02.03.2026 року м. Дніпро Справа № 904/44/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Стефанів Т. В. (доповідач),
судді: Кошля А. О., Кучеренко О. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "КОЛОС -3"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 у справі № 904/44/26 (суддя Васильєв О. Ю.) про повернення позовної заяви
за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Колос-3", с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро
відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", м. Дніпро
про оскарження рішення та зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
Гаражно-будівельний кооператив "Колос-3" (позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (відповідач -2) про визнання рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" щодо зміни тарифу постачання електроенергії з "Побутовий споживач" на "Юридичний споживач" для Гаражного кооперативу "Колос-3" протиправним (незаконним) та скасувати акт про порушення від 15.10.2025 №00001202, оформлений протоколом від 19.11.2025 ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК" як незаконні та протиправні; зобов'язати ТзОВ "Дніпровські енергетичні послуги" вчинити дії із відновлення тарифу для споживача Гаражний кооператив "Колос-3" із застосуванням фіксованої ціни на електричну енергію 4,32 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год.
Ухвалою господарського суду від 12.01.2026 позовну заяву Гаражно-будівельного кооперативу "Колос-3" залишено без руху; запропоновано протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" щодо зміни тарифу постачання електроенергії з "Побутовий споживач" на "Юридичний споживач" для Гаражного кооперативу "Колос-3" (з доказами направлення іншим учасникам справи); сформувати та обґрунтувати позовні вимоги відносно кожного з відповідачів; надати докази сплати судового збору в загальному розмірі 2 662,40 грн.
15.01.2026 від Гаражного кооперативу "Колос-3" до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків. Так, зокрема, позивачем доплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція №11 від 15.01.2026), викладено позовну заяву в новій редакції з обгрунтуванням позовних вимог до відповідача ТзОВ "Дніпровські енергетичні послуги" та до відповідача Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія". Стосовно вимоги суду надати рішення ТзОВ "Дніпровські енергетичні послуги" щодо зміни тарифу постачання електроенергії повідомлено суд, що у останнього відсутнє зазначене рішення, тариф було змінено шляхом виставлення рахунку на оплату послуг електропостачання із зазначенням нового тарифу, а тому надати його суду не вбачається за можливе. Разом з тим, з метою з'ясування питання зміни тарифу, в тому числі на підставі яких документів такі зміни відбулись, представником позивача направлено адвокатський запит за вих. № УАЗ/7/25 від 03.11.2025 до відповідача Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", який залишено останнім без належного реагування. З огляду на зазначене, позивач, в додатку до заяви про усунення недоліків подав до суду клопотання про витребовування у відповідача ТзОВ "Дніпровські енергетичні послуги" доказів (рішення щодо зміни тарифу постачання електроенергії з "побутовий споживач" на "юридичний споживач" для Гаражного кооперативу "Колос-3").
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 у справі № 904/44/26 повернуто Гаражно-будівельному кооперативу "КОЛОС -3" позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що оскільки Гаражно-будівельний кооператив "Колос-3" не в повному обсязі усунуло недоліки позовної заяви та не надало до суду рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" щодо зміни тарифу постачання електроенергії з "Побутовий споживач" на "Юридичний споживач" для Гаражного кооперативу "Колос-3" (з доказами направлення іншим учасникам справи) у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції Гаражно-будівельний кооператив "Колос-3" оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 у справі № 904/44/26 про повернення позовної заяви і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 у справі № 904/44/26 підлягає скасуванню, оскільки постановлена з неправильним застосуванням ч. 4 ст. 174 ГПК України та з істотним порушенням права Позивача на доступ до суду.
Повернення позовної заяви є крайнім процесуальним заходом, який допускається виключно у разі, якщо позивач не усунув визначені судом недоліки у встановлений строк. Натомість Позивач у визначений судом строк подав заяву про усунення недоліків, доплатив судовий збір, надав наявні у нього докази зміни тарифу (рахунки із новим тарифом, коригуючий рахунок, лист постачальника, протокол комісії), обґрунтував неможливість подання окремого рішення про зміну тарифу та заявив клопотання про його витребування судом.
Фактично суд вимагав надати документ, який не існує як окремий індивідуальний акт. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" не приймало окремого рішення про зміну тарифної категорії Позивача. Зміна тарифу була реалізована шляхом виставлення рахунків із новою ціною та здійснення перерахунку на підставі протоколу комісії. Жодного адміністративного чи управлінського акта про зміну статусу споживача Позивач не отримував. Отже, виконання вимоги суду щодо подання документа, який фактично відсутній, було об'єктивно неможливим.
Крім того, Позивач, діючи відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України, подав клопотання про витребування відповідного доказу. Суд першої інстанції не надав оцінки цьому клопотанню, не вирішив його процесуально та водночас повернув позовну заяву, що свідчить про ігнорування передбаченого законом механізму витребування доказів.
Надані Позивачем документи підтверджують сам факт зміни тарифної категорії та є достатніми для відкриття провадження. Оцінка їх належності, допустимості та достатності належить до стадії розгляду справи по суті, а не до стадії вирішення питання про відкриття провадження. Повернувши позов через відсутність певного доказу, суд фактично передчасно здійснив оцінку доказової бази, що виходить за межі повноважень на цій стадії процесу.
Таким чином, суд першої інстанції допустив надмірний формалізм у застосуванні процесуальних норм, неправильно застосував ч. 4 ст. 174 ГПК України, не врахував приписи ст. 81 ГПК України та необґрунтовано обмежив право Позивача на доступ до правосуддя.
У зв'язку з наведеним ухвала підлягає скасуванню з передачею матеріалів до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.
В межах встановлених судом процесуальних строків відповідачами не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Стефанів Т. В. (доповідач), судді - Кучеренко О. І., Кошля А. О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Гаражно-будівельного кооперативу "КОЛОС -3" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 у справі № 904/44/26 про повернення позовної заяви. Витребувано матеріали справи № 904/44/26 у Господарського суду Дніпропетровської області. Розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
09.02.2026 матеріали справи № 904/44/26 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Частинами 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд констатує, що предметом оскарження є судова ухвала, котрою повернуто позовну заяву заявникові.
Враховуючи, що п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, стосовно перегляду ухвали суду про повернення заяви позивачеві (заявникові), міститься в переліку ч. 2 ст. 271 ГПК України, перегляд оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Встановлені судом обставини справи.
Гаражно-будівельний кооператив "Колос-3" (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (відповідач -2) про визнання рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" щодо зміни тарифу постачання електроенергії з "Побутовий споживач" на "Юридичний споживач" для Гаражного кооперативу "Колос-3" протиправним (незаконним) та скасувати акт про порушення від 15.10.2025 року №00001202, оформлений протоколом від 19.11.2025 ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК" як незаконні та протиправні; зобов'язати ТзОВ "Дніпровські енергетичні послуги" вчинити дії із відновлення тарифу для споживача Гаражний кооператив "Колос-3" із застосуванням фіксованої ціни на електричну енергію 4,32 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год.
Ухвалою господарського суду від 12.01.2026 позовну заяву Гаражно-будівельного кооперативу "Колос-3" залишено без руху; запропоновано протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати рішення ТзОВ "Дніпровські енергетичні послуги" щодо зміни тарифу постачання електроенергії з "Побутовий споживач" на "Юридичний споживач" для Гаражного кооперативу "Колос-3" (з доказами направлення іншим учасникам справи); сформувати та обґрунтувати позовні вимоги відносно кожного з відповідачів; надати докази сплати судового збору в загальному розмірі 2 662,40 грн.
15.01.2026 від Гаражного кооперативу "Колос-3" до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.
Так, зокрема, позивачем на виконання вимог суду додано платіжну інструкцію №11 від 15.01.2026 про доплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн, викладено позовну заяву в новій редакції з обгрунтуванням позовних вимог до відповідача ТзОВ "Дніпровські енергетичні послуги" та до відповідача Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія". Стосовно вимоги суду надати рішення ТзОВ "Дніпровські енергетичні послуги" щодо зміни тарифу постачання електроенергії повідомлено суд, що у останнього відсутнє зазначене рішення, тариф було змінено шляхом виставлення рахунку на оплату послуг електропостачання із зазначенням нового тарифу, а тому надати його суду не вбачається за можливе. Разом з тим, з метою з'ясування питання зміни тарифу, в тому числі на підставі яких документів такі зміни відбулись, представником позивача направлено адвокатський запит за вих. № УАЗ/7/25 від 03.11.2025 до відповідача Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", який залишено останнім без належного реагування. З огляду на зазначене, позивач, в додатку до заяви про усунення недоліків подав до суду клопотання про витребовування у відповідача ТзОВ "Дніпровські енергетичні послуги" доказів (рішення щодо зміни тарифу постачання електроенергії з "побутовий споживач" на "юридичний споживач" для Гаражного кооперативу "Колос-3".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 у справі № 904/44/26 повернуто Гаражно-будівельному кооперативу "КОЛОС -3" позовну заяву без розгляду, на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України, яка і є предметом апеляційного оскарження.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до частин першої-четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 161 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У відповідності до ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 171 ГПК України визначено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ст. 172 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів зазначає, що залишаючи подану позивачем позовну заяву без руху місцевий господарський суд, зобов'язав позивача усунути недоліки позовної заяви, зокрема, надати рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" щодо зміни тарифу постачання електроенергії з "Побутовий споживач" на "Юридичний споживач" для Гаражного кооперативу "Колос-3" (з доказами направлення іншим учасникам справи); сформувати та обґрунтувати позовні вимоги відносно кожного з відповідачів; надати докази сплати судового збору в загальному розмірі 2 662,40 грн.
Частиною 4 ст.174 ГПК України визначено негативний наслідок для позивача у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а саме, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
15.01.2026 від Гаражного кооперативу "Колос-3" до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків з доданими документами (платіжна інструкція №11 від 15.01.2026 про сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн, обгрунтовані позовні вимоги щодо кожного відповідача, пояснення щодо неможливості надати суду рішення ТзОВ "Дніпровські енергетичні послуги", вжиті заходи представником позивача щодо отримання зазначеного рішення, інформації щодо зміни тарифу, неотримання належної відповіді з одночасним клопотанням про витребовування даного доказу судом у відповідача).
Повертаючи Гаражно-будівельному кооперативу "КОЛОС -3" позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України суд першої інстанції зазначив, що позивач не усунув недолікм в повному обсязі.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема зазначення доказів, що підтверджують викладені обставини.
Відповідно до частини 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 1 статті 210 ГПК України унормовано, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Відтак, приписами процесуального законодавства передбачено правомочність суду щодо дослідження доказів на стадії розгляду справи по суті (в судовому засіданні), а не на стадії відкриття провадження у справі.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яку було враховано судом апеляційної інстанції, на стадії відкриття провадження у справі суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви, виключно з мотивів наявності / відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, по суті спору (постанови Верховного Суду від 21.04.2023 у справі №911/1721/22, від 30.03.2023 у справі №910/4501/22, від 22.01.2021 у справі №908/2201/20, від 08.07.2020 у справі №921/744/19, від 22.05.2020 у справі №911/1998/19, від 14.05.2019 у справі №917/1456/18, від 10.05.2018 у справі №918/1/18).
Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неузгодження позовних вимог із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою, не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для залишення позову без задоволення по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.
Крім того, відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на відсутність іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази їх вчинення або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" здійснено перерахунок вартості за фактично спожиту електричну енергію за цінами на універсальні послуги для малих непобутових споживачів за 6 місяців та виставлено коригуючий рахунок № 254302323984 від 08.12.2025. В зазначеному рахунку вбачається тариф на електричну енергію, який був та який став для ГБК "Колос-3", та загальна сума до оплати складає 363 285,18 грн. Жодних пропозицій про зміни умов договору купівлі-продажу (постачання) електричної енергії від Відповідача-1 до Позивача не надходило, як і рішення про зміну тарифу на електричну енергію для Позивача. Позивач отримав лише нові рахунки на оплату електричної енергії за відповідними тарифами (цінами) для непобутових споживачів.
Адвокатом позивача було направлено адвокатський запит до Відповідача-1 щодо надання пояснення та відповідного рішення Відповідача-1 про зміну тарифу, але отримали лише лист із посиланням на акт про порушення та необхідністю сплатити вартість спожитої
електроенергії за новим тарифом. Жодного рішення про зміну тарифу надано не було.
Як зазначено позивачем, Відповідачем-1 було змінено тариф для Позивача шляхом
виставлення рахунку на оплату послуг електропостачання із зазначенням нового тарифу без надання відповідного рішення Позивачу, тому у якості доказу зміни тарифу разом з позовною заявою було надано рахунок № 254302323984 від 30.11.2025 року.
Отже, надати рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" щодо зміни тарифу постачання електроенергії з "Побутовий споживач" на "Юридичний споживач" для Гаражного кооперативу "Колос-3" не вбачається можливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
З огляду на зазначене, до суду було подано клопотання про витребування рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" щодо зміни тарифу постачання електроенергії з "Побутовий споживач" на "Юридичний споживач" для Гаражного кооперативу "Колос-3".
Суд апеляційної інстанції зауважує, що матеріали справи не містять жодної процесуальної позиції суду першої інстанції щодо клопотання позивача щодо витребовування доказу, про неможливість подачі якого стверджував позивач при зверненні до суду з позовною заявою і, в подальшому, у заяві про усунення недоліків. Натомість суд першої інстанції ухвалив повернути позовну заяву Гаражного кооперативу "Колос-3" і додані до неї документи без розгляду відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України (позивач не надав рішення ТзОВ "Дніпровські енергетичні послуги" щодо зміни тарифу постачання електроенергії, а в адвокатському запиті не міститься вимоги щодо надання рішення, яке позивач має намір визнати недійсним як незаконне та протиправне).
При цьому, як вже було вказано вище, оцінка таких доказів, з огляду на спірні правовідносини, повинна здійснюватися судом на стадії розгляду справи по суті, а не вирішення питання про відкриття провадження у справі.
За таких обставин, виходячи зі змісту позовної заяви, а також того, що учасник розпоряджається своїми правами щодо предмета на власний розсуд, судом першої інстанції безпідставно повернуто позовну заяву.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що формальний підхід при вирішенні питання прийняття до розгляду позову (заяви) та відкриття провадження у справі є неприпустимим.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" від 28.05.1985, §96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13.02.2001).
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002).
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Беллет проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
Як наголосив Верховний Суд у постанові від 05.08.2020 у справі №177/1163/16-ц, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо невідповідності поданої позовної заяви ГБК "КОЛОС -3" вимогам ГПК України з огляду на неподання рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" щодо зміни тарифу постачання електроенергії з "побутовий споживач" на "юридичний споживач" для Гаражного кооперативу "Колос-3" (з доказами направлення іншим учасникам справи), що унеможливило доступ позивача до суду.
Повернення позовної заяви за таких обставин не відповідає принципу розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі й порушує сутність права заявника на доступ до суду, що з огляду на положення статті 6 Конвенції є недопустимим.
Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За змістом частини 3 статті 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про повернення позовної заяви така справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "КОЛОС-3" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 у справі № 904/44/26 (суддя Васильєв О. Ю.) про повернення позовної заяви слід задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати, справу №904/44/26 передати на розгляд суду першої інстанції.
Судові витрати.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно з загальними правилами ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "КОЛОС-3" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 у справі № 904/44/26 про повернення позовної заяви - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 у справі № 904/44/26 про повернення позовної заяви - скасувати.
Справу №904/44/26 передати на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ
Суддя О. І. КУЧЕРЕНКО
Суддя А. О. КОШЛЯ