вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" лютого 2026 р. Справа№ 910/13288/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явились;
від відповідача 1: не з'явились;
від відповідача 2: не з'явились;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: не з'явились;
за апеляційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 (повний текст - 11.04.2025)
у справі № 910/13288/24 (суддя - Удалова О.Г.)
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до 1) Державного підприємства "ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Данфорт"
про стягнення 2 426 429,89 грн
1. Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення у даній справі
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
2. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.05.2025 (через Електронний суд) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі № 910/13288/24. Прийняти рішення, яким скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/13288/24 в частині стягнення 20 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ГБК» про відшкодування правничої допомоги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/13288/24.
Розгляд справи відкладався.
13.08.2025 до суду апеляційної інстанції від суду касаційної інстанції надійшла ухвала від 12.08.2025 по даній справі, якою витребувано з Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/13288/24.
Північним апеляційним господарським судом було негайно скеровано матеріали справи № 910/13288/24 до суду касаційної інстанції.
11.09.2025 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду було касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 у справі № 910/13288/24 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, - закрито. В іншій частині касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 у справі №910/13288/24 - залишено без змін.
23.09.2025 додатковою постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія» про ухвалення додаткового рішення, а саме розподіл витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія» на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 910/13288/24 - задоволено. Стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова будівельна компанія» 10 000 грн 00 коп. витрат на правничу (правову) допомогу в суді касаційної інстанції. Видачу відповідного наказу доручено Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи було повернуто до суду першої інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 було призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/13288/24 на 25.02.2026. Витребувано невідкладно матеріали справи № 910/13288/24 з суду першої інстанції. Здійснено публікацію на сайті Судової Влади.
19.02.2026 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, яке було задоволено судом апеляційної інстанції.
23.02.2026 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (було зареєстровано 24.02.2026), яке було задоволено судом апеляційної інстанції.
В судове засідання 25.02.2026 учасники апеляційного провадження не з'явились. Належним чином повідомлені були, про причини не з'явлення суд не повідомили, окрім позивача та відповідача 2 (клопотання яких були задоволені).
3. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів
Так, в поданій апеляційній скарзі, позивач зазначив, що:
- заява про ухвалення додаткового рішення не містить поважні причини неподання ТОВ «ГБК» доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі № 910/13288/24, а також вказана заява не містить обґрунтування поважності причин;
- послуги з аналізу процесуальних документів, предмету та підстав позову, з вивчення доказів, з пошуку та аналізу судової практики, з формування правової позиції, з надання консультацій та з отримання додаткових пояснень направлені на досягнення одного результату та охоплюються послугою підготовка та подання до суду заяв по суті та процесуальних документів по справі;
- вказані ТОВ «ГБК» судові витрати не є неминучими, реальними, розумними та пропорційними;
- ТОВ «ГБК» всупереч частини 3 статті 126 ГПК України: не подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;
- ТОВ «ГБК» не подано доказів про співмірність роботи виконаної адвокатом та часу витраченого на виконання такої роботи;
- не додано доказів, які б свідчили про доцільність витрат на професійну правничу допомогу;
- не доведено поважність причин зменшення суми.
А тому скаржник просив скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/13288/24 в частині стягнення 20 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ГБК» про відшкодування правничої допомоги.
4. Вимоги відзиву на апеляційну скаргу та короткий зміст наведених в ній доводів
22.05.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який було прийнято судом апеляційної інстанції, в порядку ст. 263 ГПК України до спільного розгляду.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 щодо причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів, зазначив, що 29.01.2025 до закінчення судових дебатів у справі, відповідач подав до суду клопотання про стягнення судових витрат, у якому просив суд стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо доводів про участь у справі іншого представника, відповідач 2 вказав на те, що судом першої інстанції було враховано вказані доводи заявника та зменшено вартість витрат на адвоката з заявлених до відшкодування 24 000,00 грн до 20 000,00 грн, тобто на 4 000,00 грн.
Щодо доводів скаржника про необґрунтоване визначення вартості окремих наданих послуг, відповідач 2 зазначив, що у справі, що переглядається, відповідно до договору про надання правової допомоги від 18.02.2019 вартість послуг адвоката не розраховується за кожну послугу окремо або за конкретний складений документ, а встановлюється сторонами за комплексне ведення справи в суді першої інстанції. А тому доводи скаржника щодо необґрунтованості визначення розміру витрат не заслуговують на увагу.
Щодо подання детального опису наданих адвокатом послуг та доказів про співмірність роботи виконаної адвокатом та часу витраченого на виконання такої роботи. Відповідач 2 звертає увагу на те, що Товариством було надано разом з заявою акт №2 від 04.03.2025р. приймання-передачі робіт (надання послуг) з надання правової допомоги за договором від 18 лютого 2019 року.
Щодо доводів Департаменту, що судові витрати не є неминучими, реальними, розумними та пропорційними, відповідач 2 зазначив, що вказані витрати встановлені за погодженням сторін на основі принципу свободи договору, відповідають ринковим цінам на послуги адвокатів в м. Києві та не є очевидно завищеними. Як зазначено в акті, замовник не має претензій по об'єму, якості, кількості та строкам виконання робіт (надання послуг) та сплатив вказані послуги у повному обсязі.
Щодо доводів Департаменту, що судові витрати не є доцільними, оскільки справа, на думку Департаменту, не є складною, вказані доводи є необґрунтованими, на думку сторони. Так, ціна позову, з якою Департамент звернувся до суду, становить 4 747 641 грн 66 коп., тобто сума є значною. Вказана справа не є справою незначної складності, не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та потребує участі сторін в судових засіданнях. Крім того, ціна позову була зменшена Департаментом до 2 426 429,89 грн тільки після подання відповідачами заперечень на розрахунки та після наведення відповідачем судової практики, яка унеможливлює застосування нормативу, використаного позивачем у поданому разом з позовом розрахунку пайового внеску.
Враховуючи це, витрати у сумі 20 000,00 грн, які присуджені судом першої інстанції, не є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на ціну позову, є співмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг в м. Києві та кореспондують послугам, які надав адвокат у цій справі. Через що просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/13288/24 - залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/13288/24 - залишити без змін.
5. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин
Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн заявником надано до суду:
- копію договору про надання правової допомоги № 4/19 від 18.02.2019;
- копію додаткової угоди № 2 від 05.11.2024;
- копію акту № 2 від 04.03.2025 приймання-передачі робіт (надання послуг) на суму 24 000,00 грн;
- копію платіжної інструкції № 102 від 11.02.2025 на суму 12 000,00 грн;
- копію платіжної інструкції № 132 від 04.03.2025 на суму 12 000,00 грн;
- копію ордера серії АА № 1106322 від 20.05.2021.
Судом першої інстанції встановлено та перевірено судом апеляційної інстанції, що відповідно до договору про надання правової допомоги № 4/19 від 18.02.2019 між відповідачем 2 та адвокатським об'єднанням «Ракітіна» погоджено наступне:
- предметом даного договору є надання виконавцем замовнику правової допомоги в обсязі й порядку, передбаченому в даному договорі (п. 1.1 договору);
- відповідно до п. 3.1 договору виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу, яка полягає у юридичному забезпеченні поточної господарської діяльності замовника, у виконанні конкретних юридичних доручень замовника. До правової допомоги, передбаченої даним договором, можуть відноситься, зокрема, але не виключно, такі види адвокатської діяльності: - ведення справ у судових, адміністративних, правоохоронних, податкових органах, органах виконавчої служби, державних контролюючих органах та інших установах, організаціях усіх форм власності;
- згідно з п. 5.1 договору розмір оплати правової допомоги й інших платежів за даним договором визначається цим договором та додатковими угодами до нього;
- надання правової допомоги за даним договором оформляється відповідним двостороннім актом приймання-передачі виконаних робіт, який у випадку, передбаченому п. 5.6 договору, складається після її повного надання (п. 6.1 договору);
- згідно з п. 10.1 договору останній укладений на невизначений строк та набуває чинності з 18 лютого 2019 року.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2 від 05 листопада 2024 року до договору про надання правової допомоги від 18 лютого 2019 року замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати замовнику правову допомогу по справі № 910/13288/24 за позовом Департаменту економіки та інвестицій КМДА по стягненню з ДП «ГДІП» та ТОВ «ГАЗОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» 4 747 641 грн 66 коп. безпідставно збереженого пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
Відповідно до п. 4 вказаної додаткової угоди сторонами погоджено, що загальна вартість правничої допомоги у справі № 910/13288/24 встановлюється виконавцем за погодженням з замовником у фіксованому розмірі, зокрема, комплексне ведення справи в суді першої інстанції (включає аналіз предмету та підстав позову, вивчення додатків до позову, збір необхідних документів та доказів, надання консультацій, підготовку та подання відзиву на позовну заяву, ознайомлення з процесуальними документами інших учасників провадження, підготовку та подання заяв, клопотань, заперечень, додаткових пояснень, інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях) - 24 000,00 грн.
Відповідно до п. 7 вказаної додаткової угоди замовник сплачує на користь виконавця грошову суму за надану правову допомогу в розмірі, погодженому сторонами в п. 4 цієї додаткової угоди, у такі строки: протягом 30 календарних днів з моменту ухвалення рішення Господарського суду міста Києва у справі - за послуги, надані під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Детальний опис наданих послуг відображено в акті № 2 приймання-передачі робіт (надання послуг) від 04.03.2025.
Пунктом 3 вказаного акту сторонами погоджено, що вартість комплексного ведення виконавцем справи № 910/13288/24 у суді першої інстанції становить 24 000,00 грн.
З урахуванням сплати замовником авансу в розмірі 12 000,00 грн від 11.02.2025 до сплати підлягає сума у розмірі 12 000,00 грн (п. 4 акту).
Платіжною інструкцією № 102 від 11.02.2025 відповідач 2 сплатив на користь виконавця 12 000,00 грн, платіжною інструкцією № 132 від 04.03.2025 - 12 000,00 грн.
6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Нормою ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Північний апеляційний господарський суд зазначає, що витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону).
Водночас, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
При цьому, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Частинами першою та другою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, Верховного Суду від 23.01.2024 у cправі № 916/2492/22).
Суд апеляційної інстанції враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції відхиляє, як підставу для скасування додаткового рішення, доводи про те, що заява про ухвалення додаткового рішення не містить поважні причини неподання ТОВ «ГБК» доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі № 910/13288/24, а також те, що вказана заява не містить обґрунтування поважності причин, через наступне. По-перше, 29.01.2025 до закінчення судових дебатів у справі, відповідач подав до суду клопотання про стягнення судових витрат, у якому просив суд стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрати на професійну правничу допомогу. По-друге, основне рішення у даній справі ухвалено 03.03.2025 та на наступний день після ухвалення рішення складено акт № 2 від 04.03.2025 приймання-передачі робіт (надання послуг), та сплачено послуги адвоката, про що надано платіжну інструкцію № 132 від 04.03.2025, що є доказами, які підтверджують розмір судових витрат. Тобто відповідач 2 не подав до закінчення судових дебатів доказів, що підтверджують розмір судових витрат, оскільки остаточні документи, що підтверджують розмір судових витрат були виготовлені 04.03.2025 (після ухвалення основного рішення) у відповідності до п. 6.1. розділу 6.
Щодо доводів скаржника про участь у справі іншого представника, суд апеляційної інстанції зазначає, що 28.11.2024, 16.12.2024, 30.01.2025, 17.02.2025, 03.03.2025 в судових засідання права та інтереси відповідача 2 представляв адвокат - Ракітін С.П. 16.01.2025 в судовому засіданні права та інтереси відповідача 2 представляв адвокат - Захарчук О.В. Судом першої інстанції було враховано вказані доводи позивача та визнано обґрунтованими та пропорційними 20 000,00 грн витрати на правничу допомогу. Про дану обставину також зазначено відповідачем 2 у відзиві на апеляційну скаргу. Тому суд апеляційної інстанції враховує дану обставину та відхиляє такі мотиви апеляційної скарги, як безпідставні. Так, при ухваленні додаткового рішення, присуджено до стягнення 20 000,00 грн, а не 24 000,00 грн. Хоча суд першої інстанції і не зазначив (окремо) дану обставину, водночас врахував цю суму. Тому суд апеляційної інстанції відхиляє цей довід, як підставу для скасування додаткового рішення в цій частині.
Щодо розмір суми витрат на послуги адвоката, стягненої судом першої інстанції (в розмірі 20 000,00 грн), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.
Частинами першою та другою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до правового висновку, викладеного у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
При цьому колегія суддів зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Так, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши надані адвокатом послуги, дослідивши подані адвокатом процесуальні документи, зазначає, що доводами апеляційної скарги не спростовано висновок суду першої інстанції, та наявна підстава для відшкодування правової допомоги, як це ухвалено додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/13288/24 в частині стягнення 20 000 грн 00 коп. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказана стягнена сума не є завищеною, враховуючи, що предметом спору є 2 426 429,89 грн, тому в цій частині суд вважає доводи скаржника безпідставними.
Таким чином, на підставі ст. 2, 126, 129, 244, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції - слід залишити без змін.
Керуючись ст. 2, 4, 129, 269, 270, 275, 277, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/13288/24 - залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/13288/24 - залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 02.03.2026.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич