вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" березня 2026 р. Справа № 911/549/26
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРАЛАЙН ЛТД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС-СЕРВІС»
про стягнення 10 620 961,71 гривень
установив:
26.02.2026 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа до Господарського суду Київської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРАЛАЙН ЛТД» (ідентифікаційний код 42807118) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС-СЕРВІС» (ідентифікаційний код 38274753) про стягнення з останнього (далі - дослівно):
«- за невиконання умов договору 112-24 грошові кошти у розмірі 120 894,49 грн, яких: сума основного боргу - 77 365,43 грн; основного боргу у розмірі 77 365,43 грн; пеня - 21 205,34 грн.; штраф - 19 341,35 грн; 3% річних - 1 030,13 грн., інфляційні витрати - 1 952,24 грн;
- за невиконання умов договору 92-24 грошові кошти розмірі 10 500 067,22 грн, з яких: сума основного боргу 7 536 930,95 грн; пеня у сумі 753 693,10 грн; штраф - 1 884 232,74 грн, 3% річних у сумі 123 061,51 грн та інфляційні витрат 202 148,92 грн;
- витрати на надання правничої допомоги у розмірі 40000 (тридцять тисяч 00 копійок) грн.».
У змісті вказаної позовної заяви викладено, зокрема, такі обставини:
- між позивачем як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «СС-СЕРВІС» як покупцем укладено договір поставки №112-23 від 10.07.2023 та договір поставки №92-24 від 16.04.2024;
- протягом усього строку дії вказаних договорів позивач належним чином виконував свої зобов'язання, зокрема за період 01.04.2025 по 30.09.2025 за договором 112-23 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму на загальну суму 197 071,72 грн, а за договором 92-24 - на загальну суму 7 810 920,95 грн і зазначене підтверджується підписаним сторонами актом звірки;
- покупець лише частково виконував взяті на себе за договорами зобов'язання щодо оплати та здійснював її не в установлені терміни, зокрема за договором 112-23 відповідач після отримання претензії лише частково здійснив оплату на підставі раніше наданих рахунків та видаткових накладних, на загальну суму 120 000,00 грн, які зараховано у погашення суми боргу, який накопичився, та до суду надається виключно підтвердження наявності суми боргу покупця, яка залишилась станом на 11.02.2026 не оплаченою і складає 77 365,43 грн;
- у підсумку станом на час подання цього позову у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка підтверджується видатковою накладною від 26.08.2025 №51520 та рахунком на оплату від 10.07.2025 №33950 на загальну суму 197 071,72 грн;
- за договором 92-24 позивач поставив товар на загальну суму 7 810 920,95 грн, тоді як відповідач за період з моменту отримання претензії лише частково здійснив оплати за поставлений товар на загальну суму 272 000,00 грн, а тому станом на 11.02.2026 сума боргу складає 7 536 930, 53 грн.
У зв'язку із зазначеними обставинами позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення сум заборгованості та нарахованих сум 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу, зокрема останню неустойку позивачем обраховано з посиланням на пункти 6.6. договорів за 5 місяців прострочення.
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до пп. 3, 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
В порушення приписів п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРАЛАЙН ЛТД» та додані до неї розрахунки не містять:
- пояснень стосовно того, в рахунок оплати частково/повністю яких чітко визначених видаткових накладних (номер, дата і сума накладної) позивачем здійснено зарахування сплачених відповідачем коштів по кожному з договорів окремо, з урахуванням дат проведених платежів, у тому числі і згідно з доданих до позову платіжних інструкцій;
- пояснень стосовно змісту позовної заяви про різницю між загальною сумою поставки за договором (7 810 920,95 грн) та сплаченими відповідачем коштами (272 000,00 грн), яка за доводами позивача склала 7 536 930, 53 грн;
- пояснень стосовно неузгодженості змісту позовної заяви про загальну суму боргу за договором 92-24 - 7 536 930, 53 грн та відповідною сумою боргу, вказаною у доданому до позову розрахунку в кінці другої таблиці (договір 92-24) - 7 538 930,53 грн;
- пояснень стосовно того, з яких сум частково здійснених відповідачем оплат, з посиланням на номер та дату платіжної інструкції, складається загальна сума оплат - 181 102,67 грн, вказана позивачем у доданому до позову розрахунку в кінці другої таблиці (договір 92-24);
- пояснень стосовно змісту доданого до позову розрахунку (договір 92-24, кінець другої таблиці) про різницю між загальною сумою поставки за договором (7 594 675,83 грн) та сплаченими коштами (181 102,67 грн), що склало 7 538 930,53 грн;
- пояснень стосовно узгодженості між змістом позовної заяви та вказаних у ній загальної суми поставки та суми боргу за договором 92-24 і, відповідно, проведеного позивачем розрахунку згідно другої таблиці та вказаних у цій таблиці суми поставки та суми боргу;
- відомостей стосовно початкової (число, місяць, рік) та кінцевої (число, місяць, рік) дат розрахункових періодів, за які здійснювалось нарахування інфляційних втрат за договором 92-24, оскільки вказані позивачем у розрахунку показники інфляції не ідентифікують такі періоди з чіткими початковими і кінцевими датами;
- пояснень щодо нарахування штрафу більше одного разу (за 5 місяців), з урахуванням правової природи штрафу, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.
Крім того суд звертає увагу позивача на те, що заявлені ним до стягнення суми за договором 112-24 « 120 894,49 грн, яких: сума основного боргу - 77365,43 грн; основного боргу у розмірі 77365,43 грн; пеня - 21205,34 грн.; штраф - 19341,35 грн; 3 % річних - 1030,13 грн., інфляційні витрати - 1952,24 грн» сукупно складають більше ніж 120 894,49 грн, тоді як позивач просить стягнути 77 365,43 грн основного боргу та 77 365,43 грн боргу, не пояснюючи правових підстав виникнення ще однієї суми боргу.
Вказане вище свідчить про невідповідність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРАЛАЙН ЛТД» приписам п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України стосовно необхідності зазначення ціни позову та надання позивачем обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
З огляду наведеного та приписів п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України суд звертає увагу на те, що:
- стадія залишення позову без руху/відкриття провадження у справі не є формальною і не може зводитись лише до подання позивачем будь-якого розрахунку заявлених до стягнення сум, без його обґрунтування обставинами та відповідними доказами;
- норми процесуального права покладають на позивача обов'язок надати не просто розрахунок сум, що стягуються/оспорюються, а саме обґрунтувати його, тобто навести підстави визначення/обрання сум і періодів/дат у такому розрахунку;
- позиція щодо суті спору та реалізації особою права на здійснення нарахувань має бути однозначною та такою, яка б не змушувала суд тлумачити дії та волю сторони з подвійним змістом;
- оскільки на позивача покладено процесуальний обов'язок з подання обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, наявність арифметичних помилок та/або описок у таких розрахунках може тлумачитись не на користь позивача;
- згідно викладеної у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19 позиції господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України.
Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 74, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
В порушення приписів пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ст. ст. 91, 164 ГПК України позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРАЛАЙН ЛТД» не містить пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених в позові обставин поставки відповідачу товару за договором 112-23 на загальну суму на загальну суму 197 071,72 грн, у тому числі і на підставі видаткової накладної від 26.08.2025 №51520.
Попри вказане вище позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою, як і не вказано позивачем про неможливість подання до суду вказаної у позові видаткової накладної від 26.08.2025 №51520.
Водночас суд звертає увагу позивача на те, що у додатку 5 до позову, на який ним здійснено посилання, вкладено, зокрема, копію накладної №51529 від 26.08.2025 на суму 154 520,82 грн.
У розрізі зазначеного та здійсненого у позовній заяві посилання на акт звірки взаємних розрахунків суд звертає увагу позивача на те, що:
- акт звірки розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств, як наслідок такий документ має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин;
- сам же по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, проведення оплат тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, як наслідок може бути оцінений судом лише у сукупності з іншими доказами.
Крім тог суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов'язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.
Звідси приписи ст. ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов'язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин або зазначити про такі докази із наведенням причин їх неподання.
Отже, суд зауважує на тому, що позивач, стверджуючи про існування певної обставини, подає відповідні докази або вказує на такі докази та зазначає про неможливість їх подання, тоді як:
- саме лише небажання позивача або його суб'єктивні міркування про доцільність подання доказів на підтвердження викладених у позові обставин, не є підставою від звільнення позивача від обов'язку виконати покладені на нього процесуальні обов'язки;
- сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс;
- обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів;
- усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Однак у позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРАЛАЙН ЛТД» не викладено пояснень стосовно наявності підстав для застосування положень статті 173 ГПК України та об'єднання в одній позовній заяві вимог про стягнення сум боргу, нарахованих 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу за двома договорами.
З огляду на вказане суд звертає увагу на те, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки, оскільки сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи, зокрема ускладнює правильну оцінку спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дослідження наявності та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції, спрямованих на ефективний та реальний захист і відновлення порушених прав.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення норм процесуального законодавства щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРАЛАЙН ЛТД» та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Висновуючи про залишення відповідного позову без руху судом враховано, що:
- передбачена статтею 14 ГПК України диспозитивність, як і власний розсуд позивача не є безмежними та не можуть використовуватись з порушенням передбачених процесуальним законом обов'язків щодо форми та змісту позовної заяви, тоді як суд на стадії відкриття провадження у справі наділений правом перевірити і встановити відповідність позовної заяви таким процесуальним вимогам;
- доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв/скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, відтак кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу;
- встановлені процесуальними приписами вимоги до змісту позову покладено в основу засад господарського судочинства з метою: спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду та направлено на уникнення можливості сторонам зловживання наданими їм процесуальними правами;
- усунення недоліків позовної заяви спрямовано як на виключення неточностей заявлених вимог та можливості подвійного тлумачення волі заявника, так і на виключення необхідності у додатковій затраті часу на вчинення відповідних дій під час розгляду справи, що у зворотному перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та ускладнить вирішення спору і розгляд справи загалом.
Керуючись ст. ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СФЕРАЛАЙН ЛТД» без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
1) обгрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум із викладом:
- пояснень стосовно того, в рахунок оплати частково/повністю яких чітко визначених видаткових накладних (номер, дата і сума накладної) позивачем здійснено зарахування сплачених відповідачем коштів по кожному з договорів окремо, з урахуванням дат проведених платежів, у тому числі і згідно з доданих до позову платіжних інструкцій;
- пояснень стосовно змісту позовної заяви про різницю між загальною сумою поставки за договором (7 810 920,95 грн) та сплаченими відповідачем коштами (272 000,00 грн), яка (різниця), за доводами позивача, склала 7 536 930, 53 грн;
- пояснень стосовно неузгодженості змісту позовної заяви про загальну суму боргу за договором 92-24 - 7 536 930, 53 грн та відповідною сумою боргу, вказаною у доданому до позову розрахунку в кінці другої таблиці (договір 92-24) - 7 538 930,53 грн;
- пояснень стосовно того, з яких сум частково здійснених відповідачем оплат, з посиланням на номер та дату платіжної інструкції, складається загальна сума оплат - 181 102,67 грн, вказана позивачем у доданому до позову розрахунку в кінці другої таблиці (договір 92-24);
- пояснень стосовно змісту доданого до позову розрахунку (договір 92-24, кінець другої таблиці) про різницю між загальною сумою поставки за договором (7 594 675,83 грн) та сплаченими коштами (181 102,67 грн), що, за доводами позивача, склало 7 538 930,53 грн;
- пояснень стосовно узгодженості між змістом позовної заяви та вказаних у ній загальної суми поставки та суми боргу за договором 92-24 і, відповідно, проведеного позивачем розрахунку у другій таблиці та вказаних у цій таблиці суми поставки та суми боргу;
- відомостей стосовно початкової (число, місяць, рік) та кінцевої (число, місяць, рік) дат розрахункових періодів, за які здійснювалось нарахування інфляційних втрат за договором 92-24;
- пояснень щодо нарахування штрафу більше одного разу (за 5 місяців), з урахуванням правової природи штрафу, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання;
2) пояснень стосовно заявлених до стягнення та вказаних у прохальній частині позову сум за договором 112-24 « 120 894,49 грн, яких: сума основного боргу - 77365,43 грн; основного боргу у розмірі 77365,43 грн; пеня - 21205,34 грн.; штраф - 19341,35 грн; 3 % річних - 1030,13 грн., інфляційні витрати - 1952,24 грн», зокрема стосовно правових підстав для стягнення ще однієї суми боргу - 77 365,43 грн та, власне, загальної ціни позову;
3) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини поставки відповідачу товару за договором 112-23 на загальну суму на загальну суму 197 071,72 грн, у тому числі і на підставі видаткової накладної від 26.08.2025 №51520, та/або неможливості подання таких доказів разом з позовною заявою, зокрема і означеної видаткової накладної;
4) письмових пояснень стосовно наявності підстав для застосування положень статті 173 ГПК України та об'єднання в одній позовній заяві вимог про стягнення сум боргу, нарахованих 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу за двома договорами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема