Постанова від 18.02.2026 по справі 910/7174/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2026 р. Справа№ 910/7174/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Нестеров Е.Г.

від відповідача: Івтушок І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінбанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025

у справі № 910/7174/25 (суддя Чинчин О.В.)

за первісним позовом Акціонерного товариства «Комінбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас»

про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 1 694 544 грн. 00 коп.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас»

до Акціонерного товариства «Комінбанк»

про стягнення заборгованості у розмірі 2 765 033,39 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2026 року Акціонерне товариство «Комінбанк» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 1 694 544,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для розірвання договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 та стягнення авансового платежу за перший повний місяць оренди офісної будівлі по вулиці Немировича-Данченка, будинок 16 у розмірі 1 694 544,00 грн.

08.07.2025 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства «Комінбанк» про стягнення заборгованості у розмірі 2 765 033,39 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 первісний позов Акціонерного товариства «Комінбанк» задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» на користь Акціонерного товариства «Комінбанк» заборгованість у розмірі 1 694 544,00 грн та судовий збір у розмірі 20 334,53 грн. В іншій частині первісного позову - відмовлено.

Задовольняючи частково первісний позов суд дійшов до висновку, що з моменту розірвання договору оренди нежитлових приміщень правова підстава для перебування у відповідача за первісним позовом грошових коштів, перерахованих на виконання умов договору, відпала. Також суд відмовив у розірванні договору оренди виходячи з того, що орендодавець фактично скористався своїм правом на одностороннє розірвання договору і ,як встановив суд, він є розірваним з 30.09.2022 на підставі пункту с)розділу 8.01договору.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» - задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Комінбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» заборгованість у розмірі 2 361 056,00 та судовий збір у розмірі 28 332,67 грн. В іншій частині зустрічного позову - відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що зустрічна позовна вимога підлягає частковому задоволенню та із відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню сума 2 361 056грн. заборгованості за комунальні послуги, яку останній не оплатив в порушення норм ЦК України та умов договору.

Стосовно заявлених за зустрічним позовом збитків на відшкодування вартості відновлюваних робіт у розмірі 403977грн.39 коп, то суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у цій частині вимог, оскільки ТОВ «КОМПАС» не доведено наявність всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Зараховано вимоги Акціонерного товариства «Комінбанк» в рахунок вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас», стягнувши з Акціонерного товариства «Комінбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» заборгованість у розмірі 674 570,14 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства «Комінбанк» та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Комінбанк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 скасувати в частині задоволення зустрічного позову та прийняти в цій частині нове, яким зустрічний позов Товарисвта з обмеженою відповідальністю «Компас» до Акціонерного товариства «Комінбанк» залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що судом першої інстанції не встановлено, а позивачем за зустрічним позовом не надано доказів надання відповідно до абзац 3 п. g Розділу 5.03 договору оренди копій рахунків підприємств/організацій, які надають комунальні послуги, та рахунків-фактур на компенсацію вартості комунальних послуг, сплаченої орендодавцем, та актів наданих послуг із забезпечення орендаря комунальними послугами в електронній та паперовій формі на електронну та поштову адреси орендаря.

Скаржник зазначає, що з огляду на відсутність факту передачі у користування відповідачу об'єкта оренди, відсутності доказів щодо виставлення рахунків на компенсацію вартості комунальних послуг, як передбачено абзацем 3 пункту g Розділу 5.03 договору оренди, стверджуванні позивачем обставини щодо споживання відповідачем відповідних послуг в орендованому приміщенні на суму 2 361 056,00 грн покладають на позивача тягар доказування (обов'язок довести) факту та розміру спожитих відповідачем відповідних послуг.

Апелянт вважає, що враховуючи розірвання договору з 30.09.2022, суд повинен був присудити до стягнення компенсацію комунальних послуг з 15.02.2022 по 30.09.2022, а тому стягнення коштів з 15.02.2022 по 15.02.2025 є безпідставним та таким, що не грунтується на умовах договору та нормах матеріального права та, на думку апелянта, підлягає скасуванню.

Таким чином, за підрахунком скаржника за період з 15.02.2022 по 30.09.2022 на підставі актів прийняття-передавання товарної продукції до стягнення підлягає: за постачання електроенергії сума 331 488,37 грн; за постачання теплової енергії - сума 150 488,28 грн; за послуги водопостачання та водовідведення - сума 6 935,02 грн; всього пілягає сума 488 911,64 грн.

З огляду на викладене, апелянт зазначає, з урахуванням зарахування вимоги Акціонерного товариства «Комінбанк» в рахунок вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас», суд першої інстанції повинен був стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» на користь Акціонерного товариства «Комінбанк» у розмірі 1 225 966,89 грн.

Крім того, апелянт вказує, що за умовами договору (п. на п. а Розділу 6.01 договору оренди) сторони погодили, що фактом передачі відповідачу об'єкта оренди, а відтак факт у користування відповідача об'єкта оренди є підписання сторонами акта приймання-передачі. Таким чином, апелянт зауважив, що сторонами визначено факт початку правовідносин за договором оренди. Апелянт зазначає, що ТОВ "Компас» не передано об'єкт оренди, оскільки сторони не підписували акт приймання-передачі, як цього вимагають норми договору та чинного законодавства. Разом з цим, матеріали справи не містять доказів підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди. Таким чином, на думку апелянта, відсутність підписаного сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди, свідчить про відсутність факту початку договірних правовідносин з оренди нерухомого майна згідно з договором оренди, а відтак і зобов'язань з компенсації вартості комунальних послуг.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 скасувати в частині задоволення вимоги за первісним позовом про стягнення з ТОВ «Компас» на користь АТ «Комінбанк» заборгованості у розмірі 1 694 544,00 грн та ухвалити в цй частині нове рішення, яким у первісному позові відмовити повністю.

Крім того, ТОВ «Компас» зазначає, що висновок місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні про те, що договір оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 є розірваним з 30.09.2022 не відповідає обставинам справи та вимогами законодавства, оскільки угода про дострокове розірвання договору оренди від 15.02.2022 не була підписана сторонами. Крім того, апелянт зазначає, що листом від 25.04.2025 вих. № 06.2/1845 АТ «Комінбанк» направив свою версію додаткової угоди про розірвання договору оренди. Отже, строк дії договору оренди закінчився на підставі ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України саме 15.01.2025, а не 30.09.2022.

Водночас, позивач як на підставу вимоги про розірвання договору оренди, посилається на не передання орендодавцем об'єкта оренди. Проте апелянт зазначає, що сторонами взагалі не заперечується той факт, що об'єкт оренди фактично був переданий відповідачем позивачу, адже останнім проводився комплекс заходів адаптації офісної будівлі для розміщення головного офісу та відділення АТ "Комінбанк" за погодженим сторонами кошторисом.

Апелянт вважає, що обраний АТ «Комінбанк» спосіб захисту у вигляді розірвання договору оренди є неефективним, оскільки відсутні підстави, передбачені умовами договору оренди чи ч. 1 ст. 784 Цивільного кодексу України. Водночас зазначає, що навіть у випадку задоволення такої вимоги, це не створить для сторін договору жодних правових наслідків, оскільки договір оренди станом на момент звернення позивача з позовом припинив свою дію, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Також скаржник вказує, що вимоги АТ «Комінбанк» про розірвання договору оренду та повернення сплаченого авансового платежу після фактичного володіння об'єктом оренди, самостійною відмовою позивача від подальшої реалізації договору оренди та заявлення таких вимог після більш ніж 3 (трьох) років направлені не на захист порушеного права, а на протиправне позбавлення ТОВ «Компас» права власності на отримані за договором оренди грошові кошти, і не обґрунтовані жодним публічним інтересом або переслідуванням легітимної мети. Заперечення АТ «Комінбанк» проти вимог ТОВ «Компас» про стягнення вартості комунальних послуг та відшкодування збитків фактично зводяться до намагань АТ «Комінбанк» ототожнити підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди та початок дії договору оренди як такого (і відповідно виникнення у АТ «Комінбанк» зобов'язань за договором). Проте, апелянт зазначає, що такі висновки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а доводи АТ «Комінбанк» є юридично неспроможними. Сторонами не заперечується, що між ТОВ «Компас» та АТ «Комінбанк» укладений та частково виконувався договір оренди. Отже, на думку апелянта, з урахуванням того, що між сторонами були договірні відносини, на виконання яких сторони виконували відповідні зобов'язання, які навіть ними не заперечуються, вимоги щодо повернення сплачених на виконання таких договірних зобов'язань коштів не можуть бути визнані такими, що направлені на повернення майна, одержаного без належної правової підстави.

Узагальнені доводи відзиву ТОВ «Компас» на апеляційну скаргу

У свою чергу, ТОВ «Компас» заперечуючи проти апеляційної скарги АТ «Комінбанк» 27.11.2025 надав відзив на апеляційну скаргу і доводи якого, аналогічні доводам його апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу АТ «Комінбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 залишити без задоволення, рішення в частині задоволення вимог за зустрічним позовом - залишити без змін.

Узагальнені доводи відзиву Акціонерного товариства «Комінбанк» на апеляційну скаргу

У свою чергу, АТ «Комінбанк» заперечуючи проти апеляційної скарги ТОВ «Компас» 22.12.2025, надав відзив на апеляційну скаргу, виклавши свої доводи аналогічні змісту його апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу ТОВ «Компас» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 залишити без задоволення,а саме - рішення в частині задоволення позовної вимоги АТ «Комінбанк» до ТОВ «Компас» про стягнення 1 694 544,00 грн та судового збору у розмірі 20 34,53 грн та в частині висновків, викладених у мотивувальної частини рішення про те, що договір оренди нежитлових приміщень за адресою: м.Київ, вул.Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 є розірваним з 30.09.2022 - залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комінбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Майданевич А.Г. - головуючий суддя; суддів - Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 та призначено до розгляду на 12.01.2026.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Майданевич А.Г. - головуючий суддя; суддів - Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 залишено без руху.

08.12.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» надійшла заява про усунення недоліків з доказами наявності зареєстрованого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» Електронного кабінету ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 та призначено до розгляду на 12.01.2026. Постановлено розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства «Комінбанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» здійснювати в одному апеляційному провадженні.

У судовому засіданні 12.01.2026 колегією суддів протокольною ухвалою продовжено строк розгляду справи у відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до 09.02.2026.

Колегією суддів у судовому засіданні 09.02.2026 було досліджено матеріали справи, а також всі додаткові пояснення, після чого, суд перейшов на стадію судових дебатів. Після судових дебатів, у зв'язку зі складністю справи оголошено про відкладення стадії ухвалення та проголошення судового рішення на 18.02.2025.

У судовому засіданні 18.02.2026 колегія суддів у встановлений час оголосила скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення.

Позиції учасників справи

Представник позивача за первісним позовом-Акціонерне товариство «Комінбанк» у судовому засіданні в режимі відеоконференції 09.02.2026 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» до Акціонерного товариства «Комінбанк» залишити без задоволення. Також просив апеляційну скаргу ТОВ «Компас» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 залишити без задоволення.

Представник відповідача за первісним позовом-Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас» у судовому засіданні 09.02.2026 заперечував проти доводів апеляційної скарги Акціонерного товариства «Комінбанк» з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив її відхилити, а оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення вимоги за первісним позовом про стягнення з ТОВ «Компас» на користь АТ «Комінбанк» заборгованості у розмірі 1 694 544,00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у первісному позові відмовити повністю. Також просив скасувати рішення суду в частині висновків про те, що договір є розірваним з 30.09.2022.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 15.02.2022 між Акціонерним товариством «Комінбанк» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компас» (орендодавець) було укладено договір оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в оренду (строкове користування) об'єкт оренди на строк оренди на умовах сплати орендної плати та на інших умовах, встановлених договором оренди.

Згідно з Розділом 1.01 договору об'єктом оренди є цілісний майновий комплекс, що включає будівлю, земельну ділянку, рухоме майно та майно, що знаходиться на земельній ділянці, який орендар передає у строкове користування орендодавцеві за даним договором оренди;

«Строк оренди» означає 35 (тридцять п'ять) місяців з дати початку строку оренди;

«Дата початку строку оренди» означає дату підписання сторонами акта приймання-передачі орендарю об'єкта оренди відповідно до Розділу 6.01(a). Ця дата є одночасно датою початку нарахування та сплати орендної плати.

«Орендна плата» означає суму щомісячного платежу орендаря орендодавцю за користування об?єктом оренди, яка сплачується, починаючи з дати початку строку оренди, у розмірі та порядку, що встановлені статтею IV.

«Експлуатаційні витрати» означає усі кошти, сплачені орендодавцем у зв?язку з наданням орендарю послуг з управління об?єктом оренди, включаючи, але не обмежуючись будь-якими витратами, сплаченими орендодавцем компаніям, організаціям, установам, фізичним особам, які надають послуги з утримання об?єкта оренди в справному та безпечному стані відповідно до вимог, встановлених виробниками елементів Інженерної інфраструктури, за винятком послуг з прибирання, зазначених у Розділі 6.02. Експлуатаційні витрати включено до орендної плати.

«Послуги з управління об?єктом оренди» означає послуги, що надаються орендарю працівниками орендодавця та/або працівниками найнятої орендодавцем компанії з метою утримання об?єкта оренди в справному та безпечному стані.

«Комунальні послуги» означає послуги спеціалізованих підприємств для забезпечення будівлі холодною та гарячою водою, водовідведенням, електропостачанням, опаленням, вартість яких оплачує орендар.

«Вартість комунальних послуг» означає витрати орендаря на оплату комунальних послуг, яка залежить від тарифів на електроенергію, послуги водопостачання, водовідведення та опалення, від вартості послуг відповідних підприємств/організацій і визначається на підставі показників відповідних лічильників та на підставі рахунків відповідних підприємств (організацій), як це передбачено у Розділі 5.03(g). Вартість комунальних послуг не включено до орендної плати.

Відповідно до п. а) розділу 3.01 договору орендар може направити орендодавцю письмову пропозицію про виконання робіт за рахунок орендаря з метою приведення об?єкта оренди у стан, що відповідає потребам орендаря. Такі роботи виконуються тільки за письмовою згодою орендодавця. Якщо такі роботи є будівництвом, реконструкцією, капітальним чи поточним ремонтом або іншими поліпшеннями об?єкта оренди, які не можуть бути відокремлені від об?єкта оренди без його пошкодження, у значенні термінів «будівництво», «реконструкція», «капітальний ремонт», «поточний ремонт», «поліпшення об'єкта нерухомого майна», «проектування» відповідно до законодавства України, то ці роботи виконує за рахунок орендаря тільки орендодавець або найнятий ним підрядник. Правовідносини щодо виконання таких робіт регулюються, крім положень цього Розділу, всіма застосовними положеннями Розділу 5.05. Орендар оплачує виконання таких робіт, включно з проектуванням (якщо проектування є необхідним), придбанням необхідних матеріалів та обладнання, авансом.

Згідно з п. b) розділу 3.01 договору якщо орендар заявить про потребу в таких поліпшеннях об?єкта оренди, для здійснення яких необхідно виконати ремонтно-будівельні роботи обов?язково на підставі проектної документації (з огляду на складність робіт та/або вимоги законодавства), сторони проводять переговори з цього питання. У разі досягнення згоди сторони укладають додаткову угоду до договору оренди, якою визначають обсяги, порядок виконання проектних та ремонтно-будівельних робіт, порядок фінансування орендарем проектних та ремонтно-будівельних робіт та всі інші пов??язані з такими роботами питання. Сторони можуть укласти додаткову угоду до договору оренди про виконання робіт зі зміни об?єкта оренди й в інших випадках.

Сторони домовились, що порядок та умови виконання ремонтно-будівельних робіт за рахунок орендаря з метою приведення об?єкта оренди у стан, що відповідає потребам орендаря, які виконуються після укладення договору оренди, але до дати початку строку оренди, сторони визначать у додатковій угоді до договору оренди. (п. с) розділу 3.01 договору).

У п. а) розділу 4.01 договору розмір орендної плати на місяць складає еквівалент у гривні 50 000,00 доларів США, крім того ПДВ за ставкою 20% складає еквівалент у гривні 10 000,00 доларів США, а всього разом з ПДВ - еквівалент у гривні 60 000,00 доларів США (шістдесят тисяч доларів нуль центів США), що на дату підписання сторонами договору оренди з розрахунку офіційного курсу Національного Банку України 28,5355 грн за один долар США, становить, відповідно, 1 426 775,00 грн, крім того ПДВ 285 355,00 грн, а всього разом з ПДВ 1 712 130,00 грн на місяць.

Згідно з п. d) розділу 4.01 договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату у гривні на підставі рахунків орендодавця за кожний календарний місяць оренди авансом не раніше 10-го та не пізніше 15-го числа поточного місяця оренди шляхом переказу орендної плати на Банківський рахунок орендодавця. Орендар сплачує орендодавцю орендну плату за перший повний місяць оренди авансом протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати підписання сторонами договору оренди.

Пунктом «f» розділу 4.01 договору передбачено, що орендар звільняється від сплати орендної плати за весь час, протягом якого орендар не використовує об'єкт оренди за цільовим призначенням через наступні обставини, за які орендар не відповідає:

- 1) форс-мажорні обставини (повені, зсуви, пожежі, землетруси, війни, громадські заворушення тощо), внаслідок яких будівля стає повністю непридатною для використання за цільовим призначенням або орендар втратив можливість доступу до об'єкта оренди;

- 2) пошкодження з вини орендодавця або третіх осіб, не пов'язаних з орендарем, електромережі як частини Інженерної інфраструктури, внаслідок якого унеможливлено забезпечення будівлі електропостачанням протягом більш як 24 години поспіль;

- 3) пошкодження з вини орендодавця або третіх осіб, не пов'язаних з орендарем, системи водопостачання або каналізації як частини Інженерної інфраструктури, внаслідок якого унеможливлено забезпечення будівлі холодною водою або водовідведенням або внаслідок якого сталося підтоплення Будівлі і унеможливлено використання будівлі за цільовим призначенням протягом більш як 24 години поспіль;

- 4) руйнування конструктивних елементів будівлі та/або елементів Інженерної інфраструктури, внаслідок якого використання будівлі є небезпечним для життя та/або здоров'я осіб, що перебувають в будівлі.

Відповідно до пункту «g» розділу 4.01 договору розмір орендної плати за перший календарний місяць оренди 2022 року складає одну тридцяту частину (або одну тридцять першу частину - залежно від того, який саме місяць є першим) розміру орендної плати, встановленого в Розділі 4.01(а), помножену на кількість днів оренди від дати початку строку оренди до останнього дня цього місяця.

У розділі 5.01 договору визначено, що орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, компенсацію вартості комунальних послуг, вартість ремонтних робіт з усунення пошкоджень об'єкта оренди, що виникли з вини орендаря, та інші платежі за договором оренди в порядку та строки, встановлені договором оренди.

Відповідно до пункту «g» розділу 5.03 договору орендар зобов'язаний компенсувати вартість комунальних послуг, сплачених орендодавцем, шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок орендодавця, починаючи з дня, наступного за днем підписання сторонами договору оренди, а якщо цей день є неробочим - то починаючи з найближчого робочого дня. Якщо перший день, за який орендар зобов'язаний компенсувати орендодавцю вартість комунальних послуг, не є першим днем календарного місяця, орендар компенсує вартість комунальних послуг за перший місяць дії договору оренди пропорційно до частки календарних днів цього місяця, протягом яких діяв договір оренди. Обов'язок орендодавця надати орендарю рахунок-фактуру вважається виконаним належним чином з моменту отримання орендарем оригіналу зазначеного рахунку у письмовій формі. Вартість комунальних послуг підлягає компенсації орендарем протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дати отримання орендарем оригіналу відповідного рахунку-фактури від орендодавця.

Договір оренди може бути достроково розірваний орендодавцем односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення орендаря менш ніж за один місяць також у випадку, коли:

- орендар без письмового дозволу орендодавця здійснив поліпшення об?єкта оренди, зокрема але не виключно, не погодив з орендодавцем, проекти (креслення) таких поліпшень, перелік застосованих матерів та/або технології здійснення поліпшень, та

- після здійснення зазначених поліпшень об?єкта оренди орендодавець письмово повідомив орендаря про необхідність їх усунення, та

- після того, як орендар отримав від орендодавця вищезазначене повідомлення, орендар не усунув такі поліпшення протягом (тридцяти) днів (п. b) розділу 8.01 договору).

Згідно з п. с) розділу 8.01 договору кожна сторона має право достроково розірвати договір оренди в односторонньому порядку за умови письмового попередження іншої сторони за три місяці до дати розірвання договору. Таке розірвання не звільняє сторони від виконання усіх передбачених договором оренди обов?язків до моменту його розірвання і проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас» виставило Акціонерному товариству «Комінбанк» рахунок на оплату №1 від 16.02.2022 року на суму в розмірі 1 694 544,00 грн, який був сплачений останнім у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером №227771 від 17.02.2022 на суму в розмірі 1 694 544,00 грн із зазначенням призначення платежу: «авансовий платіж за перший повний місяць оренди».

Звертаючись з первісними позовними вимогами, позивач зазначив, що відповідач за первісним позовом неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо повернення сплачених грошових коштів у повному обсязі у зв'язку з чим просив розірвати договір оренди нежитлових приміщень за адреою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022, укладений між АТ «Комінбанк» та ТОВ «Компас» та стягнути з ТОВ «Компас» на користь АТ «Комінбанк» авансовий платіж за перший повний місяць оренди офісної будівлі по вулиці Немировича-Данченка, будинок 16 у розмірі 1 694 544,00 грн.

Заперечуючи проти первісного позову, відповідач зазначив, що орендар розпочав, але не закінчив роботи у будівлі, що спричинило неможливість користування нею. Зазначене змусило ТОВ «Компас» здійснювати витрати на приведення будівлі до належного стану у розмірі 100 326,39 грн, сплачених за послуги підрядної організації ТОВ «Альтіус-Пром» згідно з договором підряду від 24.06.2022 № 2306; 303 651,00 грн - документально підтверджених витрат на придбання будівельних та інших матеріалів для виконання робіт із приведення будівлі до належного стану. Витрати (збитки) орендодавця щодо відновлення будівлі, понесені внаслідок не завершення орендарем робіт, які підлягають компенсації орендарем складають 403 977,39 грн. 15.01.2025 строк дії договору оренди закінчився.

Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом зазначав, що відповідач за зустрічним позовом неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо сплати комунальних послуг за період з 15 лютого 2022 року до 15 січня 2025 року, а саме 1 473 441,00 грн - вартість електропостачання в будівлі; 855 944,00 грн - вартість опалення будівлі (постачання теплової енергії); 31 671,00 грн - вартість водопостачання і водовідведення. Таким чином, позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з АТ «Комінбанк» на його користь заборгованість у розмірі 2 361 056, 00 грн та збитки щодо відшкодування вартості відновлювальних робіт у розмірі 403 977,39 грн.

Заперечуючи проти зустрічного позову, відповідач зазначив, що фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря. Матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди. Таким чином, відсутність підписаного сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди, свідчить про відсутність факту початку договірних правовідносин з оренди нерухомаого майна згідно з договором оренди. Крім того, матеріали справи не містять доказів виставлення рахунків на компенсацію вартості комунальних послуг, як передбачено абзацем 3 пункту g договору оренди.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, суд апеляційної інстанції переглядає справу №910/7174/25 у межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2022 між Акціонерним товариством «Комінбанк» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компас» (орендодавець) було укладено договір оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в оренду (строкове користування) об'єкт оренди на строк оренди на умовах сплати орендної плати та на інших умовах, встановлених договором оренди.

Згідно з Розділом 1.01 договору «Дата початку строку оренди» означає дату підписання сторонами акта приймання-передачі орендарю об'єкта оренди відповідно до Розділу 6.01(a). Ця дата є одночасно датою початку нарахування та сплати орендної плати.

Відповідно до п.а) розділу 6.01 договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди в стані, придатному для використання за Цільовим призначенням. В день передачі сторони зобов'язані підписати акт приймання-передачі, який за формою та змістом має відповідати вимогам, наведеним в додатку 3.

За приписами ч. 1 ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України встановлено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Тобто законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).

Фактом початку правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря.

Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди.

Сторони у договорі оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 передбачили, що початок строку оренди пов'язується саме з підписанням сторонами акта приймання-передачі, іншого строку, з яким пов'язується дата початку оренди приміщення сторонами у договорі не було визначено.

Сторонами не заперечувався той факт, що акт приймання-передачі на виконання умов договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 між ними підписаний не був, а тому відповідно до ч.1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Водночас, у відзиві на первісну позовну заяву та у своїй апеляційній скарзі відповідач зазначав, що об'єкт оренди фактично був переданий відповідачем позивачу, адже позивачем проводився комплекс заходів адаптації офісної будівлі для розміщення головного офісу та відділення АТ «Комінбанк» за погодженим сторонами кошторисом. Факт початку проведення позивачем ремонтних робіт щодо адаптації офісної будівлі для розміщення головного офісу та відділення АТ «Комінбанк» визнається у листі від 25.07.2022 № 04.6/2363.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №04.6/400 від 26.01.2022 Акціонерне товариство «Комінбанк» запропонувало до розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю «Компас» перелік робіт з метою приведення потенційного об'єкту оренди у стан, що відповідає потребам орендаря, а також просило погодити проведення комплексу заходів щодо адаптації об'єкта оренди. У відповідь на який останній листом № 1-01/22 від 31.01.2022 погодив принципові позиції проведення комплексу заходів адаптації офісної будівлі для розміщення головного офісу та відділення АТ «Комінбанк».

Листом №04.6/729 від 14.02.2022 Акціонерне товариство «Комінбанк» надало пропозиції щодо розподілу фінансування, кошторису та термінів виконання проведення комплексу заходів адаптації офісної будівлі для розміщення головного офісу та відділення АТ «Комінбанк». Так, влаштування головного офісу та відділення АТ «Комінбанк» було оцінено у 2 018 000,00 грн, з яких 519 000,00 грн за рахунок ТОВ «Компас».

Відповідно до п. а) розділу 3.01 договору орендар може направити орендодавцю письмову пропозицію про виконання робіт за рахунок орендаря з метою приведення об?єкта оренди у стан, що відповідає потребам орендаря. Такі роботи виконуються тільки за письмовою згодою орендодавця. Якщо такі роботи є будівництвом, реконструкцією, капітальним чи поточним ремонтом або іншими поліпшеннями об?єкта оренди, які не можуть бути відокремлені від об?єкта оренди без його пошкодження, у значенні термінів «будівництво», «реконструкція», «капітальний ремонт», «поточний ремонт», «поліпшення об'єкта нерухомого майна», «проектування» відповідно до законодавства України, то ці роботи виконує за рахунок орендаря тільки орендодавець або найнятий ним підрядник. Правовідносини щодо виконання таких робіт регулюються, крім положень цього Розділу, всіма застосовними положеннями Розділу 5.05. орендар оплачує виконання таких робіт, включно з проектуванням (якщо проектування є необхідним), придбанням необхідних матеріалів та обладнання, авансом.

Згідно з п. b) розділу 3.01 договору якщо орендар заявить про потребу в таких поліпшеннях об?єкта оренди, для здійснення яких необхідно виконати ремонтно-будівельні роботи обов?язково на підставі проектної документації (з огляду на складність робіт та/або вимоги законодавства), сторони проводять переговори з цього питання. В разі досягнення згоди сторони укладають додаткову угоду до договору оренди, якою визначають обсяги, порядок виконання проектних та ремонтно-будівельних робіт, порядок фінансування орендарем проектних та ремонтно-будівельних робіт та всі інші пов??язані з такими роботами питання. Сторони можуть укласти додаткову угоду до договору оренди про виконання робіт зі зміни об?єкта оренди й в інших випадках.

Проте, судом першої інстанції вірно встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження укладання між сторонами додаткової угоди до договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022, в якій визначали обсяги, порядок виконання проектних та ремонтно-будівельних робіт, порядок фінансування орендарем проектних та ремонтно-будівельних робіт та всі інші пов?язані з такими роботами питання відповідно до п. b) розділу 3.01 договору.

Водночас, Акціонерне товариство «Комінбанк» шляхом направлення пропозиції щодо розподілу фінансування, кошторису та термінів виконання проведення комплексу заходів адаптації офісної будівлі для розміщення головного офісу та відділення АТ «Комінбанк» й прийняття вказаної пропозиції Товариством з обмеженою відповідальністю «Компас» своїми конклюдентними діями підтвердили узгодження порядку та умов виконання ремонтно-будівельних робіт на виконання умов вказаного договору. Тому колегія суддів погоджується із судом першої інстанції та не приймає до уваги заперечення орендаря в цій частині.

Стосовно розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 1 694 544,00 гр колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Розділу 1.01 договору строк оренди встановлює 35 (тридцять п'ять) місяців з дати початку строку оренди.

Цей договір оренди набирає чинності з дати підписання його сторонами (Розділ 11.05 договору).

Листом №06.2/1845 від 25.04.2025 Акціонерне товариство «Комінбанк» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас» про розірвання договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 та просило повернути грошові кошти у розмірі 1 694 544,00 грн, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 25.04.2025, фіскального чеку, накладної, роздруківкою з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства «Укрпошта». У відповідь на який орендодавець листом №1/06-2025 від 16.06.2025 повідомив орендаря про наявність заборгованості по оплаті комунальних витрат, до якого долучив копії рахунків - фактур за період з 15.02.2022 до 15.02.2025, копії рахунків підприємств, які надають комунальні послуги на 165 арк., що підтверджується копіями описів вкладення у цінний лист від 18.06.2025, фіскальних чеків, накладних.

Згідно із частинами 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, листом від 30.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас» запропонувало Акціонерному товариству «Комінбанк» достроково 30.06.2022 розірвати за взаємною згодою сторін договір оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022, до якого було долучено проект угоди на 3 арк. у 2 примірниках.

Частиною 2 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

У відповідь на вказаний лист Акціонерне товариство «Комінбанк» листом №04.6/2363 від 25.07.2022 повідомило, що не заперечує проти дострокового розірвання договору оренди. На підставі листа-погодження орендодавця (вих. № 1-01/22 від 31.01.2022) банком розпочато комплекс заходів з адаптації будівлі для розміщення головного офісу та відділення АТ «Комінбанк», проте заходи з адаптації будівлі були припиненні орендарем через збройну агресію РФ. Для врегулювання правовідносин сторін запропоновано скласти дефектний акт з метою формування кошторису на виконання ремонтних робіт (поставку ремонтних матеріалів) для завершення ремонтних робіт, розпочатих орендарем, зарахувати сплачену авансом орендну плату в рахунок завершення ремонтних робіт об'єкту оренди.

Однак, колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження надсилання Товариством з обмеженою відповідальністю «Компас» листа від 30.06.2022 й отримання його орендарем.

З огляду на лист Акціонерного товариства «Комінбанк» №04.6/2363 від 25.07.2022, в якому останній повідомив про отримання листа від 30.06.2022, а за умовами договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 достатньо лише письмово попередити іншу сторону за три місяці до дати розірвання договору, суд вірно прийняв до уваги дату, вказану на листі орендодавця.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що орендодавець фактично скористався своїм правом на одностороннє розірвання договору на підставі п. с) розділу 8.01 договору.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договір оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 є розірваним з 30.09.2022 на підставі п. с) розділу 8.01 договору.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про розірвання договору, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

За наведених обставин, оскільки договір оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 вже розірваний в односторонньому порядку Товариством з обмеженою відповідальністю «Компас» з 30.09.2022 відповідно до умов договору, про що також не заперечував орендар у своєму листі №04.6/2363 від 25.07.2022, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відсутні правові підстави для розірвання вказаного договору у судовому порядку, у зв'язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «Комінбанк» в частині розірвання договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15 лютого 2022, укладеного між Акціонерним товариством «Комінбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компас» задоволенню не підлягають.

Таким чином, відсутність порушення прав та законних інтересів Акціонерного товариства «Комінбанк» є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи відповідача за первісним позовом в частині того, що договір оренди житлових приміщень між сторонами за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка,16 не є розірваним з 30.09.2022 є безпідставними та відхиляються судом апеляційної інстанції .

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» на користь Акціонерного товариства «Комінбанк» авансовий платіж за перший повний місяць оренди офісної будівлі по вулиці Немировича-Данченка, будинок 16 у розмірі 1 694 544,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається у позовній заяві, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно із частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Позиція Верховного Суду з приводу того, що відмова замовника від договору є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов'язанні) відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України, викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 01.06.2021 у справі №916/2368/18, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20. Згідно з п. d) розділу 4.01 договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату у гривні на підстав рахунків орендодавця за кожний календарний місяць оренди авансом не раніше 10-го та не пізніше 15-го числа поточного місяця оренди шляхом переказу орендної плати на Банківський рахунок орендодавця. Орендар сплачує орендодавцю орендну плату за перший повний місяць оренди авансом протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати підписання сторонами договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас» виставило Акціонерному товариству «Комінбанк» рахунок на оплату №1 від 16.02.2022 на суму в розмірі 1 694 544,00 грн, який був сплачений останнім у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером №227771 від 17.02.2022 на суму в розмірі 1 694 544,00 грн із зазначенням призначення платежу: «авансовий платіж за перший повний місяць оренди».

Таким чином, з моменту розірвання договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022, правова підстава для перебування у відповідача грошових коштів, перерахованих на виконання умов договору, відпала.

За таких підстав, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» на користь Акціонерного товариства «Комінбанк» перерахованих грошових коштів в сумі 1 694 544,00 грн на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» до Акціонерного товариства «Комінбанк» про стягнення заборгованості у розмірі 2 765 033,39 грн колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено,що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України)

Згідно з п. d) розділу 4.01 договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату у гривні на підстав рахунків орендодавця за кожний календарний місяць оренди авансом не раніше 10-го та не пізніше 15-го числа поточного місяця оренди шляхом переказу орендної плати на банківський рахунок орендодавця. Орендар сплачує орендодавцю орендну плату за перший повний місяць оренди авансом протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати підписання сторонами договору оренди.

Відповідно до п. «f» розділу 4.01 договору орендар звільняється від сплати орендної плати за весь час, протягом якого орендар не використовує об'єкт оренди за цільовим призначенням через наступні обставини, за які орендар не відповідає:

- 3) пошкодження з вини орендодавця або третіх осіб, не пов'язаних з орендарем, системи водопостачання або каналізації як частини Інженерної інфраструктури, внаслідок якого унеможливлено забезпечення будівлі холодною водою або водовідведенням або внаслідок якого сталося підтоплення будівлі і унеможливлено використання будівлі за цільовим призначенням протягом більш як 24 години поспіль;

Відповідно до пункту «g» розділу 4.01 договору розмір орендної плати за перший календарний місяць оренди 2022 року складає одну тридцяту частину (або одну тридцять першу частину - залежно від того, який саме місяць є першим) розміру орендної плати, встановленого у Розділі 4.01(а), помножену на кількість днів оренди від дати початку строку оренди до останнього дня цього місяця.

Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо сплати комунальних послуг за період з 15.02.2022 до 15.01.2025, а саме 1 473 441,00 грн - вартість електропостачання в будівлі; 855 944,00 грн - вартість опалення будівлі (постачання теплової енергії); 31 671,00 грн - вартість водопостачання і водовідведення. Так, предметом зустрічної позовної заяви є саме стягнення комунальних витрат на утримання об'єкта оренди, а не стягнення орендної плати, оплата якої пов'язується з датою початку строку оренди - підписанням сторонами акта приймання-передачі.

Суд першої інстанції, з цього приводу зазначив, що сторони у договорі оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022, користуючись принципом свободи договору, передбачили обов'язок орендаря компенсувати вартість комунальних послуг, сплачених орендодавцем, шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок орендодавця, починаючи з дня, наступного за днем підписання сторонами договору оренди. При цьому, цей строк не пов'язується саме з моментом підписання сторонами акта приймання-передачі.

Судом встановлено, що орендодавець листом №1/06-2025 від 16.06.2025 повідомив орендаря про наявність заборгованості зі оплати комунальних витрат, до якого долучив копії рахунків - фактур за період з 15.02.2022 до 15.02.2025, копії рахунків підприємств, які надають комунальні послуги, що підтверджується копіями описів вкладення у цінний лист від 18.06.2025, фіскальних чеків, накладних, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Так, суд першої інстанції, з урахуванням пункту «g» розділу 5.03 договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022, дійшов до висновку, що обов'язок Акціонерного товариства «Комінбанк» з оплати вартості комунальних послуг у загальному розмірі 2 361 056,00 грн на момент розгляду даної справи настав, проте відповідач, в порушення норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому зустрічні позовні вимоги щодо стягнення сплати комунальних послуг за період з 15.02.2022 до 15.01.2025 у розмірі 2 361 056,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що як встановлено вище судом першої інстанції та з цим погодився суд апеляційної інстанції, договір оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вулиця Немировича-Данченка, будинок 16 від 15.02.2022 року є розірваним з 30.09.2022 на підставі п. с) розділу 8.01 договору.

Відповідно до 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених в законі або договорі, та припинення їх прав та обов'язків. Таким чином, враховуючи розірвання договору з 30.09.2022, суд повинен був стягнути компенсацію комунальних послуг з 15.02.2022 по 30.09.2022, а тому стягнення коштів з 15.02.2022 по 15.02.2025 є безпідставним та таким, що не грунтується на умовах договору та закону.

Як вбачаться з доданих до матеріалів справи актів прийняття-передавання товарної продукції за березень 2022 року - вересень 2022 року за постачання електроенергії до стягнення підлягає сума 331 488,37 грн.

Також згідно з актами прийняття-передавання товарної продукції, за період з 15.02.2022 по 30.09.2022 за постачання теплової енергії, з урахуванням перерахунків до стягнення підлягає сума 150 488,28 грн.

Згідно з актами прийняття-передавання товарної продукції за період з 15.02.2022 по 30.09.2022 за послуги з водопостачання та водовідведення до стягнення підлягає сума 6 935,02 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції повинен був стягнути з АТ «Комінбанк» на користь ТОВ «Компас» плату комунальних послуг за період з 15.02.2022 до 30.09.2022 у розмірі 488 911,64 грн.

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи відповідача за зустрічним позовом щодо неотримання рахунків на оплату, оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплати.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 20.02.2020 у справі №915/400/18.

Стосовно зустрічних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» в частині стягнення збитків за відшкодування вартості відновлювальних робіт у розмірі 403 977,39 грн колегія суддів зазначає наступне.

На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою - є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Подібний правовий висновок щодо покладення на позивача обов'язку доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками, також викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до частини другої статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Також, пред'явлення вимоги про стягнення збитків покладає обов'язок саме на позивача довести, що вони не є абстрактними, а дійсно є реальними у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання. При визначені розміру збитків мають враховуватись заходи, вжиті самим позивачем для їх недопущення.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Водночас, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем. Аналогічний правовий висновок щодо необхідності доведення збитків викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21.

Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі №925/1289/19.

Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 14.09.2021 у справі № 923/719/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11).

Згідно з ч. 3 ст. 773 Цивільного кодексу України наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини (ч. 1 ст. 779 ЦК України).

На підтвердження факту понесення збитків позивачем за зустрічним позовом надано договір підряду №2306 від 24.06.2022 року, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтіус-Пром», видаткові накладні, рахунки на оплату.

Відповідно до п.1.1 договору підряду №2306 від 24.06.2022 року підрядник зобов?язується на свій ризик, відповідно чинного законодавства України виконати роботи з ремонту приміщень: №№ 201;202;204;206;306;309;408 в офісній будівлі за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 16, надалі іменується об?єкт, а замовник зобов?язується прийняти виконану виконавцем роботу, згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт, та оплатити за роботу.

Згідно із п. 4.1 договору підряду договірна вартість робіт становить 98 794,62 грн з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору підряду №2306 від 24.06.2022 сторонами підписані акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 року на суму в розмірі 100 326,39 грн, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2022 року.

Згідно з розділом 5.01 договору оренди орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, компенсацію вартості комунальних послуг, вартість ремонтних робіт з усунення пошкоджень об'єкта оренди, що виникли з вини орендаря, та інші платежі за договором оренди в порядку та строки, встановлені договором оренди.

Проте, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Компас» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіус-Пром» грошових коштів у розмірі 100 326,39 грн на виконання умов договору підряду №2306 від 24.06.2022 року, тобто орендодавцем не надано суду доказів понесення витрат на ремонт приміщень.

Крім того, пунктом а) розділу 6.06 договору передбачено, що якщо об'єкт оренди або його складові будуть зруйновані чи пошкоджені повністю або частково з будь-якої причини, сторона, що виявила пошкодження, зобов'язана повідомити про це іншу сторону протягом 24 годин. Протягом трьох днів з дня виявлення пошкодження сторони зобов'язані скласти та підписати дефектний акт, в якому визначити причини такого пошкодження та чи несе орендар відповідальність за пошкодження відповідно до Розділу 5.07(b). Ремонтні роботи з усунення пошкоджень, що виникли з вини орендаря відповідно до Розділу 5.07(b),

Згідно з п. с) розділу 6.06 договору ремонтні роботи з усунення пошкоджень, що виникли з вини орендаря відповідно до Розділу 5.07(b), орендодавець виконує за умови оплати орендарем вартості таких ремонтних робіт. Після підписання сторонами дефектного акта, в якому визначено перелік пошкоджень, що виникли з вини орендаря, орендодавець обирає підрядника (постачальника), що безпосередньо виконуватиме ремонтні роботи (поставлятиме ремонтні матеріали), за участю якого складається кошторис на виконання ремонтних робіт (поставку ремонтних матеріалів). Орендодавець надає орендарю копію договору підряду (поставки) на виконання ремонтних робіт (поставку) з усунення пошкоджень, що виникли з вини орендаря, разом з кошторисом. Орендар протягом 15 (п?ятнадцяти) днів з моменту отримання кошторису на виконання ремонтних робіт (поставку) зобов?язаний оплатити вартість ремонтних робіт (поставки) з усунення пошкоджень, що виникли з вини орендаря.

Водночас, суд першої інстанції вірно встановив, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження підписання сторонами дефектного акта, в якому визначено перелік пошкоджень, що виникли з вини орендаря, відповідно до умов договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022, а також доказів складання вказаного акта в односторонньому порядку позивачем за зустрічним позовом й направлення вказаного акта на адресу орендаря, оскільки довідка від 29.05.2025 не є таким доказом.

Колегія суддів звертає увагу, що після підписання дефектного акта орендодавець мав право обирати підрядника (постачальника), що безпосередньо виконуватиме ремонтні роботи (поставлятиме ремонтні матеріали), за участю якого складається кошторис на виконання ремонтних робіт (поставку ремонтних матеріалів). Також всупереч умов договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 орендодавець не надіслав на адресу орендаря копію договору підряду (поставки) на виконання ремонтних робіт (поставку) з усунення пошкоджень, що виникли з вини орендаря, разом з кошторисом, який останній зобов?язаний був оплатити протягом 15 (п??ятнадцяти) днів з моменту отримання кошторису на виконання ремонтних робіт (поставку).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компас» визначеного умовами договору оренди нежитлових приміщень за адресою: Київ, вул. Немировича-Данченка, 16 від 15.02.2022 порядку виконання орендодавцем ремонтних робіт з усунення пошкоджень, що виникли з вини орендаря.

Стосовно наданих позивачем за зустрічним позовом видаткових накладних та рахунків на оплату на загальну суму у розмірі 303 651,00 грн на підтверджених витрат на придбання будівельних та інших матеріалів для виконання робіт із приведення будівлі до належного стану, то вказані видаткові накладні й рахунки не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження використання придбаних матеріалів саме за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 16 для здійснення ремонтних робіт у приміщеннях: №№ 201;202;204;206;306;309;408, оскільки містять лише перелік придбаних матеріалів за відповідними договорами поставки. Тому суд позбавлений можливості встановити чи дійсно придбані позивачем матеріали були використані з метою виконання орендодавцем ремонтних робіт у приміщеннях: №№ 201;202;204;206;306;309;408 за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 16 з усунення пошкоджень, що виникли з вини орендаря.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 403 977,39 грн, вини відповідача у заподіянні збитків.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» в частині стягнення з Акціонерного товариства «Комінбанк» збитків щодо відшкодування вартості відновлювальних робіт у розмірі 403 977,39 грн є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції повинен був стягнути з АТ «Комінбанк» на користь ТОВ «Компас» заборгованість зі сплати комунальних послуг за період з 15.02.2022 до 30.09.2022 у розмірі 488 911,64 грн.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги АТ «Комінбанк» про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 в частині задоволення зустрічного позову та прийняти в цій частині нового рішення, яким зустрічний позов ТОВ «Компас» залишити без задоволення, підлягають частковому задоволенню, в частині суми заборгованості зі сплати комунальних послуг.

Інші доводи апеляційних скарг не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Крім того, згідно приписів частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

У постанові від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18 Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування частини одинадцятої статті 238 ГПК України, зазначивши, що згідно з цією нормою у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму."

До того ж, зазначена норма ГПК України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.04.2021 у справі № 904/1583/20.

Відтак, колегія суддів проводить зустрічне зарахування присуджених до стягнення грошових сум за первісним та зустрічним позовами та стягує різницю між ними на користь позивача за первісним позовом - АТ «Комінбанк», оскільки останньому присуджено більшу грошову суму у розмірі 1 225 906,89 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комінбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 задовольнити частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 скасувати в частині задоволення зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким п.п.4, 5, 7 викласти в редакції даної постанови. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції розподіляється в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 244, 269, 270, 277, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

I.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 залишити без задоволення.

II.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комінбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 задовольнити частково.

III. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 скасувати в частині задоволення зустрічного позову та ухвали в цій частині нове рішення, яким п.п.4, 5, 7 викласти у наступній редакції:

« 4.Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» - задовольнити частково.

5. Стягнути з Акціонерного товариства «Комінбанк» (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 21580639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 61/11, квартира 43, ідентифікаційний код юридичної особи 31028801) заборгованість у розмірі 488 911 (чотириста вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 64 коп. та судовий збір у розмірі 5 866 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят шість тисяч) грн. 94 коп.

7. Зарахувати вимоги Акціонерного товариства «Комінбанк» в рахунок вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас», стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 61/11, квартира 43, ідентифікаційний код юридичної особи 31028801) на користь Акціонерного товариства «Комінбанк» (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 21580639) заборгованість у розмірі 1 225 906 (один мільйон двісті двадцять п'ять тисяч дев'ятсот шість) грн. 89 коп».

IV. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7174/25 залишити без змін.

V. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас» (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 61/11, квартира 43, ідентифікаційний код юридичної особи 31028801) на користь Акціонерного товариства «Комінбанк» (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 21580639) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції у розмірі 8 800 (вісім тисяч вісімсот) грн. 41 коп.

VI.Матеріали справи №910/7174/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 02.03.2026.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун

Попередній документ

134453403

Наступний документ

134453405

Інформація про рішення:

№ рішення:	134453404
№ справи:	910/7174/25
Дата рішення:	18.02.2026
Дата публікації:	03.03.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (18.02.2026)
Дата надходження:	11.11.2025
Предмет позову:	розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 1 694 544 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (12)

02.07.2025 12:50	Господарський суд міста Києва
06.07.2025 12:10	Господарський суд міста Києва
20.08.2025 11:50	Господарський суд міста Києва
03.09.2025 12:00	Господарський суд міста Києва
08.10.2025 11:50	Господарський суд міста Києва
29.10.2025 11:40	Господарський суд міста Києва
18.11.2025 13:00	Господарський суд міста Києва
12.01.2026 11:20	Північний апеляційний господарський суд
12.01.2026 11:30	Північний апеляційний господарський суд
09.02.2026 11:00	Північний апеляційний господарський суд
09.02.2026 11:20	Північний апеляційний господарський суд
18.02.2026 12:20	Північний апеляційний господарський суд