вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
02 березня 2026 рокуСправа № 912/3134/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/3134/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ", пров. Горського Олександра, 5, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000
до відповідачів:
Олександрійської міської ради, пр. Соборний, 59, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000
Управління житлово - комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради, вул. Бульварна, 25, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000
про стягнення 192 177,45 грн
Представники сторін:
від позивача - Гулян Я.В., адвокат, ордер серії ВА № 1125040 від 02.09.2025
від відповідача 1 - Савсюк В.А., довіреність №3/12/23/1 від 05.01.2026
від відповідача 2 - Кузема В.О., довіреність № 07-845 від 29.12.2025
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ" (далі - ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ", позивач) до Олександрійської міської ради (далі - відповідач 1) та Управління житлово - комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради (далі - відповідач 2) з вимогами про стягнення солідарно збитків у розмірі 192 177,45 грн та 32 300,24 грн судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спільною бездіяльністю відповідачів, яка полягає в неналежному технічному стані елементу дорожнього покриття, а саме - дорожнього люку, наїзд на який і став причиною ДТП, позивачу спричинено збитки.
Ухвалою від 22.12.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/3134/25, постановив справу №912/3134/25 розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 03.02.2026, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
05.01.2026 від Олександрійської міської ради надійшов відзив на позовну заяву з вимогою відмовити у задоволенні позову до міської ради, оскільки остання не є належним відповідачем у даній справі.
05.01.2026 від Управління житлово - комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради надійшов відзив на позовну заяву.
27.01.2026 Олександрійською міською радою подано клопотання, відповідно до якого відповідач просить розглянути справу в підготовчому засіданні 03.02.2026 без участі його представника, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
03.02.2026 суд відкрив підготовче засідання, в якому представником Управління житлово - комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ОКВП "ДНІПРО-КІРОВОГРАД". Представник позивача заперечив щодо вказаного клопотання.
Протокольною ухвалою від 03.02.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача з огляду на положення ч. 1 ст. 48 ГПК України, закрив підготовче провадження у справі №912/3134/25 та призначив справу до судового розгляду на 12.02.2026.
12.02.2026 суд відкрив судове засідання, дослідив докази у справі та оголосив перерву до 02.03.2026.
19.02.2026 від Управління житлово - комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради надійшла заява, до якої подано нові докази.
З огляду на положення ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду подану заяву як таку що без поважних причин не була заявлена в підготовчому провадженні.
19.02.2026 Олександрійською міською радою подано заяву на виконання вимог суду.
У судовому засіданні 02.03.2026 сторони підтримали подані заяви по суті справи.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
31.08.2025 об 21:50 год в м. Олександрії Кіровоградської області по вул. Братська (Калініна), 24 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ" (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_1 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_1 зазнав механічних ушкоджень з матеріальними збитками (а.с. 7-9).
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.10.2025 у справі №398/6099/25 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постановою суду встановлено, що причиною ДТП став неналежний технічний стан елементу дорожнього покриття, а саме - дорожнього люку, наїзд на який і став причиною ДТП (а.с. 10-11).
03.09.2025 керівник ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ" Мацак В.Г. звернулась до експерта Макієнка О.М. із заявою про проведення експертного дослідження колісного транспортного засобу RENAULT KANGOO державний номер НОМЕР_1 , що пошкоджений в результаті ДТП 31.08.2025. Керівником поставлено наступні питання експерту: 1. Яка вартість відновлювального ремонту КТЗ RENAULT KANGOO, державний номер НОМЕР_1 станом на дату ДТП 31.08,2025? 2. Яка вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику КТЗ RENAULT KANGOO, державний номер НОМЕР_1 станом на дату ДТП 31.08.2025? 3. Яка ринкова вартість КТЗ RENAULT KANGOO, державний номер НОМЕР_1 станом на момент після ДТП, що трапилось 31.08.2025 (вартість залишків)? (а.с. 34).
03.09.2025 між ФОП Максієнко О.М. (виконавець) та ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ" (замовник) укладено договір №05/10/25 на оформлення документа про проведення експертного дослідження (а.с. 35).
Відповідно до висновку судового експерта Макієнка О.М. від 15.10.2025 №05/10/25 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження:
1. Вартість відновлювального ремонту КТЗ RENAULT KANGOO, державний номер НОМЕР_1 станом на дату ДТП, що сталось 31.08.2025 складає 435 823,01 грн.
2. Вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику КТЗ RENAULT KANGOO державний номер НОМЕР_1 дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент ДТП до його ушкодження, що сталось 31.08.2025 і складає величину 197 681,85 грн.
3. Вартість КТЗ RENAULT KANGOO державний номер НОМЕР_1 станом на момент після ДТП, що сталось 31.08.2025 розрахована як вартість металобрухту складників і може складати величину 5 504,40 грн (а.с. 19-33).
Також по запиту адвоката Гулян Я.В. на проведення будівельно-технічного дослідження складено висновок судового експерта №97-25 від 29.11.2025, відповідно до якого: стан, характеристики та умови встановлення дорожнього люку, розташованого на проїзній частині дороги по вул. Братській, навпроти будинку №41 в м. Олександрії Кіровоградської області не відповідають державним стандартам, нормам безпеки та експлуатаційним вимогам, а саме ДСТУ Б.В.2.5-26-2005 (ГОСТ 3634-99) "Інженерне обладнання споруд, зовнішніх мереж. Люки оглядових колодязів і дощоприймачів зливостічних колодязів. Технічні умови". Кришка дорожнього люку, розташованого на проїзній частині дороги по вул. Братській, навпроти будинку №41 в м. Олександрії Кіровоградської області має здатність обертання з розташуванням перпендикулярно до дорожнього покриття, що не відповідає державним стандартам, нормам безпеки та експлуатаційним вимогам, а саме ДСТУ Б.В.2.5-26-2005 (ГОСТ 3634-99) "Інженерне обладнання споруд, зовнішніх мереж. Люки оглядових колодязів і дощоприймачів зливостічних колодязів. Технічні умови" (а.с. 12-17).
Цей висновок аналогічний висновку, який зазначено у постанові Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.10.2025 у справі №398/6099/25.
Листом (на адвокатський запит Яніни Гулян №04/09 від 03.09.2025 щодо технічного обстеження кришки оглядового колодязя за адресою: вул. Братська, в районі будинку №41 м. Олександрія) від 04.09.2025 №593/24/0 ОКВП "Дніпро-Кіровоград" повідомлено, що оглядовий колодязь по вул. Братській м. Олександрія на балансі та технічному обслуговуванні ОКВП "Дніпро-Кіровоград" не перебуває (а.с. 38).
04.09.2025 адвокат Гулян Я.В. звернулась з адвокатським запитом №06/09 до Олександрійського міського голови Кузьменка С.А. (а.с. 39), в якому зазначено про наступне: "У зв'язку з виконанням функцій по наданню правничої допомоги на підставі договору про правничу допомогу №03.09 від 02.09.2025 ТОВ "Олександрійський агропродукт", на підставі ст.59 Конституції України, ст.ст. 20 та 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", п.6 Указу Президента України "Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури", у зв'язку з пошкодженням належного ТОВ "Олександрійський Агропродукт" транспортного засобу, що сталося 31.08.2025 в результаті наїзду на люк, що розташований на проїзній частині дороги по вул. Братській, навпроти будинку №41 в м. Олександрії, - ПРОШУ Надати інформацію про наступне:
- Яке підприємство/установа/організація є власником дорожнього люку, що закриває оглядовий колодязь, розташований на проїзній частині дороги по вул. Братській. навпроти будинку №41 в м. Олександрії. У зв'язку з чим має обов'язки по його утриманню, контролю технічного стану тощо?
- Яка дорожня організація/підприємство є балансоутримувачем та здійснює обслуговування ділянки дороги по вул. Братській від вулиці Діброви до вул. Григорія Усика в м. Олександрії?".
Олександрійська міська рада листом від 16.09.2025 №219/10/07/2 надала відповідь на запит від 04.09.2025 №06/09, та повідомила про наступне: "На Ваш адвокатський запит про надання інформації щодо власника дорожнього люку, що закриває оглядовий колодязь, розташований на проїзній частині дороги по вул. Братській, навпроти будинку №41 в м. Олександрії, повідомляємо, що вказаний оглядовий колодязь не належить до комунальної власності і не перебуває на балансовому обліку комунальних підприємств міської ради. Щодо балансоутримувача ділянки дороги від вул. Братська до вул. Григорія Усика в м. Олександрії повідомляємо, що зазначена ділянка дороги перебуває на балансовому обліку КП "Чисте місто" міської ради." (а.с. 40).
Позивач у позові зазначає, що до Олександрійського РВП скеровано адвокатський запит №15/09 від 29.09.2025, в якому поставлено питання про складання відносно директора КП "Чисте місто", що є балансоутримувачем дороги, протоколу про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 140 КУпАП.
Відповідно до листа від 14.10.2025, що міститься у матеріалах справи (а.с. 41), Олександрійським РВП ГУНП в Кіровоградській області надано відповідь на адвокатський запит та зазначено про наступне: "На Ваш адвокатський запит №15 09 від 29.09.2025 з приводу притягнення до відповідальності директора КП "ЧИСТЕ МІСТО" зареєстровано до сектору документального забезпечення Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ВХ №758-аз від 29.09.2025. Разом з цим повідомляємо Вам, що притягнути до відповідальності директора КП "ЧИСТЕ МІСТО" не представилося можливим оскільки під час перевірки з'ясовано, що кришка оглядового колодязя м. Олександрія вул. Братська навпроти будинку №41 не перебуває на балансі Комунального підприємства "ЧИСТЕ МІСТО". Відповідно зазначене підприємство не є відповідальним балансоутримувачем за утримання та експлуатацію даного об'єкта благоустрою. З огляду на викладене, підстави для притягнення до адміністративної відповідальності директора КП "ЧИСТЕ МІСТО" за ч. 4 ст 140 КУпАП відсутні, оскільки підприємство не є балансоутримувачем об'єкта, що став причиною дорожньо-транспортної пригоди.".
У подальшому, 15.10.2025 адвокат Гулян Я.В. звернулась з адвокатським запитом №12/10 до Олександрійського міського голови Кузьменка С.А. про наступне: "У зв'язку з виконанням функцій по наданню правничої допомоги за договорами №03.09 від 02.09.2025р. клієнту ТОВ "Олексадрійський агропродукт", на підставі ст. 59 Конституції України, ст.ст. 20 та 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", п. 6 Указу Президента України "Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури", - З огляду на відповідь Олександрійської міської ради від 15.09.2025 року №219/10/07/2 КП "Чисте місто" є балансоутримувачем ділянки дороги від вул. Братська до вул. Григорія Усика в м. Олександрії, у зв'язку з цим ПРОШУ Надати інформацію про те, чи відноситься до обов'язків та повноважень КП "Чисте-місто", як балансоутримувача, здійснення контролю за станом дорожнього покриття та елементів дорожнього покриття проїзної частини та їх технічне обслуговування? Якщо ні, прошу надати інформацію про дорожньо-експлуатаційну організацію, яка уповноважена здійснювати контроль за станом дорожнього покриття та елементів дорожнього покриття проїзної частини, їх технічним обслуговуванням на ділянці дороги від вул. Братська до вул. Григорія Усика в м. Олександрії" (а.с. 43).
У свою чергу, Олександрійська міська рада повідомила адвоката про таке: "На Ваш адвокатський запит №12/10 від 15.10.2025 року повідомляємо, що до обов'язків та повноважень комунального підприємства "Чисте місто" Олександрійської міської ради не відноситься здійснення контролю за станом дорожнього покриття та елементів дорожньою покриття проїзної частини та їх технічне обслуговування. Комунальне підприємство "Чисте місто" Олександрійської міської ради у відповідності до Правил благоустрою та санітарного утримання території м. Олександрії, селищ Димитрове (Олександрійське), Пантаївка, сіл Звенигородка, Марто-Іванівка, затверджених рішенням Олександрійської міської ради від 06.06.2012 року №623, Типових правил благоустрою території населеного пункту. затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 року №310, Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.02.2012 року №54 надає послуги з санітарного утримання території Олександрійської міської територіальної громади. Дорожньо-експлуатаційні організації не є частиною системи органів виконавчої влади, а є, по суті, підприємствами, що надають послуги з будівництва, ремонту та утримання доріг." (лист №268/10/07/2 від 23.10.2025, а.с. 44).
Відтак, позивач вважає, що Олександрійська міська рада, як орган місцевого самоврядування відповідно до ст. 21 ЗУ "Про автомобільні дороги" є відповідальним за стан вулиць та доріг міста, в тому числі і щодо безпеки руху транспортних засобів та пішоходів, а також відповідно до п.11.10 Правил благоустрою здійснює самоврядний контроль у сфері благоустрою в м. Олександрії, що включає в тому числі і забезпечення технічної справності доріг, колодязів, люків тощо, свого обов'язку належним чином не виконала, зокрема, не визначила підприємства-балансоутримувача дороги, який має здійснювати постійний контроль за технічним станом, не здійснила належного контролю, внаслідок чого своєчасні заходи щодо усунення несправностей елементів дорожнього покриття не проведено, аварійно-небезпечну ділянку відповідним знаком не позначено, і це призвело до створення аварійної ситуації та пошкодження транспортного засобу, що спричинило збитків позивачу.
Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради, на яке Положенням про управління покладено повноваження та обов'язки балансоутримувача об'єктів житлово - комунальної сфери, а Правилами благоустрою - відповідні обов'язки по ремонту існуючих доріг з обов'язковим ремонтом люкового і зливового господарства також не виконало цих обов'язків.
Тому, на переконання позивача, Олександрійська міська рада та Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради є належними відповідачами у справі, спільною бездіяльністю яких спричинено збитків позивачу.
Вказані обставини стали підставою для подання позову до суду.
Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
За приписами ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно пункту 1 частини другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільні дороги" автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про автомобільні дороги" вулиці і дороги міст та інших населених пунктів відносяться до автомобільних доріг.
Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю (ст. 16 Закону України "Про автомобільні дороги").
У ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають, зокрема, за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" елементами (частинами) об'єктів благоустрою є, в тому числі, покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм.
Статтею 9 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, у тому числі, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Учасники дорожнього руху, зокрема, мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху (п. 1 ч. 3 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух").
Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій має право, серед іншого, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Частина 1 ст. 21 Закону України "Про дорожній рух" визначає, що автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами.
У пункті 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 (далі - Правила) встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів, зокрема, зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об'єктів відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону №54 від 14.02.2012, ДСТУ 3587:22 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану", ДСТУ 8749:2017 "Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт"; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до схеми організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Дія Правил є обов'язковими для власників дорожніх об'єктів, органів, що здійснюють управління ними, та їх користувачів, а також для підприємств та організацій, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів (п. 1 Правил).
Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху встановлює ДСТУ 3587:2022 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги експлуатаційного стану" (далі - ДСТУ 3587:2022).
Цей стандарт поширюється на автомобільні дороги загального користування та вулиці населених пунктів (далі - автомобільні дороги) і залізничні та трамвайні переїзди. Цей стандарт установлює вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг за умовами забезпечення безпеки дорожнього руху (п. 1.1. та п. 1.2. ДСТУ 3587:2022).
Згідно зі п. 5.1.1. ДСТУ 3587:2022 автомобільні дороги, залізничні та трамвайні переїзди повинні відповідати рівню вимог до експлуатаційного стану їх складових і забезпечувати безпеку учасників дорожнього руху та ТЗ під час їх руху з дозволеною швидкістю.
У відповідності до п. 5.2.6. ДСТУ 3587:2022 люки оглядових колодязів та дощоприймачі зливостічних колодязів повинні відповідати вимогам ДСТУ Б.В.2.5-26 і розташовуватися не вище рівня дорожнього покриття. Заниження люку оглядового колодязя відносно рівня дорожнього покриття дозволено не більше ніж на 1 см, а дощоприймача зливостічного колодязя - не більше ніж на 2 см.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Згідно з пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про автомобільні дороги" основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, правилами та нормами.
Отже, такі повноваження виділено законодавцем, як два самостійні повноваження органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме на власників або уповноважених ними дорожньо-експлуатаційні організації (у разі передання дороги на баланс таким організаціям) покладений обов'язок постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, та відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №201/1763/22.
Як вже зазначено та підтверджується матеріалами справи, 31.08.2025 в м. Олександрії Кіровоградської області по вул. Братська (Калініна), 24 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено автомобіль RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ", під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15.10.2025 у справі №398/6099/25 відносно ОСОБА_1 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається із довідки про дорожньо - транспортну пригоду, вказаної постанови та висновку експерта, ДТП сталася внаслідок наїзду на перешкоду, а саме дорожнього люку, розташованого на проїзній частині дороги по вул. Братській, навпроти будинку №41 в м. Олександрії Кіровоградської області, кришка якого має здатність обертання з розташуванням перпендикулярно до дорожнього покриття, що не відповідає державним стандартам, нормам безпеки та експлуатаційним вимогам, зокрема, ДСТУ Б.В.2.5-26-2005 (ГОСТ 3634-99) (чинного на момент ДТП та складення висновку).
Вартість матеріального збитку, заподіяного автомобілю RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_1 , встановленого висновком експерта №05/10/25 від 15.10.2025, становить 197 681,85 грн за мінусом вартості металобрухту складників 5 504,40 грн, що складає 192 177,45 грн.
Позивач вважає, що Олександрійська міська рада та Управління житлово- комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради є належними відповідачами у справі, спільною бездіяльністю яких спричинено збитків позивачу.
Так, за доводами позивача, Олександрійська міська рада, як орган місцевого самоврядування, що відповідно до ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги" є відповідальним за стан вулиць та доріг міста, в тому числі і щодо безпеки руху транспортних засобів та пішоходів, а також відповідно до п. 11.10 Правил благоустрою здійснює самоврядний контроль у сфері благоустрою в м. Олександрії, що включає в тому числі і забезпечення технічної справності доріг, колодязів, люків тощо, свого обов'язку належним чином не виконала.
Відповідач 1 заперечив позовні вимоги з огляду на те, що Олександрійська міська рада не є балансоутримувачем дороги по вулиці Братській, міста Олександрії, Кіровоградської області, де відбулася ДТП, пославшись на лист №219/10/07/2 від 15.09.2025 за підписом першого заступника міського голови, в якому зазначено, що балансоутримувачем дороги по вул. Братська м. Олександрії є Комунальне підприємство "Чисте місто".
Тому, за доводами відповідача 1 міська рада не є належним відповідачем у справі.
Однак, вказані доводи спростовуються наявними у справі доказами, а саме листом Комунального підприємства "Чисте місто" №362 від 14.10.2025 та листом Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 14.10.2025, за змістом яких вказано, що кришка оглядового колодязя м. Олександрія вул. Братська навпроти будинку №41 не перебуває на балансі Комунального підприємства "Чисте місто".
Відповідач 2 не погодився з позовними вимогами, з огляду на те, що Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради не є належним відповідачем у даній справі, оскільки дорожній люк, який став причиною ДТП є люком водопровідної мережі ОКВП "Дніпро-Кіровоград" на підставі виданого останньому дозволу №239 на проведення земляних робіт.
ОКВП "Дніпро-Кіровоград" відповідно до статуту, затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради №458-гр від 14.10.2024, є суб'єктом підприємницької діяльності та здійснює господарську діяльність в сфері водопровідно-каналізаційного господарства з метою задоволення суспільних потреб у продукції, роботах та послугах, поліпшення побутових умов населення області, а також отримання прибутку і реалізації на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів територіальних громад сіл, селищ і міст області в галузі житлово-комунального господарства.
Предметом діяльності підприємства, зокрема, є: експлуатація магістрального районного водопроводу "Дніпро-Кіровоград"; експлуатація джерел підземних вод, видобуток підземних прісних вод та природно-столових вод для розливу; централізоване водопостачання та водовідведення і відповідно не є відповідальною особою щодо забезпечення та створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях, що перебувають у комунальній власності міста та не є керівником (посадовою особою) відповідної комунальної дорожньо-експлуатаційної організації.
Статутом підприємства не передбачено здійснення поточного ремонту автомобільних доріг міста або їх елементів. Водопровідні та каналізаційні мережі, які експлуатуються та утримуються підприємством не відносяться до дорожніх об'єктів (автомобільної дороги загального користування, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, залізничного переїзду).
Діючим законодавством розмежоване поняття автомобільних доріг, дорожніх об'єктів з поняттям розподільчих мереж і вуличних мереж водовідведення.
Відповідно до визначень, наведених в п. 4 розділу І та п. 1 розділу ІІ Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України №97 від 19.04.2021), розподільчі мережі водопостачання і вуличні мережі водовідведення перебувають у віданні ОКВП "Дніпро-Кіровоград", водночас мережі підприємства не являються частиною автомобільної дороги міста чи елементом дорожнього покриття.
В свою чергу, за твердженням позивача, Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради, на яке Положенням про Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради, затвердженого рішенням Олександрійської міської ради №835 від 29.09.2008, покладено повноваження та обов'язки балансоутримувача об'єктів житлово - комунальної сфери, а Правилами благоустрою - відповідні обов'язки по ремонту існуючих доріг з обов'язковим ремонтом люкового і зливового господарства також не виконало цих обов'язків.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач посилається на не діюче на момент подання позовної заяви та ДТП Положення про управління житлово - комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради, затверджене рішенням Олександрійської міської ради №835 від 29.09.2008, що не може бути належним доказом повноважень такого Управління під час розгляду даної справи.
При цьому, згідно Положення про управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради у новій редакції, затвердженого рішенням Олександрійської міської ради №624 від 21.12.2018 (чинного на момент ДТП) Управління не є балансоутримувачем об'єктів житлово-комунальної сфери.
Рішенням Олександрійської міської ради №1144 від 23.12.2025 затверджене Положення про управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради в новій редакції.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №916/2586/18 та від 30.10.2019 у справі №639/2132/18, якщо балансоутримувач дороги, який повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень, допустив бездіяльність, це є підставою для покладення на нього обов'язку відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України.
За змістом ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно із ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Відповідно до ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц зроблено правовий висновок про те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Тобто, за змістом норм господарського процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства та принципу змагальності сторін на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №278/1258/16-цта, від 25.11.2020 у справі №233/1950/19.
При цьому, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.
Таким чином, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
За встановлених судом обставин, Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради не є балансоутримувачем дороги, на якій сталась ДТП за участі транспортному засобу RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_1 , який повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги, відповідно не є особою яка допустила бездіяльність, на яку має покладатись обов'язок відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України.
З огляду на вказане, Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради є неналежним відповідачем у даній справі, що є підставою для відмови у задоволенні позову, пред'явленого до такого відповідача.
Водночас, відповідно до Правил благоустрою та санітарного утримання території м. Олександрії, селищ Димитрове, Пантаївка, сіл Звенигородка, Марто-Іванівка, затверджених рішеннями міської ради, самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється, зокрема, міською радою.
Суд встановив, що власником дороги, на якій сталось ДТП (вул. Братська (Калініна), є територіальна громада міста Олександрії.
Під час розгляду справи Олександрійська міська рада не надала доказів того, що ця дорога передана на баланс, зокрема, дорожньо-експлуатаційної організації, до повноважень якої належить здійснення постійного контролю за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень.
Отже, саме Олександрійська міська рада повинна здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень.
Втім, як вбачається з наявних матеріалів справи, Олександрійська міська рада допустила бездіяльність у вигляді відсутності контролю за станом одного з елементів дороги, а саме каналізаційного люку, що є підставою для покладення на неї обов'язку відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України.
В свою чергу, Олександрійською міською радою не надано, а наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що в її діях відсутня вина у заподіянні шкоди позивачу.
Законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди (постанова Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №487/9345/19 (провадження №61-12611св22)).
Таким чином, в даному випадку є наявність повного складу цивільного правопорушення з боку відповідачів, а саме:
1) неправомірність поведінки відповідача 1 (неналежний технічний стан кришки оглядового колодязя на проїзній частині вулиці Братської в м. Олександрії та відсутність попереджувальних знаків про перешкоду на проїзній частині дороги, які пов'язані з бездіяльністю Олександрійської міської ради, як органу місцевого самоврядування, на який законом покладено обов'язок щодо утримання вулиць та доріг міста в безпечному та належному стані);
2) наявність шкоди (механічні пошкодження внаслідок ДТП та майнова шкода, спричинена належному позивачу транспортного засобу);
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та завданою шкодою (неналежний технічний стан кришки оглядового колодязя, як елемента дорожнього покриття та відсутність попереджувальних знаків про перешкоду на проїзній частині дороги, що стало причиною ДТП та завдання шкоди майну позивача);
4) вина (не забезпечення утримання дороги міста у належному стані на ділянці дороги, де сталось ДТП, не позначення дорожнім знаком аварійної ділянки).
За вказаних обставин, оскільки саме відповідач 1 мав відповідати за утримання дороги, яка перебуває на його балансі, на якій сталася ДТП, внаслідок чого транспортному засобу RENAULT KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_1 , заподіяно механічних пошкоджень, позовні вимоги до відповідача 1 - Олександрійської міської ради про стягнення збитків у розмірі 192 177,45 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За правилами ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача 1.
Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 32 300,24 грн судових витрат.
Згідно попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат позивач зазначив про понесення таких витрат:
- на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн;
- по оплаті висновку експерта №97-25 від 29.11.2025 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження дорожнього люку в сумі 1 272,24 грн;
- по оплаті висновку експерта №05/10/25 від 15.10.2025 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження в сумі 9 000,00 грн.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані із залученням спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Частинами 1, 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Заявами по суті справи, відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України, зокрема, є позовна заява.
З дотриманням вказаних норм, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ" понесло та очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи міститься у додатку до позову.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Докази на підтвердження розміру судових витрат подані позивачем разом із позовною заявою, тобто у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката позивач подав: договір про надання правничої допомоги №03.09 від 02.09.2025 та додаткову угоду до нього; детальний опис робіт, що надані адвокатом; рахунок - фактуру №51-25 від 27.11.2025 на оплату висновку експерта по проведенню будівельно-технічного дослідження; платіжні інструкції №2029 від 27.11.2025, №1874 від 15.10.2025; рахунок - фактуру від 02.09.2025 на оплату транспортно - товарознавчого дослідження; акт прийому-передачі виконаних робіт від 15.10.2025; рахунки №001 від 03.10.2025, №002 від 27.11.2025 та платіжні інструкції №1943 від 27.10.2025, №2030 від 10.12.2025; ордер серії ВА №1125040 від 02.09.2025 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Так, 02.09.2025 між ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ" (далі - клієнт) та адвокатом Гулян Яніною Вікторівною (далі - адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги №03.09, відповідно до умов п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання по наданню правничої допомоги, а саме: збір доказів, представництво інтересів в господарському суді з питань відшкодування збитків, спричинених автомобілю (а.с. 51).
У п. 2.1.1. договору вказано, що сума гонорару встановлюється додатковою угодою.
Відповідно до п. 1. додаткової угоди від 02.09.2025 сума гонорару адвоката складає: збір доказів - 4 000,00 грн, складання позовної заяви та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції - 15 000,00 грн (а.с. 52).
Договір та додаткова угода до нього підписані сторонами та скріплено печатками.
Адвокатом виставлено рахунки №001 від 03.10.2025 на суму 4 000,00 грн, №002 від 27.11.2025 на суму 15 000,00 грн, які оплачені ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ" відповідно до платіжних інструкцій №1943 від 27.10.2025, №2030 від 10.12.2025 (а.с. 53-56).
До справи долучено ордер серії ВА №1125040 від 02.09.2025, яким уповноважено адвоката Гулян Я.В. представляла інтереси ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ" (а.с. 59).
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат у суді, а саме адвокатом Гулян Я.В. підписано та подано позовну заяву з додатками.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з наданням правничої допомоги по договору, адвокатом Гулян Я.В. направлено адвокатські запити про надання інформації, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту (а.с. 39, 43).
За умовами угоди сторони чітко визначили, що вартість гонорару згідно з договором про надання правничої допомоги всього становить 19 000,00 грн.
Отже, у цьому випадку встановлення сторонами в умовах угоди про надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Дослідивши надані суду докази на підтвердження надання правничої допомоги, ураховуючи складення та підписання позовної заяви адвокатом Гулян Я.В., суд дійшов висновку про реальність надання позивачу правничої допомоги у цій справі.
З підстав викладеного, суд вважає підтвердженим отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним вказаних судових витрат у справі.
За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, клопотання відповідача щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.
Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн є підтвердженими та співмірними зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Також позивачем до розміру судових витрат включено витрати на проведення будівельно-технічного та транспортно-товарознавчого досліджень в загальному розмірі 10 272,24 грн.
За змістом статті 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
На підтвердження вказаних витрат позивач надав висновки експертів, складених за результатами проведення будівельно-технічного та транспортно-товарознавчого досліджень, договір на оформлення документа про проведення експертного дослідження, акт прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг), рахунки - фактури на оплату та платіжні інструкції.
03.09.2025 ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ" (далі - замовник) та ФОП Макієнко Олександр Миколайович (далі - виконавець) підписано договір №05/10/25 на оформлення документа про проведення експертного дослідження, за умовами якого даний замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню експертного дослідження таких питань: яка вартість відновлювального ремонту КТЗ RENAULT KANGOO, державний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП, що сталось 31.08.2025? Яка вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику КТЗ станом на дату ДТП, що сталось 31.08.2025? Яка ринкова вартість КТЗ станом на момент після ДТП, що трапилось 31.08.2025 (вартість залишків)? (а.с. 35).
Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору вартість виконуваних робіт визначається після огляду або проведення розрахунків.
15.10.2025 ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ" та ФОП Макієнко Олександр Миколайович складено та підписано акт прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого виконавець здійснив транспортно-товарознавче дослідження автомобіля RENAULT KANGOO, д.н.з. НОМЕР_1 , на загальну суму 9 000,00 грн (а.с. 50).
До справи долучено висновок експерта за результатами вказаного дослідження (а.с. 19-34).
Згідно виставленого ФОП Макієнко О.М. рахунку від 02.09.2025 на суму 9 000,00 грн, ТОВ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ" оплачено вказані послуги (а.с. 48, 49).
Крім того, згідно запиту адвоката Гулян Я.В. від 27.11.2025 проведено будівельно-технічне дослідження, за результати якого складено висновок експерта по визначенню відповідності стану та умов встановлення дорожнього люку на проїзній частині дороги по вулиці Братській, навпроти будинку №41, розташованого в м. Олександрії Кіровоградської області державним стандартам, нормам безпеки та експлуатаційним вимогам, долучений до матеріалів справи (а.с. 12-18).
З висновків експерта вбачається, що вказані дослідження проведені за заявами позивача та його представника та стосуються предмета доказування у даній справі.
Суд зазначає, що нормами ГПК України передбачено підготовку експертного висновку на замовлення сторони, залучення спеціаліста.
Відповідно до ч. 6 ст. 127 ГПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 127 ГПК України).
Клопотання про зменшення розміру витрат на оплату послуг експерта не заявлено.
Відтак, з матеріалів справи встановлено, що витрати позивача з проведення експертних досліджень, які є доведеними належним чином, всього складають 10 272,24 грн.
За вказаних обставин, суд стягує з відповідача 1 на користь позивача 19 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 10 272,24 грн витрат на підготовку експертних висновків.
Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги до Олександрійської міської ради задовольнити повністю.
Стягнути з Олександрійської міської ради (пр. Соборний, 59, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000, ідентифікаційний код 33423535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ" (пров. Горського Олександра, 5, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000, ідентифікаційний код 42582734) 192 177,45 грн збитків, 3 028,00 грн судового збору, 19 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 10 272,24 грн витрат на підготовку експертних висновків.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позовних вимог до Управління житлово - комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів.
Повне рішення складено 02.03.2026.
Суддя В.Г. Кабакова