Постанова від 19.02.2026 по справі 904/1147/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2026 м. Дніпро Справа № 904/1147/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Мартинюка С.В., Соп'яненко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.

та представників:

від позивача (скаржника): Пікульська К.В.;

від відповідача: Колесова О.Е.;

Гільбурд Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (м. Київ)

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 (ухваленого суддею Юзіковим С.Г. у м. Дніпрі, повне рішення складене 22.12.2025) у справі №904/1147/24

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (м. Нікополь, Дніпропетровська область)

про стягнення 110 038 949 грн. 91 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі по тексту - відповідач) пеню в сумі 77 453 425 грн 61 коп., штраф в сумі 32 585 524 грн 30 коп. та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ562/30-22 від 31.01.2022 в частині повної та своєчасної поставки товару у строки, зазначені в Графіку поставки товару до договору, внаслідок чого, на підставі пункту 7.9. договору, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за загальний період прострочення з 01.06.2022 по 01.03.2023 в сумі 77 453 425 грн 61 коп. та штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за прострочення поставки понад 30 днів в сумі 32 585 524 грн 30 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню та штраф на загальну суму 1 839 139 грн 56 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 177 130 грн 02 коп.; в решті позову відмовлено. Судом встановлено, що в частині позову про стягнення пені на суму 64 130 524 грн 86 коп. та штрафу на суму 27 517 029 грн 45 коп. слід відмовити через наявність форс-мажорних обставин; вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 13 322 900 грн 75 коп. та штрафу в сумі 5 068 494 грн 85 коп. визнані судом обґрунтованими, але у відповідності до статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України судом застосовано право на зменшення визнаного судом обґрунтованого розміру пені та штрафу на 90%.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 у справі 904/1147/24 скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення відповідача від господарсько-правової відповідальності на підставі статті 218 Господарського кодексу України, оскільки вважав причиною не поставлення відповідачем продукції австрійського виробництва саме обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити при укладенні договору чи відвернути їх настання; у свою чергу, відповідачем належними та допустимими доказами доведено, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Постановою Верховного Суду від 27.05.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2025 у даній справі скасовано, справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у справі №904/1147/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про стягнення штрафних санкцій у загальній сумі 110 038 949 грн 91 коп.

Рішення суду обґрунтоване тим, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які виникли мають необхідні ознаки абсолютності, надзвичайності, непередбачуваності та невідворотності в аспекті зумовленої ними неможливості виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару в установлені договором строки, не зважаючи на виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а саме: поставки частини товару в спірний період - у період дії для відповідача форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), тобто, в період після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України та вжиттям заходів для заміни товару, поставку якого мав здійснити австрійський постачальник - Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG на аналогічний власного виробництва. На думку суду, здійснення поставки товару за договором у період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не виключає наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання.

Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у справі № 904/1147/24 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 110 038 949 грн 91 коп., з яких: 77 453 425 грн 61 коп. - пені та 32 585 524 грн 30 коп. - штрафу.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- наданий відповідачем Сертифікат про форс-мажорні обставини визначає період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: з 24.02.2022; дата закінчення: тривають на 11.08.2023. У той же час, виходячи з видаткових накладних, протягом цього періоду відповідач поставляв позивачу товар за договором, а саме: з 09.06.2022 по 10.07.2023, що вказує про відсутність у нього обставин непереборної сили у цей період. Таким чином, відсутні підстави для звільнення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від відповідальності за порушення строків поставки товару;

- товар на суму 72 407 069 грн 27 коп. не був поставлений відповідачем у зв'язку з відмовою виробника товару Voestalpine Tubulars GmbH& Co KG, який не є стороною договору поставки № УГВ 562/30-22 від 31.01.2022, його виготовити через тривалі воєнні дії, ускладнення логістики, значне збільшення витрат на сировину, замовлений обсяг труб та з'єднань, про що він повідомив листом від 20.06.2022. Вказана обставина не звільняє ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від визначеної договором відповідальності за порушення строків поставки, оскільки частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що не вважаються такими обставинами (обставинами непереборної сили, тобто надзвичайними і невідворотних обставинами), зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" не здійснило поставку товару на суму 72 407 069 грн 27 коп. (товар, передбачений позиціями 3, 3.1 - 3.5, 5, 5.1 - 5.5, 6 та 7 Додатку № 1 до договору) та не вчинило належних дій для можливості виконання зобов'язання. З листування сторін вбачається, що АТ "Укргазвидобування" не заперечувало щодо внесення змін до договору № УГВ562/30-22 від 31.01.2022) для можливості поставки ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" аналогічного за якістю товару, проте з іншими технічними характеристиками. При цьому зміни до договору № УГВ562/30-22 від 31.01.2022 могли бути внесені сторонами за умови виконання законодавства про публічні закупівлі. ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" пропонувало змінити істотні умови договору про закупівлю - договору № УГВ562/30-22 від 31.01.2022, а саме: предмет, проте за відсутності умов, що визначені частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Запропоновані відповідачем зміни до договору №УГВ562/30-22 від 31.01.2022 порушували частину 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв'язку з чим АТ "Укргазвидобування" не могло погодитись на такі зміни та вимагало виконання цих умов. До прикладу, у випадку наявності у відповідача аналогічного товару в такій же кількості (обсязі) та якості, такі зміни могли б бути внесені за умови погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (пункт 5 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Також АТ "Укргазвидобування" могло б розглянути внесення змін до договору у випадку доведення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" покращення якості предмета закупівлі. Тобто, запропонований інший аналогічний товар повинен бути кращим ніж визначений договором (пункт 3 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Проте жодної з визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підстав ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" запропоновано не було, у зв'язку з чим АТ "Укргазидобування" було позбавлено можливості розглянути внесення змін до договору № УГВ562/30-22 від 31.01.2022 в частині поставки іншого аналогічного за якістю товару. Оскільки сторонами не були внесені зміни до договору № УГВ562/30-22 від 31.01.2022 в частині поставки іншого товару, то ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" зобов'язане було поставити визначений договором товар на суму 72 407 069 грн 27 коп., який відмовився виготовити Voestalpine Tubulars GmbH& Co KG. ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" не надало доказів неможливості виконання ним зобов'язання на суму 72 407 069 грн 27 коп. у зв'язку з обставинами непереборної сили, у зв'язку з чим не може бути звільнене від відповідальності за порушення строків поставки товару. Таким чином, у зв'язку з порушенням зобов'язання на суму 481 404 984 грн 52 коп. (товар на суму 408 997 915 грн 25 коп. поставлено несвоєчасно, товар на суму 72 407 069 грн 27 коп. не поставлено), АТ "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №УГВ 562/30-22 від 31.01.2022 у загальному розмірі 110 038 949 грн 91 коп., з яких: 77 453 425 грн 61 коп. - пені, 32 585524 грн 30 коп. - штрафу;

- на виконання постанови Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 904/1147/24 суд першої інстанції повинен був встановити взаємозв'язок між доказами поставки товару із обставинами, на які посилався відповідач як на форс-мажорні, та оцінити їх на предмет їх належності та допустимості в розрізі обставин, на підтвердження яких відповідач надав ці докази. Зокрема, суд повинен був дослідити наданий відповідачем сертифікат та з'ясувати, чи він підтверджує існування обставин, які об'єктивно унеможливлювали належне виконання договірних зобов'язань відповідачем, адже, як встановлено судом, у період дії форс-мажору відповідач все ж таки здійснював постачання трубної продукції позивачу. При цьому суд повинен був встановити обставини, які змінились у спірний період часу та, відповідно, надали можливість відповідачу виконувати свої договірні зобов'язання із постачання товару, зазначеного як період непереборних обставин (форс-мажору). Суд першої інстанції зобов'язаний був належним чином дослідити та перевірити чи мають зазначені обставини необхідні ознаки абсолютності, надзвичайності, непередбачуваності та невідворотності в контексті зумовленої ними неможливості виконання Товариством зобов'язання з поставки товару в установлені договором строки, зважаючи на поставку відповідачем товару, що в такому разі не виключає відсутність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання. Зазначених вище вказівок для виконання постанови Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 904/1147/24 судом першої інстанції виконано не було, що, зокрема, є порушенням статті 316 Господарського процесуального кодексу України. У зв'язку з неправильним застосування зазначених вище норм та висновків Верховного Суду щодо їх застосування, судом не з'ясовано, що наданий відповідачем сертифікат Торгово-промислової палати Дніпропетровської області не доводить наявність обставини непереборної сили, які б унеможливлювали б виконання відповідачем договору, адже відповідач у період з 09.06.2022 по 10.07.2023 виконав свої зобов'язання перед позивачем. Тобто, із вищевказаного вбачається виконання відповідачем договору у спірний період - період дії для відповідача "форс-мажорних" обставин. Якщо у період, на який відповідач посилається як на період існування форс-мажорних обставин, він мав можливість виконання договору, це свідчить про відсутність обставин непереборної сили для відповідача. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20). Висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача обставин, які вплинули на можливість виконання ним своїх зобов'язань за договором (обставин непереборної сили) в період, коли він виконував зобов'язання, суперечать висновкам Верховного Суду у постанові від 27.05.2025 у справі № 904/1147/24. В оскаржуваному рішенні, при новому розгляді справи, суд припустився аналогічних помилок, що і суди першої та апеляційної інстанції при першому її розгляді та, зокрема, не врахував висновків Верховного Суду, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести. Оскільки відповідач виконував свої зобов'язання саме у той період, в який у нього існували обставини непереборної сили, то таке виконання виключає наявність обставин непереборної сили в цей період (період виконання). Суд першої інстанції не врахував зазначених вище висновків Верховного Суду внаслідок чого неправильно застосував частину 1 статті 617 Цивільного кодексу України, частину 2 статті 218 Господарського кодексу України та статтю 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та не встановив відсутність причинно-наслідковий зв'язку між неможливістю належного виконання конкретного зобов'язання та обставиною непереборної сили у зв'язку з чим не врахував наявність у справі доказів відворотності обставин, які ускладнили виконання зобов'язання та те, що такі обставини не є непереборними, а тому учасник правовідносин, в якого виникли такі обставини, несе ризик їх настання;

- у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у справі №904/1147/24 суд, незважаючи на недоведеність обставин непереборної сили та відсутність доказів неможливості альтернативного виконання (стосовно, зокрема, можливості поставки товару суму 72 407 069 грн 27 коп.), звільнив відповідача від передбаченої договором відповідальності в повному обсязі. Судом першої інстанції не досліджено можливість переборення відповідачем перешкод та їх наслідків при виконанні зобов'язання, відсутність яких у спірний період підтверджується поставкою товару, що також вказує на відсутність підстав для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання. Суд безпідставно звільнив відповідача від узгодженої договором відповідальності за порушення господарського зобов'язання на підставі недопустимого доказу - копії листа Voestalpine Tubulars GmbH & Со KG від 20.06.2022. Відповідно до пункту 8.3 договору та частини 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" обставини форс-мажору повинні підтверджуватися саме сертифікатом про форс-мажорні обставини ТПП, а не листом особи, що не є учасником спірних правовідносин. За правильного застосування частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, суд першої інстанції повинен був також встановити, що неможливість виконання зобов'язання з поставки товару Voestalpine Tubulars GmbH& Co KG, яке не є стороною договору, не звільняє ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від визначеної договором відповідальності, адже недодержання своїх обов'язків контрагентом відповідача не може бути тією обставиною, що звільняє від відповідальності за порушення зобов'язання. ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" не пропонувало належного виконання договору, а саме: поставити визначений договором товар на суму 72 407 069 грн 27 коп. Такі докази в матеріалах справи відсутні. АТ "Укргазвидобування" не заперечувало проти внесення змін до договору, які б могли посприяти ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" у виконанні його зобов'язання з постави товару на суму 72 407 069 грн 27 коп. Проте ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" не виконав жодної з визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умов, у зв'язку з чим АТ "Укргазвидобування" було позбавлено можливості розглянути внесення змін до договору № УГВ562/30-22 від 31.01.2022 в частині поставки іншого аналогічного товару;

- сторонами не були внесені зміни до договору № УГВ562/30-22 від 31.01.2022 в частині поставки іншого товару, у зв'язку з чим ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" зобов'язане було поставити визначений договором товар на суму 72 407 069 грн 27 коп. Зазначеному вище суд першої інстанції правової оцінки не надав, зокрема, у зв'язку з незастосуванням до спірних правовідносин частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та неврахуванням висновків Верховного Суду у постановах від 18.11.2025 у cправі №910/14701/24, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21. Отже, оскільки ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" не надало доказів неможливості виконання ним зобов'язання на суму 72 407 069 грн 27 коп. у зв'язку з обставинами непереборної сили та наявні в матеріалах справи видаткові накладні свідчать про відсутність підстав для звільнення від відповідальності за несвоєчасно виконане зобов'язання на суму 408 997 915 грн 25 коп., то воно не може бути звільнене від відповідальності за ці порушення строків. Прострочення, яке допущене відповідачем, відбулось в межах комерційних ризиків здійснення ним підприємницької діяльності, оскільки у нього відсутні обставини, які унеможливили виконання зобов'язання;

- судом першої інстанції під час нового розгляду справи було враховано новий доказ - висновок експертів № 352/1/25 від 14.08.2025. Висновок експертів № 352/1/25 від 14.08.2025 підлягав залишенню судом без розгляду. Верховний Суд не надавав вказівок суду під час нового розгляду цієї справи збирати та (або) брати до уваги нові докази, яких не існувало під час касаційного перегляду справи № 904/1147/24, не ставив питань щодо необхідності призначення економічної експертизи чи здійснення будь-якого експертного дослідження, що потребує наявність спеціальних знань. АТ "Укргазвидобування" при новому розгляді справи не змінювало предмета або підстав позову, обставини, що підлягають доказуванню не змінювалися, а тому були відсутні підстави для подання нових доказів учасниками справи. Норми Господарського процесуального кодексу України надають детальну регламентацію строків та порядку подання доказів, що об'єктивно мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування, а тому подання доказів має відбуватись саме з дотриманням норм Господарського процесуального кодексу України як при першому розгляді, так і при новому. Доказів поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання доказів разом із відзивом відповідач не надав. Висновок експертів № 352/1/25 від 14.08.2025 є недопустимим доказом у справі. Висновок експертів № 352/1/25 від 14.08.2025 не є належним доказом у справі, оскільки такий доказ: по-перше, не досліджувався торгово-промисловою палатою при видачі сертифікату про форс-мажорні обставини, по-друге, оцінка та дослідження сертифікату про форс-мажорні обставини та доказів, на яких він базується, є прерогативою суду, а не експерта. Отже, висновок експертів № 352/1/25 від 14.08.2025, в якому засвідчено унеможливлення виконання ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" зобов'язань за договором не повинен був прийматись судом до розгляду (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України), оскільки саме судом з врахуванням висновків Верховного Суду має бути надано оцінку можливості виконання ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" зобов'язань за договором та здійснено оцінку сертифікатів про форс-мажорні обставини на предмет того, чи можуть вони бути доказом обставин непереборної сиди з врахуванням виконання зобов'язання відповідачем, чи ні. Експерти, перейнявши на себе повноваження торгово-промислової палати та суду, взагалі не досліджували обставини, які змінились у спірний період часу, зазначеного відповідачем як період непереборних обставин (форс-мажору) та, відповідно, надали можливість відповідачу виконувати свої договірні зобов'язання із постачання товару до 28.02.2023. У висновку № 352/1/25 від 14.08.2025 зазначено про унеможливлення виконання договору, в той час як Верховний Суд при перегляді справи зазначив, що відповідач у період з червня 2022 року по липень 2023 року виконав у відповідній частині свої зобов'язання перед позивачем. Тобто, із вищевказаного вбачається виконання відповідачем договору у спірний період - період дії для відповідача форс-мажорних обставин. З висновку експертів № 352/1/25 за результатами проведення комісійного експертного дослідження, який складено 14.08.2025, слідує, що адвокат Олена Колесова звернулася до Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності 20.06.2025, матеріали на адресу Центру доставлені нарочно, 25.07.2025 від даного адвоката надійшли заява та лист про уточнення питання щодо проведення експертного дослідження, матеріали на адресу Центру доставлені нарочно (арк. 1, 2). При цьому, в силу частини 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Натомість, висновок експертів № 352/1/25 не містить зазначення, що цей висновок підготовлено для подання до суду, що свідчить про недопустимість цього доказу. Верховний Суд у постанові від 20.12.2023 № 172/313/21 виснував, що висновок експертів не може бути визнаний належним та допустимим доказом, якщо всупереч вимог процесуального закону в ньому не зазначено, що він підготовлений для подання до суду. Зі змісту Висновку експертів № 352/1/25 не можна встановити, які спеціальні знання судової економічної експертизи знадобилися при складенні висновку, оскільки висновок фактично відтворює інформацію з Довідки відповідача від 20.06.2025 № 664/1 "щодо часу зупинок потужностей ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та листа виконкому Нікопольської міської ради від 03.07.2025 № 1481/25 щодо тривання повітряних тривог. Висновок експертів №352/1/25 суперечить наявним у матеріалах справи доказам: видатковим накладним про поставку товару, а тому він не може бути доказом унеможливлення виконання зобов'язання відповідачем.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Мартинюка С.В., Соп'яненко О.Ю.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2026 у справі №904/1147/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у справі № 904/1147/24; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.02.2026.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду 1178/26 від 04.02.2026), в якому він просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 без змін, посилаючись на те, що рішення суду є справедливим, законним, обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив таке:

- в матеріалах справи міститься науково-правовий висновок, де проведено детальний аналіз діючого законодавства та судової практики, що детально викладено у висновку;

- форс-мажорними (обставинами непереборної сили) можуть бути обставини, які унеможливлюють виконання сторонами зобов'язань, що передбачені умовами договору (господарського договору), як взагалі в принципі, так і частково. Вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на господарські правовідносини може призводити як до невиконання зобов'язань стороною господарського договору, так і до неналежного виконання зобов'язань стороною господарського договору (наприклад, в частині строків). У випадку неналежного виконання господарського зобов'язання на підставі умов господарського договору шляхом порушення строків поставки, сторона підлягає звільненню від відповідальності за порушення зобов'язань, якщо доведе, що нею вжито усіх залежних від неї заходів для недопущення господарського правопорушення при наявності впливу форс-мажору (обставин непереборної сили) та причинно-наслідкового зв'язку між відповідними обставинами та невиконанням/неналежним виконанням таких зобов'язань;

- є очевидним, що відповідач не мав можливості виготовляти та поставляти товар у тих обсягах та строки, в які виробляв і на які розраховував до 24.02.2022. Таке уповільнення роботи підприємства сталось саме внаслідок військової агресії РФ, а не внаслідок власного прорахунку в підприємницькій діяльності відповідача. Матеріалами справи підтверджується, що зазначені обставини дійсно вплинули на виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Проте, відповідач довів, що вчиняв усі можливі та необхідні дії щодо поставки товару позивачеві за першої можливості у найкоротші строки, а затримка поставки відбулася за форс-мажорних обставин, які не залежали від відповідача і були належним чином підтверджені;

- відповідачем було запропоновано внести зміни в частині зміни найменування частини товару австрійського виробника, замінивши його на товар власного виробництва на підставі пункту 3 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки товар, запропонований відповідачем, був кращої якості, аніж передбачений умовами договору. Додатково з боку відповідача було запропоновано повний цикл супроводу "польовий сервіс" (тобто супровід безпосередньо до встановлення у скважину) - і все це пропонувалося без збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, як це і передбачено відповідної нормою закону (відповідні листи містяться в матеріалах справи). Що ж стосується включення в проєкт додаткової угоди пунктів про продовження строків - на підставі пункту 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" - то дана можливість також безпосередньо передбачена прямою нормою закону. Крім того, в матеріалах справи містяться подані відповідачем додаткові заперечення та копія додаткової угоди позивача з іншим постачальником - контрагентом VOREX LLC, з яким позивачем було укладено відповідну додаткову угоду щодо подовження на рік строків постачання товару за договором;

- щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права відповідач зазначив, що постановою Верховного Суду по справі 904/1147/24 від 27.05.2025 справу направлено повністю на новий розгляд, тому підхід позивача щодо "обмеженого розгляду справи" є вцілому не вірним, та місцевий господарський суд (а також сторони по справі) не обмежений у своїх процесуальних правах та повноваженнях під час нового розгляду;

- на виконанні вимог Верховного суду, господарський суд під час розгляду справи дійшов до наступних висновків: "Враховуючи докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку, що факт безпосереднього впливу форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на виробничу діяльність відповідача та неможливість відповідача уникнути цього впливу доведена належними доказами. Отже, поставка товару за договором, хоча й з порушенням встановлених строків поставки, на думку суду, свідчить про добросовісну поведінку відповідача, який попри незалежні від його волі обставини доклав зусилля для виконання договору.".

У судове засідання 05.02.2026 з'явилися представники позивача (скаржника) та відповідача.

У судовому засіданні 05.02.2026 представник скаржника заявив усне клопотання про залишення без розгляду відзиву на апеляційну скаргу, у зв'язку з його подачею з пропуском строку.

Представник відповідача проти задоволення вказаного клопотання заперечував, посилаючись на технічний збій під час завантаження відзиву на апеляційну скаргу у систему "Електронний суд", у зв'язку з чим просив поновити строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Суд встановив, що ухвала про відкриття апеляційного провадження доставлена до електронного кабінету відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи - 23.01.2026, отже граничним строком для подачі відзиву на апеляційну скаргу є 02.02.2026; відзив поданий 04.02.2026.

Заслухавши думку представників сторін, порадившись на місці, колегія суддів задовольнила клопотання відповідача про поновлення строку на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

У подальшому, через нестабільну роботу сервісу відеоконференцзв'язку (ВКЗ), проведення судового засідання було унеможливлено, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом суду від 05.02.2026 щодо відсутності можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи усунення обставин, що унеможливили проведення судового засідання, колегія суддів прийшла до висновку щодо необхідності призначення наступної дати судового засідання.

Ухвалою суду від 05.02.2026 судове засідання було призначено на 18.02.2026.

У судове засідання 18.02.2026 з'явилися представники скаржника (позивача) та відповідача.

Представник скаржника (позивача) у судовому засіданні 18.02.2026 просив апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у справі № 904/1147/24 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 110 038 949 грн 91 коп., з яких: 77 453 425 грн 61 коп. - пені та 32 585 524 грн 30 коп. - штрафу, посилаючись на доводи, наведені в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні 18.02.2026 представник відповідача просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області без змін, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Перед стадією "Дослідження доказів" у судовому засіданні 18.02.2026 протокольно було оголошено перерву до 19.02.2026.

У судове засідання 19.02.2026 з'явилися представники скаржника (позивача) та відповідача.

Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.

У судовому засіданні 19.02.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується сторонами, 31.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі по тексту - Постачальник, відповідач) та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (далі по тексту - Покупець, позивач) укладено Договір поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ562/30-22 (далі по тексту - Договір, арк.с. 28-121 у томі 1), відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві труби насосно-компресорні, допускні патрубки та перехідники до насосно-компресорних труб в асортименті (далі - Товар), зазначений в специфікації/-ях, що додається/ються до Договору і є його невід'ємною/-ими частиною/-ами, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар. Найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у специфікації/-ях (далі - Специфікація/-ії), яка є Додатком № 1 до Договору та є його невід'ємною частиною. Строк поставки Товару визначається Графіком поставки Товару, який є Додатком № 3 до Договору та є його невід'ємною частиною.

У пункті 10.1. Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності), за умови надання Постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 10.2 Договору і діє до 27.11.2023.

Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох сторін.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Так, у пункті 5.1. Договору сторони узгодили, що строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації/-ях та Графіку поставки до цього Договору.

У відповідності до вказаних умов Договору, 31.01.2022 позивач та відповідач підписали Специфікацією № 1 (Додаток № 1 до Договору № УГВ562/30-22 від 31.01.2022) (арк.с. 35-40 в томі 1), в якій, зокрема, сторонами були визначені найменування, кількість, ціна, вартість Товару, місце поставки, а саме:

- строк поставки Товару: відповідно до Графіка поставки Товару (пункт 3 Специфікації № 1);

- виробник Товару: Україна, ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", Австрія, Voestalpine Tubulars GmbH & Co KG (пункт 6 Специфікації № 1);

- в пункті 10.1. наведені місця поставки товару.

Умовами Графіка поставки Товару (Додаток № 3 до Договору № УГВ562/30-22 від 31.01.2022) (арк.с. 42-52 в томі 1) визначено строк поставки Товару:

- 25% - до 120 календарних днів з дати укладання Договору;

- 25% - до 150 календарних днів з дати укладання Договору;

- 25% - до 180 календарних днів з дати укладання Договору;

- 25% - до 210 календарних днів з дати укладання Договору. Дострокова поставка дозволяється.

Отже, за домовленістю Сторін Договору, граничним строком поставки Товару є:

1) 31.05.2022 (25% - до 120 календарних днів з дати укладання Договору);

2) 30.06.2022(25% - до 150 календарних днів з дати укладання Договору);

3) 30.07.2022 (25% - до 180 календарних днів з дати укладання Договору);

4) 29.08.2022 (25% - до 210 календарних днів з дати укладання Договору).

Відповідно до умов пунктів 5.2. та 6.3.1. Договору датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акта приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку № 4 до Договору, який с його невід'ємною частиною (для Постачальників, що не є резидентами України) або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акта приймання-передачі Товару або видаткової накладної, (при наявності двох дат, датою підписання акта приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем). Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.

Матеріали справи свідчать про те, що Відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання з поставки Товару власного виробництва за Договором на суму 408 997 915 грн 25 коп., про що свідчать видаткові накладні з урахуванням умов пункту 5.2 Договору: № 76Г0403 від 09.06.2022; № 76Г0474 від 21.06.2022; № 76Г0471 від 21.06.2022; №76Г0463 від 21.06.2022; № 76Г0462 від 21.06.2022; № 76Г0461 від 21.06.2022; № 76Г0475 від 21.06.2022; № 76Г0458 від 27.06.2022; № 76Г0460 від 30.06.2022; № 85Г1231 від 08.07.2022; № 85Г1232 від 08.07.2022; № 85Г1230 від 08.07.2022; № 85Г1233 від 08.07.2022; № 85Г1234 від 08.07.2022; № 76Г0555 від 25.07.2022; № 76Г0554 від 25.07.2022; № 76Г0560 від 01.08.2022; № 76ГО561 від 01.08.2022; № 76Г0568 від 03.08.2022; № 76Г0567 від 03.08.2022; № 76Г0566 від 03.08.2022; № 76ГО565 від 03.08.2022; № 76Г0563 від 03.08.2022; № 76Г0562 від 03.08.2022; № 76Г0564 від 16.08.2022; № 76Г0661 від 03.10.2022; № 85Г1416 від 03.10.2022; № 85Г1417 від 03.10.2022; № 76Г0664 від 06.10.2022; № 76Г0718 від 27.10.2022; № 76Г0719 від 27.10.2022; № 76Г0814 від 17.11.2022; № 76Г0816 від 17.11.2022; № 76Г0817 від 17.11.2022; № 85Г1586 від 17.11.2022; № 85Г1585 від 17.11.2022; № 85Г1585 від 17.11.2022; № 85Г1584 від 17.11.2022; № 76Г0826 від 17.11.2022; № 76Г0822 від 17.11.2022; № 76Г0821 від 17.11.2022; № 76Г0820 від 17.11.2022; № 85Г1597 від 18.11.2022; № 85Г1595 від 18.11.2022; № 85Г1594 від 18.11.2022; № 76Г0829 від 18.11.2022; № 76Г0976 від 26.12.2022; № 76Г0960 від 27.12.2022; № 76Г0966 від 30.12.2022; № 76Г1011 від 09.01.2023; № 76Г1016 від 09.01.2023; № 76ГО005 від 11.01.2023; № 76Г0006 від 11.01.2023; № 76Г0009 від 11.01.2023; № 76Г0008 від 11.01.2023; № 76П0007 від 19.01.2023; № 76Г0974 від 24.01.2023; № 76Г0066 від 02.02.2023; № 76Г0064 від 02.02.2023; № 76Г0061 від 02.02.2023; № 76Г0212 від 13.03.2023; № 76Г0213 від 13.03.2023; № 76Г0214 від 13.03-2023; № 76Г0215 від 13.03.2023; № 76Г0222 від 16.03.2023; № 85Г0282 від 27.03.2023; № 85Г0283 від 27.03.2023; № 85Г0254 від 29.03.2023; № 85ГО255 від 29.03.2023; № 76Г0258 від 29.03.2023; № 76Г0269 від 29.03.2023; № 85Г0293 від 31.03.2023; № 85Г0294 від 31.03.2023; № 85Г0288 від 31.03.2023; № 85Г0281 від 31.03.2023; № 76Г0329 від 24.04.2023; № 76Г0330 від 24.04.2023; № 85Г0417 від 25.04.2023; № 85Ґ0419 від 25.04.2023; № 85Г0419 від 25.04.2023; № 76Г0364 від 09.05.2023; № 76Г0365 від 09.05.2023; №76Г0369 від 12.05.2023; № 76Г0372 від 12.05.2023; № 76Г0370 від 12.05.2023; № 76ГО373 від 12.05.2023; № 76Г0374 від 22.05.2023; № 76Г0375 від 22.05.2023; № 76Г0378 від 29.05.2023; № 76Г0379 від 29.05.2023; № 76Г0380 від 29.05.2023; № 76Г0386 від 29.05.2023; № 76Г0388 від 29.05.2023; № 76Г0389 від 26.05.2023; № 76Г0378 від 29.05.2023; № 76Ґ0379 від 29.05.2023; № 76Г0380 від 29.05.2023; № 76Г0386 від 29.05.2023; № 76Г0388 від 29.05.2023; № 76Г0410 від 01.06.2023; № 76Г0411 від 02.06.2023; №76Г0412 від 06.06.2023; № 76Г0413 від 06.06.2023; № 76Г0415 від 06.06.2023; № 85Г0716 від 06.06.2023; № 85Г0716 від 06.06.2023; № 85Г0717 від 06.06.2023; № 76Г0431 від 07.06.2023; № 76Г0430 від 07.06.2023; № 76Г0454 від 23.06.2023; № 76Г0453 від 23.06.2023; № 76Г0448 від 27.06.2023; № 99Г1350 від 27.06.2023; № 99Г1349 від 27.06.2023; № 99Г1348 від 27.06.2023; № 76Г0445 від 01.07.2023; № 76Г0444 від 01.07.2023; № 76Г0460 від 01.07.2023; № 76Г0447 від 01.07.2023; № 76ГО323 від 04.07.2023; № 76Г0527 від 10.07.2023; № 76Г0536 від 10.07.2023; № 76Г0537 від 10.07.2023; № 99Г1409 від 10.07.2023; № 99Г1410 від 10.07.2023.

Вказані обставини також не заперечувались сторонами під час розгляду справи судом.

Передбачений позиціями 3, 3.1 - 3.5, 5, 5.1 - 5.5, 6 та 7 таблиці Специфікації № 1 від 31.01.2022 (Додаток № 1 до Договору) Товар виробництва Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG, Австрія на суму 72 407 069 грн 27 коп. Відповідач не поставив.

Таким чином, Товар на загальну суму 408 997 915 грн 25 коп. Відповідач поставив з порушенням строку поставки; решту Товару на суму 72 407 069 грн 27 коп. Відповідач не поставив.

Слід відзначити, що у пункті 11.1. Договору сторони передбачили, що зміни та доповнення в Договір можуть бути внесені лише за взаємною згодою Сторін, шляхом укладання додаткової угоди до Договору .

Згідно з умовами пункту 11.14. Договору, якщо Договором передбачено направлення листів, повідомлень в електронному вигляді на електронні адреси Сторін, такі листи, повідомлення вважаються належним чином направленими, якщо вони направлені в електронному вигляді на всі електронні адреси одночасно, вказані в розділі XIV даного Договору.

Так, 01.03.2022 в 12-52 з електронної адреси ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 на електронні адреси ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4); ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_5) було направлено повідомлення з темою відправлення: "повідомлення про настання форс-мажорних обставин" (арк.с. 232 в томі 1). До даного повідомлення у вигляді вкладень додано в PDF форматі повідомлення про настання форс-мажорних обставин на адресу керівництва АТ "Укргазвидобування", викладеного у паперовому вигляді на бланку "Інтерпайп Ніко Тьюб", підписаного підписом Генерального директора ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та з відбитком печатки цього підприємства (арк.с. 233 в томі 1). Другий документ - викладений в PDF форматі лист ТПП України № 2024-02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо підтвердження настання форс-мажорних обставин (арк.с. 234 в томі 1).

Відповідно до даних поштового сервера відправлення електронного повідомлення відбулося успішно, та отримання даного повідомлення підтверджено серверами усіх шести отримувачів даного повідомлення (арк.с. 235 в томі 1).

Відповідач стверджує, що враховуючи паралізацію праці більшості поштових компаній в перші дні війни, повідомлення про настання форс-мажорних обставин вих. №075/65-22 від 25.02.2022 було направлено засобами кур'єрської доставки 02.03.2022, на підтвердження чого надав квитанцію за № трекінгу 0216061017 (арк.с. 239 в томі 1).

Позивач спростував факт направлення зазначеного листа, надавши до справи скрін за пошуковим запитом на сайті Skynet Worldwild Express (арк.с. 127 в томі 2), який не містить жодних відміток про доставку (вручення/отримання) Позивачу листа від 25.02.2022. Крім того, за пошуковим запитом на сайті Skynet Worldwild Express відправлення по трекінгу 0216061017 - не знайдено.

Як було зазначено вище, за умовами договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ562/30-22 від 31.01.2022, частина труб та з'єднань мала бути виготовлена та поставлена Австрійським виробником Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG.

Листом від 20.06.2022 (арк.с. 66-67 в томі 2) зазначений виробник повідомив наступне: "Стосовно Вашої потреби у трубах 89 та 48 мм у 2022 році. Війна в Україні вже серйозно впливає на економічні відносини австрійських компаній зі Східною Європою. Через триваючі військові дії, санкції уряду, значне збільшення витрат на сировину та матеріально-технічні ускладнення, послуги, узгоджені за договором, більше не можуть надаватися. Обмовки про форс-мажорні обставини зазвичай дозволяють стороні, на яку впливають обставини поза її контролем, призупинити виконання своїх зобов'язань. Форс-мажор вимагає надзвичайної події, яка впливає на бізнес ззовні, не відбувається з певною періодичністю та регулярністю, не очікується і не може бути попереджена чи усунена навіть за максимально розумного ступеня обережності. З цієї причини наша компанія змушена повідомити Вас, що замовлені вами об'єми труб та асортимент з'єднань Pup Joints не можуть бути виготовлені".

ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" направило на адресу АТ "Укргазвидобування" листи від 22.06.2022, 12.07.2022, 02.09.2022, 20.03.2023 (арк.с. 68, 71, 78, 81 в томі 2) з інформацією про неможливість постачання імпортних запчастин та пропозицією укласти відповідну додаткову угоду до Договору № УГВ562/30-22 від 31.01.2022 про внесення змін в частині поставки продукції виробництва ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб".

Позивач в листах від 24.06.2022, від 15.07.2022 (арк.с. 70, 72 в томі 2) запросив у ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" технічну документацію, яка б підтвердила технічну відповідність технічних якостей з'єднань, які були запропоновані ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" .

02.08.2022 АТ "Укргазвидобування" на адресу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" направило лист щодо надання графіку поставок НКТ (арк.с. 218 в томі 4)

Листом від 30.08.2022 (арк.с. 76 в томі 2) АТ "Укргазвидобування" запросило у ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" надати знижку на продукцію виробництва задля погодження питання про внесення змін до договору.

ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" листом № 02-09-01 від 02.09.2022 (арк.с. 77-78 в томі 2) повідомило про неможливість надання знижки, посилаючись на значне подорожчання енергоносіїв (на 35% - газ, на 82% - електроенергія) та, крім того, продукція виробництва ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" була запропонована до постачання з повним циклом супроводу "польовий сервіс", тобто повністю включені послуги по нагляду за встановленням та використанням продукції.

Після продовження військового стану на наступні 30 днів, 17.03.2022 о 14-45 з електронної адреси ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 на електронні адреси ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4); 'ОСОБА_8'; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_5), ОСОБА_6 ; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ); ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_7) було направлено повідомлення з найменуванням "продовження форс-мажорних обставин" (арк.с. 237 в томі 1) та вкладенням Повідомлення про продовження форс-мажорних обставин вих. № 075/69-22 від 17.03.2022, яким повідомлено про продовження дії форс-мажорних обставин ще на 30 днів (арк.с. 238 в томі 1).

11.08.2023 Відповідачем було отримано Сертифікат № 1200-23-3552 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (арк.с. 82-83 в томі 2), який видано Дніпропетровською торгово-промисловою палатою. Вказаним Сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, які спричинили загальну військову мобілізацію, розташування ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на території активних бойових дій, військові дії, а саме: обстріли з РСЗВ та ствольної артилерії, Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" місцезнаходження: проспект Трубніков, 56, місто Нікополь, Дніпропетровська область, щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити Труби насосно-компресорні, допускні патрубки та перехідники до насосно-компресорних труб в асортименті, зазначеному в Специфікації №1 до Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ562/30-22 від 31.01.2022, у термін до 01.06.2022, до 01.07.2022, до 31.07.2022, до 30.08.2022; за Договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ562/30-22 від 31.01.2022 укладеним з Акціонерним товариством "Укргазвидобування", відповідно до:

- Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, із змінами і доповненнями;

- Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із змінами і доповненнями;

- Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Україну від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" зі змінами і доповненнями;

- Листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.;

- Рішення Ради оборони Дніпропетровської області № 2 "Про запровадження комендантської години на території Дніпропетровської області";

- Розпоряджень Нікопольської районної військової адміністрації № 14 "Про світломаскування", № 36 від 28.03.2022 "Про внесення змін до рішення" щодо запровадження комендантської години;

- Копії Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ562/30-22 31.01.2022, укладеного між ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та "Укргазвидобування", з Додатками №№ 2, 4-9;

- Копії Специфікації № 1 (Додаток № 1) до Договору поставки трубної продукції (згідно графіком) № УГВ562/30-22 від 31.01.2022;

- Копії Графіку поставки Товару (Додаток № 3) до Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ562/30-22 від 31.01.2022;

- Копії Повідомлення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 075/65-22 від 25.02.2022 на адресу АТ "Укргазвидобування" про настання форс-мажорних обставин;

- Копії Наказу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 445 від 24.02.2022 "Про режим роботи підприємства в умовах воєнного стану" щодо тимчасового призупинення виробничої діяльності та оголошення простою в усіх структурних підрозділах з 24.02.2022;

- Копій Наказів ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 778 від 18.07.2022, № 927/1 від 09.08.2022, № 963/1 від 17.09.2022, № 1223 від 27.09.2022, № 1337 від 12.10.2022, № 1339 від 13.10.2022, № 1524 від 08.11.2022, № 338 від 01.03.2023, № 781/1 від 10.05.2023 про зупинку виробництва продукції в цехах підприємства, в зв'язку з обстрілами і необхідністю визначення їх наслідків;

- Копії Наказу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 783 від 20.07.2022 про заходи безпеки персоналу підприємства від збройних уражень у воєнний час, з Інструкціями щодо дій персоналу (Додатки 1, 2);

- Копії Наказу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 1646 від 28.11.2022 про оголошення простою внаслідок аварійної зупинки виробництва у зв'язку з аварійним відключенням світла;

- Копій документів на придбання трубної продукції: Договору № 2022/02-09-НФ від 09.02.2022, укладеного між ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та ТОВ "Нафтосервіс"; Дистриб'юторського договору та Контракту № 444 від 07.02.2022, укладеного між ТОВ "Нафтосервіс" та фірмою VOESTALPNE TUBULARS GMBH & Co KG; Листа VOESTALPNE TUBULARS GMBH & Co KG від 20.06.2022 на адресу АТ "Укргазвидобування" про неможливість поставити замовлені труби, в зв'язку з форс-мажорними обставинами;

- Копій документів на придбання 6-ти валкової правильної машини: Контракту №20210102 від 01.02.2021, укладеного між ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та Компанією SMS group S.p.A., Італія; Листа Компанії SMS group S.p.A. на адресу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" щодо неможливості виконання зобов'язань по Контракту № 20210102 від 01.02.2021, в зв'язку з вторгненням Російської Федерації до України;

- Копій документів на виготовлення (виробництво) безперервно литої заготовки: Договору підряду № 21/2051 від 20.12.2021, укладеного між ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" та ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб"; Наказу ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" № 70 від 24.02.2022 про тимчасове призупинення виробничої діяльності у всіх структурних підрозділах з 24.02.2022, в зв'язку з введенням воєнного стану; Повідомлення ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" № 66 від 28.02.2022 на адресу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" про настання форс-мажорних обставин;

- Копій Витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття Нікопольським РУП ГУНП України в Дніпропетровській області кримінальних проваджень 12022041340000766 від 16.07.2022, 12022041340000770 від 18.07.2022, 1202204134000077 від 19.07.2022, 12022041340000890 від 09.08.2022, 12022041340000952 від 26.08.2022;

- Копій Витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття СВ УСБУ у Дніпропетровській області кримінальних проваджень: 22022040000000248 від 27.09.2022, 22040000000292 від 12.10.2022, 22022040000000295 від 13.10.2022, 22022040000000361 від 08.11.2022, 22023040000000096 від 29.01.2023, 22023040000000211 від 01.03.2023, 22023040000000375 від 10.05.2023 за фактами обстрілів збройними формуваннями рф з РСЗВ та ствольної артилерії по території ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб";

- Копій Актів комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії №№ 344-352, №№ 1513-1517, №№ 1609-1612, №№ 1741-1746, №№ 1751-1753 за період з 12.08.2022 по 27.12.2022;

- Копій Довідок ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" про кількість звільнених співробітників у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 та увільнених, у зв'язку з призовом на військову службу, за період з 24.02.2022 по 31.12.2022;

- Описової частини до Заяви про засвідчення форс-мажорних обставин, поданої ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" до ДТПП, щодо укладення та виконання Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ562/30-22 від 31.01.2022;

- Довідки ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 2 від 04.08.2023 щодо стану виконання договірних зобов'язань за Договором № УГВ562/30-22 від 31.01.2022 з Реєстром видаткових накладних, які унеможливили його виконання в зазначений термін.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):

- дата настання: 24.02.2022;

- дата закінчення: тривають на 11.08.2023.

На підтвердження наявності форс-мажорних обставин Відповідач додатково надав до справи: копію наказу № 445 від 24.02.2022 про зупинення виробничої діяльності; повідомлення з електронної пошти від 01.03.2022; копію повідомлення № 075/65-22 від 25.02.2022; копію листа № 2024/02.0-7.1 від ТПП України; довідку про дані поштового сервера; роздруківка повідомлення з електронної пошти від 17.03.2022; копію Повідомлення № 075/69-22 від 17.03.2022; копію накладної 0216061017; копії Актів комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії № 344 від 12.08.2022, № 345 від 12.08.2022, № 346 від 12.08.2022, № 347 від 12.08.2022, № 348 від 12.08.2022, № 349 від 12.08.2022, № 350 від 12.08.2022, № 351 від 12.08.2022, № 352 від 12.08.2022, № 1513 від 09.09.2022, № 1514 від 09.09.2022, № 1515 від 09.09.2022, № 1516 від 09.09.2022, № 1517 від 09.09.2022, № 1609 від 20.10.2022, № 1610 від 20.10.2022, №1611 від 20.10.2022, № 1612 від 20.10.2022, № 1741 від 20.12.2022, № 1742 від 20.12.2022, №1743 від 20.12.2022, № 1744 від 20.12.2022, № 1745 від 20.12.2022, № 1746 від 20.12.2022, №1751 від 27.12.2022, № 1752 від 27.12.2022, № 1753 від 27.12.2022; висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста №1223 від 31.01.2023; копії витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000766 від 16.07.2022, 12022041340000770 від 18.07.2022, 12022041340000774 від 19.07.2022, 12022041340000890 від 09.08.2022, 12022041340000952 від 26.08.202, 12022041340001049 від 17.09.2022, 22022040000000248 від 27.09.2022, 22022040000000292 від 12.10.2022, 22022040000000295 від 13.10.2022, 22022040000000361 від 08.11.2022, 22023040000000096 від 29.01.2023, 22023040000000211 від 01.03.2023, 22023040000000375 від 10.05.2023, копії наказів по ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 502 від 18.04.2022, № 778 від 18.07.2022, № 927/1 від 09.08.2022, № 963/1 від 17.09.2022, № 1223 від 27.09.2022, № 1337 від 12.10.2022, № 1339 від 13.10.2022, № 1524 від 08.11.2022, №1646 від 28.11.2022, копію повідомлення від ДТЕК про застосування графіку обмежень використання електричної енергії від 26.08.2022, Про введення в дію графіків обмеження споживання електричної потужності від 20.10.2022; Про введення в дію графіків обмеження споживання електричної енергії та електричної потужності від 28.10.2022; довідку щодо кількості звільненого персоналу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період лютий-грудень 2022 року; довідку щодо кількості мобілізованого персоналу за період ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період лютий-грудень 2022 року; копію Рішення Ради оборони №2 від 22.02.2022 про запровадження комендантської години; копію Розпорядження Нікопольської військової адміністрації № 14 від 02.03.2022 про світломаскування; науково-правовий висновок фахівців у галузі права на запит ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 12.04.2024, лист від 02.08.2022 № 30.6-022-2730 щодо графіку поставок НКТ, статистику повітряних тривог Нікопольська територіальна громада; висновок науково-правової експертизи від 05.06.2024 тощо.

У той же час відповідно до умов пункту 7.9. Договору у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки Товару у строки, зазначені у Графіку поставки Товару до Договору, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

За фактом прострочки поставки позивач, на підставі пункту 7.9. Договору, нарахував відповідачу пеню та штраф, а саме:

- пеню у розмірі 77 453 425 грн 61 коп. за періоди з 01.06.2022 по 17.11.2022, з 01.07.2022 по 30.12.2022, з 31.07.2022 по 30.01.2023, з 30.08.2022 по 01.03.2023;

- штраф на суму 32 585 524 грн 30 коп. у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого Товару.

З огляду на розрахунок пені та штрафу, за несвоєчасно поставлений товар нараховані пеня на суму 64 130 524 грн 86 коп. та штраф на суму 27 517 029 грн 45 коп. Сума пені за непоставлений товар становить - 13 322 900 грн 75 коп., штрафу - 5 068 494 грн 85 коп. (арк. с. 4-6 у томі 1).

У свою чергу, 08.09.2023 відповідач направив на адресу позивача відповідь на претензію (арк.с. 186 в томі 1), в якій зазначив, що претензія не підлягає задоволенню, посилаючись на норми частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", пункти 8.1., 8.3. Договору та Сертифікат № 1200-23-3553 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.08.2023 № 627/08-15.

В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у загальній сумі 110 038 949 грн 91 коп., з огляду на те, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які виникли мають необхідні ознаки абсолютності, надзвичайності, непередбачуваності та невідворотності в аспекті зумовленої ними неможливості виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару в установлені договором строки, не зважаючи на виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а саме: поставки частини товару в спірний період - у період дії для відповідача форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), тобто, в період після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України та вжиттям заходів для заміни товару, поставку якого мав здійснити австрійський постачальник - Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG на аналогічний власного виробництва. На думку суду першої інстанції, здійснення поставки товару за договором у період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не виключає наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставина справи, з огляду на таке.

Як було зазначено вище, 01.03.2022 в 12-52 з електронної адреси ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 на електронні адреси ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ); ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_5) було направлено повідомлення з темою відправлення: "повідомлення про настання форс-мажорних обставин" (арк.с. 232 в томі 1). До даного повідомлення у вигляді вкладень додано в PDF форматі повідомлення про настання форс-мажорних обставин на адресу керівництва АТ "Укргазвидобування", викладеного у паперовому вигляді на бланку "Інтерпайп Ніко Тьюб", підписаного підписом Генерального директора ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та з відбитком печатки цього підприємства (арк.с. 233 в томі 1). Другий документ - викладений в PDF форматі лист ТПП України № 2024-02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо підтвердження настання форс-мажорних обставин (арк.с. 234 в томі 1).

Суд відхиляє, як необґрунтовані доводи позивача про те, що умови пунктів 8.2., 11.13. Договору передбачають обов'язок відповідача повідомити покупця (замовника) про виникнення обставин непереборної сили саме в письмовій, а не в електронній формі, оскільки військова агресія проти України станом на 24.02.2022 була непередбачуваною обставиною для будь-якого суб'єкта господарювання. Означені обставини можуть мати ознаки форс-мажорних також у вирішенні питання щодо можливості сторони скористатися у цей період послугами відділення поштового зв'язку. Поряд із тим, як встановив господарський суд, відповідач листом-повідомленням про настання форс-мажорних обставин вих. № 075/65-22 від 25.02.2022 зробив відповідне повідомлення позивачу про настання обставин непереборної сили.

При цьому отримання повідомлення та відповідне розуміння змісту даного повідомлення підтверджується листами Позивача у відповідь на адресу Відповідача з посиланням на такий лист та його вихідний номер, зокрема у листі № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022.

Як зауважив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2025 у справі № 904/685/24 у подібних правовідносин, у вирішенні цього питання підлягає застосуванню доктрина "лист у відповідь", а тому, за встановлених фактичних обставин спору, істотне значення має сам факт дотримання відповідачем вимог умов Договору щодо повідомлення контрагента у 7-денний строк про виникнення обставин непереборної сили, ніж спосіб вчинення такого повідомлення. Наведене також узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові 03.08.2022 у справі № 910/5408/21.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач виконав умови пункту 8.2. Договору щодо своєчасного та належного повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин.

Щодо штрафних санкції, нарахованих за прострочення поставки товару на суму 408 997 915 грн 25 коп., слід зазначити таке.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 617 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частиною 4 статті 219 Господарського кодексу України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частина 2 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажором (обставинами непереборної сили), до яких належать у тому числі військові дії.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов'язання за Договором були порушені / невиконані та причину такого невиконання.

У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за конкретних умов господарської діяльності.

За загальним правилом ознаками форс-мажорних обставин є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (подібні за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, на яку посилається скаржник).

У постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23 сформульовано такі загальні висновки щодо застосування положень статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні":

"Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (аналогічний висновок викладено в пункті 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

При цьому в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.

У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22).

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".

Схожі за змістом правові висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що у пунктах 75-77 постанови від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала таке:

"Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".

Аналогічні за змістом висновки щодо оцінки судом сертифіката торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, містяться також у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23 (на яку посилається скаржник).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів враховує, що, направляючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести; при цьому у даній справі відповідач у період до серпня 2023 року виконав у відповідній частині свої зобов'язання перед позивачем, з чого вбачається виконання відповідачем договору у спірний період - період дії для відповідача "форс-мажорних" обставин.

Зазначений довід є також ключовим в апеляційній скарзі.

З цього приводу апеляційний господарський суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22 зазначено, що на рівні норм Цивільного кодексу України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі договору.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 зазначено, що боржник, який допустив невиконання чи неналежне виконання зобов'язання має право доводити, що це відбулося внаслідок дії непереборної сили.

Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 та від 17.06.2021 у справі № 910/9286/20 зробив висновок про те, що підтвердження форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов'язань.

Таким чином, на переконання колегії суддів, визначальним у цьому аспекті є умови договору, які регулюють правовідносини сторін у випадку виникнення обставин непереборної сили.

Так, у розділі 8 Договору сторонами були узгоджені умови щодо обставин непереборної сили, а саме:

- Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) (пункт 8.1. Договору);

- сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань (пункт 8.2. Договору);

- доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України таабо країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин. У випадку, якщо Постачальник надає документи, що є доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, видані іншим уповноваженим органом, ніж Торгово-промислова палата, Постачальник зобов'язаний надати документи, що підтверджують повноваження такого органу (пункт 8.3. Договору);

- у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із сторін має право розірвати цей Договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом з описом вкладення) про відмову від Договору в односторонньому порядку з наданням документу, виданого Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України таабо країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 днів поспіль. В такому випадку Договір припиняє свою дію з дати зазначеної у повідомленні про відмову від Договору, але не раніше дати отримання повідомлення (пункт 8.4. Договору).

Проаналізувавши зміст розділу 8 Договору, колегія суддів приходить до висновку, що у розділі 8 Договору сторони узгодили такі ознаки обставин непереборної сили, як надзвичайність, непередбачуваність та невідворотність.

Колегія суддів також зазначає, що в Договорі сторонами не було передбачено такої вимоги до обставин непереборної сили як абсолютність, оскільки в пункті 8.1. Договору сторони визнали, що під час існування таких обставин може відбутись неналежне виконання зобов'язань за договором.

У даній справі судом встановлено, що спірний договір було укладено 31.01.2022, за 3 тижні до початку повномасштабного вторгнення на територію України (24.02.2022), що свідчить про те, що, для постачальника ці обставини є надзвичайними - настання яких не очікувалось при звичайному перебігу справ, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин (відповідач) не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Також ці обставини є невідворотними - настанню яких відповідач не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.

Так, 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб було введено в Україні воєнний стан, у зв'язку з широкомасштабним вторгненням РФ. У подальшому, відповідними Указами Президента України було продовжено дію воєнного стану на території України, який триває на момент розгляду справи.

Загальновідомим фактом є те, що 03.03.2022 Запорізька АЕС (м. Енергодар), відстань від якої до м. Нікополь складає 4-6 км, було окуповано військовими силами Російської Федерації, та з цього часу м. Нікополь піддається систематичним обстрілам з різного виду озброєння.

Так, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 № 169 ) 23.07.2022 Нікопольська міська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). В подальшому даний наказ був скасований наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309 (із змінами відповідно Наказу № 19 від 25.01.2024), яким Нікопольська територіальна громада включена до розділу 3 "Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси", з датою завершення бойових дій - "не зазначено", тож бойові дії на цій території тривають станом на дату ухвалення цього рішення.

Отже, суд бере до уваги фактичні обставини перебування території та будівель Відповідача під систематичними артилерійськими обстрілами та завдання цими обстрілами пошкоджень та руйнувань, оскільки потужності Відповідача перебувають в зоні досяжності та здійснення ворожих обстрілів ствольною артилерією (окрім відключень електроенергії, ракетної небезпеки/загрози, атак БПЛА, що презюмується для всієї території України), у зв'язку з чим наявний високий рівень небезпеки для життя та здоров'я працівників Відповідача, що очевидно вплинуло на можливості відповідача виготовляти продукцію у довоєнних обсягах та строки.

Судом взято до уваги, що за Договором поставки № УБГ386/015-21 від 20.12.2021 постачанню підлягав Товар у переважній більшості власного виробництва. При цьому графік поставки сторони узгоджували, виходячи із умов господарювання та виробничих потужностей відповідача станом на дату укладення договору - 31.01.2022.

При цьому суд враховує, що часткове поновлення виробничих процесів на підприємстві Відповідача відбулося з 15.04.2022. Однак, враховуючи Наказ № 502 від 18.04.2022, підприємство мало змогу працювати лише в обмеженому режимі, оскільки при спрацюванні сигналу повітряної тривоги, працівники мають відключити електроенергію, зупинити транспортуючі пристрої, агрегати, перекрити газові комунікації, зібрати особисті документи, залишити робоче місце, та не користуючись ліфтами, спуститися до захисних споруд, де перебувати до повідомлення про відсутність небезпеки.

Проаналізувавши загальнодоступну інформацію, а також Наказ відповідача від 20.04.2022 та довідку від 20.06.2025, судовим експертом у Висновку № 352/1/25 від 14.08.2025 зазначено, що документально та розрахунково підтверджується час у 355 днів 5 годин 45 хвилин робочих днів в період 24.02.2022-10.07.2023, в який виробництво на підприємстві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено через об'єктивні фактори впливу, серед яких повітряні тривоги, обстріли на виробничих потужностях підприємства. Також експертом підтверджено, що час у 349 днів 23 години 13 хвилин робочих днів, в який виробництво на підприємстві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено в період виконання договору № УГВ 562/30-22 від 31.01.2022 (період 24.02.2022-10.07.2023), з них: у період 24.02.2022 по 29.08.2022 включно - 110 днів 8 годин 1 хвилина робочих днів, у період з 30.08.2022 по 10.07.2023 включно - 239 дні 15 годин 12 хвилин робочих днів документально і розрахунково підтверджується.

Доводи скаржника щодо неналежності вказаного доказу колегією суддів відхиляються, оскільки, направляючи справу на новий розгляд, Верховний суд зазначив про необхідність дослідження та аналізу наявності / відсутності форс-мажорних обставин по договору поставки в спірний період під час нового розгляду справи, у зв'язку з чим, з метою повного та всебічного розгляду вказаних обставин судом відповідачем було долучено Висновок № 352/1/25 від 14.08.2025. Більше того, фактично, зміст цього висновку складає аналіз загальнодоступної інформації. Отже, надання такого Висновку не суперечить нормам процесуального законодавства.

Отже, проаналізувавши зміст розділу 8 договору, колегія суддів зазначає, що сторони передбачили такі умов для звільнення від відповідальності:

1) невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором;

2) з підстав виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (зокрема, сторони такою обставиною в пункті 8.1. договору визнали війну);

3) письмове повідомлення про дію обставин непереборної сили не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення;

4) надання доказів виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії. Такими доказами сторони визнали, зокрема, документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України таабо країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин.

При цьому у даній справі судом встановлено, що:

1) несвоєчасна поставка товару на суму 408 997 915 грн 25 коп. (у період з 09.06.2022 по 10.07.2023) є саме неналежним виконанням зобов'язання за договором, яке прямо передбачено сторонами у пункті 8.1. Договору;

2) обставини непереборної сили не існували під час укладення договору (31.01.2022) та виникли 24.02.2022 поза волею сторін;

3) однією з обставин непереборної сили у пункті 8.1. Договору сторони визнали війну;

4) вище судом встановлено належне виконання відповідачем обов'язку з повідомлення про дію обставин непереборної сили - не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення, як це передбачено у пункті 8.2. Договору;

3) також судом встановлено, що відповідачем були надані позивачу докази виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії (документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, що також узгоджується з умовами пункту 8.3. Договору).

Слід відзначити, що в постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №380/7479/22 Суд вказав, що зазначені в частині 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" події, зокрема, такі як збройний конфлікт, ворожі атаки, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо є надзвичайними та невідворотними обставинами (обставинами непереборної сили).

Також колегією суддів враховано, що в постанові Верховного Суду від 21.01.2026 у справі № 580/2189/25 зазначено, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати, а у разі необхідності - іншими належними доказами, що можуть підтвердити вплив цих обставин на здатність певною стороною виконати своє зобов'язання.

Як було встановлено вище, 11.08.2023 Відповідачем було отримано Сертифікат №1200-23-3552 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (арк.с. 82-83 в томі 2), який видано Дніпропетровською торгово-промисловою палатою. Вказаним Сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, які спричинили загальну військову мобілізацію, розташування ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на території активних бойових дій, військові дії, а саме: обстріли з РСЗВ та ствольної артилерії, Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" місцезнаходження: проспект Трубніков, 56, місто Нікополь, Дніпропетровська область, щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити Труби насосно-компресорні, допускні патрубки та перехідники до насосно-компресорних труб в асортименті, зазначеному в Специфікації № 1 до Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ562/30-22 від 31.01.2022, у термін до 01.06.2022, до 01.07.2022, до 31.07.2022, до 30.08.2022; за Договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) №УГВ562/30-22 від 31.01.2022 укладеним з Акціонерним товариством "Укргазвидобування". Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):

- дата настання: 24.02.2022;

- дата закінчення: тривають на 11.08.2023.

На підтвердження наявності форс-мажорних обставин Відповідач додатково надав до матеріалів справи: копію наказу № 445 від 24.02.2022 про зупинення виробничої діяльності; повідомлення з електронної пошти від 01.03.2022; копію повідомлення №075/65-22 від 25.02.2022; копію листа № 2024/02.0-7.1 від ТПП України; довідку про дані поштового сервера; роздруківка повідомлення з електронної пошти від 17.03.2022; копію Повідомлення № 075/69-22 від 17.03.2022; копію накладної 0216061017; копії Актів комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії № 344 від 12.08.2022, № 345 від 12.08.2022, № 346 від 12.08.2022, № 347 від 12.08.2022, № 348 від 12.08.2022, № 349 від 12.08.2022, № 350 від 12.08.2022, № 351 від 12.08.2022, № 352 від 12.08.2022, № 1513 від 09.09.2022, № 1514 від 09.09.2022, № 1515 від 09.09.2022, № 1516 від 09.09.2022, № 1517 від 09.09.2022, № 1609 від 20.10.2022, № 1610 від 20.10.2022, №1611 від 20.10.2022, № 1612 від 20.10.2022, № 1741 від 20.12.2022, № 1742 від 20.12.2022, №1743 від 20.12.2022, № 1744 від 20.12.2022, № 1745 від 20.12.2022, № 1746 від 20.12.2022, №1751 від 27.12.2022, № 1752 від 27.12.2022, № 1753 від 27.12.2022; висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1223 від 31.01.2023; копії витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000766 від 16.07.2022, 12022041340000770 від 18.07.2022, 12022041340000774 від 19.07.2022, 12022041340000890 від 09.08.2022, 12022041340000952 від 26.08.202, 12022041340001049 від 17.09.2022, 22022040000000248 від 27.09.2022, 22022040000000292 від 12.10.2022, 22022040000000295 від 13.10.2022, 22022040000000361 від 08.11.2022, 22023040000000096 від 29.01.2023, 22023040000000211 від 01.03.2023, 22023040000000375 від 10.05.2023, копії наказів по ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 502 від 18.04.2022, № 778 від 18.07.2022, № 927/1 від 09.08.2022, № 963/1 від 17.09.2022, № 1223 від 27.09.2022, № 1337 від 12.10.2022, № 1339 від 13.10.2022, № 1524 від 08.11.2022, №1646 від 28.11.2022, копію повідомлення від ДТЕК про застосування графіку обмежень використання електричної енергії від 26.08.2022, Про введення в дію графіків обмеження споживання електричної потужності від 20.10.2022; Про введення в дію графіків обмеження споживання електричної енергії та електричної потужності від 28.10.2022; довідку щодо кількості звільненого персоналу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період лютий-грудень 2022 року; довідку щодо кількості мобілізованого персоналу за період ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період лютий-грудень 2022 року; копію Рішення Ради оборони №2 від 22.02.2022 про запровадження комендантської години; копію Розпорядження Нікопольської військової адміністрації № 14 від 02.03.2022 про світломаскування; науково-правовий висновок фахівців у галузі права на запит ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 12.04.2024, лист від 02.08.2022 № 30.6-022-2730 щодо графіку поставок НКТ, статистику повітряних тривог Нікопольська територіальна громада; висновок науково-правової експертизи від 05.06.2024.

Згідно з витягом з ресурсу https://alarmmap.online/region/nikopolskyy-rayon/nikopolska-terytorialna-hromada/ статистики повітряних тривог по Нікопольській територіальній громаді за період від 24.02.2022 до 31.12.2022, тривалість дії повітряних тривог складає 3 місяці, 19 днів, 2 години, 36 хвилин (протягом 2022 року), тобто час впливу склав 34,86%. Отже, доступний час задля проведення господарсько-виробничої діяльності зменшився у даний період часу сумарно більше ніж на 34,86%, оскільки після сигналу тривоги працівники підприємства мали вжити заходів для зупинення виробництва, а після скасування сигналу тривоги заново запустити виробництво.

Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що у даній справі належним чином доведено, що неможливість належного виконання зобов'язань за договором спричинено саме обставинами непереборної сили. Також у даній справі наявний причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару за договором.

Щодо штрафних санкції, нарахованих за непоставку товару на суму 72 407 069 грн 27 коп., слід зазначити також таке.

Вище судом також зазначалось, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб було введено в Україні воєнний стан, у зв'язку з широкомасштабним вторгненням РФ. У подальшому, відповідними Указами Президента України було продовжено дію воєнного стану на території України, який триває на момент розгляду справи.

У зв'язку з вказаними обставинами, листом від 20.06.2022 (арк.с. 66-67 в томі 2) зазначений виробник повідомив наступне: "Стосовно Вашої потреби у трубах 89 та 48 мм у 2022 році. Війна в Україні вже серйозно впливає на економічні відносини австрійських компаній зі Східною Європою. Через триваючі військові дії, санкції уряду, значне збільшення витрат на сировину та матеріально-технічні ускладнення, послуги, узгоджені за договором, більше не можуть надаватися. Обмовки про форс-мажорні обставини зазвичай дозволяють стороні, на яку впливають обставини поза її контролем, призупинити виконання своїх зобов'язань. Форс-мажор вимагає надзвичайної події, яка впливає на бізнес ззовні, не відбувається з певною періодичністю та регулярністю, не очікується і не може бути попереджена чи усунена навіть за максимально розумного ступеня обережності. З цієї причини наша компанія змушена повідомити Вас, що замовлені вами об'єми труб та асортимент з'єднань Pup Joints не можуть бути виготовлені".

Також з наявних у матеріалах справи листів убачається, що необхідна продукція австрійського виробника Voestalpine Тubulars GmbH & Со КG відсутня у вільному продажі, що свідчить про відсутність можливості її придбання відповідачем на світових ринках товарів.

02.08.2022 АТ "Укргазвидобування" на адресу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" направило лист щодо надання графіку поставок НКТ (арк.с. 218 в томі 4).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що Відповідач звертався до Позивача з пропозиціями альтернативного виконання даної частини договору, шляхом постачання аналогічних товарів виробництва Відповідача. Листи від 22.06.2022, 12.07.2022, 02.09.2022, 20.03.2023, копії яких додані до матеріалів справи, містять інформацію про неможливість постачання імпортних товарів та пропозицію укласти додаткову угоду до Договору №УГВ562/30-22 від 31.01.2022 про внесення змін в частині поставки продукції виробництва Відповідача.

Як зазначив суд першої інстанції, відповідач надав докази постачання на адресу Позивача запропонованих Відповідачем в якості альтернативного виконання обов'язку частини труб, розвантаження даних товарів на склад Позивача та прийняття ним даних цінностей на відповідальне зберігання за договором відповідального зберігання, оплати Відповідачем за зберігання Позивачем поставленого Відповідачем товару. Також суд першої інстанції зазначив, що твердження Позивача про те, що надані Відповідачем докази заміни продукції австрійського виробництва стосуються іншого договору поставки - №УГВ561/30-22 від 31.01.2022, суд не приймає, оскільки в договорі відповідального зберігання не зазначено якого з договорів між Сторонами він стосується.

Суд першої інстанції взяв до уваги активні дії Відповідача щодо пошуку можливості придбати товар у іншого постачальника, проведення аналізу та пошуку можливості технічної заміни товару на аналогічний (виробництва відповідача), пропозиції внести відповідні зміни до укладеного Договору в цій частині, виготовленні та відвантаженню аналогічної продукції власного виробництва на адресу Позивача, оплату Позивачеві за послуги відповідального зберігання у період з червня 2022 року по лютий 2024 року. Оскільки причиною не поставки Відповідачем продукції австрійського виробництва є саме обставини непереборної сили (про що Voestalpine Tubulars GmbH & Co KG повідомило в листі від 20.06.2022), які Відповідач не міг передбачити при укладенні договору чи відвернути при їх настанні; у свою чергу, Відповідач належними та допустимими доказами довів, що вживав усіх можливих та залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За загальним правилом обов'язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Отже, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України).

Умисел як форма вини включає елемент усвідомлення та наміру. Діяння особи вважаються такими, що вчинені з умислом, якщо вона усвідомлювала протиправність своєї поведінки та бажала або свідомо допускала настання шкоди. Вина у формі необережності має місце за відсутності у особи наміру завдати шкоди. При необережності особа не передбачає можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, хоча могла та повинна була їх передбачити або легковажно (безпідставно) сподівалася на їх відвернення (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.01.2024 у справі №910/7305/21, від 24.02.2021 у справі № 904/982/19).

З огляду на нормативну конструкцію статті 614 Цивільного кодексу України наявність вини особи презюмується, однак може бути спростована. При цьому тягар доказування покладається на відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 55.1. постанови від 29.06.2022 у справі №477/874/19 зазначила про те, що за змістом частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання, зокрема для запобігання заподіянню шкоди.

Виходячи зі змісту Договору, умови якого були досліджені судом, сторони не виокремили в ньому застережень, згідно з якими відповідальність у вигляді сплати неустойки могла б наставати, у тому числі, за відсутності вини Відповідача (Постачальника).

Крім того, частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 Цивільного кодексу України загалом, так і пункту 6 цієї статті, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Загальні засади (принципи) цивільного права втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації так, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин урегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Згідно із частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/24).

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України). Аналогічний принцип закріплений у частині 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється на сферу виконання зобов'язань та на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають тою межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону. Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків.

Справедливість як один із фундаментальних принципів права, який закладено безпосередньо в змісті права, в тих правовідносинах формою яких є право, передбачає готовність враховувати інтереси інших сторін, не зловживати своїми правами на шкоду їм, дотримуватися рівності в положенні учасників правовідносин.

Отже за своєю юридичною силою принцип справедливості є фактично імперативною нормою права (нормою відхилення від якої недопустиме), яка поряд з нормами цивільного права належить до механізму регулювання цивільних правовідносин.

Хоча така категорія, як справедливість, є оціночним поняттям та має властивість змінювати своє змістовне наповнення залежно від різних, як об'єктивних, так і суб'єктивних обставин, очевидним є те, що застосування такого принципу у визначенні наявності підстав для застосування штрафних санкцій відповідає меті та цілям такої міри відповідальності як стягнення неустойки.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд (статті 2, 7 цього Закону).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У справі "Делькорт проти Бельгії", 07.01.1970, Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11.11.1996 у справі "Кантоні проти Франції", заява № 17862/91, § 31-32; від 11.04.2013 у справі "Вєренцов проти України", заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22.11.1995 у справі "S. W. проти Сполученого Королівства", заява № 20166/92, § 36).

Пропорційність є однією зі складових верховенства права. Цей принцип спрямований на встановлення розумного балансу між необхідними у демократичному суспільстві випадками обмеження прав людини і легітимною метою такого обмеження.

Так, застосування принципу справедливості передбачено і нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, частиною 1 статті 6 якої гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що одним із елементів передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення від 23.10.1985 у справі "Бентем проти Нідерландів").

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 9 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Суд звертає увагу, що 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були, зокрема внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" звернув увагу, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований Європейським судом з прав людини у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України, в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України" зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

Колегія суддів зауважує, що саме суд має забезпечити право особи на справедливий суд (справедливу судову процедуру).

Враховуючи викладене, з урахуванням "балансу вірогідностей", колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач вжив всіх залежних він нього заходів для належного виконання зобов'язання, у зв'язку з чим наявні правові підстави для звільнення його від відповідальності за непоставку товару на суму 72 407 069 грн 27 коп.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що є очевидним, що Відповідач не мав можливості виготовляти та поставляти товар у тих обсягах та строки, в які виробляв і на які розраховував до 24.02.2022 і така неможливість була спричинена саме військовою агресією проти України, а не внаслідок власного прорахунку в підприємницькій діяльності Відповідача. Також Відповідач довів, що вчиняв усі можливі та необхідні дії з метою забезпечення виконання своїх договірних зобов'язань перед позивачем.

З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення, - рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у справі №904/1147/24, відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду таким, що підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись статтями 2, 3, 13, 74 - 80, 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у справі № 904/1147/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 у справі №904/1147/24 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Укргазвидобування".

4. Матеріали справи № 904/1147/24 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 02.03.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя С.В. Мартинюк

Суддя О.Ю. Соп'яненко

Попередній документ

134453705

Наступний документ

134453707

Інформація про рішення:

№ рішення:	134453706
№ справи:	904/1147/24
Дата рішення:	19.02.2026
Дата публікації:	03.03.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (11.12.2025)
Дата надходження:	09.06.2025
Предмет позову:	стягнення 110 038 949,91 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (16)

16.04.2024 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
30.04.2024 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
05.06.2024 16:30	Господарський суд Дніпропетровської області
04.07.2024 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
23.07.2024 10:30	Господарський суд Дніпропетровської області
29.08.2024 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
03.09.2024 15:00	Господарський суд Дніпропетровської області
29.01.2025 12:00	Центральний апеляційний господарський суд
22.04.2025 11:00	Касаційний господарський суд
13.05.2025 11:30	Касаційний господарський суд
27.05.2025 11:15	Касаційний господарський суд
15.10.2025 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
13.11.2025 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
11.12.2025 15:45	Господарський суд Дніпропетровської області
18.02.2026 14:30	Центральний апеляційний господарський суд
19.02.2026 15:00	Центральний апеляційний господарський суд