просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
02 березня 2026 року м.Харків Справа № 913/291/25
Провадження №6/913/291/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши матеріали за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», вул.Кирилівська, буд.85, м.Київ, 04080
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром», вул.П. Морозова, буд.58, м.Лисичанськ, Сіверськодонецький р-н, Луганська область, 93100
про стягнення 356'037 грн 05 коп.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - ДПЗП «Укрінтеренерго», позивач, постачальник) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром» (далі - ТОВ «Лисстальпром», відповідач, споживач) про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2018 (далі - договір) в загальному розмірі 356'037 грн 05 коп., з яких основний борг у сумі 120'000 грн 00 коп., 15% річних у сумі 131'832 грн 68 коп. та інфляційні втрати в сумі 104'204 грн 37 коп. (враховуючи заяву за вих.№44/22-2528 від 22.12.2025 про усунення недоліків позовної заяви).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на виконання договору позивач передав у власність відповідача протягом січня - березня 2019 року електричну енергію у загальній кількості 139'389,00 кВт*год на загальну суму 395'308 грн 32 коп., що підтверджується даними звітів щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) за розрахунковий період січня - березня 2019 року, а також даними складених актів купівлі-продажу електроенергії №000042 від 31.01.2019, №001586 від 28.02.2019, №002380 від 31.03.2019.
Однак, відповідач розрахунок за спожиту електричну енергію з позивачем провів не повністю, повністю розрахувався за зобов'язаннями січня - лютого 2019 року, частково - березня 2019 року. Оскільки за зобов'язаннями березня 2019 року розрахунок було проведено лише частково, у відповідача обліковується заборгованість в сумі 120'000 грн 00 коп.
Крім того, у зв'язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов'язання за поставками лютого та березня 2019 року позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 15% річних у сумі 131'832 грн 68 коп., обраховані за загальний період з 23.03.2019 по 24.11.2025 та інфляційні втрати в сумі 104'204 грн 37 коп., обраховані за загальний період з 23.03.2019 по 31.10.2025.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою суду від 16.12.2025 позовну заяву було залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовного матеріалу.
Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено позивачу строк - по 09.01.2026, в який визначено надати суду додаткові письмові пояснення з належним нормативним обгрунтуванням з приводу визначення постачальником цін з урахуванням встановлених тарифів на поставку електроенергії 2 класу напруги в сумі 2,36334 грн (без ПДВ)/кВт*год та послуги з її розподілу в сумі 0,25886 грн (без ПДВ)/кВт*год, які були застосовані позивачем в рахунках за спірний період; відповідача у справі у відповідності до вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано невідкладно зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС (підсистема «Електронний суд») з метою належного та своєчасного повідомлення, отримання процесуальних документів у справі; запропоновано сторонам подати заяви по суті справи у встановлені законом та судом строки.
Через підсистему «Електронний суд» 07.01.2026, на виконання вимог ухвали суду від 29.01.2026, від позивача надійшли додаткові пояснення за вих.№44/22-27 від 07.01.2026 до яких останній долучив докази надсилання їх копії з додатками на адресу електронної пошти відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1.
В поданих додаткових поясненнях позивач навів нормативне обгрунтування (з посиланням на положення постанов НКРЕКП) визначення постачальником цін з урахуванням встановлених тарифів на поставку електроенергії 2 класу напруги та послуги з її розподілу.
Подані на виконання ухвали додаткові пояснення позивача за вих.№44/22-27 від 07.01.2026 з додатками суд прийняв та долучив до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із позовом у цій справі, позивач вказав адресу місцезнаходження відповідача: вул.П. Морозова, буд.58, м.Лисичанськ, Луганська область, 93100.
Судом встановлено, що зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром», згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є вказана вище адреса.
Однак, у відповідності до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 м.Лисичанськ Лисичанської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 03.07.2022.
Поштові відділення в м.Лисичанськ Сіверськодонецького району Луганської області тимчасово припинили свою роботу згідно з інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), а тому направлення поштової кореспонденції на адресу реєстрації місцезнаходження відповідача наразі не є можливим.
У відповідності до вимог ч.1 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, з урахуванням вищезазначених вимог, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окуповане м.Лисичанськ Сіверськодонецького району Луганської області і відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, судом з метою забезпечення процесуальних прав відповідача та належного його повідомлення про розгляд справи відповідне оголошення про прийняття ухвали суду від 29.12.2025, якою було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, запропоновано сторонам подати заяви по суті справи у встановлені законом та судом строки, було розміщено на порталі судової влади України 01.01.2026, про що свідчить наявна у справі роздруківка.
Також відповідне оголошення з метою належного повідомлення відповідача розміщувалися судом 01.01.2026 на сторінці Господарського суду Луганської області з посиланням на ухвалу суду, наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень (у розділі Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях) офіційного веб-порталу судова влада в Україні в мережі інтернет, про що свідчить роздрукована сторінка зі сайту суду.
Ухвала суду від 29.12.2025 також була своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним та загальнодоступним.
Крім того, з метою належного повідомлення відповідача ухвала суду від 29.12.2025 була направлена на адресу електронної пошти відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зазначена в п.14 договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2018, укладеного між сторонами, в розділі «Місцезнаходження, платіжні реквізити та підписи сторін».
Враховуючи вищевикладене, судом вчинені всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд спору та забезпечення його процесуальних прав на подання відзиву та клопотань щодо розгляду справи. З опублікуванням розміщеного судом оголошення на веб-порталі судової влади Україні відповідач вважається повідомленим про розгляд справи.
Наразі від учасників клопотань про розгляд справи в судовому засіданні до суду не надходило.
Як вбачається, ухвалою суду від 29.12.2025 відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.
Однак, на час прийняття цього рішення за результатами розгляду справи, від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, будь-які процесуальні клопотання також до суду не надходили.
Судом враховується, що згідно положень ст.42 ГПК України, подання відзиву, заяв, клопотань та письмових пояснень є правом відповідача, а не обов'язком.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з приписами ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень ст.248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 06.11.2018 №1344 позивачу - ДПЗД "Укрінтеренерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (зі змінами) ДПЗД "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" з 01.01.2019.
Листом за вих.№ДЗ-03/Л842 від 23.12.2018 Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» повідомило, що ТОВ «Лисстальпром» віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2019.
27.12.2018 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром» уклали договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Згідно з пунктом 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього правочину, що зазначені в додатку №1 (комерційна пропозиція).
Пунктом 2.2 договору встановлено, що обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальника, постачання електричної енергії на об'єкт призупиняється (п.3.4. договору).
Згідно з п.3.7 договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонами.
Відповідно до п.3.8 договору оплачений споживачем рахунок за спожиту електричну енергію, наданий постачальником, є прийняттям (акцептуванням) умов цього договору з боку споживача.
Пунктом 5.1 договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком 1 до договору.
Згідно з п.5.3 договору ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором.
Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування диференційованих цін (тарифів) на електричну енергію вказані в рахунках суми відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (тарифів) (п.5.7 договору).
Пунктом 5.8 договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п.5.9 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
В п.5.13 договору сторони погодили, що споживач здійснює оплату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника.
Постачальник зобов'язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.
Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів (п.13.1 договору).
Пунктом 13.7 договору передбачено, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто під підпис за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.
Також сторонами була підписана Комерційна пропозиція №2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», що є додатком 1 до вказаного договору.
Сторони погодили, що комерційна пропозиція є чинною з 27.12.2018.
Ціни за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" та вводяться з 01.01.2019 сторони виклали в додатку до комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018.
Матеріали справи свідчать про те, що сторонами також були підписані Зміни №1 від 31.01.2019 року до Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», які є додатком до комерційної пропозиції №2, та в яких сторони виклали розділ «Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в наступній редакції.
"Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.
Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі) (далі - ОС).
Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання споживача електричної енергії споживачем, отриманих від ОС (Постанова НКРЕКП №2118 від 28.12.2018 «Про затвердження Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період до дати початку дії нового ринку електричної енергії»).
Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.
Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника.
Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача.
Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника.
У разі наявності зауважень до акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей.
До усунення розбіжностей сторони керуються даними зазначеними в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.
Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача є підписаний з боку постачальника та споживача та скріплений печатками сторін (за наявності) акт купівлі-продажу.
У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.
Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі або розрахункових документах.
При здійснені оплати за електричну енергію споживач обов'язково зазначає у призначені платежу номер, дату рахунку та період за який здійснюється оплата".
В п.3 Змін сторони визначили, що інші умови Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 залишаються без змін.
Зміни до Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 набирають чинності через 20 днів з дня її підписання.
Договір, Комерційна пропозиція №2, Зміни №1 від 31.01.2019 року до Комерційної пропозиції №2 від 27.12.201, підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені відбитками печаток цих юридичних осіб.
На підставі даних, зазначених у звітах за розрахунковий період січня-березня 2019 року, отриманих від оператора систем розподілу - ДП «Регіональні електричні мережі», позивачем на виконання умов договору були складені та надіслані засобами поштового зв'язку на адресу відповідача акти купівлі-продажу електроенергії та відповідні рахунки для оплати, зокрема:
- за розрахунковий період - січня 2019 року: 1) акт купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №000042 від 31.01.2019, відповідно до якого відповідачем спожито електричної енергії в обсязі - 45'082,00 кВт*год 2 класу напруги на суму 127'852 грн 91 коп.; 2) рахунок №00036642376/26/О01/02975 від 09.02.2019 року на оплату 127'852 грн 91 коп.;
Згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0100172951621 зазначені документи були вручені відповідачу 11.06.2019.
- за розрахунковий період - лютого 2019 року: 1) акт купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №001586 від 28.02.2019, відповідно до якого відповідачем спожито електричної енергії в обсязі - 43'822,00 кВт*год 2 класу напруги на суму 124'279 грн 55 коп.; 2) рахунок №000036642376/26/О02/05243 від 11.03.2019 року на оплату 124'279 грн 55 коп.;
Згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №01001 7174618 8 зазначені документи були вручені відповідачу 15.03.2019.
-за розрахунковий період - березня 2019 року: 1) акт купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №002380 від 31.03.2019, відповідно до якого відповідачем спожито електричної енергії в обсязі - 50'485,00 кВт*год 2 класу напруги на суму 143'175 грн 86 коп.; 2) рахунок №000036642376/26/О03/06128 від 06.04.2019 року на оплату 143'175 грн 86 коп.;
Згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №01001 7293943 5 зазначені документи були вручені відповідачу 11.04.2019.
Однак, відповідач розрахунки за придбану електричну енергію за вказаний розрахунковий період з позивачем провів не повністю. Повністю розрахувався за зобов'язаннями січня - лютого 2019 року, частково - березня 2019 року. Оскільки за зобов'язаннями березня 2019 року розрахунок було проведено лише частково, за твердженнями позивача, у відповідача обліковується заборгованість в сумі 120'000 грн 00 коп.
У зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині проведення повного та своєчасного рохрахунку, позивач надіслав на електронну пошту ТОВ «Лисстальпром» претензію за вих.№44/11-010467 від 28.03.2025 з вимогою у семиденний строк, з дати отримання цієї претензії здійснити оплату заборгованості за електричну енергію в сумі 120'000 грн на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та надати відповідь на цю претензію у визначені законодавством строки.
Оскільки зазначена претензія залишилася відповідачем без задоволення та добровільно відповідач не погасив заборгованість, позивач звернувся до суду із відповідним позовом, в якому просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 120'000 грн 00 коп., 15% річних у сумі 131'832 грн 68 коп. та інфляційні втрати в сумі 104'204 грн 37 коп.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, судом враховується наступне.
За приписами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно зі ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1-3, 5 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Положення ч.1 ст.634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Матеріали справи свідчать про те, що між ДПЗД «Укрінтеренерго» та ТОВ «Лисстальпром» виникли договірні відносини щодо постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2018 та комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 (зі змінами) для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до положень ч.2 ст.2 Закону України «Про ринок електричної енергії» (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).
Згідно з ч.5 ст.2 ч. 5 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".
За приписами ч.1 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами роздрібного ринку.
Відповідні Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312 (далі - Правила №312).
Відповідно до п.1.2.9 Правил №312 (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Зокрема, відповідно до ч.8 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.3.4.4. Правил №312, договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у ч.1 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до п.66 ч.1 ст.1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2021 у справі №910/8958/20.
Частиною 1 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» закріплено, що споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
За приписами ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено Законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 3 ч.1 ст.57 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Зокрема, п.п.2 п.6.2 укладеного між сторонами договору передбачено, що споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Частина 1 ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За приписами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як уже зазначалося вище, за даними Оператора системи розподілу - Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» Луганська філія, відповідач, ТОВ «Лисстальпром», віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснював постачальник «останньої надії» - ДПЗД «Укрінтеренерго», з 01 січня 2019 року, що підтверджується листами Оператора №Д3-03/1842 від 29.12.2018 про перелік споживачів переведених на постачання електричної енергії до постачальника «останньої надії», за вих.№08-01/2944 від 20.11.2025 про дані комерційного обліку.
Факт передачі у власність відповідача протягом січня - березня 2019 року електричної енергії у загальній кількості 139'389,00 кВт*год на загальну суму 395'308 грн 32 коп. підтверджується даними звітів Оператора системи розподілу - ДП «Регіональні електричні мережі» Луганська філія, щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», які передані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) за розрахунковий період, а також даними складених постачальником актів купівлі-продажу електроенергії до договору, а саме:
- відповідно до звіту ДП «Регіональні електричні мережі» Луганська філія щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» за розрахунковий період січня 2019 року ДПЗД «Укрінтеренерго» (постачальник електричної енергії) здійснило фактичний корисний відпуск електроенергії 2 класу напруги ТОВ «Лисстальпром» (споживачу електричної енергії) в розмірі 45'082,00 кВт*год.
Як вбачається, сторонами складено та підписано Акт купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №000042 від 31.01.2019 за розрахунковий період січня 2019 року, згідно якого відповідачем було спожито електричну енергію в обсязі - 45'082,00 кВт*год по 2 класу напруги на суму 127'852 грн 91 коп.
На виконання п.5.13 договору вартість поставленої електроенергії обрахована постачальником з урахуванням послуги з розподілу електричної енергії ДП «Регіональні електричні мережі».
Позивачем на виконання умов договору були складені та надіслані засобами поштового зв'язку на поштову адресу відповідача вказаний акт №000042 від 31.01.2019 та рахунок на оплату №00036642376/26/О01/02975 від 09.02.2019, які згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0100172951621 були вручені відповідачу 11.06.2019;
- відповідно до звіту ДП «Регіональні електричні мережі» Луганська філія щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» за розрахунковий період лютого 2019 року ДПЗД «Укрінтеренерго» здійснило фактичний корисний відпуск електроенергії 2 класу напруги відповідачу у лютому 2019 року в розмірі 43'822,00 кВт*год.
Позивачем складено Акт купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №001586 від 28.02.2019 за розрахунковий період - лютого 2019 року, згідно якого відповідачу було поставлено електричну енергію в обсязі 43'822,00 кВт*год 2 класу напруги на суму 124'279 грн 55 коп.
На виконання п.5.13 договору вартість поставленої електроенергії обрахована постачальником з урахуванням послуги з розподілу електричної енергії ДП «Регіональні електричні мережі».
Позивачем на виконання умов договору були складені та надіслані засобами поштового зв'язку на поштову адресу відповідача вказаний акт №001586 від 28.02.2019 та рахунок на оплату №000036642376/26/О02/05243 від 11.03.2019, які згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №01001 7174618 8 були вручені відповідачу 15.03.2019.
Акт №001586 від 28.02.2019 залишився не підписаним відповідачем;
- відповідно до звіту ДП «Регіональні електричні мережі» Луганська філія щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» за розрахунковий період березня 2019 року ДПЗД «Укрінтеренерго» здійснило фактичний корисний відпуск електроенергії 2 класу напруги відповідачу у березні 2019 року в розмірі 50'485,00 кВт*год.
Позивачем складено Акт купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №002380 від 31.03.2019 за розрахунковий період - березня 2019 року, згідно якого відповідачу було поставлено електричну енергію в обсязі 50'485,00 кВт*год 2 класу напруги на суму 143'175 грн 86 коп.
На виконання п.5.13 договору вартість поставленої електроенергії обрахована постачальником з урахуванням послуги з розподілу електричної енергії ДП «Регіональні електричні мережі».
Позивачем на виконання умов договору були складені та надіслані засобами поштового зв'язку на поштову адресу відповідача вказаний акт №002380 від 31.03.2019 та рахунок на оплату №000036642376/26/О03/06128 від 06.04.2019, які згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №01001 7293943 5 були вручені відповідачу 11.04.2019.
Акт №002380 від 31.03.2019 залишився не підписаним відповідачем.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було допущено порушення договірних зобов'язань в частині проведення повного та своєчасного розрахунку із позивачем, адже повний розрахунок за поставлену електроенергію відповідач провів лише за зобов'язаннями січня та лютого 2019 року, лише частково - за зобов'язаннями березня 2019 року, що підтверджується даними долучених позивачем копій виписок по рахунку ДПЗД «Укрінтеренерго», а також розрахунком заборгованості.
Як вбачається, в розділі «Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 та в подальшому в Змінах №1 від 31.01.2019 до Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 сторони погодили, що за наявності у споживача заборгованості за договором, постачальник зараховує кошти отримані від споживача, як погашення заборгованості за електричну енергію, поставлену в минулі періоди по договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості, незалежно від призначення платежу зазначеного споживачем. У разі перевищення суми платежу, що підлягає оплаті за розрахунковий період, надлишок отриманих коштів зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду.
З поданих позивачем копій виписок по рахунку вбачається, що відповідачем було сплачено в загальному розмірі 275'308 грн 32 коп., зокрема:
- 11.01.2019 - 41'363 грн 17 коп. «За електричну енергію за Січень 2019 р. згідно рахунку № 000036642376/26/001/П від 03.01.2019 р. В т.р. ПДВ-6893,86 грн.» (зараховано позивачем в рахунок оплати зобов'язання січня 2019 року);
- 30.01.2019 - 60'000 грн 00 коп. «За електричну енергію за 2019 р. В т.р. ПДВ-10000,00 грн.» (зараховано позивачем в рахунок оплати зобов'язання січня 2019 року);
- 26.02.2019 - 41'363 грн 17 коп. «Плата за ел.енергію згід. дог. від 27.12.18 р. за лютий 2019 р. В т.р. ПДВ-6893,86 грн.» (частково, в сумі 26'489 грн 74 коп., зараховано в рахунок погашення заборгованості за зобов'язаннями січня 2019 року; іншу частину платежу, в сумі 14'873 грн 43 коп. - зараховано позивачем в рахунок оплати зобов'язання лютого 2019 року);
- 26.04.2019 - 30'000 грн 00 коп. «За електричну енергію згід.рах. №000036642376/26/О03/06128 від 06.04.2019 р. В т.р. ПДВ-5000,00 грн.» (зараховано позивачем в рахунок часткового погашення заборгованості за зобов'язаннями лютого 2019 року);
- 23.05.2019 - 20'000 грн 00 коп. «За електричну енергію згід.рах. №000036642376/26/О03/06128 від 06.04.2019 р. В т.р. ПДВ-3333,33 грн.» (зараховано позивачем в рахунок часткового погашення заборгованості за зобов'язаннями лютого 2019 року);
- 31.10.2019 - 20'000 грн 00 коп. «За електричну енергію згід.рах. №000036642376/26/О03/06128 від 06.04.2019 р. В т.р. ПДВ-3333,33 грн.» (зараховано позивачем в рахунок часткового погашення заборгованості за зобов'язаннями лютого 2019 року);
- 21.04.2020 - 32'581 грн 98 коп. «Плата за ел.енергію згід.рах. №000036642376/26/О03/06128 від 06.04.2019 р. В т.р. ПДВ-5430,33 грн.» (зараховано позивачем в рахунокк часткового погашення заборгованості за зобов'язаннями лютого 2019 року);
- 19.05.2020 - 30'000 грн 00 коп. «Плата за ел.енергію згід.рах. №000036642376/26/О03/06128 від 06.04.2019 р. В т.р. ПДВ-5000,00 грн.» (частково, в сумі 6824 грн 14 коп., зараховано в рахунок погашення заборгованості за зобов'язаннями лютого 2019 року; іншу частину платежу, в сумі 23'175 грн 86 коп. - зараховано позивачем в рахунок погашення заборгованості за зобов'язаннями березня 2019 року).
З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження здійснення відповідачем часткових оплат за спожиту електричну енергію.
Отже, оскільки наявними у справі доказами підтверджується проведення відповідачем повного розрахунку з позивачем за зобов'язаннями січня та лютого 2019 року, наразі у відповідача обліковується заборгованість за зобов'язаннями березня 2019 року в сумі 120'000 грн (враховуючи зараховану позивачем в рахунок погашення заборгованості частину платежу від 19.05.2020 в сумі 23'175 грн 86 коп.).
Умовами Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 сторони визначили строк та порядок проведення розрахунків (зазначена редакція також відповідає підписаним в подальшому Змінам №1 від 31.01.2019 року до Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 ) встановивши, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.
Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача є підписаний з боку постачальника та споживача та скріплений печатками сторін (за наявності) акт купівлі-продажу (Зміни №1 від 31.01.2019 року до Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 ).
Як вбачається зі змісту, підписавши Зміни №1 від 31.01.2019 року до Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018, сторони фактично деталізували та додали умови, що стосуються порядку та строків складання/підписання актів.
Зокрема, сторонами було погоджено, що оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача.
Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника.
У разі наявності зауважень до акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей. До усунення розбіжностей сторони керуються даними зазначеними в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.
У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.
Як вже зазначалося вище, на виконання вказаних умов договору позивачем були складені відповідні акти за розрахункові періоди та разом з відповідними рахунками на оплату направлені на поштову адресу відповідача, які були останнім отримані (підтверджується даними рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень).
Однак, відповідачем було підписано та повернуто позивачу лише акт №000042 від 31.01.2019 за розрахунковий період січня 2019 року; акти №001586 від 28.02.2019 за зобов'язаннями лютого 2019 року та №002380 від 31.03.2019 за зобов'язаннями березня 2019 року - залишені відповідачем без підписання.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази того, що споживач мав будь-які зауваження до цих актів та оформлював протокол розбіжностей.
Натомість оскільки сторонами в Комерційній пропозиції №2 від 27.12.2018 (в редакції Змін №1 від 31.01.2019) було чітко погоджено, що у разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений, отже вказані акти за зобов'язаннями лютого та березня 2019 року, як не були підписані відповідачем та повернуті у встановлений строк з невідомих причин, обгрунтовано визнані позивачем такими, що узгоджені споживачем.
Крім того, за відсутності обгрунтованих зауважень відповідача (оформлення протоколів розбіжностей, тощо) про визнання вказаних актів відповідачем додатково свідчать і здійснені останнім часткові платежі, які в подальшому проводилися відповідачем ще протягом лютого 2019 року - травня 2020 року з посиланням на рахунки.
Отже, з огляду на умови комерційної пропозиції №2 щодо встановленого строку проведення розрахунку (в редакції Змін №1 від 31.01.2019), оскільки рахунок №000036642376/26/О03/06128 від 06.04.2019 на оплату 143'145 грн 86 коп. за спожитий обсяг електричної енергії в березні 2019 року був вручений відповідачу 11.04.2019 (згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №01001 7293943 5), розрахунок за передану в березні 2019 року електричну енергію відповідач мав провести з позивачем до 18.04.2019 включно (тобто протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку).
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання в частині своєчасного та повного проведення розрахунку з позивачем за отриману ним електричну енергію в березні 2019 року.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором за зобов'язаннями березня 2019 року складає 120'000 грн 00 коп., та є такою, що підтверджується встановленими судом обставинами та матеріалами справи.
За вказаних обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 120'000 грн визнається судом обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Відносно заявлених вимог позивача про стягнення з відповідача 15% річних у сумі 131'832 грн 68 коп., обрахованих за загальний період з 23.03.2019 по 24.11.2025 та інфляційних втрат у сумі 104'204 грн 37 коп., обрахованих за загальний період з 23.03.2019 по 31.10.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за своєю правовою природою не є штрафними санкціями.
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17, від 18.01.2024 у справі №914/2994/22).
Отже, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Умовами п.9.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
В розділі «Додаткові зобов'язання споживача» Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 сторони встановили, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Отже, у наведеному розділі Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018, яка є невід'ємною частиною договору, сторони погодили відмінний від ч.2 ст.625 ЦК України розмір відсотків річних, а саме 15% річних.
З наведеного позивачем в заяві про усунення недоліків позовної заяви від 22.12.2025 деталізованого розрахунку інфляційних втрат та 15% річних вбачається, що останнім за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання (проведення своєчасного розрахунку за поставлену позивачем електроенергію) позивач відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України та положень розділу «Додаткові зобов'язання споживача» Комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 нарахував та заявив до стягнення з відповідача, врахувавши здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення боргу:
- за зобов'язаннями лютого 2019 року : 15% річних - в сумі 9'215,35 грн, та інфляційні втрати - в сумі 2'218,05 грн, які нараховано за період з 23.03.2019 по 18.05.2020.
- за зобов'язаннями березня 2019 року : 15% річних - в сумі 122'617,33 грн, які нараховано за період з 19.04.2019 по 24.11.2025, та інфляційні втрати - в сумі 101'986,32 грн, які нараховано за період з 19.04.2019 по 31.10.2025.
Під час розгляду спору судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем за зобов'язаннями лютого та березня 2019 року, що підтверджується матеріалами справи.
З огляду на умови комерційної пропозиції №2 щодо встановленого строку проведення розрахунку (що також визначено в редакції Змін №1 від 31.01.2019), оскільки
рахунок №000036642376/26/О02/05243 від 11.03.2019 на оплату 124'279 грн 55 коп. за спожитий обсяг електричної енергії в лютому 2019 року був вручений відповідачу 15.03.2019 (згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №01001 7174618 8), розрахунок за передану в лютому 2019 року електричну енергію відповідач мав провести з позивачем по 22.03.2019 включно (тобто протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку).
З наданих позивачем виписок по рахунку вбачається, що відповідачем було остаточно погашено заборгованість за зобов'язаннями лютого 2019 року лише 19.05.2020.
Оскільки рахунок №000036642376/26/О03/06128 від 06.04.2019 на оплату 143'175 грн 86 коп. за спожитий обсяг електричної енергії в березні 2019 року був вручений відповідачу 11.04.2019 (згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №01001 7293943 5), розрахунок за передану в березні 2019 року електричну енергію відповідач мав провести з позивачем по 18.04.2019 включно (тобто протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку).
Зазначені обставини (допущення відповідачем прострочення у виконанні грошового зобов'язання) свідчать про правомірність нарахування позивачем 15% річних та інфляційних втрат за зобов'язаннями лютого та березня 2019 року.
Суд зауважує про те, що наявність у позивача підстав для нарахування відсотків річних у значному розмірі порівняно до суми основного боргу в даному випадку випливає в першу чергу із обставин довготривалого (більше 5 років) невиконання відповідачем зобов'язання за договором в частині повної оплати поставленої електричної енергії у березні 2019 року.
Разом з цим, під час розгляду справи відповідачем відповідного клопотання суду про зменшення заявленого розміру відсотків річних не заявлялося, не наведено суду поважних причин, обставин, за яких суд мав зменшити нараховані позивачем 15% річних, не надано суду доказів тяжкого фінансового стану або виникнення інших суттєвих негативних наслідків для інтересів відповідача, які б давали підстави вважати, що в даному випадку наявні виняткові обставини, з урахуванням яких суд міг скористатися своїм правом та зменшити розмір відсотків річних до 3% річних.
Перевіривши наведені позивачем у заяві за вих.№44/22-2528 від 22.12.2025 про усунення недоліків позовної заяви розрахунки 15% річних та інфляційних втрат, суд визнає їх арифметично правильними, обґрунтованими та зробленими у відповідності до даних первинних документів.
Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 15% річних, нараховані за загальний період з 23.03.2019 по 24.11.2025 у сумі 131'832 грн 68 коп., та інфляційні втрати в сумі 104'204 грн 37 коп., нараховані за загальний період з 23.03.2019 по 30.10.2025, за зобов'язаннями лютого та березня 2019 року.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу за договором у сумі 120'000 грн 00 коп., 15% річних у сумі 131'832 грн 68 коп. та інфляційних втрат у сумі 104'204 грн 37 коп.
Судові витрати щодо сплати судового збору за подання позову в загальній сумі 4'272 грн 44 коп., що підтверджуються платіжною інструкцією №1548 від 10.12.2025 на суму 4262 грн 06 коп. та платіжною інструкцією №1605 від 19.12.2025 на суму 10 грн 38 коп., відповідно до положень ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 232-233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром» про стягнення 356'037 грн 05 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром» (вул.П. Морозова, буд.58, м.Лисичанськ, Сіверськодонецький р-н, Луганська область, 93100, ідентифікаційний код 36642376) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул.Кирилівська, буд.85, м.Київ, 04080, ідентифікаційний код 19480600) основний борг за договором у сумі 120'000 грн 00 коп., 15% річних у сумі 131'832 грн 68 коп., інфляційні втрати в сумі 104'204 грн 37 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 4'272 грн 44 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення підписано 02.03.2026.
Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ