вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" березня 2026 р. Справа№ 910/15156/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпромсервіс 1»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2025
у справі № 910/15156/25 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпромсервіс 1"
до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київпромсервіс 1" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання виконати дії щодо трьох спірних нежитлових будівель.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 по справі № 910/15156/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпромсервіс 1» повернуто заявнику.
15.12.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпромсервіс 1» надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/15156/25 скасувати і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку апелянта, оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків суду сталій практиці Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпромсервіс 1» у справі № 910/15156/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпромсервіс 1» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 по справі № 910/15156/25 за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому просив суд відмовити у її задоволенні та залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київпромсервіс 1" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання виконати дії щодо трьох спірних нежитлових будівель.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо виконання необхідних дій для завершення процедури приватизації майна, яке знаходиться в оренді у позивача на підставі укладених трьох різних правочинів - договорів про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.10.2016 № 2267, від 10.10.2016 № 2268 та від 29.12.2015 № 2116, шляхом викупу трьох різних нежитлових будівель, які знаходяться за адресами: місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, 13, літера "Б"; місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, 13, літера "Г" та місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, 13, літера "Ж".
Отже, за поданою позивачем заявою фактично підлягають вирішенню судом вимоги, що ґрунтуються на 3 окремих договорах оренди за трьома різними об'єктами нерухомості, які є окремими підставами виникнення прав та обов'язків сторін, відтак - судом має бути надана правова оцінка кожному з них, вирішено питання про відповідність їх вимогам закону, мають бути встановлені обставини щодо наявності / відсутності прав у позивача та обов'язків у відповідача щодо трьох окремих об'єктів нерухомості - нежитлових приміщень; наявність/відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо кожного нежитлового приміщення окремо.
Тобто, по кожній із заявлених підстав суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів для встановлення різного кола обставин щодо кожного з об'єктів оренди за кожним договором.
Водночас слід врахувати, що укладення різних правочинів між тими самими сторонами в розумінні процесуального закону не є підставою для об'єднання таких вимог.
Об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки, якщо сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних вимог про зобов'язання відповідача прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу; забезпечення проведення незалежної оцінки об'єкта відповідно до Методики оцінки майна; затвердження висновку про вартість об'єктів приватизації; укладання з позивачем договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації за ціною, визначеною у затвердженому висновку про вартість, протягом 30 робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили щодо трьох різних об'єктів нерухомості - нежитлових будівель, які знаходяться за адресами: місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, 13, літера "Б"; місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, 13, літера "Г" та місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, 13, літера "Ж", суперечить приписам статті 173 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги; похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 173 ГПК України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.
Отже, необхідною передумовою для об'єднання декількох позовних вимог в одній позовній заяві є: пов'язаність між собою таких вимог підставою виникнення або пов'язаність між собою поданими доказами.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
При цьому об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.04.2023 у справі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у справі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог.
Отже, порушенням правил об'єднання вимог є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Як правильно зазначив місцевий господарський суд, за поданою позивачем заявою підлягають вирішенню судом вимоги, що ґрунтуються на 3 окремих договорах оренди за трьома різними об'єктами нерухомості, які є окремими підставами виникнення прав та обов'язків сторін, відтак - судом має бути надана правова оцінка кожному з них, вирішено питання про відповідність їх вимогам закону, мають бути встановлені обставини щодо наявності / відсутності прав у позивача та обов'язків у відповідача щодо трьох окремих об'єктів нерухомості - нежитлових приміщень; наявність/відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо кожного нежитлового приміщення окремо.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що хоч відповідні вимоги і заявлені одним позивачем до одного відповідача, підстав для застосування положень ч. 2 ст. 173 ГПК України немає, оскільки, як визначено відповідною нормою, справи об'єднується судом з урахуванням положень ч. 1 ст. 173 ГПК України у разі, якщо вимоги пов'язані підставою виникнення або поданими доказами, а також у випадку, якщо вони відносяться між собою як основні та похідні. Тобто позивач може лише об'єднати в одній позовній заяві вимоги у межах кожної із груп з урахуванням положень ст. 173 ГПК України.
Колегія суддів апеляційної інстанції, у свою чергу, вважає за необхідне зазначити, що оскільки підставами даного позову є три окремі правочини, які становлять три самостійні предмети розгляду за кожним із правочинів, які мають самостійне коло відповідних доказів у підтвердження наведених обставин, при цьому кожний із предметів розгляду не пов'язаний з іншими тими самими доказами та, відповідно, фактичними обставинами, то сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що ускладнить вирішення спору.
При цьому, слід зауважити, що укладення правочинів між тими самими сторонами не є в розумінні процесуального закону підставою для об'єднання таких вимог.
За викладених обставин, судом має бути надана правова оцінка кожному правочину з дослідженням окремо взятого кола доказів.
При цьому, об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18.
Крім того, суд наголошує, що навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними та обґрунтованими. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу.
Оцінюючи наведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 по справі № 910/15156/25 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпромсервіс 1» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 по справі № 910/15156/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 по справі № 910/15156/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київпромсервіс 1».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Андрієнка В.В. у відпустці з 23.02.2026 по 27.02.2026, текст постанови складено та підписано 02.03.2026.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов