вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1799/24
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув заяву (вх.№2705/25 від 20.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1799/24
за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"
52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР"
08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 33, кв. 20, код ЄДРПОУ 43376879
про стягнення пені та штрафу
за участі представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №3149 від 09.07.2024) Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" про стягнення пені та штрафу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2024 позовну заяву (вх. №3149 від 09.07.2024) Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" про стягнення пені та штрафу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1799/24 за правилами загального позовного провадження, встановлено процесуальні строки для сторін.
У судовому засіданні 18.03.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №911/1799/24, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшла заява (вх.№2705/25 від 20.03.2025) про ухвалення додаткового рішення.
До заяви подано: заява на додаткове рішення від 20.03.2025, рахунок на оплату №19/03-2025-1Р до договору про надання правничої допомоги №04/12-23 від 12.12.2023, акт про надання послуг №19/03-2025-1А до договору про надання правничої допомоги №04/12-23 від 12.12.2023, платіжну інструкцію №14230 від 20.03.2025 на суму 63410,33 грн, квитанцію №2976012 про надсилання стороні - Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заяви про ухвалення додаткового рішення.
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх.№3922/25 від 24.03.2025) - відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої заявлено про зменшення витрат відповідача на правничу допомогу до 1000,00 грн.
Згідно із статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частин 1, 2 статті 221, статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" (вх.№2705/25 від 20.03.2025) про ухвалення додаткового рішення, при цьому, явка представників учасників справи у вказане судове засідання не є обов'язковою, а їх відсутність не перешкоджатиме розгляду заяви.
Також суд врахував клопотання (вх.№11716/24 від 22.10.2024) Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції, що було подане раніше.
У зв'язку із наявністю у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідністю клопотання вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення вказаного клопотання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2025 призначено судове засідання з розгляду заяви (вх.№2705/25 від 20.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" про ухвалення додаткового рішення на 08.04.2025 о 16:00.
У судове засідання 08.04.2025 з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" про ухвалення додаткового рішення з'явився представник відповідача, представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений через підсистему ЄСІТС “Електронний суд».
З огляду на вказане та відповідну неможливість завершення розгляду заяви, судом оголошена перерва в судовому засіданні, в порядку до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
Також суд врахував клопотання (вх.№11716/24 від 22.10.2024) Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що було подане раніше.
Відповідно до частин 1-5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідне клопотання.
У зв'язку із наявністю у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та відповідністю клопотання вимогам статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення вказаного клопотання.
Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; повідомлення здійснюється шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому Господарського процесуального кодексу України для вручення судових рішень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2025 повідомлено учасників справи №911/1799/24 про судове засідання 17.04.2025 о 10:30, призначено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника (вх. № 5204/2025 від 17.04.2025).
17.04.2025 у судове засідання представник позивача та представник відповідача не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені судом.
Судом розглянута заява (вх.№2705/25 від 20.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1799/24.
За результатом розгляду заяви (вх.№2705/25 від 20.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1799/24, суд дійшов таких висновків.
Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12) частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, прийнятій об'єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено висновок, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №920/13/19 наголосив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може з власної ініціативи не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В обґрунтування заяви про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 18.03.2025 у справі №911/1799/24 у задоволенні позову Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" про стягнення пені та штрафу було відмовлено повністю.
За заявою відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1799/24 заявлено про покладення на відповідача 63410,33 грн судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Позивач у заяві (вх.№3922/25 від 24.03.2025) вказує на свою незгоду з вимогою відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 63410,33 грн, з огляду на необгрунтованість визначення цієї суми та її надмірність та заявляє про зменшення витрат на правничу (правову) допомогу до 1000,00 грн, оскільки справа не є складною, не потребує додаткового часу на збирання доказів та складання процесуальних документів.
Судом враховано, що відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складає: 1) витрати, які він поніс в суді першої інстанції - 29428,00 грн (14 год. з розрахунку 2102,00 грн за надання послуг адвокатом): підготовка відзиву на позовну заяву та доданих документів й подання їх до суду; 2) витрати, які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції - 21020,00 грн (10 год. з розрахунку 2102,00 грн за годину надання послуг адвокатом): підготовка до розгляду справи у судових засіданнях, участь у судових засіданнях суду першої інстанції, час очікування судового засідання, підготовка процесуальних документів; 3) остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу буде визначено на підставі акта про надання послуг, який буде складено за результатами надання правничої допомоги у суді першої інстанції.
В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав суду копії: договору №04/12-23 про надання правничої допомоги від 12.12.2023, рахунку на оплату №19/03-2025-1Р до договору про надання правничої допомоги №04/12-23 від 12.12.2023, акту про надання послуг №19/03-2025-1А до договору про надання правничої допомоги №04/12-23 від 12.12.2023, платіжної інструкції №14230 від 20.03.2025, квитанції №2976012 про доставку документів та заяви про ухвалення додаткового рішення позивачу.
12 грудня 2023 року між Адвокатським об'єднанням «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ» як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" як клієнтом укладено договір №04/12-23 про надання правничої допомоги.
Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець бере на себе зобов'язання забезпечити надання правничої допомоги клієнту.
Вартість послуг, що надаються, розраховуються:
1) у фіксованому розмірі (коли можна точно визначити обсяг надання послуг, а також в інших випадках, коли сума попередньої оплати узгоджена сторонами в будь-якій формі);
2) враховуючи погодинні ставки: 1. Адвокат - 2000,00 грн, 2. Фахівець в галузі права (крім осіб, зазначених в рядку 3 цієї таблиці) - 1500,00 грн, 3. Помічник адвоката, помічник юриста - 1000,00 грн.
Кожна неповна година надання послуг оплачується клієнтом у розмірі вартості однієї повної години надання послуг, за умови, якщо послуги надавалися не менше 30 (тридцяти) хвилин протягом такої години.
Розміри індивідуальних погодинних ставок можуть переглядатися раз на рік з урахуванням індексу інфляції.
Зміни ставок відповідно до офіційного індексу інфляції за рік (із заокругленням у разі необхідності) вважається такими, що узгоджуються автоматично, якщо ціни погоджені клієнтом шляхом сплати рахунку на оплату, або підписанням акту з урахуванням нових цін.
За запитом клієнта зміни в індивідуальних погодинних ставках можуть бути зафіксовані шляхом укладання додаткової угоди до договору. У разі непогодження нових цін між сторонами, вважається, що діють ціни, які були погоджені сторонами раніше (пункт 4.3 договору).
Після завершення надання правничої допомоги або її частини виконавець складає акт та надає його клієнту. В акті зазначаються послуги, які фактично надані виконавцем, розмір фактично витраченого часу (у випадку погодинних ставок), гонорару виконавця, а також розмір фактичних витрат.
Після отримання акту виконавця про надання правничої допомоги клієнт зобов'язаний його погодити. Протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання акту клієнт має право висловити свої зауваження до змісту акту, про що повідомити виконавця в письмовій формі чи засобами електронного зв'язку. Якщо протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання клієнтом акту від останнього не надійдуть зауваження до його змісту, то такий акт вважається погодженим клієнтом (пункт 4.4 договору).
Клієнт зобов'язаний оплатити виконавцю гонорар протягом 5 (п?яти) робочих днів з моменту погодження акту або з моменту коли такий акт вважається погодженим (якщо послуги раніше не були оплачені, або інше не визначено в рахунку на оплату або акті). Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 4.5 договору).
Відповідно до акту про надання послуг №19/03-2025-1А від 19.03.2025 Адвокатське об'єднання «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ» надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" послуги всього на суму 63410,33 грн (кількість годин у загальному розмірі 28 год. 55 хв., ціна за одну годину у 2024 році - 2102,00 грн, ціна за одну годину у 2025 році - 2354,24 грн).
Теж саме відображено і в рахунку на оплату №19/03-2025-1Р від 19.03.2025.
Відповідно до платіжної інструкції №14230 від 20.03.2025 відповідач перерахував на рахунок Адвокатського об'єднання «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ» 63410,33 грн як оплату за надані послуги за рахунком №19/03-2025-1Р від 19.03.2025.
Судом також враховано, що представником відповідача у справі №911/1799/24 був адвокат Наконечний В.Л., який є керуючим партнером Адвокатського об'єднання «ДЖІ ЕН ЕС КОНСАЛТИНГ».
За результатом оцінки доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, що надані відповідачем, їх обсягу, змісту та співмірності зі складністю справи, з урахуванням заперечень позивача, суд дійшов висновку, що заява відповідача (вх.№2705/25 від 20.03.2025) підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Так, з акту про надання послуг №19/03-2025-1А від 19.03.2025 вбачається, що значну частину заявленого часу наданої правничої допомоги (14 годин) віднесено до підготовки відзиву на позовну заяву (з урахуванням збору доказів).
Водночас суд зазначає, що ця справа не є складною з правової точки зору, не вимагала аналізу значного обсягу нормативного матеріалу чи усталеної судової практики, не містила складних фактичних обставин або необхідності збирання додаткових доказів. З огляду на характер спору та обсяг матеріалів справи, підготовка відзиву на позовну заяву об'єктивно могла зайняти в адвоката один робочий день, тобто 8 годин, замість заявлених 14 годин.
Таким чином, заявлені витрати, у цій частині, є завищеними та неспівмірними зі складністю справи й обсягом виконаних робіт, а тому підлягають зменшенню. Виходячи з погодинної ставки 2102,00 грн, обґрунтованим є відшкодування витрат за 8 годин роботи адвоката, що становить 16816,00 грн замість заявлених 29428,00 грн.
Також за актом про надання послуг №19/03-2025-1А від 19.03.2025 до витрат віднесено підготовку та подання до Господарського суду Київської області клопотання про приєднаня до матеріалів справи доказів щодо врегулювання спору за участю судді, разом з листом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" за вих.№25-3/10-2024 від 25.10.2024 (тривалість 45 хв., вартість 1576,50 грн).
Разом із тим, відповідно до статті 186 Господарського процесуального кодексу України врегулювання спору за участю судді здійснюється за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що така процедура можлива лише за наявності взаємного волевиявлення сторін спору, що передбачає подання відповідного клопотання та згоду кожної зі сторін на її проведення. За відсутності згоди однієї зі сторін врегулювання спору за участю судді не проводиться.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не підтримав ініціативу щодо врегулювання спору за участю судді, відповідного спільного клопотання сторонами подано не було, а, відтак, спірне листування не мало процесуальних наслідків, отже, такі витрати не підлягають віднесенню до судових витрат у справі, з огляду на це суд вважає, що витрати, пов'язані з підготовкою зазначеного клопотання та супровідного листа, не можуть бути покладені на позивача, оскільки такі дії не призвели до реалізації процедури врегулювання спору та не були об'єктивно необхідними для розгляду цієї справи.
Отже, витрати у розмірі 1576,50 грн не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Інші витрати на правничу допомогу є реальними та співмірними зі складністю справи, надання цієї правничої допомоги підтверджується матеріалами справи, відтак, за статтею 129 Господарського процесуального кодексу України вони підлягають відшкодуванню відповідачеві позивачем.
У зв'язку із вказаними висновками, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката до 49221,83 грн.
Керуючись статтями 123, 129, 237, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Заяву (вх.№2705/25 від 20.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 33, кв. 20, код ЄДРПОУ 43376879) 49221,83 грн (сорок дев'ять тисяч двісті двадцять одна гривня вісімдесят три копійки) витрат на правничу допомогу.
3. У задоволенні решти вимог за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "АМБАР" (вх.№2705/25 від 20.03.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат відповідача на правничу допомогу у справі №911/1799/24 - відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне додаткове рішення суду складено 02.03.2026.
Cуддя С.О. Саванчук