79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
18.02.2026 Справа № 914/3163/25
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Тимцан Я.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, м. Дрогобич, Львівська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ФАЄР», м. Київ, Київська область
про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 870 480,00 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ФАЄР» про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 870480 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2025, справу №914/3163/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..
Ухвалою суду від 16.10.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання на 19.11.25 об 10:30 год..
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Ухвалою від 19.01.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.02.2026 р.
Ухвалою від 04.02.2026 суд призначив справу до судового розгляду на 18.02.2026 р.
18.02.2026 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 17.02.2025) від представника позивача надійшло клопотання про проведення засідання за його відсутності (Вх.№ 4542/26).
У судове засідання 18.02.2026 позивач не з'явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, від позивача до суду не надходило.
У судове засідання 18.02.2026 відповідач не з'явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
У судовому засіданні 18.02.2026 суд з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 18.02.2026 суд відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення та повідомив про орієнтований час складення повного рішення.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи позивача.
В обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач повідомляє про те, що між ним та відповідачем було укладено договір №293 від 15.11.2024 про закупівлю.
На виконання умов договору відповідач був зобов'язаний виконати роботи (монтажні та пусконалагоджувальні) в тому числі з використанням обладнання «установка автоматична Корд FIPRON з термоактивованою мікрокапсульною вогнегасною речовиною» загальною вартістю 870 480,00 грн, придбання якого було покладено на відповідача, як виконавця робіт, та оплачене позивачем у 2024 році, що підтверджується Актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 23.12.2024 року.
Внаслідок проведеного 30.05.2025 року спільного огляду об'єкту представниками позивача та особою уповноваженою на здійснення технічного нагляду виявлено, що всупереч договору відповідачем в обумовлений термін не
завершено виконання передбачених у 2025 році робіт, а саме: не здійснено монтажні та пусконалагоджувальні роботи на загальну суму 470 000,00 грн, в тому числі з використанням обладнання «установка автоматична Корд FIPRON з термоактивованою мікрокапсульною вогнегасною речовиною» загальною вартістю 870 480,00 грн, придбання якого було оплачене позивачем. Водночас, обладнання «установка автоматична Корд FIPRON з термоактивованою мікрокапсульною вогнегасною речовиною» загальною вартістю 870 480,00 гривень на об'єкті не виявлено.
Позивач, як замовник, виконав свої зобов'язання відповідно до умов договору, здійснив оплату вартості частини виконаних робіт та устаткування, що підтверджується доказами долученими до позовної заяви.
Таким чином, позивач вважає, що було порушено його права та не виконано зобов'язання відповідача визначені договором. Крім того, позивач також заперечив щодо клопотання відповідача про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій, адже на думку позивача відповідач міг уникнути таких нарахувань у випадку здійснення своєчасної оплати поставленого йому товару.
З огляду на вище наведене, позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі і стягнути заборгованість за договором підряду у розмірі 870 480,00 грн.
Аргументи відповідача.
Відповідач відзиву та заперечень щодо позовних вимог не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2024 між Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ФАЄР» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - підрядник) було укладено договір підряду № 293 (надалі - договір).
Також було укладено додатки №1, №2, №3, №4 до договору № 293.
28.11.2024 року було укладено Додаткову угоду № 1 до договору №296 від 15.11.2024 р.
12.02.2025 року було укладено Додаткову угоду № 2 до договору №296 від 15.11.2024 р.
14.04.2025 року було укладено Додаткову угоду № 3 до договору №296 від 15.11.2024 р.
Відповідно до пункту 1.1 договору № 293 про закупівлю від 15.11.2024 року, відповідач, як підрядник, зобов'язався на свій ризик власними (залученими) силами та засобами виконати для позивача, як замовника, роботи з «Влаштування систем протипожежного захисту (система пожежної сигналізації, система передавання тривожних сповіщень, система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей. Аварійне освітлення. Автономні системи пожежогасіння локального застосування на основі виробів з термоактивованою мікрокапсульною вогнегасною речовиною) в гуртожитку № 5 Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка по вул. Володимира Великого 5, м. Дрогобич, Львівської області - капітальний ремонт (коригування)» (роботи) у гуртожитку № 5 ДДПУ ім. Івана Франка і передати замовнику об'єкт.
Детальний перелік, зміст і обсяг (технічні, якісні та кількісні характеристики) робіт наведено у додатку № 1 «КОШТОРИСНА ДОКУМЕНТАЦІЯ», яка долучена до матеріалів справи.
Згідно з пунктом 5.1 договору, відповідач зобов'язався виконувати роботи при наявності в замовника фінансування згідно з календарним графіком виконання робіт та планом фінансування робіт, які є невід'ємними частинами договору.
Пунктом 5.3 договору (у редакції додаткової угоди № 3 від 14.04.2025 року) встановлено термін виконання робіт до 30.05.2025 року.
Відповідно до наведених умов договору, плану фінансування робіт і календарного графіку виконання робіт відповідач був зобов'язаний виконати роботи (монтажні та пусконалагоджувальні) на загальну суму 470 000,00 грн, в тому числі з використанням обладнання «установка автоматична Корд FIPRON з термоактивованою мікрокапсульною вогнегасною речовиною» загальною вартістю 870 480,00 грн, придбання якого було покладено на відповідача, як виконавця робіт, та оплачене позивачем у 2024 році, що підтверджується Актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 23.12.2024 року.
Внаслідок проведеного 30.05.2025 року спільного огляду об'єкту представниками позивача та особою уповноваженою на здійснення Технічного нагляду виявлено, що всупереч наведеним вище умовам договору відповідачем в обумовлений термін не завершено виконання передбачених у 2025 році робіт, а саме: не здійснено монтажні та пусконалагоджувальні роботи на загальну суму 470 000,00 грн, в тому числі з використанням обладнання «установка автоматична Корд FIPRON з термоактивованою мікрокапсульною вогнегасною речовиною» загальною вартістю 870 480,00 грн, придбання якого було оплачене позивачем. Водночас, обладнання «установка автоматична Корд FIPRON з термоактивованою мікрокапсульною вогнегасною речовиною» загальною вартістю 870 480,00 гривень на об'єкті не виявлено.
Відповідно до пункту 6.3.6 умов договору, відповідач зобов'язаний здійснювати своїми (залученими) силами закупівлю та постачання на об'єкт, приймання, розвантаження, складування та охорону матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання, устаткування тощо, контролювати їх якість і кількість, нести ризики випадкової втрати та/або пошкодження до моменту передачі об'єкта замовнику.
Позивач, як замовник, виконав свої зобов'язання відповідно до умов договору, здійснив оплату вартості частини виконаних робіт та устаткування, що підтверджується Довідкою про вартість робіт від 23.12.2024 року, Актом №1 від 23.12.2024 року та Актом №2 від 23.12.2024 року. Таким чином, позивач вважає, що було порушено його права та не виконано зобов'язання відповідача.
Позивач, звертає увагу суду, що ремонтні роботи повинні виконатися в повному обсязі у гуртожитку університету, де проживає велика кількість здобувачів вищої освіти, життя і безпеку яких поставлено під загрозу у зв'язку із недобросовісним виконанням умов договору відповідачем.
Позивачем надіслано на адресу відповідача претензію від 02.07.2025 року за №832 із вимогою невідкладно, але не пізніше ніж до 11.07.2025 року надати письмове обґрунтування причин та документальне підтвердження виникнення обставин, що унеможливлюють виконання робіт, запропонувати розумні строки для завершення виконання робіт в повному обсязі, належним чином і в повному обсязі виконати всі свої зобов'язання, що виникли внаслідок укладення договору. Відповідач не надав відповіді на надіслану претензію.
Також Позивач вимагав невідкладно повернути в установленому порядку на підставі акту приймання-передачі всі матеріали, документацію та закуплене у 2024 року обладнання («установка автоматична Корд FIPRON з термоактивованою мікрокапсульною вогнегасною речовиною» загальною вартістю 870 480,00 грн.), що перебувають відповідача.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті 849 Цивільного кодексу України).
За змістом частини 4 статті 849 цього Кодексу, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Отже, у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч. 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (ч. 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (ч. 4).
За змістом статті 570 Цивільного кодексу України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року в справі № 918/631/19, постанова об'єднаної палати Верховного Суду від 16.09.2022 року в справі № 913/703/20, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 року в справі № 910/12382/17).
Верховний Суд у постанові від 04.10.2022 року в справі № 910/13391/20 зробив висновок про те, що з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави, а тому наявні підстави для застосування положень статті 849 Цивільного кодексу України в сукупності із приписами статті 1212 Цивільного кодексу України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом.
Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.09.2023 року в справі № 910/4725/22, від 06.02.2020 року в справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 року в справі № 910/3395/19 та від 01.04.2019 року в справі № 904/2444/18.
Як вбачається із даного спору, позивач як замовник, використав право, передбачене частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України щодо розірвання договору в односторонньому порядку та звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення сплачених коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом №972 від 21.07.2025 повідомив відповідача про дострокове припинення дії договору з 05.08.2025 шляхом його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою позивача.
Близьких за змістом правових висновків щодо застосування положень статті 849 Цивільного кодексу України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 24.11.2021 року в справі № 910/17235/20, від 25.02.2021 року в справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 року в справі № 910/10233/20.
Отже, відповідно до статей 526, 530, 651, 653, 849 та 1212 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, якщо майно або кошти набуті без достатньої правової підстави отримані за договором, який припинив дію, вони підлягають поверненню, у випадку невиконання зобов'язання боржник зобов'язаний відшкодувати завдані збитки та повернути отримане.
Таким чином, у зв'язку з достроковим розірванням договору, позивач вправі вимагати повернення сплаченого за таким договором на підставі ст. 1212 ЦК України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Судові витрати.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за звернення до Господарського суду Львівської області із позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 13 057,20 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до Державного бюджету України №1053 від 09.10.2025 року.
З огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено повністю, з відповідачів підлягає до стягнення 13 057,20 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ст.ст. 236-241, 242, 252, 327 ГПК України, СУД -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ФАЄР» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 16, оф. 717; ідентифікаційний код 42082117) на користь Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Івана Франка 24; ідентифікаційний код 02125438) 870 480,00 грн. заборгованості за договором підряду та 13 057,20 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законно сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 25.02.26.
Суддя Гоменюк З.П.