Справа № 909/1409/25
26.02.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП"
(вул. Здановської Юлії, буд. 71 Г, м. Київ, 03189)
до відповідача: Фермерського господарства "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ"
(село Завалля, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78364)
про стягнення заборгованості в розмірі 38 032, 88 гривень, з яких: 37 400, 00 гривень - основна заборгованість, 540, 57 гривень - пеня, 45, 47 гривень - 3 % річних,
за участі:
від позивача: Йосипишина Ростислава Васильовича (в режимі відеоконференції),
від відповідача: представник у судове засідання не з'явився,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.
2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У грудні 2025 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" із позовною заявою до Фермерського господарства "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" про стягнення заборгованості в розмірі 38 032, 88 гривень, з яких: 37 400, 00 гривень - основна заборгованість, 540, 57 гривень - пеня, 45, 47 гривень - 3 % річних.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. Ухвалою від 09.12.2025 позовну заяву було залишено без руху, встановивши позивачу строк та спосіб усунення недоліків.
6. 23.12.2025 за вх. № 30946/25 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
7. 07.01.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 10.02.2026; встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу в строк п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; витребував від Головного управління ДПС у Івано-Франківській області: інформацію про включення Фермерським господарством "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість (6 240, 00 грн) за Податковою накладною № 708 від 31.10.2024 (реєстраційний номер якої 9342498945), що виписана ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" (ідентифікаційний код 43516421; ІПН 435164210139) та належним чином засвідчені копії Декларацій з податку на додану вартість з Додатком 1 (розшифровкою по контрагентах) та уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ (за наявності), якими Фермерське господарство "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" (ідентифікаційний код 44216605) включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість (6 240, 00 грн) за Податковою накладною № 708 від 31.10.2024 (реєстраційний номер якої 9342498945), що виписана ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" (ідентифікаційний код 43516421; ІПН 435164210139) за період жовтень 2024 року - жовтень 2025 року, встановивши Головному управлінню ДПС у Івано-Франківській області строк для надання до суду витребуваних доказів; задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" Йосипишина Ростислава Васильовича про участь у судовому засіданні по справі № 909/1409/25 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести судове засідання, яке призначене на 10.02.2026 об 14:00 год та усіх наступних судових засідань по даній справі в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
8. 29.01.2026 за вх. № 1615/26 до канцелярії суду від Головного управлінню ДПС у Івано-Франківській області на виконання вимог ухвали суду від 07.01.2026 надійшли витребувані судом докази.
9. 30.01.2026 за вх. № 1688/26 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" надійшли додаткові пояснення у справі.
10. 04.02.2026 за вх. № 1930/26 через підсистему "Електронний суд" від Фермерського господарства "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" надійшов відзив на позовну заяву. 04.02.2026 за вх. № 1937/26 через підсистему "Електронний суд" від Фермерського господарства "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" надійшла заява аналогічного змісту.
11. 04.02.2026 за вх. № 1935/26 через підсистему "Електронний суд" від Фермерського господарства "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
12. 05.02.2026 за вх. № 2106/26 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" надійшла відповідь на відзив.
13. 06.02.2026 за вх. № 1935/26 через підсистему "Електронний суд" від Фермерського господарства "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" надійшли заперечення на відповідь на відзив.
14. 10.02.2026 за вх. № 1935/26 через підсистему "Електронний суд" від Фермерського господарства "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
15. В судовому засіданні 10.02.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи по суті на 26.02.2026.
16. За наслідком судового засідання 26.02.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН
17. Позиція позивача. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного проведення розрахунків за проведені ремонтні роботи на загальну суму 37 440, 00 гривень, що підтверджується Актом виконання робіт (надання послуг) № 1117 від 31.10.2024, у зв'язку із чим здійснив нарахування відповідачу 540, 57 гривень - пені та 45, 47 гривень - 3 % річних, які просить стягнути на свою користь з відповідача.
18. Позиція відповідача. Відповідач у поданому відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечив, вказуючи на відсутність між сторонами договірних правовідносин та відсутність факту надання позивачем послуг відповідачу та, як наслідок, відсутність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
19. Як стверджує позивач між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" та Фермерським господарством "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" склались договірні відносини щодо проведення ремонтних робіт на загальну суму 37 440, 00 гривень.
20. Позивач зазначає, що провів ремонтні роботи відповідачу на загальну суму 37 440, 00 гривень, які останній не оплатив.
21. Відповідно до Акту виконання робіт (надання послуг) № 1117 від 31.10.2024 позивачем надано відповідачу послуги:
- проведено ремонтні роботи електропроводки, діагностики модуля mVec-1 та mVec-4, калібрування підбарабання та решет на суму 21 000, 00 гривень;
- заявлено до відшкодування транспортні витрати на суму 10 200, 00 гривень,
- ПДВ на суму 6 240, 00 гривень;
- загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 37 440, 00 гривень.
22. В підтвердження своїх вимог позивач долучив до матеріалів справи скріншоти переписки у месенджері з контактом ФГ ТЕРРА- ЛІДЛЕНТ та Рахунок на оплату означених вище послуг № 11047 від 30.10.2024.
23. Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" було складено податкову накладну № 708 від 31.10.2024 відповідно до якої постачальник (продавець) Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП", отримувач (покупець) Фермерське господарство "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ", загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 37 440, 00 гривень, опис (номенклатура) товарів/послуг продавця: проведення ремонтних робіт електропроводки, діагностика модуля mVec-1 та mVec-4, калібрування підбарабання та решет, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 21 000, 00 гривень, сума податку на додану вартість 4 200, 00 гривень; відшкодування транспортних витрат, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 10 200, 00 гривень, сума податку на додану вартість 2 040, 00 гривень.
24. Вказана податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9342498945 від 13.11.2024, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
25. 25.07.2025 за вих. № 1-25/07-юр позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про погашення заборгованості в сумі 37 440, 00 гривень.
26. Означена вимога 29.07.2025 направлена на адресу відповідача рекомендованим листом, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти, та згідно з трекінгом з офіційного сайту АТ "Укрпошта" отримана відповідачем 05.08.2025.
27. 07.11.2025 за вих. № 2-07/11-юр позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про погашення заборгованості в сумі 37 440, 00 гривень.
28. Означена вимога 10.11.2025 направлена на адресу відповідача рекомендованим листом, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти та списком згрупованих відправлень листів рекомендованих № 8191, та згідно з трекінгом з офіційного сайту АТ "Укрпошта" відправлення повернулося на адресу відправника із зазначенням причини повернення "одержувач відсутній за вказаною адресою".
29. Позивач зазначає, що відповідач проігнорував вимоги позивача та станом на день звернення до суду має заборгованість у розмірі 37 440, 00 гривень.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
30. Предметом розгляду у даній справі є обставини, пов'язані з наявністю договірних відносин між позивачем та відповідачем, а також правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача оплати за виконані ним роботи у розмірі 37 440, 00 гривень.
31. Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
32. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
33. Згідно із частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
34. Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
35. Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
36. Згідно зі статтею 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
37. Частиною 1 статті 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
38. За приписами частини 1 статті 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
39. Згідно із частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (чинний на момент спірних правовідносин), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
40. Відповідно до частин 1 та 2 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
41. Частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
42. Верховний Суд у постанові від 17.12.2018 у справі № 912/1883/17 вказав, що за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб шляхом обміну листами, прийняття до виконання замовлень тощо. Зокрема, прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України є вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (надання послуг, сплата коштів тощо). Зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій.
43. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, не може кваліфікуватись як неукладений правочин, який був виконаний стороною/сторонами повністю або частково.
44. Зокрема, така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), де зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами (така правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 917/1951/19, від 29.05.2024 у справі № 910/6103/23, від 11.02.2025 у справі № 914/3208/23 тощо).
45. Враховуючи, що між сторонами спору було досягнуто домовленості щодо виконання ремонтних робіт електропроводки, діагностики модуля mVec-1 та mVec-4, калібрування підбарабання та решет, в матеріалах справи наявний Акт виконання робіт (надання послуг) № 1117 від 31.10.2024 та рахунок на оплату № 11047 від 30.10.2024, на підставі чого позивачем було складено та зареєстровано податкову накладну № 708 від 31.10.2024 відповідно до якої постачальник (продавець) Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП", отримувач (покупець) Фермерське господарство "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ", загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 37 440, 00 гривень, опис (номенклатура) товарів/послуг продавця: проведення ремонтних робіт електропроводки, діагностика модуля mVec-1 та mVec-4, калібрування підбарабання та решет, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 21 000, 00 гривень, сума податку на додану вартість 4 200, 00 гривень; відшкодування транспортних витрат, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 10 200, 00 гривень, сума податку на додану вартість 2 040, 00 гривень, Господарський суд у справі № 909/1409/25 дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір у спрощений спосіб.
46. У відповідності до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
47. Згідно пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
48. Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
49. У Постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2022 по справі № 922/2115/19 зазначено, що податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.
50. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області 07.01.2026 витребувано у Головного управління ДПС у Івано-Франківській області: інформацію про включення Фермерським господарством "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість (6 240, 00 грн) за Податковою накладною № 708 від 31.10.2024 (реєстраційний номер якої 9342498945), що виписана ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" (ідентифікаційний код 43516421; ІПН 435164210139) та належним чином засвідчені копії Декларацій з податку на додану вартість з Додатком 1 (розшифровкою по контрагентах) та уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ (за наявності), якими Фермерське господарство "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" (ідентифікаційний код 44216605) включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість (6 240, 00 грн) за Податковою накладною № 708 від 31.10.2024 (реєстраційний номер якої 9342498945), що виписана ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" (ідентифікаційний код 43516421; ІПН 435164210139) за період жовтень 2024 року - жовтень 2025 року.
51. Головним управлінням ДПС у Івано-Франківській області листом від 22.01.2026 вих. № 916/5/09-19-04-01-05 (вх. № 1615/26 від 29.01.2026) повідомлено, що згідно інформації наявної в податкових органах Фермерським господарством "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" у податковій декларації за жовтень 2022 року сума сформованого податкового кредиту по контрагенту - постачальнику ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" становить: за жовтень 2024 року - обсяг постачання (без ПДВ) 31 200, 00 гривень, ПДВ - 6 240, 00 гривень, а також надано належним чином засвідчені копії податкової звітності ФГ "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ".
52. Відтак, судом встановлено, що суми за податковим кредитом повністю відповідають вартості виконаних позивачем робіт.
53. Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
54. Згідно із частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
55. Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
56. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
57. Стосовно обов'язку оплати робіт за Актами приймання-передачі, підписаними в односторонньому порядку, суд зазначає наступне.
58. Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
59. За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
60. Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
61. Такі висновки викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.09.2024 у cправі № 925/1279/19.
62. В той же час суд з'ясував, що зі сторони замовника - Фермерського господарства "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" мотивованої письмової відмови від підписання Акту виконання робіт (надання послуг) № 1117 від 31.10.2024, а також заперечень щодо надісланих позивачем на адресу останнього листів-вимог про сплату заборгованості в сумі 37 440, 00 гривень, не надходило.
63. При цьому, як зазначалося вище, відповідачем у податковій декларації за жовтень 2022 року сформовано податковий кредит по контрагенту - постачальнику ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" на означену суму вартості виконаних позивачем робіт.
64. Також суд відзначає, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".
65. Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
66. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
67. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що викладені вище обставини підтверджують наявність між сторонами договірних відносин щодо виконання робіт, їх належне надання з боку позивача та наявність у відповідача заборгованості у загальному розмірі 37 400, 00 гривень.
68. За правилами частин 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
69. Відтак, строк оплати визначається відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України - тобто у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
70. З матеріалів справи вбачається, що лист-вимогу про погашення заборгованості від 25.07.2025 за вих. № 1-25/07-юр позивач направив відповідачу 29.07.2025, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти, та згідно з трекінгом з офіційного сайту АТ "Укрпошта" отримана відповідачем 05.08.2025, отже прострочення виконання зобов'язання має місце з 13.08.2025.
71. Разом із тим, позивач здійснив нарахування 3 % річних та пені за період з 19.11.2025 по 05.12.2025, оскільки при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, до уваги береться період прострочення визначений позивачем у позові.
72. Відповідно до пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
73. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
74. Згідно із частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
75. За допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство", судом здійснено перевірку розрахунку пені та 3 % річних, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, та встановлено, що заявлені до стягнення суми пені в розмірі 540, 57 гривень та 3 % річних в розмірі 45, 47 гривень - є арифметично вірними.
76. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
77. Окрім того, позивач, звертаючись із позовом просив зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування пені на суму непогашеної заборгованості до моменту виконання рішення.
78. Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
79. Згідно із частинами 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
80. Враховуючи те, що позивачем пеню у твердій сумі нараховано лише за період прострочення відповідача з 19.11.2025 (дата прострочення виконання зобов'язання) по 05.12.2025 (дата складання позову), суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу починаючи з 06.12.2025 і до моменту виконання рішення суду.
81. Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
82. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
83. Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок суду.
84. Враховуючи фактичні обставини справи суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати.
85. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" до Фермерського господарства "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" про стягнення заборгованості в розмірі 38 032, 88 гривень, з яких: 37 400, 00 гривень - основна заборгованість, 540, 57 гривень - пеня, 45, 47 гривень - 3 % річних - задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" (село Завалля, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78364; ідентифікаційний код: 44216605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" (вул. Здановської Юлії, буд. 71 Г, м. Київ, 03189; ідентифікаційний код: 43516421) - 38 032, 88 гривень (тридцять вісім тисяч тридцять дві гривні вісімдесят вісім копійок) заборгованості, з яких: 37 400, 00 гривень - основна заборгованість, 540, 57 гривень - пеня, 45, 47 гривень - 3 % річних, а також 2 422, 40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати пеню за такою формулою: (СОБ х СП х КДП) : КДР : 100 = сума пені, де:
СОБ - сума несплаченого основного боргу, простроченого Фермерським господарством "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" (село Завалля, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78364; ідентифікаційний код: 44216605);
СП - ставка (розмір) пені: подвійна облікова ставка Національного банку України;
КДП - кількість днів прострочення сплати Фермерським господарством "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" (село Завалля, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78364; ідентифікаційний код: 44216605) суми основного боргу за період: з 06.12.2025 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу;
КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються пеня;
та стягнути отриману суму пені із Фермерського господарства "ТЕРРА-ЛІДЛЕНТ" (село Завалля, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78364; ідентифікаційний код: 44216605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" (вул. Здановської Юлії, буд. 71 Г, м. Київ, 03189; ідентифікаційний код: 43516421).
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
7. Повний текст рішення складено - 02.03.2026.
Суддя В. В. Михайлишин