ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.03.2026Справа № 910/16198/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Універмаг «Україна» (пл. Галицька, 3, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код 01564897)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул. Бориса Гмирі, 9, м. Київ, 02140; ідентифікаційний код 37856467)
про стягнення 533 262, 72 грн.
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Універмаг «Україна» (далі за текстом - ПрАТ «Універмаг «Україна», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (далі за текстом - ТОВ «Енергетичне партнерство», Відповідач) про стягнення боргу в розмірі 519 305, 49 грн, які сплачені Позивачем за договором № 85 про постачання електричної енергії споживачу від 22.10.2021, інфляційні втрати - 6 231, 67 грн, 3 % річних - 7 725, 56 грн, нарахування яких Позивач просить суд здійснювати у відповідності до положень частини 10 статті 328 ГПК України - до моменту виконання рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Позивачем та Відповідачем діяв договір на постачання електроенергії, за яким Позивач сплатив більше грошових коштів, ніж фактично спожив - утворилася переплата в розмірі 519 305, 49 грн, що підтверджено підписаним між Позивачем та Відповідачем актом звірки. Після зміни постачальника електроенергії Позивач заявив вимогу повернути надлишково сплачені кошти, втім Відповідач кошти не повернув у встановлений у вимозі строк (5 днів з моменту отримання листа). Через цю затримку Позивач додатково нарахував інфляційні втрати та 3% річних.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження
Суд вказує, що ухвала суду від 30.12.2025 згідно з повідомленням Господарського суду міста Києва доставлена Відповідачу до електронного кабінету 30.12.2025 о 19:14 год.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення
Відповідно до частини 6 вказаної статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, судом встановлено, що 31.12.2025 ухвала суду від 20.12.2025 належним чином вручена Відповідачу.
За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить Відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 30.12.2025 у справі № 910/16198/25 встановлено Відповідачу п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.
Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
22.10.2024 між ТОВ «Енергетичне партнерство» (Постачальник) та ПрАТ «Універмаг «Україна» (Споживач) укладено Договір № 85 про постачання електричної енергії споживачу, згідно з умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 3.2 Договору Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього Договору.
Відповідно до пункту 5.11 Договору Споживач має право обрати на розрахунковий період іншого Постачальника в установленому ПРРЕЕ порядку, за умов, що в нього є укладений договір про розподіл (передачу) електричної енергії з оператором системи та відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим Постачальником.
Згідно з абзацу 10 пункту 6.1 Договору Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей Договір у встановленому цим Договором та чинним законодавством порядку.
Пунктом 10.1 Договору визначено, що Споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).
Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.
Згідно з пунктом 13.1 Договору цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.
Відповідно до пункту 13.4 дія цього Договору припиняється у наступних випадках: анулювання постачальнику ліцензії на постачання; банкрутства або припинення господарської діяльності Постачальником; у разі зміни власника об'єкта Споживача; у разі зміни електропостачальника.
Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача (пункт 13.6 Договору).
В матеріалах справи наявна підписана Споживачем заява-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є Додатком № 1 до Договору.
Також, в матеріалах справи наявна підписана Сторонами Комерційна пропозиція № 21У для споживачів, які не відносяться до сегменту ринку, обов'язки постачання якому покладені на Постачальника універсальної послуги, яка є Додатком № 2 до Договору.
Згідно з умовами оплати, визначеними Комерційною пропозицією сума переплати Споживача, за вибором Споживача, може бути зарахована в якості оплати наступного розрахункового періоду, або повертається Постачальником на рахунок Споживача.
Листом № 42 від 23.04.2025 Позивач повідомив Відповідача про укладення договору про постачання електричної енергії з іншим постачальником, а також повідомив про припинення дії Договору з 08.05.2025 в частині постачання електричної енергії.
Вказаний лист отриманий Відповідачем особисто 23.04.2025, про що наявний підпис на листі.
Листом № 43 від 24.04.2025 Позивач просив Відповідача вважати правильною датою припинення Договору 15.05.2025.
Отже, Договір вважається припиненим з 15.05.2025.
Вказаний лист отриманий Відповідачем особисто 24.04.2025, про що наявний підпис на листі.
Позивач звертає увагу суду, що Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2025 між Позивачем та Відповідачем зафіксовано надлишково сплачені Споживачем кошти за електричну енергію у розмірі 519 305, 49 грн.
Вказаний акт підписано Сторонами та скріплено печатками підприємств.
Листом № 51 від 18.06.2025 Позивач просив Відповідача в 5-ти денний термін з моменту отримання цього листа повернути надмірно сплачені кошти в сумі 519 305,49 грн на зазначені у листі банківські реквізити.
Вказаний лист отриманий Відповідачем особисто 20.06.2025, про що наявний підпис на листі.
Листом № 120 від 15.12.2025 Позивач повторно просив Відповідача в 3-ти денний термін з моменту отримання цього листа повернути надмірно сплачені кошти в сумі 519 305,49 грн на зазначені у листі банківські реквізити.
У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань з повернення надлишково сплачених коштів у сумі 519 305,49 грн, Позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 6 231, 67 грн та 3 % річних у сумі 7 725, 56 грн, нарахування яких Позивач просить суд здійснювати у відповідності до положень частини 10 статті 328 ГПК України - до моменту виконання рішення суду.
Відповідач відзиву до суду не надав.
Судом встановлено, що докази на спростування доводів Позивача в матеріалах справи відсутні.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до частини 6 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (Правила, ПРРЕЕ) передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.
За приписами статті 655 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими правилами порядку.
За пунктом 3.1.8 ПРРЕЕ договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником і споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Між сторонами у справі виникли правовідносини щодо поставки електричної енергії.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.
Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку та/або у Комерційній пропозиції, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання рахунку Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у Комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем (пункт 5.8 Договору).
Відповідно до абзацу 2, 3 пункту 6.1.21 глави 6.1 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, попередній електропостачальник має протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви повернути споживачу надлишок коштів за реквізитами рахунка, вказаного споживачем у заяві. Зазначені платежі мають бути здійснені сторонами протягом 10 днів після зміни електропостачальника.
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20 зазначав наступне:
8.6. Відповідно до частин першої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
8.7. Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.
Як було встановлено судом, Договір вважається припиненим з 15.05.2025. Розірвання договору відбулось відповідно до погоджених сторонами умов Договору, Позивач виконав свій обов'язок з повідомлення Відповідача за 21 день про зміну постачальника.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно з актом звірки взаємних розрахунків між Позивачем та Відповідачем станом на 31.05.2025 зафіксовано надлишково сплачені Споживачем кошти за електричну енергію у розмірі 519 305, 49 грн.
Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, у зв'язку із розірванням Позивачем договору в односторонньому порядку з підстав зміни електропостачальника, відпала правова підстава для правомірного користування Відповідачем сумою авансу (попередньої оплати) за договором в розмірі 519 305, 49 грн, яка була сплачена Позивачем Відповідачу.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України сплачений Позивачем аванс за договором набув статусу безпідставно набутого майна після розірвання договору, а відтак підлягає поверненню Позивачу.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач не повернувши сплачену Позивачем суму авансу (попередньої оплати) у строк, визначений договором, допустив порушення грошового зобов'язання перед Позивачем починаючи з 26.06.2025 (оскільки 25.06.2025 - останній день 5-денного строку на повернення коштів).
Господарський суд зауважує, що доказів, які б свідчили про виконання свого зобов'язання Відповідачем та повернення грошових коштів у повному обсязі матеріали справи не містять.
З огляду на викладене та враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача є правомірними та обґрунтованими.
Також, Позивач просить стягнути з Відповідача 7 725, 56 грн 3 % річних та 6 231, 67 грн інфляційних втрат.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з Відповідача 7 725, 56 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість Відповідача з урахуванням дат виникнення заборгованості за загальний період з 26.06.2025 по 23.12.2025.
Оскільки наданий Позивачем розрахунок 3 % річних є арифметично правильним, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача 7 725, 56 грн 3 % річних підлягає задоволенню.
Також, Позивач просить стягнути з Відповідача 6 231, 67 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість з урахуванням дат виникнення заборгованості за загальний період з липня 2025 року по листопад 2025 року.
Оскільки наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично правильним, враховуючи межі заявлених позовних вимог, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача 6 231, 67 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.
У позовній заяві Позивач на підставі частини 10 статті 238 ГПК України просив суд при прийнятті рішення зазначити у резолютивній частині про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, відсотків, починаючи з 24.12.2025 та до моменту повного виконання рішення в частині сплати суми основного боргу.
Відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
З аналізу статей 526, 599, 611, 625 ЦК України вбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосування частини 10 статті 238 ГПК України сприятиме найшвидшому виконанню Відповідачем судового рішення в частині сплати боргу, а Позивач позбавиться необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з Відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.
Згідно з частиною 11 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.
До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку (частина 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Враховуючи викладене, суд вважає доцільним зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних на суму основного боргу у розмірі 519 305, 49 грн., починаючи з 24.12.2025 (наступний день після закінчення періоду, за який стягнуто 3 % річних цим рішенням суду) до моменту сплати суми основного боргу.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/16198/25, здійснювати нарахування 3 % річних на суму основного боргу у 519 305, 49 грн, починаючи з 24.12.2025 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3 % річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 519 305, 49 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати Відповідачем боргу, 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.
З огляду на встановлені судом обставин, враховуючи надані стороною Позивача докази, суд дійшов висновку, що Відповідачем безпідставно зберігаються кошти Позивача, що свідчить про наявність підстав для їх повернення та нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат у зв'язку з чим вимоги Позивача підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Універмаг «Україна» - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» (вул. Бориса Гмирі, 9, м. Київ, 02140; ідентифікаційний код 37856467) на користь Приватного акціонерного товариства «Універмаг «Україна» (пл. Галицька, 3, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код 01564897) безпідставно збережені кошти в розмірі - 519 305 (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч триста п'ять) грн 49 коп, 3% річних - 7 725 (сім тисяч сімсот двадцять п'ять) грн 56 коп, інфляційні втрати - 6 231 (шість тисяч двісті тридцять одна) грн 67 коп та судовий збір - 7 998 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн 94 коп.
3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі № 910/16198/25, здійснювати нарахування 3 % річних на суму основного боргу 519 305 (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч триста п'ять) грн 49 коп, починаючи з 24.12.2025 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3 % річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 519 305, 49 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 02.03.2026
Суддя Антон ПУКАС