу» - відсутні.
Підсумовуючи все викладене вище, враховуючи недоведеність ОСОБА_1 порушення його корпоративних прав, укладенням оскаржуваного Договору, а також відсутність підстав для «проникнення за корпоративну завісу» та захисту прав та інтересів ПП «Ескулаб», суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.
ЩОДО ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ.
Ухвалою суду від 07.04.2025 (залишеною без змін згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2025) в даній справі вжито заходи до забезпечення позову, шляхом заборони Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки щодо передачі ПП «Ескулаб» третім особам (ТОВ «Метрика») повністю або частково права власності (користування) на торговельні марки: «ЕСКУЛАБ аналізи», «ESCULAB», «ЕСКУЛАБ», «Діагностичний центр е», «+ ЕСКУЛАБ», «е-club», або щодо надавання дозволів (видачі ліцензій) ТОВ «Метрика» на їх використання, або припинення їх дії у зв'язку із повною або частковою відмовою власника зазначених свідоцтв або стосовно припинення дії зазначених свідоцтв України на торговельні марки за заявою власника про відмову від свідоцтв повністю чи частково, а також здійснювати пов'язані з цим публікації в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності.
За змістом статті 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд відмовляє повністю то заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали суду від 07.04.2025 підлягають скасуванню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (пункт 2 частини 4 статті 129 ГПК України).
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати у справі №914/1077/25 покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 145, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Покласти на ОСОБА_1 судові витрати в даній справі.
3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 07.04.2025 у справі №914/1077/25.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повне рішення складено та підписано 02.03.2026.
Суддя Крупник Р.В.