25.02.2026 року м. Дніпро Справа № 904/4824/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Стефанів Т. В.,
суддів: Демчини Т. Ю., Кучеренко О. І.,
секретар судового засідання Старина А. С.,
за участю:
прокурора (апелянт) Бурлаченко О. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026, суддя Бєлік В. Г., м. Дніпро у справі № 904/4824/25
за позовом Криворізької північної окружної прокуратури, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг в інтересах держави
до відповідача-1 Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
відповідача-2 Фізичної особи-підприємця Маняхіної Валентини Іванівни, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності, зобов'язання усунути перешкоди у користування,
Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.
Керівник Криворізької північної окружної прокуратури подав за допомогою підсистеми "Електронний суд" в інтересах держави до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву до Криворізької міської ради (далі - відповідач-1) та Фізичної особи-підприємця Маняхіної Валентини Іванівни (далі - відповідач-2), у якій просить:
1. Визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради №2771 від 26.04.2024 в частині надання фізичній особі-підприємцю Маняхіній Валентині Іванівні із земель комунальної власності в оренду земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 1211000000:04:279:0033 площею 0,0615 га, для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (для розміщення кафе), розташовану за адресою Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 28б.
2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №2024365 від 24.06.2024, укладений між Криворізькою міською радою (код ЄДРПОУ 33874388) та фізичною особою-підприємцем Маняхіною Валентиною Іванівною (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:279:0033 площею 0,0615 га (номер запису про інше речове право 55766153).
3. Скасувати державну реєстрацію права власності за Маняхіною Валентиною Іванівною (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлове приміщення загальною площею 143 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 29.07.2021 державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Волос О. В. (номер відомостей про речове право - 43314311) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 2425115712110.
4. Зобов'язати Маняхіну Валентину Іванівну (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:279:0033 площею 0,0615 га, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 28б, та повернути земельну ділянку, шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва - літнього майданчика площею 30,4 кв. м, яке згідно з технічним паспортом від 23.07.2021, виданого ТОВ "СМАРТ ІНЖИНІРІНГ" б/н та довідки від 23.07.2021 за вих. № 044/07-2021-Б, яку видано директором ТОВ "СМАРТ ІНЖИНІРІНГ" Маняхіній В. І. значиться як приміщення №11 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2425115712110).
5. Стягнути з відповідачів у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову та за подання заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 у справі №904/4824/25 позовну заяву Криворізької північної окружної прокуратури, Дніпропетровська область до відповідача-1: Криворізької міської ради та відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Маняхіної Валентини Іванівни про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності, зобов'язання усунути перешкоди у користування - залишено без розгляду.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що прокуратура та відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 14.01.2026, однак жоден з учасників справи у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності до суду не надав. Суд першої інстанції зазначив, що неявка прокурора в судове засідання перешкоджає подальшому розгляду справи, зокрема виконанню завдань та вирішенню питань під час розгляду справи по суті. Суд послався на правові висновки Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, зокрема у постановах від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, відповідно до яких неявка позивача в судове засідання, якщо він повідомлений про розгляд, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності та не повідомив причини неявки, є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, при цьому повторність чи систематичність невчинення позивачем зазначених дій законом не вимагається. Суд також послався на практику ЄСПЛ у справах «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» та «Каракуця проти України» щодо обов'язку сторони демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду та добросовісно користуватися процесуальними правами.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційних скарг.
Криворізька північна окружна прокуратура Дніпропетровської області звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 у справі № 904/4824/25 про залишення позову без розгляду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт важає ухвалу суду першої інстанції такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, оскільки суд першої інстанції формально підійшов до застосування процесуальних норм, не надавши належної оцінки обставинам, які мають визначальне значення для прийняття такого рішення, що є підставою для її скасування на підставі ст. 277 ГПК України та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт зазначає, що залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції безпідставно не врахував, що на день прийняття оскаржуваної ухвали справа перебувала на стадії розгляду по суті, оскільки ухвалою суду від 03.12.2025 підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду на 10.12.2025. У попередніх судових засіданнях судом були з'ясовані обставини справи, прокурором та представником відповідача-2 надавалися відповідні пояснення. Таким чином, суд помилково зазначив про неявку прокурора у «підготовче засідання», тоді як справа фактично перебувала на стадії розгляду по суті.
Апелянт наголошує, що в усіх судових засіданнях, призначених до розгляду справи - 01.10.2025, 21.10.2025, 18.11.2025, 03.12.2025, 10.12.2025 і навіть 08.01.2026 (день, коли судове засідання не відбулося з технічних причин) - прокурор брав участь, що підтверджується протоколами судових засідань та ухвалами суду. Зокрема, 08.01.2026 прокурор з'явився у судове засідання, яке не відбулося через відсутність живлення обладнання постачальника послуги інтернет-зв'язку, що зафіксовано у журналі явки осіб до Господарського суду Дніпропетровської області. Це виключає обґрунтованість висновку суду про зловживання позивачем процесуальними правами та свідчить про реальну зацікавленість у вирішенні спору.
Прокурор також зазначає, що ані відповідач-2 Маняхіна В. І., ані її представник - адвокат Жук В. В., які постійно займали активну процесуальну позицію та були присутніми в попередніх судових засіданнях, також не з'явилися у судове засідання 14.01.2026 та не подали жодної заяви про розгляд справи за їх відсутності, що, на переконання апелянта, свідчить про формальне проведення судового засідання задля залишення позову без розгляду.
Апелянт вважає, що 09.01.2026 прокуратурою через систему «Електронний суд» були подані письмові пояснення по суті справи, що додатково підтверджує добросовісне користування процесуальними правами та збереження інтересу до розгляду справи. Тривалість розгляду справи судом обумовлена обставинами, які не пов'язані з процесуальною поведінкою прокуратури, що виключає недобросовісність з боку позивача.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Фізична особа-підприємець Маняхіна Валентина Іванівна подала відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Криворізької північної окружної прокуратури та вважає її вимоги необґрунтованими, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 без змін, посилаючись на наступне.
Оскаржувана ухвала є законною, прийнята за наявності усіх передбачених законом умов. Частина 4 статті 202 ГПК України має імперативний характер, і правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду має одночасна наявність трьох умов: належне повідомлення позивача, його неявка або неповідомлення причин, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності. Усі три умови у даній справі наявні, що підтверджується правовим висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.
Повторність неявки законом не вимагається, посилаючись на постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, де зазначено, що норми ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають необхідності повторності чи систематичності невчинення позивачем відповідних процесуальних дій. Також посилається на постанову від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, згідно з якою право позивача не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Тому доводи апелянта про «одноразовість» неявки не мають правового значення.
Стверджує, що застосування п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не залежить від того, чи була явка позивача визнана судом обов'язковою, посилаючись на постанову від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, тому аргумент прокуратури про відсутність обов'язковості явки є безпідставним.
Відповідач-2 зазначає, що подання прокуратурою письмових пояснень 09.01.2026 не замінює окремої заяви про розгляд справи без участі позивача, оскільки Верховний Суд у справі № 910/16978/19 розмежував ці процесуальні інститути.
Відповідач-2 звертає увагу на принцип правової визначеності (legal certainty), який є складовою ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ст. ст. 2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 2 ГПК України. Зазначає, що ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України сформульовані імперативно, і якщо апеляційний суд погодиться з доводами прокурора про «оцінку загальної добросовісності» всупереч імперативній нормі, це може створити правову невизначеність та різну практику застосування норми. У разі скасування ухвали фактично буде створено нову умову для застосування норми - «систематичність неявки», яка відсутня в законі, що є недопустимим розширювальним тлумаченням.
Відповідач-2 посилається на практику ЄСПЛ: у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (07.07.1989) - щодо обов'язку заявника демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду; у справі «Kreuz v. Poland» (19.06.2001) - щодо того, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, якщо такі обмеження переслідують легітимну мету та є пропорційними. Зазначає, що залишення позову без розгляду не позбавляє права повторного звернення, не вирішує спір по суті та є процесуальним наслідком поведінки сторони. Прокуратура як ініціатор процесу мала або з'явитися, або подати відповідну заяву, і невиконання цього обов'язку не може перекладатися на суд.
Відповідач-2 також просить розглянути апеляційну скаргу без участі ФОП Маняхіної В.І. та її представника адвоката Жука В. В.
В межах встановлених судом процесуальних строків Криворізькою міською радою не було надано відзиву на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Стефанів Т. В. (доповідач), судді - Кучеренко О. І., Демчина Т. Ю.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 у справі № 904/4824/25.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2026 призначено справу № 904/4824/25 до розгляду в судовому засіданні на 25.02.2026 о 10 год. 30 хв.
У судовому засіданні 25.02.2026 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі.
Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Керівник Криворізької північної окружної прокуратури подав до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву в інтересах держави до Криворізької міської ради та ФОП Маняхіної В. І. про визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради №2771 від 26.04.2024, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №2024365 від 24.06.2024, скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення загальною площею 143 кв.м за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 28б, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та повернути її шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.10.2025.
У підготовчих судових засіданнях 01.10.2025, 21.10.2025, 18.11.2025, 03.12.2025 прокурор Ємельянов В. А. та представник відповідача-2 Жук В. В. брали участь; представник відповідача-1 у жодне підготовче засідання не з'явився. Прокурором зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Ухвалою від 03.12.2025 (з урахуванням ухвали від 05.12.2025 про виправлення описки) підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 10.12.2025.
У судовому засіданні 10.12.2025 з розгляду справи по суті приймав участь прокурор, та представник відповідача 2.
Відповідно до протоколу судового засідання від 10.12.2025 в даному судовому засіданні судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано прокурора (позивача), представника відповідача ФОП Маняхіної В. І. та оголошено перерву з розгляду справи по суті на 08.01.2026.
08.01.2026 судове засідання не відбулося через відсутність живлення обладнання постачальника послуги інтернет-зв'язку, що унеможливило використання аудіо та відеофіксації судових засідань, про що складено відповідний акт.
Ухвалою від 08.01.2026 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 14.01.2026 об 11:30 год., учасників справи попереджено, що відповідно до п. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови належного повідомлення не перешкоджає розгляду справи по суті.
09.01.2026 від прокуратури (позивача) у порядку ст. 42 ГПК Укракїни через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення по суті справи, в яких він просив позов задовольнити в повному обсязі.
14.01.2026 у судове засідання позивач (прокуратур) та відповідачі не з'явилися, будь-яких заяв/клопотань до суду не надали, про причини неявки не повідомили.
14.01.2026 за наслідками розгляду справи №904/4824/25 господарським судом постановлено ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви, яка і є предметом апеляційного оскарження.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 у справі № 904/4824/25, якою позовну заяву Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області до відповідачів Криворізької міської ради та Фізичної особи-підприємця Маняхіної Валентини Іванівни про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності, зобов'язання усунути перешкоди у користування - залишено без розгляду.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що прокуратура (позивач) та відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 14.01.2026, однак жоден з учасників справи у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надали, врахував правові висновки Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, зокрема у постановах від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, відповідно до яких неявка позивача в судове засідання, якщо він повідомлений про розгляд, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності та не повідомив причини неявки, є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, при цьому повторність чи систематичність невчинення позивачем зазначених дій законом не вимагається, обов'язку сторони демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду та добросовісно користуватися процесуальними правами (справа "Юніон Аліментаріа проти Іспанії", справа "Каракуця проти України"), прийшов до висновку, що неявка прокурора (позивача) перешкоджає виконанню завдань вирішенню питань під час розгляду справи по суті, і залишив позов без розгляду.
Апеляційний господарський суд не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права, а саме нормами ГПК України.
Главою 4 роз. I ГПК України визначаються учасники судового процесу та їх права та обов'язки.
За п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України); а також подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Статтею 202 ГПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Згідно з ч. ч. 1, 3 зазначеної норми неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Водночас у силу ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Підстави залишення позову без розгляду визначені ст. 226 ГПК України.
Так, за п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності (такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 904/11028/15 (904/6582/21).
При цьому зміст ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21).
У постанові від 13.03.2019 у справі № 916/3616/15 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду також зауважив, що наведені положення ст. ст. 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Також, здійснюючи тлумачення п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд (постанови від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15) зазначав, що залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом (висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/13094/17).
Колегія суддів зазначає, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення з метою захисту прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, що узгоджується із нормою ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Залишаючи позовну заяву прокурора без розгляду через неявку останнього в судове засідання, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання та неподання клопотання про розгляд справи без його участі, вказавши на те, що неявка прокурора (позивача) перешкоджає виконанню завдань вирішенню питань під час розгляду справи по суті, суд першої інстанції жодним чином не обгрунтував причин, які заважають останньому завершити розгляд справи по суті, адже, як зазначалось вище, розгляд справи по суті було розпочато ще 10.12.2025, в якому заслухано прокурора (позивача), представника відповідача ФОП Маняхіної В. І. та оголошено перерву з розгляду справи по суті на 08.01.2026.
Більше того, відкладаючи справу по суті на 14.01.2026, суд першої інстанції зазначив в ухвалі, що неявка в засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до протоколів судових засідань 01.10.2025, 21.10.2025, 08.11.2025, 03.12.2025,10.12.2025 прокурор (позивач) був присутній і його процесуальні дії були активними (використано право на подання відповідей на відзиви та заперечення на заяву відповідача ОСОБА_1 від 16.10.2025 про застосування строків позовної давності, пояснення у порядку ст.42 ГПК України), а тому вказані дії прокурора не можуть свідчити про втрату інтересу до розгляду даної справи судом.
Отже, суд вдався до суто формального тлумачення пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України і без належного обґрунтування дійшов висновку про наявність процесуальних підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 у справі № 904/4824/25 підлягає скасуванню, з направленням справи до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Оскільки апеляційний господарський суд не здійснював розгляд справи по суті спору, розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, має бути здійснений місцевим господарським судом у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України за наслідками вирішення спору.
Керуючись статтями 269, 275, 280, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 у справі № 904/4824/25 - задоволити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 у справі № 904/4824/25 - скасувати.
Справу № 904/4824/25 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 ГПК України.
Повна постанова складена та підписана 02.03.2026.
Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ
Суддя О. І. КУЧЕРЕНКО
Суддя Т. Ю. ДЕМЧИНА