ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.02.2026Справа № 910/13041/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Деталь»
до Акціонерного товариства «Укрнафта»
про стягнення 535 781,53 грн.
та
зустрічним позовом Акціонерного товариства «Укрнафта»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Деталь»
про стягнення 55 621,44 грн.
за участю представників:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Максимчук С.П.
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Чернецький В.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Деталь» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 535 781,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором від 06.05.2025 № 13/2226-МТР/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
Позивачем 27.10.2025 сформовано у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті справи.
Відповідачем 15.11.2025 сформовано у системі "Електронний суд" зустрічну позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Деталь» штрафу та пені у загальному розмірі 55 621,44 грн. за прострочення поставки за договром від 06.05.2025 № 13/2226-МТР/25.
Відповідачем 17.11.2025 сформовано у системі "Електронний суд" відзив на позов, яким позовні вимоги заперечено у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «Укрнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Деталь» про стягнення 55 621,44 грн. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом; зустрічні позовні вимоги Акціонерного товариства «Укрнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Деталь» про стягнення 55 621,44 грн. об'єднано в одне провадження з первісним позовом; ухвалено перейти до розгляду справи № 910/12942/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.12.2025.
Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) 08.12.2025 сформовано у системі "Електронний суд" відзив на зустрічний позов, яким частково визнано зустрічні вимоги у розмірі 21 920,46 грн.
Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) 12.12.2025 сформовано у системі "Електронний суд" відповідь на відзив на зустрічний позов.
Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) сформовано у системі "Електронний суд" 16.12.2025 заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов та 24.12.2025 додаткові пояснення у справі.
У засіданні 20.01.2025 судом ухвалено закрити підготовче провадження, судове засідання призначено на 03.02.2026.
У судове засідання 03.02.2025 з'явилися представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Сторонами у справі 06.05.2025 укладено договір поставки № 13/2226-МТР/25, за умовами пункту 1.1. якого позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язався поставити та передати у власність відповідача (позивача за зустрічним позовом) товар, а відповідач (позивач за зустрічним позовом) - прийняти та оплатити його вартість.
Предмет закупівлі - запасні частини до двигунів в асортименті (надалі за текстом - товар).
Обсяги закупівлі товару за договором можуть бути зменшені відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків відповідача (позивача за зустрічним позовом) шляхом укладання додаткової угоди до договору.
Відповідно до пунктів 2.1-2.3 договору номенклатура, кількість, ціна товару визначені у специфікації до договору. Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики, умови гарантії товару, перелік супровідних документів, що надаються під час поставки товару, визначені у технічній специфікації, інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, що є додатком № 2 до договору. Якість товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам, зазначеним у технічній специфікації.
Згідно з умовами пункту 3.3 договору (у редакції додаткової угоди № 1) загальна ціна договору становить 807 853,50 грн.
Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору строк поставки, умови поставки, місце поставки, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів визначаються в технічній специфікації. Строк поставки товару зазначається у технічній специфікації, вказаний з урахуванням періоду, необхідного для здійснення вхідного контролю (якщо такий період передбачено, умовами технічної специфіка) / приймання по кількості та/або якості, що складає 59 календарних днів.
Згідно з пунктами 5.5-5.6 договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо постачальником товару є резидент України) або акту приймання-передачі товару (у випадку, якщо постачальником товару є нерезидент України). Підписання видаткової накладної або акту приймання передачі здійснюється відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) після приймання за кількістю та якістю (у тому числі після зняття усіх зауважень) та здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачено умовами технічної специфікації).
Право власності на товар переходить від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до відповідача (позивача за зустрічним позовом) з моменту підписання сторонами відповідної видаткової накладної або акту приймання передачі. При цьому, товарно-транспортні накладні та інші товарно-супровідні документи не є документами, що свідчать про прийом товару за кількістю та якістю.
Умовами пунктів 6.4-6.7 договору встановлено, що приймання товару відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) здійснюється: за кількістю - у відповідності до товарно-супровідних документів згідно специфікації; за якістю - у відповідності до вимог, зазначених у технічній специфікації. У разі виявлення при прийманні товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності відповідач (позивач за зустрічним позовом) протягом 5-ти робочих днів з дня виявлення недоліків повідомляє про це позивача (відповідача за зустрічним позовом) шляхом направлення йому листа-вимоги, оформленого в довільній формі. Позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язаний усунути недоліки за власний рахунок протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення від відповідача (позивача за зустрічним позовом) (або в іншій обумовлений сторонами термін).
Товар, що не відповідає комплекту / комплектності та/або кількості, та/або якості може прийматися відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) або вантажоотримувачем на відповідальне зберігання, до його заміни та/або доукомплектування. Позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язався розпорядитися товаром, прийнятим на відповідальне зберігання протягом 14 календарних днів. Якщо позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) виконанні не всі вимоги щодо товару, зазначені у технічній специфікації (у тому числі якщо на товарі, тарі, упаковці або бірці відсутнє маркування та/або не зазначена країна-виробник та/або дата виготовлення), відповідач (позивач за зустрічним позовом) залишає за собою право відмовитися від прийняття такого товару з відповідним складанням мотивованої відмови від товару. Штрафні санкції за відмову від прийняття товару, при вищевказаних обставинах до відповідача (позивача за зустрічним позовом) не застосовуються.
Відповідно до пунктів 6.10-6.11 договору якщо в процесі приймання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) товару виявилось, що товар не відповідає якості, встановленої в технічній специфікації, відповідач (позивач за зустрічним позовом) має право відмовитися від поставленого товару та його оплати. Якщо в процесі приймання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) товару виявилось, що частина товару не відповідає якості, встановленої в технічній специфікації, відповідач (позивач за зустрічним позовом) має право на свій вибір: прийняти частину товару, що відповідає умовам технічної специфікації і відмовитися від решти товару; відмовитися від усього товару та вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми в повному обсязі; вимагати заміни частини товару, що не відповідає якості, зазначеної у технічній специфікації.
Умовами пункту 12.1 встановлено, що договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (шляхом проставлення власноручного підпису або накладання електронних підписів, у залежності від форми складання договору: паперовій чи у формі електронного документу відповідно) та діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Сторонами 17.06.2025 укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою викладено додаток № 1 до договору - специфікацію, а також, таблицю 1 додатка № 2 до договору у новій редакції.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) поставлено відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) товар за договором на загальну суму 804 043,68 грн., що підтверджується видатковими накладними від 04.07.2025 № УТ-0705 на суму 147 753,00 грн., від 04.07.2025 № УТ-0711 на суму 8 179,08 грн., від 04.07.2025 № УТ-0712 на суму 71 126,16 грн., від 04.07.2025 № УТ-0713 на суму 23 325,12 грн., від 07.07.2025 № УТ-0722 на суму 3 971,70 грн., від 07.07.2025 № УТ-0723 на суму 21 747,06 грн., від 08.07.2025 № УТ-0728 на суму 1 675,08 грн., від 08.07.2025 № УТ-0729 на суму 25 053,06 грн., від 08.07.2025 № УТ-0730 на суму 2 194,32 грн., від 08.07.2025 № УТ-0731 на суму 12 966,72 грн., від 08.07.2025 № УТ-0732 на суму 2 621,34 грн., від 08.07.2025 № УТ-0733 на суму 2 359,08 грн., від 08.07.2025 № УТ-07336 на суму 26 977,14 грн., від 08.07.2025 № УТ-0741 на суму 34 692,60 грн., від 08.07.2025 № УТ-0742 на суму 75 918,72 грн., від 08.07.2025 № УТ-0744 на суму 37 959,36 грн., від 08.07.2025 № УТ-0745 на суму 3 598,80 грн., від 11.07.2025 № УТ-0760 на суму 5 145,48 грн., від 14.07.2025 № УТ-0766 на суму 1 536,66 грн., від 14.07.2025 № УТ-0769 на суму 140 113,56 грн., від 14.07.2025 № УТ-0770 на суму 5 135,52 грн., від 15.07.2025 № УТ-0787 на суму 13 320,60 грн., від 22.07.2025 № УТ-0820 на суму 4 067,40 грн., від 31.07.2025 № УТ-0862 на суму 209,52 грн. та від 28.08.2025 № УТ-0987 на суму 132 369,60 грн.
Наведені видаткові накладні скріплені печаткою відповідача (позивача за зустрічним позовом) та підписані його представником без заперечень щодо якості товару, окрім зазначення інших дат отримання ніж датовані накладні.
Крім того, судом враховано, що деякі копії спірних видаткових накладних, долучених до матеріалів справи позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) мають відмінність від копій, долучених відповідачем (позивачу за зустрічним позовом).
Зокрема, на видаткових накладних № УТ-0711 на суму 8 179,08 грн., № УТ-0712 на суму 71 126,16 грн., № УТ-0730 на суму 2 194,32 грн., № УТ-0744 на суму 37 959,36 грн. та № УТ-0770 на суму 5 135,52 грн., долучених відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) стоять власноручно дописані дати отримання покупцем, на відміну від копій, долучених позивачем (відповідачем за зустрічним позовом), які не мають таких дописів.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи, що видаткові накладні, копії яких долучені позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) скріплені печаткою відповідача (позивача за зустрічним позовом) та підписані його представником без заперечень та власноручно дописаних дат отримання, більш вірогідним є здійснення дописів останнім виключно на своїх екземплярах видаткових накладних після фактичного отримання товару.
Таким чином, суд приймає в якості належних, допустимих та більш вірогідних доказів підтвердження постачання товару (з датами такого постачання) екземпляри видаткових накладних, долучених позивачем (відповідачем за зустрічним позовом).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з специфікацією (у редакції договору) строк оплати товару (партії товару) - протягом 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (их) видаткової (их) накладної (их) та акту (ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень).
У подальшому, додатковою угодою № 1 сторони виклали специфікацію до договору у новій редакції, до змісту якої не включено наведене положення про строк оплати товару.
Тобто, з 17.06.2025 (дата підписання додаткової угоди № 1) сторонами не узгоджено дату або строк здійснення оплати поставленого товару.
Суд звертає увагу, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, такий строк обчислюється за правилами частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, зокрема, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.
При цьому, з аналізу частини другої статті 530 Цивільного кодексу України вбачається, що передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не узгоджено сторонами умовами укладеного договору.
Таким чином, строк здійснення оплати поставленого товару настав у дати видаткових накладних по кожній видатковій накладній окремо.
Щодо тверджень відповідача (позивача за зустрічним позовом) про виявлені недоліки товару під час його прийняття за видатковими накладними від 04.07.2025 № УТ-0705 на суму 147 753,00 грн. та від 08.07.2025 № УТ-07336 на суму 26 977,14 грн., що засвідчено актами приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) від 07.07.2025 № 12354 та від 09.07.2025 № 12581 відповідно, наслідком чого є зміна строку оплати, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 6.5 договору у разі виявлення при прийманні товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності відповідач (позивач за зустрічним позовом) протягом 5-ти робочих днів з дня виявлення недоліків повідомляє про це позивача (відповідача за зустрічним позовом) шляхом направлення йому листа-вимоги, оформленого в довільній формі. Позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язаний усунути недоліки за власний рахунок протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення від відповідача (позивача за зустрічним позовом), або в іншій обумовлений сторонами термін.
Відповідно до пункту 6.6 договору товар, що не відповідає комплекту / комплектності та/або кількості, та/або якості може прийматися відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) або вантажоотримувачем на відповідальне зберігання, до його заміни та/або доукомплектування. Позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язався розпорядитися товаром, прийнятим на відповідальне зберігання протягом 14 календарних днів.
При цьому, умовами пункту 5.5 договору сторонами узгоджено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо постачальником товару є резидент України) або акту приймання-передачі товару (у випадку, якщо постачальником товару є нерезидент України). Підписання видаткової накладної або акту приймання передачі здійснюється відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) після приймання за кількістю та якістю (у тому числі після зняття усіх зауважень) та здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачено умовами технічної специфікації).
Відповідно до пункту 5.6 договору, право власності на товар переходять від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до відповідача (позивача за зустрічним позовом) з моменту підписання сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо постачальником товару є резидентом України) або акту приймання-передачі товару (у випадку, якщо постачальником товару є нерезидент України) згідно з умовами договору. При цьому, товарно-транспортні накладні та інші товарно-супровідні документи не є документами, що свідчать про прийом товару за кількістю та якістю.
Отже, сторонами визначено документ, підписання якого підтверджує, як дату поставки товару, так і перехід права власності на нього від продавця до покупця. Таким документом, якщо постачальник товару резидент України, є видаткова накладна.
У той же час, якщо в процесі приймання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) товару виявилось, що частина товару не відповідає якості, встановленої в технічній специфікації, він має право на свій вибір: прийняти частину товару, що відповідає умовам технічної специфікації і відмовитися від решти товару; відмовитися від усього товару та вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми в повному обсязі або вимагати заміни частини товару, що не відповідає якості, зазначеної у технічній специфікації (пункт 6.11 договору).
За твердженнями відповідача (позивача за зустрічним позовом), він вимагав від позивача (відповідача за зустрічним позовом) замінити частину товару, що не відповідає якості за видатковими накладними від 04.07.2025 № УТ-0705 на суму 147 753,00 грн. та від 08.07.2025 № УТ-07336 на суму 26 977,14 грн.
На підтвердження вимог щодо заміни товару, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) долучено до матеріалів справи листи від 14.07.2025 №01/01/13/10/28/02-02/01/10444 та № 01/01/13/10/28/02-02/01/10449, від 31.07.2025 № 01/01/13/10/28/02-02/01/11917, якими висунуто вимоги про усунення недоліків поставленого товару за видатковими накладними № УТ-0705 та № УТ-07336.
При цьому, позивач (відповідач за зустрічним позовом) заперечує факт отримання зазначених листів.
Судом встановлено, що сторонами узгоджено спосіб направлення документів у межах виконання договору. Зокрема, відповідно до пункту 16.10, всі повідомлення, запити, вимоги або будь-яка інша кореспонденція за договором доставляється кур'єром або поштовим відправленням та для зручності можуть дублюватися електронним (факсимільним) зв'язком відповідній стороні (надалі - повідомлення). Повідомлення, передбачені умовами договору, можуть направлятися на електронну пошту позивача (відповідача за зустрічним позовом). У такому випадку датою отримання позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) повідомлення вважається дата направлення відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) повідомлення на електронну пошту позивача (відповідача за зустрічним позовом).
З системного аналізу наведеної умови договору вбачається, що у відповідача (позивача за зустрічним позовом) наявне право здійснювати відправку позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) документів у межах виконання договору на його електронну пошту. Проте, таке право можливе виключно у разі виконання обов'язку направлення дублюючого документу кур'єром або поштовим відправленням.
Матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) листів від 14.07.2025 №01/01/13/10/28/02-02/01/10444 та № 01/01/13/10/28/02-02/01/10449, від 31.07.2025 № 01/01/13/10/28/02-02/01/11917.
Так само, на спірних видаткових накладних відсутні будь-які заперечення чи зауваження з боку відповідача (позивача за зустрічним позовом) щодо факту прийняття товару (окрім зазначення інших дат отримання).
Разом із тим, судом враховано, що позивач (відповідач за зустрічним позовом) листами від 05.07.2025 № 05/07-06.25-2 та від 25.07.2025 № 24/07.25-1 просив відповідача (позивача за зустрічним позовом) здійснити повернення товару за видатковими накладними № УТ-0705 та № УТ-07336 для перевірки недоліків та, при необхідності, заміни на якісний товар.
У матеріалах справи відсутні належні докази, як повернення відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) неякісного товару за спірними видатковими накладними, так і заміни позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) неякісного товару за цими видатковими накладними.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд, з огляду на чітке визначення сторонами у договорі документу, який підтверджує поставку товару (видаткова накладна), та враховуючи наявні підписані відповідачем (позивача за зустрічним позовом) видаткові накладні, встановив, що строк здійснення оплати за поставлений товар на загальну суму 804 043,68 грн. є таким, що настав.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) здійснено часткову оплату поставленого товару у розмірі 300 000,00 грн. Товар на суму 504 043,68 грн. не оплачено. Протилежного суду не доведено, доказів повної оплати не подано.
За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені у розмірі 504 043,68 грн., а тому підлягають задоволенню в цій частині.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.6 договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), позивач (відповідач за зустрічним позовом) має право нарахувати пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше розміру облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, яку відповідач (позивач за зустрічним позовом) зобов'язався сплатити.
Позивач (відповідач за зустрічним позовом) нарахував за період часу з 29.08.2025 по 22.10.2025 та просить суд стягнути з відповідача (позивача за зустрічним позовом) пеню у розмірі 26 566,0, грн.
При здійсненні перевірки розрахунку позивача (відповідача за зустрічним позовом), судом встановлено помилковість нарахування за видатковою накладною від 08.07.2025 № УТ-0741. Позивачем не вірно визначено початок прострочення, з огляду на дату отримання товару за нею - 11.07.2025. Прострочення почалось - 12.07.2025.
Здійснивши власний перерахунок пені, з урахуванням встановлених судом дат прострочення, у межах розрахунку позивача (відповідача за зустрічним позовом), Господарський суд міста Києва встановив, що позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 26 521,83 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач (відповідач за зустрічним позовом) нарахував та просить суд стягнути за період часу з 29.08.2025 по 22.10.2025 з відповідача (позивача за зустрічним позовом) 3 % річних у розмірі 5 141,81 грн.
Судом також встановлено помилковість нарахування за видатковою накладною від 08.07.2025 № УТ-0741.
Здійснивши власний перерахунок 3 % річних, з урахуванням встановлених судом дат прострочення, у межах періоду розрахунку позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 133,26 грн.
Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.
Вимогами відповідача (позивача за зустрічним позовом) є стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) грошових коштів у загальному розмірі 55 621,44 грн., з яких, 21 839,96 грн. - пеня та 20 174,65 грн. штраф за прострочення постачання товару; а також, 13 606,83 грн. штраф за прострочення заміни неякісного товару.
Звертаючись із зустрічним позовом відповідач (позивач за зустрічним позовом) стверджує про порушення позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) строків поставки товару та заміни неякісного товару, встановлених договором.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин 1-2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 2 технічної специфікації строк поставки товару складає 59 календарних днів з моменту підписання договору.
Враховуючи зазначене, а також, дату підписання договору - 06.05.2025, позивач (відповідач за первісним позовом) був зобов'язаний здійснити поставку товару до 04.07.2025.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) отримав частину товару з простроченням, зокрема, за видатковою накладною № УТ-0705 товар отримано 28.08.2025, за видатковими накладними № УТ-0713 - 11.08.2025, № УТ-0722 - 14.07.2025., № УТ-0723 та № УТ-0728 - 14.07.2025, № УТ-0729 - 17.07.2025, № УТ-0730 - 08.07.2025, № УТ-0731 та № УТ-0732 - 16.07.2025, № УТ-0733 - 15.07.2025, № УТ-07336 - 31.07.2025, № УТ-0741 - 11.07.2025, № УТ-0742 - 14.07.2025, № УТ-0744 - 08.07.2025, № УТ-0745 - 10.07.2025, № УТ-0760 16.07.2025, № УТ-0766 - 22.07.2025, № УТ-0769 - 16.07.2025, № УТ-0770 - 14.07.2025, № УТ-0787 - 23.07.2025, № УТ-0820 - 31.07.2025, № УТ-0862 - 05.08.2025 та № УТ-0987 - 01.09.2025.
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 8.2 договору у разі прострочення позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) виконання зобов'язання з поставки товару відповідач (позивач за зустрічним позовом) має право нарахувати позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково нарахувати штраф у розмірі 7% від вказаної вартості, які позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язався сплатити.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом), у зв'язку із порушенням строків поставки товару, керуючись пунктом 8.2 договору, нарахував та просить стягнути з позивача (відповідача за зустрічним позовом) пеню у розмірі 21 839,96 грн. та штраф у розмірі 20 174,65 грн.
При здійсненні перевірки розрахунку відповідача (позивача за зустрічним позовом), судом встановлено помилковість нарахування за видатковими накладними № № УТ-0744, УТ-0711, УТ-0712, УТ-0730, УТ-0770 та УТ-0820. Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не вірно визначено початок прострочення, з огляду на дати отримання товару за ними. Зокрема, за видатковою накладною № УТ-0744 дата отримання - 08.07.2025, за № УТ-0711 - 04.07.2025, за №УТ-0712 - 04.07.2025, за № УТ-0730 - 08.07.2025, за № УТ-0770 - 14.07.2025 та УТ-0820 - 31.07.2025. Відповідно, прострочення за наведеними видатковими накладними почалось на наступний день по кожній окремо.
Здійснивши перерахунок пені та штрафу, у межах розрахунку відповідача (позивача за зустрічним позовом), Господарський суд міста Києва встановив, що вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 20 172,37 грн. пені та 19 889,94 грн. штрафу.
Крім того, відповідно до пункту 8.3 договору у разі виходу з ладу товару або при виявленні недоліків товару позивач (відповідач за зустрічним позовом) не здійснить дії, передбачені пунктом 2.10 договору, або не здійснить дії, передбачені листом-вимогою направленим відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) в порядку, встановленому пунктом 6.5 договору у зазначений в цьому листі-вимоги строк, відповідач (позивач за зустрічним позовом) має право нарахувати позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) штраф у розмірі 10% від вартості товару, якій вийшов з ладу або щодо якого виявлені недоліки, якій позивач (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язався сплатити.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом), у зв'язку із порушенням строків заміни неякісного товару, керуючись пунктом 8.3 договору, нарахував та просить стягнути з позивача (відповідача за зустрічним позовом) штраф у розмірі 13 606,83 грн.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено раніше, що матеріали справи не містять належних доказів: направлення відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) листів про здійснення заміни неякісного товару; підтвердження факту повернення відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) неякісного товару за спірними видатковими накладними, а також, заміни позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) неякісного товару за цими видатковими накладними з підписанням нових видаткових накладних.
Таким чином, встановити виконання / невиконання / виконання із простроченням заміни неякісного товару не вбачається за можливе, у зв'язку із чим факт прострочення позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) виконання обов'язку заміни неякісного товару є недоведеним.
Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні зустрічної вимоги про стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) штрафу у розмірі 13 606,83 грн.
З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Всі інші заперечення сторін не мають належного обґрунтування і тому не змінюють висновків суду.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 180, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1.Первісний позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5; ідентифікаційний номер 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Деталь» (69013, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Академіка Курчатова, будинок 1; ідентифікаційний номер 39705831) 504 043,68 грн. основного боргу, 26 521,83 грн. пені, 5 133,26 грн. 3 % річних та 6 428,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Зустрічний позов задовольнити частково.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Деталь» (69013, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Академіка Курчатова, будинок 1; ідентифікаційний номер 39705831) на користь Акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5; ідентифікаційний номер 00135390) 20 172,37 грн. пені, 19 889,94 грн. штраф за прострочення постачання та 169,29 грн. витрат зі сплати судового збору.
6. В іншій частині зустрічного позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 02.03.2026.
Суддя Т.Ю. Кирилюк