ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" лютого 2026 р. Справа№ 910/11034/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
у присутності представників сторін:
від Міністерства Юстиції України: Михайлов А.І. згідно витягу з ЄДР
від ТОВ "Дніпровський елеватор": Волова О.В. (в режимі відеоконференції)
від ТОВ "Агротермінал Логістік": Шеін І.В. згідно ордера
арбітражний керуючий: Дробот Д.М. (в режимі відеоконференції)
розглянувши апеляційні скарги Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року
у справі №910/11034/24 (суддя Стасюк С.В.)
за заявою Адвокатського об'єднання "Офіс персонального обслуговування
адвокатської фірми "Династія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" про відсторонення арбітражного керуючого Дробота Д.М. від виконання повноважень розпорядника майна, припинення повноваження виконавчого органу боржника та покладення його обов'язків на іншого розпорядника майна, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Боріваж" про залучення до участі у справі № 910/11034/24, відмовлено у задоволенні заяви АРМА про залучення до участі у справі № 910/11034/24 в якості учасника справи про банкрутство, відмовлено у задоволенні клопотання Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі №910/11034/24.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Дніпровський елеватор" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24 в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" про відсторонення арбітражного керуючого Дробота Д.М. від виконання повноважень розпорядника майна, припинення повноваження виконавчого органу боржника та покладення його обов'язків на іншого розпорядника майна, а також в частині відмови у задоволенні клопотання Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі №910/11034/24 та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення вказаних клопотань.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.12.2025 року вказану апеляційну скаргу ТОВ "Дніпровський елеватор" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Козир Т.П., Отрюх Б.В.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України також звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24 в частині відмови у задоволенні клопотання Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі №910/11034/24 та залучити Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України до участі у даній справі.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.12.2025 року апеляційну скаргу Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Козир Т.П., Отрюх Б.В.
15.12.2025 року через систему "Електронний суд" від Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов другий примірник апеляційної скарги.
19.12.2025 року через систему "Електронний суд" від Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про долучення доказів, до якої долучено платіжну інструкцію №5706 від 17.12.2025 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги ТОВ "Дніпровський елеватор" ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24.
Ухвалами суду від 22.12.2025 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Дніпровський елеватор" та Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі №910/11034/24, повернення даних апеляційних скарг або залишення їх без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11034/24, в яких міститься оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 за наслідками розгляду відповідних клопотань ТОВ "Дніпровський елеватор" та Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
12.01.2026 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/11034/24/113/26 від 08.01.2026 року матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 15.01.2026 року по 19.01.2026 року перебував на лікарняному.
Ухвалою суду від 20.01.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 19.02.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
Іншою ухвалою суду від 20.01.2026 апеляційну каргу ТОВ "Дніпровський елеватор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24 залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів, які підтверджують відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів Київському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
22.01.2026 через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2026 подано докази на підтвердження відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів Київському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України.
Ухвалою суду від 27.01.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дніпровський елеватор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24, об'єднано в одне апеляційне провадження для спільного розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Дніпровський елеватор" з раніше прийнятою до провадження апеляційною скаргою Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 19.02.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданих відзивах на апеляційні скарги представник ТОВ "Агротермінал Логістик" адвокат Шеін І.В. та розпорядник майна ТОВ "Агротермінал Логістик" арбітражний керуючий Дробот Д.М. просять залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
11.02.2026 року через систему "Електронний суд" представником ТОВ "Дніпровський елеватор" адвокатом Воловою О.В. подано заяву про проведення судового засідання 19.02.2026 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
13.02.2026 року через систему "Електронний суд" розпорядником майна ТОВ "Агротермінал Логістик" арбітражним керуючим Дроботом Д.М. також подано заяву про проведення судового засідання 19.02.2026 року та всіх наступних засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів за наслідками розгляду якої вищезгаданою
Ухвалою суду від 17.02.2026 року подані заяви задоволено та призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
У зв'язку з перебуванням судді Козир Т.П. з 10.02.2026 на лікарняному витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 для розгляду справи №910/11034/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.
Ухвалою суду від 18.02.2026 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/11034/24 за апеляційними скаргами Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ТОВ "Дніпровський елеватор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року.
Представник Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судовому засіданні 19.02.2026 року вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24 в частині відмови у задоволенні клопотання Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі №910/11034/24 та залучити Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України до участі у даній справі.
Представник ТОВ "Дніпровський елеватор" в судовому засіданні в режимі відеоконференції вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі №910/11034/24 в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" про відсторонення арбітражного керуючого Дробота Д.М. від виконання повноважень розпорядника майна, припинення повноваження виконавчого органу боржника та покладення його обов'язків на іншого розпорядника майна, а також в частині відмови у задоволенні клопотання Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі №910/11034/24 та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення вказаних клопотань.
Представник боржника в судовому засіданні проти доводів скаржників, викладених в апеляційних скаргах, заперечував, просив залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Дробот Д.М. в судовому засіданні в режимі відеоконференції проти доводів скаржника ТОВ "Дніпровський елеватор", викладених в його апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. З приводу апеляційної скарги Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України поклався на розсуд суду.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
19.02.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ТОВ "Дніпровський елеватор" - частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва на стадії розпорядження майном боржника перебуває справа №910/11034/24 про банкрутство ТОВ "Агротермінал Логістік", провадження у якій відкрито ухвалою суду від 10.04.2025 року за заявою АО "Офіс персонального обслуговування адвокатської фірми "Династія". Повноваження розпорядника майна боржника виконує арбітражний керуючий Дробот Д.М.
У червні 2025 року ТОВ "Дніпровський елеватор", як забезпечений кредитор, звернувся до суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого Дробота Д.М. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Агротермінал Логістік", припинення повноваження виконавчого органу боржника та покладення його обов'язків на іншого розпорядника майна.
В обґрунтування поданого клопотання заявник вказує, що 09.05.2025 року на рахунок ТОВ "Дніпровський елеватор" надійшли грошові кошти в сумі 16666,60 грн за платіжною інструкцією №@2PL534567 від 09.05.2025 року з призначенням платежу "Погашення загальної суми заборгованості ТОВ "Агротермінал Логістік" за дог про відступлення права вимоги від 24.06.2024 №24/06/24, платник ОСОБА_1 ".
23.05.2025 року дані кошти були повернуті як неакцептовані.
Згідно листа від 09.05.2025 року, між ТОВ "Агротермінал Логістік" та ОСОБА_1 укладено договір про виконання обов'язку третьою особою від 14.04.2025 року.
За твердженням заявника, даний договір підписано після постановлення ухвали від 10.04.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим, на його переконання, в таких діях вбачається недобросовісний намір керівника боржника не допустити можливість апеляційного оскарження ТОВ "Дніпровський елеватор" ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 року та недопущення погашення всіх вимог кредитора.
В свою чергу, враховуючи, що розпорядник майна має розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, а також аналізувати правочини, вчинені боржником, то йому, на думку заявника, має бути відомо про вчинення керівником ТОВ "Агротермінал Логістік" недобросовісних дій з метою недопущення апеляційного оскарження незаконної ухвали суду першої інстанції від 10.04.2025 року про відкриття провадження у справі про банкрутство.
При цьому, арбітражний керуючий Дробот Д.М. не подав до суду ані заяви про визнання договору про виконання обов'язку третьою особою від 14.04.2025 року недійсним, ані заяви про припинення повноважень виконавчого органу боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна, що свідчить про наявність конфлікту інтересів.
У додаткових письмових поясненнях заявник, посилаючись на обставини, викладені у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2025 року у справі №904/1926/23, вказує на те, що керівником боржника вчиняються дії, направлені на знецінення майна ТОВ "Агротермінал Логістік".
Крім того, 29.08.2025 року до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому останнє з урахуванням доповнень від 11.11.2025, посилаючись на приписи КУзПБ та на виконання доручення Міністерства юстиції України від 20.08.2025 №119064/678-38.1.1-25/21.2, просило залучити його до участі у справі №910/11034/24 про банкрутство ТОВ "Агротермінал Логістік".
За наслідками розгляду заявлених вимог ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі №910/11034/24, серед іншого, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" про відсторонення арбітражного керуючого Дробота Д.М. від виконання повноважень розпорядника майна, припинення повноваження виконавчого органу боржника та покладення його обов'язків на іншого розпорядника майна, а також відмовлено у задоволенні клопотання Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі №910/11034/24.
Приймаючи вказану ухвалу в частині відмови у задоволенні клопотання Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судом зазначено, що єдиною підставою, яка передбачає участь Міністерства юстиції України у справах про банкрутства, є наявність у статутному капіталі боржника більше 50 відсотків акцій (часток), що належать державі. Натомість, у статутному капіталі ТОВ "Агротермінал Логістік" відсутня частка, що належить державі, як наслідок відсутні й підстави для участі у справі Міністерства юстиції України, без існування окремого спору щодо його прав та обов'язків.
Також судом в ухвалі було вказано, що клопотання заявника не містить обґрунтування, яким чином його участь, як повноцінного учасника у всіх аспектах провадження, є необхідною для захисту конкретних державних інтересів, що перебувають під загрозою, або для виконання його наглядових функцій щодо арбітражного керуючого в даній конкретній справі.
В свою чергу, ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" мотивована його безпідставністю, необґрунтованістю та недоведеністю належними та допустимими доказами.
Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України та ТОВ "Дніпровський елеватор" з даною ухвалою суду в наведених частинах не погоджуються та в поданих апеляційних скаргах посилаються на неповне та невірне з'ясування Господарським судом міста Києва обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг по суті спору фактично ідентичні доводами поданих суду першої інстанції клопотань.
Оскільки доводи та вимоги скаржників фактично зводяться до незгоди з ухвалою суду в частині відмови у задоволенні клопотань Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ТОВ "Дніпровський елеватор", то в силу ст.269 ГПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 27.11.2025 у справі №910/11034/24 переглядається лише в зазначеній частині.
В інший частині ухвала суду про відмову у задоволенні заяв ТОВ "Боріваж" та АРМА про залучення до участі у справі №910/11034/24 в якості учасника справи про банкрутство не переглядається.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали в оскаржуваній частині, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Щодо клопотання Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі №910/11034/24 в якості учасника справи про банкрутство ТОВ "Агротермінал Логістік".
Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
В силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 3 КУзПБ державний орган з питань банкрутства: сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
Відповідно до ч. 7 ст. 96 КУзПБ у разі якщо боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про відкриття провадження у справі про банкрутство такого підприємства.
Аналіз наведених норм та положень чинного законодавства свідчить, що до повноважень державного органу з питань банкрутства належить сприяння створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі (а не виключно) процедур банкрутства державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
Тобто, приписи статей 1 та 3 КУзПБ передбачають, що державний орган з питань банкрутства бере участь у справі про банкрутство у разі наявності на те відповідних підстав незалежно від статусу особи-боржника з метою здійснення функцій та завдань, покладених чинним законодавством на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань банкрутства.
В свою чергу, ч. 7 ст. 96 КУзПБ є спеціальною нормою, яка визначає обов'язкове залучення до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, якщо боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
Таким чином, за висновками апеляційного суду, помилковим в даному випадку є твердження суду першої інстанції про те, що єдиною підставою, яка передбачає участь Міністерства юстиції України у справах про банкрутства є наявність у статутному капіталі боржника більше 50 відсотків акцій (часток), що належать державі.
Більш того, КУзПБ не встановлює обов'язку державного органу з питань банкрутства, як учасника справи в силу закону, належним чином обґрунтовувати, яким чином його участь, як повноцінного учасника у всіх аспектах провадження, є необхідною для захисту конкретних державних інтересів, що перебувають під загрозою, або для виконання його наглядових функцій щодо арбітражного керуючого в даній конкретній справі, що також свідчить про неправомірність прийнятої ухвали в наведеній частині.
Відповідно до абз. 3 п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №228 від 02.07.2014, державним органом з питань банкрутства є Міністерство юстиції України.
Міністерство юстиції України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи Міністерства юстиції України (п. 7 даного Положення).
Згідно п.п. 40, 52-1 Положення Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; бере участь, користується процесуальними правами та несе процесуальні обов'язки учасника у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
В силу п. 4.8 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №1707/5 від 23.06.2011, Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань бере участь за дорученням Мін'юсту у справі про банкрутство і користується процесуальними правами та несе процесуальні обов'язки учасника у справі про банкрутство.
Як встановлено судом, на підставі викладеного вище та у зв'язку із службовою запискою Департаменту санаційної політики та представництва в судах від 18.08.2025 року №678-38.1.1.-25, дорученням від 20.08.2025 року №119064/678-38.1.1-25/21.2 Міністерством юстиції України доручено Київському міжрегіональному управлінню юстиції Міністерства юстиції України клопотати перед судом у справі №910/11034/24 про банкрутство ТОВ "Агротермінал Логістік" про залучення його до участі у справі.
На виконання даного доручення Київське міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції України звернулось до суду з відповідним клопотанням, в якому просило залучити його до участі у справі №910/11034/24 про банкрутство ТОВ "Агротермінал Логістік".
Тлумачення абз. 24 ст. 1 КУзПБ дозволяє дійти висновку про умовний розподіл учасників у справі про банкрутство на три групи, а саме:
І група - сторони справи - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
ІІ група - учасники справи - арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;
ІІІ група - інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір
Хоча КУзПБ, не регламентує особливостей вступу інших учасників у справу, в частині першій статті 47 КУзПБ законодавець зазначає про визнання їх такими відповідно до цього Кодексу, отже, передбачає певну процесуальну фіксацію статусу учасника справи про банкрутство та моменту його набуття.
Зі змісту господарських процесуальних правовідносин в цілому і у справах про банкрутство зокрема видається правильним, що за загальним правилом набуття процесуального статусу заінтересованими суб'єктами схвалюється судом за наслідками перевірки підстав його набуття.
Такий підхід викладено в постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, в якій Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство наголосив, що було б доцільно формалізувати статус наведених учасників у справі про банкрутство шляхом прийняття господарським судом відповідного судового рішення (ухвали) задля впорядкування процесу здійснення провадження у справі.
У розвиток цієї позиції суд акцентує, що вступ у справу про банкрутство інших учасників має відбуватися шляхом подання ними заяв із процесуальних питань відповідно до статей 169, 170 ГПК України, яка підлягає розгляду судом.
Таким чином, набуття статусу учасника справи про банкрутство та можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України. Саме з набранням законної сили такою ухвалою така особа, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України (подібний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 по справі №911/698/21 та в подальшому знайшов своє відображення, в тому числі, у постанові від 09.03.2023 по справі №908/3077/21).
В даному випадку Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України врахувало вищенаведені висновки Верховного Суду та звернулось до суду з відповідним клопотанням з метою формалізації свого статус як учасника у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал Логістік".
Отже, враховуючи наявність доручення державного органу з процедур банкрутства, а також звернення його міжрегіонального управління до суду першої інстанції з клопотанням про залучення його до участі у справі №910/11034/24, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення поданого клопотання та залучення Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до участі у справі №910/11034/24.
Господарський суд міста Києва наведених вище фактичних обставин справи, які встановлені судом апеляційної інстанції, не врахував, чим допустив неповне дослідження обставин справи та невірне застосування норм матеріального права, що в свою чергу призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні клопотання Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі №910/11034/24.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
В силу положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, ухвалу місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні клопотання Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі №910/11034/24 прийнято з порушенням норм чинного законодавства, доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак наявні правові підстави для задоволення апеляційної скарги як Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, так і апеляційної скарги ТОВ "Дніпровський елеватор" (що стосується оскарження відповідної частини) та скасування ухвали суду в цій частині з прийняттям нового рішення про задоволення заявленого Київським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України клопотання.
Щодо клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" про відсторонення арбітражного керуючого Дробота Д.М. від виконання повноважень розпорядника майна, припинення повноваження виконавчого органу боржника та покладення його обов'язків на іншого розпорядника майна
За приписами ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 10 КУзПБ арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності. Положеннями ст. 11 Кодексу України з процедур банкрутства визначено вимоги до арбітражного керуючого.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.
Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 5-1) тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів; 6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Суд зауважує, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов'язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17).
Лише у випадках подання клопотання учасником провадження або за власною ініціативою суду, законодавець передбачає встановлення та дослідження відповідних підстав для відсторонення арбітражного керуючого.
Господарський суд користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має з'ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов'язків, чи встановити інші обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, в залежності від чого ухвалити відповідне рішення.
Рішення суду про відсторонення арбітражного керуючого з підстав, передбачених пунктами 1-6 абзацу другого частини 4 статті 28 Кодексу має бути достатньо обґрунтованим, з достеменним встановленням факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов'язків, визначених Кодексом, чи встановленням інших обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КУзПБ господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
У процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження керівника або органу управління боржника та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про припинення повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу, яка є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню (ч.ч. 2,3 ст. 40 КУзПБ).
Таким чином, у статті 40 КУзПБ наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов'язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути на конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб'єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.
У статті 40 КУзПБ законодавець визначив і мету, задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.
Разом з тим, суд вказує, що з аналізу вказаних приписів законодавства слідує, що у разі наявності будь-яких обставин, що свідчать про неправомірність дій керівника боржника, наслідком яких є порушення прав та законних інтересів боржника і кредиторів, господарський суд за відповідною заявою має перевірити дотримання керівником боржника норм чинного законодавства, в тому числі законодавства про банкрутство.
Забезпечення вимог кредиторів по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів боржника, або пов'язаних із ним інших осіб, зокрема, щодо розпорядження належним боржнику майном.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою.
Відповідно ч. 1 ст. 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної процедури (санації, чи ліквідації).
В силу положень ч. 3 ст. 44 КУзПБ розпорядник майна зобов'язаний в тому числі проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника.
Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника (ч.ч. 10, 11 ст. 44 КУзПБ).
Згідно ч. 12 ст. 44 наведеного Кодексу, повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо: забезпечення збереження майна боржника; створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.
Отже, взаємодія між розпорядником майна та керівником боржника в частині виконання заходів, передбачених ст. 44 КУзПБ, є необхідною.
Вказані повноваження господарського суду направлені на припинення зловживань з боку керівника боржника, оскільки такі зловживання унеможливлюють вчинення кредиторами заходів щодо належного захисту своїх прав, унеможливлюють повноцінне виконання розпорядником майном боржника своїх повноважень, що призводить до неможливості забезпечення господарським судом, яким відкрито провадження у справі про банкрутство, проведення повного комплексу заходів, передбачених у процедурі розпорядження майном боржника, в межах присічних строків. Неналежне проведення процедури розпорядження майном боржника безпосередньо впливає на якість проведення наступних процедур у справі про банкрутство, тобто призводить до заниженого показника позитивних результатів від проведення процедури банкрутства або, взагалі, до відсутності позитивних результатів. Таким чином, нівелюється функція держави у забезпеченні регулювання відносин неплатоспроможності суб'єктів господарювання та функціонування ринкових відносин.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 14.04.2025 року між боржником (сторона-1) та ОСОБА_1. (сторона-2) було укладено договір від 14.04.2025 року про виконання обов'язку третьою особою, відповідно до п.1.1. якого, в порядку та на умовах визначених цим договором сторона-2 зобов'язується виконати обов'язок сторони-1 щодо сплати заборгованості сторони-1 на користь ТОВ "Дніпровський елеватор" (первинний кредитор).
Відповідно до п. 1.2. сторони погодили, що під заборгованістю, вказаною в пункті 1.1. договору, сторони мають на увазі заборгованість, яка виникла внаслідок прострочення зобов'язань сторони 1 перед первісним кредитором за договором про відступлення права вимоги від 24.06.2024 року №26/06/24, із урахуванням змін та доповнень.
На виконання умов договору ОСОБА_1. було здійснено переказ готівки у розмірі 16 666,60 грн, що підтверджуються квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 09.05.2025 № 1.130061299.1.
Враховуючи викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції, що в даному випадку мало місце задоволення грошових вимог третьою особою, відмінною від боржника.
Більш того, у даному випадку договір від 14.04.2025 року жодним чином не порушує ані прав заявника та інших кредиторів, ані прав боржника, оскільки погашення заборгованості здійснювалось не за рахунок коштів боржника і це жодним чином не вплинуло на майновий стан боржника і розмір його ліквідаційної маси.
Посилання апелянта на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 року у даній справі судом до уваги не береться, оскільки у даному судовому рішенні оцінка діям саме керівника ТОВ "Агротермінал Логістік" судом не надавалась.
Що стосується додаткових письмових пояснень заявника, в яких він посилаючись на обставини, викладені у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2025 року у справі №904/1926/23, вказує на те, керівником боржника вчиняються дії, направлені на знецінення майна ТОВ "Агротермінал Логістік", то як обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд, викладені в даній постанові обставини стосуються іншої справи і правовідносин та, відповідно, іншого боржника - ТОВ "Боріваж", як наслідок висновки у ній не є релевантними у даній справі №910/11034/24, оскільки жодним чином не підтверджують протиправність дій самого боржника - ТОВ "Агротермінал Логістік" та, в тому числі, його керівника.
Суд зауважує, що приписи КУзПБ пов'язують можливість припинення судом повноважень виконавчого органу боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна за наявності певних та визначених обставин, а саме: підтверджених відомостей про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також вчинення дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів.
Натомість, з боку заявника не було зазначено про жодні інші підстави для відсторонення як розпорядника майна, так й для припинення повноваження виконавчого органу боржника, як і не доведено обставин перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню розпорядником майна боржника своїх повноважень, ненадання ним запитуваних документів тощо, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також вчинення ним дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів.
Будь-яких обставин, які б свідчити про вчинення керівником ТОВ "Агротермінал Логістік" дій, направлених на ускладнення процедури розпорядження майном у справі №910/11034/24, судом не встановлено.
Щодо твердження заявника про наявність конфлікту інтересів у розпорядника майна, то відповідно до ст. 1 КУзПБ терміни "реальний конфлікт інтересів" та "потенційний конфлікт інтересів" вживаються у цьому Кодексі у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Натомість, скаржником не наведено жодного доводу щодо суперечності між інтересами розпорядника майна та його обов'язками або на будь-який приватний інтерес останнього, що свідчить про необґрунтованість таких вимог.
Господарський суд, призначаючи арбітражного керуючого Дробота Д.М. розпорядником майна, здійснив перевірку на предмет відповідності його кандидатури встановленим законом вимогам. Факт його призначення свідчить про відсутність формально визначених законом підстав для конфлікту інтересів на момент вступу у повноваження.
Більш того, відповідно до ч. 1 ст. 12 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним. Частина друга цієї ж статті прямо зобов'язує його неухильно дотримуватися вимог законодавства, а також вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів. У разі виникнення такого конфлікту арбітражний керуючий зобов'язаний невідкладно повідомити про це господарський суд.
Відсутність такого повідомлення арбітражного керуючого додатково підтверджує відсутність підстав для твердження про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Судова колегія зазначає, що рішення розпорядника майна не оскаржувати договір про виконання обов'язку третьою особою або не ініціювати притягнення до відповідальності попереднього керівника є результатом виконання ним своїх аналітичних функцій.
Оскільки за результатами аналізу арбітражний керуючий дійшов висновку про відсутність підстав для його оскарження, то така бездіяльність у цьому напрямі є не ознакою конфлікту інтересів, а проявом належного виконання професійних обов'язків.
В свою чергу, апеляційна скарга ТОВ "Дніпровський елеватор" не містить посилань на те, які саме положення статті 42 КУзПБ порушено договором, укладеним між боржником та ОСОБА_1. і, відповідно, слугують підставами для звернення розпорядника майна із відповідним позовом.
Додатково варто звернути увагу, відповідно до положень ч.7 ст.44 КУзПБ, керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб, передачу майна в оренду, одержання та надання позик (кредитів), задоволення вимог поточних кредиторів.
Враховуючи викладене, укладання договору про виконання обов'язку третьою особою не входить до переліку рішень, що приймаються виключно за погодженням розпорядника майна, а отже укладання договору також не може бути підставою для відсторонення розпорядника майна.
Посилання апелянта на неналежне виконання арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал Логістік", в тому числі не вжиття заходів для забезпечення збереження майна та оскарження правочинів боржника, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Отже, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" про відсторонення арбітражного керуючого Дробота Д.М. від виконання повноважень розпорядника майна, припинення повноваження виконавчого органу боржника та покладення його обов'язків на іншого розпорядника майна, у зв'язку з його безпідставністю, необґрунтованістю та недоведеністю належними та допустимими доказами.
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника - ТОВ "Дніпровський елеватор" у відповідній частині щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з'ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи ТОВ "Дніпровський елеватор" у цій частині, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення в цій частині не вбачається.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24 задовольнити.
2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24 задовольнити частково.
3.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24 в частині відмови у задоволенні клопотання Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі №910/11034/24 скасувати.
4.Прийняти в скасованій частині нове рішення, яким клопотання задовольнити та залучити Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України до участі у справі №910/11034/24.
5. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 року у справі №910/11034/24 в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Дніпровський елеватор" про відсторонення арбітражного керуючого Дробота Д.М. від виконання повноважень розпорядника майна, припинення повноваження виконавчого органу боржника та покладення його обов'язків на іншого розпорядника майна залишити без змін.
6.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
7.Матеріали оскарження повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 02.03.2026 року після виходу судді Отрюха Б.В. з відпустки.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.В. Отрюх
В.О. Пантелієнко