ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
02.03.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/61/26 (909/243/26)
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши матеріали заяви (вх. № 1678/26 від 26.02.2026) представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - адвоката Шандарівського Т.Г. про забезпечення позову до подання позовної заяви,
представник Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі також - АТ "Укрексімбанк") - адвокат Шандарівський Т.Г. звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви. Заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи: 909/243/26.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2026 заяву передано на розгляд судді Горпинюку І.Є.
У заяві зазначається, що АТ "Укрексімбанк" має намір звернутися до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсним контракту поставки товарів нафтохімії № 20250207-UAE від 02.07.2025.
Також у заяві повідомлено відомості щодо осіб, які можуть отримати в подальшому статус у цій справ, серед яких: Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (ідентифікаційний код: 33129683, зареєстроване місцезнаходження: 77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова буд. 4).
До заяви АТ "Укрексімбанк" долучило копію Контракту поставки товарів нафтохімії № A20250207-UAE від 02.07.2025, стороною "Постачальник" за яким є ТОВ "Карпатнафтохім".
Разом з тим судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2026 у справі № 909/61/26 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" відкрито провадження у справі про банкрутство.
27.02.2026 суд постановив ухвалу, якою заяву (вх. № 1678/26 від 26.02.2026) представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - адвоката Шандарівського Т.Г. про забезпечення позову до подання позовної заяви (єдиний унікальний номер судової справи: 909/243/26) передав до Господарського суду Івано-Франківської області для розгляду в межах справи № 909/61/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім". Мотиви такого процесуального рішення викладені в ухвалі
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2026, для розгляду заяви представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - адвоката Шандарівського Т.Г. про забезпечення позову до подання позовної заяви, на підставі ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2026, визначено суддю Горпинюка І.Є., єдиний унікальний номер судової справи: № 909/61/26 (909/243/26).
У заяві про забезпечення позову представник Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" зазначає, що з метою захисту своїх законних інтересів як кредитора та поновлення порушених прав, Банк має намір звернутися до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсним контракту поставки товарів нафтохімії № 20250207-UAE від 02.07.2025, у зв'язку з тим, що вказаний контракт (правочин) не відповідає вимогам цивільного законодавства та суперечить загальним його засадам, зокрема засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Також АТ "Укрексімбанк" надає відомості щодо осіб, які можуть отримати в подальшому статус у цій справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (ідентифікаційний код: 33129683, зареєстроване місцезнаходження: 77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова буд. 4); Компанія-нерезидент PROSPECTIVE L.L.C-FZ, адреса знаходження: The Meydan Hotel, Grandstand, 6th floor, Meydan Road, Nad Al Sheba, Dubai, U.A.E. (Об'єднані Арабські Емірати).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник покликається на те, що ТОВ "Карпатнафтохім" має значні невиконані грошові зобов'язання перед АТ "Укрексімбанк".
Між Банком та ТОВ "Карпатнафтохім" було укладено Генеральну кредитну угоду № 21-1KG0002 від 23.02.2021, в рамках якої укладено кредитний договір № 21-1KV0004 від 23.02.2021 у формі відновлювальної мультивалютної кредитної лінії.
Внаслідок неналежного виконання зобов'язань з боку ТОВ "Карпатнафтохім" утворилася заборгованість перед Банком у загальній сумі 29 755 704,17 доларів США та 14 992 409,66 грн, зокрема, основний борг (кредит): 29 755 704, 17 доларів США, комісія за управління -746 594,86 грн; штрафи - 14 245 814, 80 грн.
Станом на час звернення з цією заявою, понад три роки будь-які зобов'язання перед Банком не виконуються, зазначена заборгованість є простроченою, а Банком розпочато проведення роботи зі стягнення заборгованості у примусовому порядку.
У поданій заяві представник АТ "Укрексімбанк" стверджує, що ТОВ "Карпатнафтохім" укладено ряд правочинів, під приводом виконання яких, боржником завдається шкода як власним інтересам, так і інтересам Банку, як кредитора. При цьому укладення правочинів з подальшим відвантаженням товару ТОВ "Карпатнафтохім" та відсутності оплати з боку його контрагентів є систематичним.
02.07.2025 між ТОВ "Карпатнафтохім" (постачальник) та компанією PROSPECTIVE L.L.C-FZ (покупець) укладено контракт поставки товарів нафтохімії № 20250207-UAE, за умовами якого ТОВ "Карпатнафтохім" зобов'язується продати та поставити (передати у власність) товари нафтохімії: а саме: бензин прямогонний, сировина (бензин) для піролізу, бензин газовий стабільний відповідно до кодів УКТЗЕД 2710121110, 2710121120, 2710121190 в кількості, асортименті та за ціною що визначені сторонами в додатках до цього Контракту, а PROSPECTIVE L.L.C-FZ зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, що визначені цим Контрактом та додатками до нього.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Додаткової угоди від 09.07.2025 до Контракту, сторони виклали в новій редакції п.4.1. Контракту, згідно з яким приблизна кількість товару, що поставляється становить 80 000 тон, а його вартість - 40 500 000 доларів США.
Як зазначає заявник, 06.11.2025 року АТ "Укрексімбанк" звернулося до Боржника із проханням надати пояснення причин таких "дивних" результатів реалізації прямогонного бензину на загальну суму 176,7млн.грн., придбаного за кредитні кошти, за результатами якої на підприємстві утворилась прострочена дебіторська заборгованість в розмірі 118,9 млн.грн.
У відповідь на вказаний запит, своїм листом № 409 від 19.11.2025 Боржник повідомив, що станом на 18.11.2025 року, відвантажено товару в кількості 17 309 тон на суму 6,26 млн. доларів США, проте фактично здійснена оплата на суму 638,8 тис. доларів США. Тобто за результатами відвантаженого прямогонного бензину в користь компанії PROSPEKTIVE L.L.C-FZ утворилась прострочена заборгованість цієї компанії перед Боржником на суму 4,2 млн. доларів США або в еквіваленті - 180,6 млн.грн.
Водночас, незважаючи на невиконання компанією своїх договірних зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару, Боржник продовжує форсованими темпами відвантаження прямогонного бензину компанії PROSPEKTIVE L.L.C-FZ, що ставить під загрозу погашення грошових вимог АТ "Укрексімбанк" внаслідок вибуття із власності ТОВ "Карпатнафтохім" решта залишку прямогонного бензину в кількості близько 60 000 тон на суму близько 33,6 млн. доларів США, що є еквівалентним розміру заборгованості Боржника перед АТ "Укрексімбанк", з врахуванням прострочених процентів та комісій та 3% річних.
Заявник стверджує, що внаслідок недбалих та можливо заздалегідь спланованих дій виконавчих органів та засновників Боржника, з його активів виведено ліквідний товар на загальну суму, еквіваленту 214,2 млн. грн. При цьому, наведене вчинене в умовах наявної значної заборгованості Боржника як перед Банком, так і перед власними працівниками (заборгованість з заробітної плати).
З метою захисту прав та законних інтересів, Банк має намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсним контракту поставки товарів нафтохімії № 20250207-UAE від 02.07.2025.
З урахуванням наведеного, АТ "Укрексімбанк" просить суд вжити такі заходи щодо забезпечення позову:
- накласти арешт на бензин прямогонний, сировини (бензин) для піролізу, бензин газовий стабільний відповідно до кодів УКТЗЕД 2710121110, 2710121120, 2710121190, що є власністю ТОВ "Карпатнафтохім";
- заборонити посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" та/або будь-яким іншим особам ними уповноваженими у будь-який спосіб, здійснювати підготовку, підписання, передачу будь-яких документів, якими відповідно до Контракту № 20250207-UAE від 02.07.2025 чи додатками (додатковими угодами до нього) оформляється відвантаження бензину прямогонного, сировини (бензин) для піролізу, бензину газового стабільного відповідно до кодів УКТЗЕД 2710121110, 2710121120, 2710121190, що перебуває на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" або ним відвантажено;
- заборонити Митній службі України оформлення митних декларацій та будьяких інших документів на бензин прямогонний, сировину (бензин) для піролізу, бензин газовий стабільний відповідно до кодів УКТЗЕД 2710121110, 2710121120, 2710121190, що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" або ним відвантажено;
- заборонити АТ Укрзалізниця приймати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" залізничні контейнер-цистерни для перевезення, або будь-яким іншим чином здійснювати транспортування бензину прямогонного, сировини (бензин) для піролізу, бензину газового стабільного відповідно до кодів УКТЗЕД 2710121110, 2710121120, 2710121190, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" або ним відвантажено.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 та 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником в обґрунтування вимог та доданих ним доказів, суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів. Наведених у заяві пояснень та доданих до заяви доказів достатньо для розгляду заяви.
Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом, а також ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за якими він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Тобто, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач просить суд вжити такі заходи щодо забезпечення позову - накласти арешт на бензин прямогонний, сировини (бензин) для піролізу, бензин газовий стабільний відповідно до кодів УКТЗЕД 2710121110, 2710121120, 2710121190, що є власністю ТОВ "Карпатнафтохім"; заборонити посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" та/або будь-яким іншим особам ними уповноваженими у будь-який спосіб, здійснювати підготовку, підписання, передачу будь-яких документів, якими відповідно до Контракту № 20250207-UAE від 02.07.2025 чи додатками (додатковими угодами до нього) оформляється відвантаження бензину прямогонного, сировини (бензин) для піролізу, бензину газового стабільного відповідно до кодів УКТЗЕД 2710121110, 2710121120, 2710121190, що перебуває на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" або ним відвантажено; заборонити Митній службі України оформлення митних декларацій та будь-яких інших документів на бензин прямогонний, сировину (бензин) для піролізу, бензин газовий стабільний відповідно до кодів УКТЗЕД 2710121110, 2710121120, 2710121190, що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" або ним відвантажено; заборонити АТ Укрзалізниця приймати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" залізничні контейнер-цистерни для перевезення, або будь-яким іншим чином здійснювати транспортування бензину прямогонного, сировини (бензин) для піролізу, бензину газового стабільного відповідно до кодів УКТЗЕД 2710121110, 2710121120, 2710121190, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" або ним відвантажено.
Разом з тим, з положень статті 629 Цивільного кодексу України слідує висновок, що в ній закріплено один із фундаментальних принципів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Водночас статтею 204 ЦК України передбачено, що правомірність правочину презюмується.
Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відтак, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Вжиття судом заходів забезпечення позову, які фактично зупиняють виконання оспорюваного правочину, створює непереборні перешкоди для реалізації прав сторін такого правочину та унеможливлює виконання ними своїх обов'язків.
У постанові від 17 січня 2025 року по cправі № 916/4954/23 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду виснував, що в спорі про визнання недійсним договору про закупівлю вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона сторонам оспорюваного договору виконувати договірні зобов'язання: 1) не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами; 2) порушує збалансованість інтересів сторін такого договору; 3) є неспівмірним із негативними наслідками, що можуть настати в результаті вжиття судом такого заходу забезпечення позову; 4) спрямоване на втручання в господарську діяльність сторін оспорюваного договору; 5) фактично підмінює собою судове рішення у справі, яке має ухвалюватися за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
В заяві про забезпечення позову заявник вказує про намір звернутися з позовом про визнання недійсним Контракту поставки товарів нафтохімії № А20250207-UAE від 02.07.2025, та клопоче про застосування таких заходів забезпечення позову, які зупинять дію вказаного контракту. При цьому заявником не зазначено про намір заявити майнову вимогу про стягнення заборгованості, яку адекватно може забезпечувати захід забезпечення позову у вигляді арешту майна відповідача чи заборони вчинення дій щодо розпорядження його майном.
Заборона виконання договору для забезпечення позовної вимоги про визнання договору недійсним, фактично призводить до втручання суду ще до ухвалення рішення в договірні відносини сторін оспорюваного договору. В той же час постачання товару за договором є складовою господарської діяльності, а вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник блокує її, свідчить про неспівмірність такого заходу забезпечення позову щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору та порушує збалансованість інтересів сторін договору.
Суд виходить також і з того, що бензин прямогонний, сировина (бензин) для піролізу, бензин газовий стабільний відповідно до кодів УКТЗЕД 2710121110, 2710121120, 2710121190 не був предметом забезпечення вимог заявника. Як слідує з поданих заявником документів, зобов'язання ТОВ "Карпатнафтохім" забезпечувались іншим майном.
Суд також відзначає, що у разі звернення до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18.
У поданій заяві заявник зазначає, що Банк має намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсним контракту поставки товарів нафтохімії № 20250207-UAE від 02.07.2025.
За наведеного, у справі № 909/61/26 (909/243/26) буде заявлено немайнову вимогу про визнання недійсним договору, яка, у разі її задоволення, не підлягатиме примусовому виконанню (пред'явлено позов про визнання, а не про присудження чи перетворювальний позов), отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову у такому позові може бути встановлення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину у випадку коли такий правочин недійсним судом ще не визнаний.
Дослідивши наведені в заяві обґрунтування таких підстав для вжиття заходів забезпечення позову, матеріали справи, суд вважає що представник Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" не довів наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Заявник просить суд застосувати заходи забезпечення позову, застосування яких становитиме втручання суду в договірні відносини сторін їх господарську діяльність, а також заявником не доведено, а судом не встановлено, що у цій справі існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких заявник планує звернутися до суду. За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2026 у справі № 909/61/26 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" відкрито провадження у справі про банкрутство.
Тому суд також враховує, що 27.02.2026 Господарським судом Івано-Франківської області у справі № 909/61/26 постановлено ухвалу, якою частково задоволено клопотання представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - адвоката Шандарівського Т.Г. про застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у справі № 909/61/26 та вжито заходи до забезпечення вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", шляхом заборони боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи: 33129683) без письмової згоди розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича (адреса офісу: 79014, м. Львів, вул. Ю. Руфа, 36; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1103, дата видачі 04.07.2013) здійснювати відчуження, відвантаження з метою перевезення, вивезення за межі України, передачу у фактичне володіння іншої особи, поміщення в будь-який митний режим, передбачений Митним кодексом України, вчинення та виконання будь-яких правочинів щодо бензину прямогонного, який перебуває у власності чи володінні боржника. Отже вимоги кредиторів забезпечені в межах справи про банкрутство шляхом встановлення додаткового контролю розпорядника майна за належним ТОВ "Карпатнафтохім" бензином прямогонним.
Керуючись статтями 136, 137, 138, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
відмовити у задоволенні заяви (вх. № 1678/26 від 26.02.2026) представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - адвоката Шандарівського Т.Г. про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 02.03.2026.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення - 02.03.2026.
Суддя І.Є. Горпинюк