ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.03.2026Справа № 910/15507/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТ-БЕЗПЕКА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-БУД-ЛОГІСТИК"
про стягнення 526408,62 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТ-БЕЗПЕКА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-БУД-ЛОГІСТИК" про стягнення 526408,62 грн (у редакції заяви про усунення недоліків позовної заяви), з яких: 430000,00 грн - основний борг; 67043,29 грн - пеня; 9335,33 грн - 3% річних; 20030,00 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язків відповідно до умов договору про надання послуг щодо охорони майна та підтримання порядку №010125-1 від 01.01.2025 в частині оплати за надані позивачем послуги.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.12.2025 залишив вказану позовну заяву без руху.
18.12.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої останній усунув недоліки позовної заяви, зокрема позивач повідомив суд, що помилково у прохальній частині позовної заяви заявив до стягнення 23097,08 грн 3% річних, а правильною сумою 3% річних є 9335,33 грн. Позивач зазначив, що з урахуванням виправлених недоліків позовної заяви останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 526408,62 грн, з яких: 430000,00 грн - основний борг, 67043,29 грн - відшкодування пені, 9335,33 грн - 3% річних, 20030,00 грн - відшкодування інфляційних втрат.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.12.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/15507/25, визнав справу малозначною, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
27.02.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту надання послуг № 1 від 31.01.2025. Позивач зазначає, що у зв'язку з технічними причинами під час формування документів в системі "Електронний суд" не було додано зазначений документ.
Згідно із ч.1 ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.119 ГПК України).
Розглянувши заявлене у поясненнях клопотання, з огляду на наведені у клопотанні обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску позивачем строку на подання доказу та долучення до матеріалів справи доказу, поданого разом із клопотанням.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.12.2025 направлена судом до електронного кабінету відповідача.
Згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно із повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 23.12.2025 о 18:04, а отже вважається врученою відповідачу 24.12.2025.
Відтак, згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позиція позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору №010125-1 від 01.01.2025 про надання послуг щодо охорони майна та підтримання порядку у період з січня-травня 2025 року виконав взяті за себе зобов'язання з організації та забезпечення охорони громадського порядку виробничого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19, що підтверджується актами надання послуг, підписаними уповноваженими представниками сторін та актом взаємних розрахунків сторін за період січень - травень 2025 року.
Однак, відповідач оплату наданих послуг здійснив частково у сумі 70000,00 грн за березень 2025 року.
Заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 430000,00 грн.
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання позивач на підставі п.7.5. договору позивач нарахував пеню за кожним щомісячним зобов'язанням окремо, розмір якої за розрахунком позивача становить 67043,29 грн. Також на підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував 3% річних у сумі 9335,33 грн та інфляційні втрати у сумі 20030 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу, не подав.
01.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРТ-БЕЗПЕКА" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-БУД-ЛОГІСТИК" (замовник, відповідач) укладений договір №010125-1 про надання послуг щодо охорони майна та підтримання порядку (надалі - договір).
У п.1.1. договору сторони визначили, що об'єктом охорони є виробниче приміщення, розташоване за адресою: вул. Бориспільська, 19 у Дарницькому районі м.Києва. Здійснення охорони громадського порядку на території замовника, на підставі даного договору з додатками до нього, шляхом виставлення постів охорони.
Відповідно до пункту 2.1. договору виконавець приймає на себе зобов'язання організувати і забезпечити охорону громадського порядку на території замовника, зазначених у Додатку 2 (Дислокація постів охорони) і прийнятих під охорону під розпис, силами співробітників охорони у відповідності з Інструкцією №1 щодо організації охорони об'єкту, яку додатково затверджено та узгоджено сторонами.
Згідно із протоколу погодження договірної ціни від 01.01.2025, який є невід'ємним додатком №1 до цього договору сторонами досягнуто згоди, що розмір договірної ціни за надання відповідних послуг на об'єктах замовника, зазначених у додатку № 2 (дислокація постів охорони), за повний календарний місяць становить 100000,00 грн, у т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.
Додатком № 2 визначена дислокація постів охорони, які передаються-охороняються виконавцем, а саме: пост №1 та пост №2 виробничого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19.
01.01.2025 представниками підписано акт приймання-передачі об'єкта під охорону згідно дислокації постів, визначених додатком № 2.
Підпунктом 5.1.2 пункту 5.1. договору визначено, що замовник зобов'язаний згідно вчасно та в повному об'ємі в терміни та на умовах, визначених даним договором провести необхідні платежі й розрахунки за здійснені виконавцем послуги.
Відповідно до п.6.1 договору послуги, надані виконавцем за даним договором, оплачуються замовником щомісячно, в суворій відповідності за фактично наданий об'єм послуг по договірній ціні. Сторони визначили, що загальна сума наданих послуг виконавцем з урахуванням ПДВ за один місяць підтримання порядку на об'єкті охорони майна за цим договором, зазначена в затвердженому Протоколі погодження договірної ціни (додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору і може корегуватися рахунками та актами приймання - передачі наданих послуг за фактично надані послуги.
Пунктом 6.3 договору передбачено, що послуги вважаються наданими після підписання Акту - приймання передачі наданих послуг.
Відповідно до п. 6.4 договору розрахунок за надані послуги проводиться в термін 3 (трьох) робочих днів з дня підписання акту приймання - передачі наданих послуг у відповідності до затвердженого Протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1), але не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 7.5. договору передбачено, що при простроченні проведення розрахунків за договором з вини замовника, замовник має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.
На підтвердження виконання умов договору щодо надання відповідачу у період з січня 2025 року по травень 2025 року послуг позивачем надано у матеріали справи акти надання послуг на загальну суму 500000,00 грн: №1 від 31.01.2025 на суму 100000,00 грн, №6 від 28.02.2025 на суму 100000,00 грн, №9 від 31.03.2025 на суму 100000,00 грн, №14 від 30.04.2025 на суму 100000,00 грн, №18 від 31.05.2025 на суму 100000,00 грн.
Позивач у позові зазначає, що відповідач оплату наданих послуг здійснив частково у сумі 70000,00 грн за березень 2025 року, внаслідок чого заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 430000,00 грн.
Згідно із матеріалами справи між сторонами підписаний акт взаємних розрахунків сторін за період січень - травень 2025 року, відповідно до якого станом на 31.05.2025 заборгованість відповідача за договором №010125-1 від 01.01.2025 становить 430000,00 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг щодо охорони майна та підтримання порядку №010125-1 від 01.01.2025, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-БУД-ЛОГІСТИК" заборгованості у сумі 430000,00 грн, а також нарахованих у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання пені у сумі 67043,29 грн, 3% річних у сумі 9335,33 грн та інфляційних втрат у сумі 20030 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що у період з січня 2025 року по травень 2025 року між сторонами підписані акти надання послуг на загальну суму 500000,00 грн: №1 від 31.01.2025 на суму 100000,00 грн, №6 від 28.02.2025 на суму 100000,00 грн, №9 від 31.03.2025 на суму 100000,00 грн, №14 від 30.04.2025 на суму 100000,00 грн, №18 від 31.05.2025 на суму 100000,00 грн.
Акти надання послуг підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
Підписання відповідачем актів надання послуг, які у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.
Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У пункті 6.4 договору сторони погодили, що розрахунок за надані послуги проводиться в термін 3 (трьох) робочих днів з дня підписання акту приймання - передачі наданих послуг у відповідності до затвердженого Протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1), але не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач зазначає, що відповідачем за спірний період здійснено часткову оплату на суму 70000,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на вище наведене, оскільки невиконане зобов'язання у сумі 430000,00 грн підтверджується матеріалами справи, відповідач факт наявності заборгованості у зазначеній сумі не спростував, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 430000,00 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 9335,33 грн, інфляційних втрат у сумі 20030 грн та пені у сумі 67043,29 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Нарахування 3% річних позивач здійснює за такі періоди: з 11.02.2025 по 31.12.2025, з 11.03.2025 по 31.12.2025, з 11.04.2025 по 31.12.2025, з 11.05.2025 по 31.12.2025, з 11.06.2025 по 31.12.2025. Перевіривши розрахунок, судом встановлено, що сума 3% річних є більшою (9357,53 грн), проте, оскільки суд згідно із ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, то позовні вимоги про стягнення 3% річних суд задовольняє в межах заявлених вимог, а саме у сумі 9335,33 грн (у редакції заяви про усунення недоліків позовної заяви).
Нарахування інфляційних втрат позивач здійснює з лютого 2025 року по жовтень 2025 року на суму боргу 100000,00 грн; з березня 2025 року по жовтень 2025 року на суму боргу 100000,00 грн; з квітня 2025 року по жовтень 2025 року на суму боргу 30000,00 грн; з травня 2025 року по жовтень 2025 року на суму боргу 100000,00 грн; з червня 2025 року по жовтень 2025 року на суму боргу 100000,00 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що інфляційні втрати становлять 16867,06 грн, а відтак позовні вимоги у цій частині є частково обґрунтованими.
За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
У пункті 7.5. договору сторони погодили, що при простроченні проведення розрахунків за договором з вини відповідача, відповідач має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що за визначені позивачем у розрахунку періоди нарахування (з 11.02.2025 по 10.08.2025, з 11.03.2025 по 10.09.2025, з 10.04.2025 (оскільки оплата має бути здійснена не пізніше десятого числа місяця наступного за звітним, то нарахування пені слід здійснювати з 11.04.2025) по 17.04.2025, з 18.04.2025 по 10.10.2025, з 11.05.2025 по 10.11.2025, з 11.06.2025 по 10.12.2025), суд встановив, що сума пені є більшою (67117,27 грн), проте, оскільки суд згідно із ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, то позовні вимоги про стягнення пені суд задовольняє в межах заявлених вимог, а саме у сумі 67043,29 грн.
За встановлених вище обставин, враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТ-БЕЗПЕКА" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-БУД-ЛОГІСТИК" заборгованості у сумі 430000,00 грн, пені у сумі 67043,29 грн, 3% річних у сумі 9335,33 грн та інфляційних втрат у сумі 16867,06 грн.
З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТ-БЕЗПЕКА" частково, а саме: в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-БУД-ЛОГІСТИК" заборгованості у сумі 430000,00 грн, пені у сумі 67043,29 грн, 3% річних у сумі 9335,33 грн та інфляційних втрат у сумі 16867,06 грн. В частині позовних вимог про стягнення 3162,94 грн належить відмовити.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-БУД-ЛОГІСТИК" (01042, м. Київ, вулиця Маккейна Джона, будинок 16 кімната 4, ідентифікаційний код 45323505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТ-БЕЗПЕКА" (02091, м.Київ, Харківське шосе, будинок 144-Б, офіс 312, ідентифікаційний код 40507042) заборгованість у сумі 430000,00 грн, пеню у сумі 67043,29 грн, 3% річних у сумі 9335,33 грн та інфляційні втрати у сумі 16867,06 грн та судовий збір у сумі 6278,95 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 02.03.2026.
Суддя С.О. Турчин