вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
02 березня 2026 рокуСправа № 912/87/26
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/87/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор", вул. Дарвіна, 50, м. Кропивницький, 25014
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Годунко Олександра Юрійовича, АДРЕСА_1
про стягнення 598 391,08 грн
Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор" (далі - ТОВ "Вектор", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Фізичної особи-підприємця Годунко Олександра Юрійовича (далі - ФОП Годунко О.Ю., відповідач) про стягнення 598 391,08 грн заборгованості за договором купівлі-продажу №01 від 07.07.2025, що складається з 122 036,20 грн основного боргу, 476 354,88 грн штрафу, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування підстав позову вказано про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 01 від 07.07.2025 в частині повної оплати вартості поставленого товару.
Ухвалою від 16.01.2026 позовну заяву ТОВ "Вектор" залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.
В межах строку, визначеного судом, позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що 26.01.2026 суду подано відповідну заяву, згідно якої здійснивши перерахунок сум здійснених поставок і оплат сума заявлена до стягнення становить 598 391,08 грн.
Ухвалою від 30.01.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/87/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
06.02.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому повідомив про сплату основного боргу, у зв'язку з чим просить закрити провадження у справі в цій частині. Штраф у нарахованому позивачем розмірі заперечив, вказуючи, що передбачений договором порядок розрахунку штрафу відповідає законодавчо визначеному поняттю пені, а тому має бути застосовано обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ.
Ухвалою від 10.02.2026 суд повідомив позивача про надходження на адресу суду відзиву ФОП Годунко О.Ю., в якому зазначено про добровільну сплату основного боргу в розмірі 122 036,20 грн та зобов'язав позивача подати суду пояснення з питання щодо зарахування сплаченої відповідачем суми в розмірі 122 036,20 грн в рахунок погашення основної заборгованості, що є предметом спору.
13.02.2026 позивач подав пояснення, в яких підтвердив сплату боргу в сумі 122 036,20 грн, а щодо заперечень відповідача стосовно штрафу зазначив, що розрахунок відповідача не відповідає умовам договору і не може бути врахований судом як такий, що не відповідає презумпції договірних відносин.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною 1 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
З підстав викладеного та в межах законодавчо визначених строків, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
07.07.2025 між ТОВ "Вектор" (далі - Постачальник) і ФОП Годунко О.Ю. (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу №01 (далі - Договір, а.с. 23-24), за умовами якого:
- Постачальник зобов'язується передати у встановлений у Договорі термін у власність Покупця металопродукцію, іменовану надалі "Товар", а Покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах даного Договору (п. 1.1.);
- ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура Товару, що поставляється за цим Договором визначається у накладних або рахунках Постачальника, які є невід'ємними частинами цього Договору (п. 1.2.);
- загальна сума Договору складає загальну вартість поставленого Товару, яка зазначена у видаткових накладних, які були видані Постачальником Покупцю по даному Договору (п. 2.1.);
- Покупець оплачує 100% вартості Товару. 3 моменту зарахування на поточний рахунок Постачальника 100% оплати за поставлений Товар, або за Товар, що має бути поставлений, ціна на Товар не підлягає зміні (п. 2.5.);
- якщо вартість фактично поставленого (відвантаженого) Товару перевищує суму, вказану в Рахунку-фактурі Постачальника, або оплачену Покупцем, то Покупець зобов'язується оплатити різницю в сумі між оплаченим і фактично поставленим Товаром протягом 5 банківських днів з моменту поставки (п. 2.6.);
- товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту видачі видаткової накладної, а у випадку поставки Товару залізничним транспортом - з дати отримання залізничної накладної, або в інший момент відповідно до умов поставки згідно з правилами "Інкотермс", по яких поставляється конкретна партія Товару, з урахуванням особливостей, встановлених у відповідному Договорі (п. 4.1.);
- за прострочення строків оплати Товару, встановлених в цьому Договорі, Покупець на вимогу Постачальника сплачує Постачальникові штраф в розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (п.5.2.).
Згідно п. 8.1. Договору, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2025 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну цього Договору жодна із Сторін не повідомила іншу Сторону про свій намір припинити дію цього Договору, він автоматично продовжується кожен раз до 31 грудня наступного року.
Договір підписано повноваженими представниками сторін та скріплено печатками.
Згідно видаткових накладних позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1 133 481,20 грн, а саме: № 144 від 22.07.2025 на суму 935 000,04 грн, № 137 від 01.08.2025 на суму 122 036,16 грн, № 136 від 01.08.2025 на суму 54 600,00 грн та № 147 від 01.08.2025 на суму 21 845,00 грн (а.с. 26-27).
Відповідач здійснив розрахунок за товар:
22.07.2025 згідно платіжної інструкції №159 в сумі 935 000,00 грн;
31.10.2025 згідно платіжної інструкції №211 в сумі 21 845,00 грн;
31.10.2025 згідно платіжної інструкції №212 в сумі 54 600,00 грн (а.с. 28-30, 41-43).
22.09.2025 позивач направив відповідачу претензію № 2/2025 про сплату заборгованості за Договором за поставлений товар (а.с. 22).
Відсутність повного розрахунку за товар стало підставою звернення до суду з позовом.
Оцінка обставин справи судом.
1. Щодо суми основного боргу.
В силу положень ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
У ст. 664 ЦК України зазначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Покупець, згідно вимог ч. 1 ст. 691, ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно наданих до справи видаткових накладних, підтверджено поставку ТОВ "Вектор" та отримання ФОП Годунко О.Ю. товару за Договором на загальну суму 1 133 481,20 грн.
Накладні містять реквізити згідно положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що дозволяють ідентифікувати особу, зокрема отримувача товару.
Відповідач отримання товару не заперечив. Більш того дії ФОП Годунко О.Ю. з оплати вартості товару свідчать про відсутність між сторонами спору з приводу фактичної поставки.
За розрахунком позивача, підтвердженим видатковими накладними та виписками по рахунку, станом на дату звернення до суду ФОП Годунко О.Ю. мав заборгованість за отриманий товар в сумі 122 036,20 грн.
Відповідач наявність боргу з оплати вартості поставленого товару не заперечив, натомість подав до суду платіжну інструкцію №240 від 05.02.2026 про сплату на користь ТОВ "Вектор" грошових коштів в сумі 122 036,20 грн з призначенням платежу: "Оплата згідно накладної №137 від 01.08.2025" (а.с. 44).
Положення пункту 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачають закриття провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі за наведеною нормою можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
У даному випадку предметом спору є, у тому числі, сума основного боргу (вартість поставленого товару) в розмірі 122 036,20 грн, а тому сплата відповідачем такої суми після звернення позивача до суду з позовом свідчить про припинення існування предмета спору у відповідній частині в процесі розгляду справи.
При цьому, суд враховує відсутність між сторонами будь-яких спірних питань з приводу виконання відповідачем основного зобов'язання.
За вказаних обставин, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 122 036,20 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається під час розгляду справи в суді будь-яких заперечень з приводу фактичного отримання товару не висловив.
2. Щодо стягнення штрафу.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За наведеною нормою, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2); пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (абз. 1 ч. 3).
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).
Встановлено, що ФОП Годунко О.Ю. порушив зобов'язання з оплати вартості поставленого товару в установлений Договором строк, що є підставою для застосування відповідальності, визначеної в даному випадку Договором.
Як зазначено, пункт 5.2. укладеного між сторонами Договору передбачає, що за прострочення строків оплати Товару, встановлених в цьому Договорі, Покупець на вимогу Постачальника сплачує Постачальникові штраф в розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Аналізуючи правову природу встановлених договором санкцій, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року у справі №911/952/22. Зокрема, Велика Палата дійшла висновку, що текстуальне тлумачення положень ст.549 ЦК України свідчить про те, що законодавець пов'язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками її обчислення: 1) за кожен день прострочення виконання; 2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у зазначеній постанові, системний аналіз наведених норм дозволяє стверджувати, що незалежно від того, які правовідносини урегульовано конкретними нормами права, наразі в законодавстві сформований єдиний підхід до застосування пені як виду неустойки (штрафної санкції), конститутивною ознакою якої є її нарахування за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Отже, поденне нарахування пені є ознакою, яка вирізняє її серед інших видів неустойки (штрафних санкцій) та визначає механізм обчислення (визначення розміру) пені.
В силу приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вказане, суд зазначає, що оскільки передбачена пунктом 5.2 Договору санкція (названа сторонами "штрафом") обчислюється саме за кожен день прострочення у відсотковому відношенні до суми простроченого платежу, то вона за своєю юридичною суттю повністю відповідає наведеним кваліфікуючим ознакам пені.
Поряд з цим, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" обмежує розмір пені за порушення грошового зобов'язання подвійною обліковою ставкою НБУ. Так, за ст. 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, незалежно від того в якому розмірі визначено пеню в договорі, розмір її стягнення не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
Окрім того, абзац другий частини 3 ст. 549 ЦК України в редакції Закону України від 09.01.2025, введеного в дію 28.08.2025, передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Тобто, за наведеним Законом сторонам надано можливість визначити у договорі розмір пені менший, ніж визначено законом. Тож у випадку, коли у договорі встановлено розмір пені більший, ніж у ч. 3 ст. 549 ЦК, то стягненню в судовому порядку підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Виходячи з викладеного, є слушними заперечення відповідача у вказаній частині. Розмір пені, який підлягає стягненню в межах періоду розрахунку позивача, становить 8 091,51 грн, а саме за період з 11.08.2025 по 27.09.2025 на суму боргу 198 481,20 грн (сума неоплаченого товару станом на 11.08.2025) згідно облікової ставки НБУ 15,5 х 2.
Період розрахунку відповідає порядку і строку оплати згідно п. 2.6. Договору.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 8 091,51 грн.
Таким чином, позов ТОВ "Вектор" до ФОП Годунко О.Ю. є обґрунтованими та підлягає частковому задоволенню в сумі 8 091,51 грн пені. Провадження у справі в частині стягнення 122 036,20 грн основного боргу підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині. У задоволенні позову в іншій частині суд відмовляє.
Судові витрати.
За положеннями пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та/або у разі закриття провадження у справі.
Отже, позивачеві підлягає поверненню судовий збір в сумі 1 830,54 грн, для чого необхідно подати відповідне клопотання.
В іншій частині судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.
Щодо інших судових витрат позивач повідомив, що очікує понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, однак доказів на підтвердження таких витрат не подав.
Відповідач про будь-які судові витрати у справі не заявив.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 231, 233, 236-241, 247-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Провадження у справі в частині стягнення 122 036,20 грн основного боргу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Позовні вимоги в іншій частині задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Годунко Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор" (вул. Дарвіна, 50, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний код 23678199) 8091,51 грн пені, а також 121,37 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу та представнику відповідача адвокату Степаненку В.О. до електронних кабінетів.
Повне рішення складено 02.03.2026.
Суддя В.В.Тимошевська