79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"25" лютого 2026 р. Справа №914/3192/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді (судді-доповідача) Прядко О.В.,
суддів: Рима Т.Я., Матущака О.І.,
секретар судового засідання: Кушта А.М.,
за участю:
представника позивача Гнатишин О.Б.,
представника відповідача Безвенюка В.В.,
прокурора Винницької Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури від 03.02.2026
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.01.2026 (суддя Щигельська О.І.) про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову
у справі № 914/3192/25
за позовом Шептицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Шептицької міської ради Львівської області, м. Шептицький,
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-2", м. Львів,
про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права приватної власності відповідача на будівлю магазину,
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
До Господарського суду Львівської області через підсистему "Електронний суд" в межах розгляду справи № 914/3192/25 09.01.2025 надійшла заява Шептицької окружної прокуратури про забезпечення позову (в порядку ст.ст. 136-139 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") вих. № 14.58/03-22-167ВИХ-26 від 09.01.2026 (вх. № 118/26).
Господарський суд Львівської області ухвалою від 21.01.2026 залишив без розгляду заяву Шептицької окружної прокуратури про забезпечення позову на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки заявником за цією заявою є Шептицька окружна прокуратура, що не відповідає приписам ст.ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України, тобто заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
До Західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури від 03.02.2026 (вх. № 01-05/326/26 від 04.02.2026), у якій скаржник просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.01.2026 у справі № 914/3192/25 та передати заяву заступника керівника Шептицької окружної прокуратури Львівської області про забезпечення позову у справі № 914/3192/25 на розгляд суду першої інстанції.
Підставою апеляційного оскарження, як стверджує скаржник, є неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. На час подання заступником керівника Шептицької окружної прокуратури Петришиним С.С. заяви про забезпечення позову система "Електронний суд" не дозволяла іншим чином сформувати заяву, ніж таку, що подана від Шептицької окружної прокуратури (заявник); система формує заяву як таку, що подана заступником керівника Шептицької окружної прокуратури Петришиним С.С. як представником заявника, при цьому прокурор як підписант, відповідно до ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", в системі ЕС відсутній. Таким чином технічна недосконалість модулів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи фактично призвела до постановлення оскаржуваної ухвали, що позбавило окружну прокуратуру в особі заступника її керівника можливості реалізувати конституційну функцію щодо подання до суду відповідної заяви під час здійснення представництва інтересів держави в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Скаржник зазначив, що прокурор діє не від імені органу прокуратури як юридичної особи (ст. 11 Закону України "Про прокуратуру"), а виключно від імені держави (ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"). На цей час окремий функціональний кабінет для прокурорів при здійсненні представництва інтересів держави в суді, зокрема при поданні заяви про забезпечення позову, у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не створений, а наявні шаблони документів потребують розширення з урахуванням особливостей побудови структури таких процесуальних документів для прокурора. З метою вирішення наявних проблем, забезпечення процесів цифровізації правосуддя та суміжних правових інститутів Офісом Генерального прокурора здійснюється відповідна робота з ДСА України.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції поставився формально до вивчення матеріалів справи, не надавши оцінки мотивам та підставам звернення прокурора до суду із заявою про забезпечення позову, що призвело до порушення принципу доступу до правосуддя та перешкодило здійсненню прокурором конституційної функції представництва з метою захисту інтересів держави в суді.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-2" у відзиві на апеляційну скаргу вих. № 1902/2026 від 19.02.2026 просить залишити без розгляду апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури, яка суперечить вимогам ст.ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", а також залишити без розгляду апеляційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури, за подання якої не сплачено судовий збір, і прокурор не є стороною у справі № 914/3192/25.
Відповідач посилається на те, що із заявою про забезпечення позову до суду першої інстанції звернулася Шептицька окружна прокуратура, а не прокурор, таким чином державний орган, який взяв на себе невластиву для нього функцію, сам порушив імперативні норми права, і суд першої інстанції правомірно залишив таку заяву без розгляду. Відсутність навиків працівників прокуратури в користуванні модулями системи "Електронний суд" не може вважатися підставою для формування завідомо неправильного процесуального документа в частині визначення сторони позивача, заявника чи апелянта в інтересах держави. Модуль "Заяви прокурора" системи "Електронний суд" в частині "Господарського судочинства" містить визначений перелік документів і, за належної підготовки користувача, проблем у формуванні будь-якого з таких у прокурора не мало би бути, а за відсутності потрібного шаблону користувач може надіслати назву, опис, приклад шаблону на help@ics.gov.ua.
Заяви, клопотання, процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2026, апеляційну скаргу у справі № 914/3192/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Прядко О.В., суддів: Рима Т.Я., Матущака О.І.
Суд апеляційної інстанції ухвалою від 09.02.2026 у справі № 914/3192/25 поновив першому заступнику керівника Львівської обласної прокуратури строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.01.2026 про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову у справі № 914/3192/25 та зупинив дію цієї ухвали; відкрив апеляційне провадження та призначив розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні на 25.02.2026.
Матеріали справи № 914/3192/25 надійшли до суду апеляційної інстанції 19.02.2026.
У засіданні 25.02.2026 прокурор підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для розгляду заяви про забезпечення позову.
Представник позивача підтримав правову позицію прокурора, просив апеляційну скаргу задовольнити.
Представник відповідача підтримав викладене ним у відзиві клопотання про залишення апеляційних скарг без розгляду, просив залишити ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.01.2026 у справі № 914/3192/25 без змін.
Колегія суддів у засіданні 25.02.2026 проголосила вступну та резолютивну частини постанови.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру").
Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч. 2 ст. 15 Закону України "Про прокуратуру").
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову визначені у ст. 139 ГПК України. Зокрема, ч. 1 цієї статті передбачено, що заява подається в письмовій формі, підписується заявником.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 140 ГПК України).
Ухвала місцевого господарського суду, яка оскаржується, мотивована тим, що з тексту заяви про забезпечення позову не вбачається, що таку подано прокурором (в порядку ст.ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України), а заявником вказано саме Шептицьку окружну прокуратуру. Беручи до уваги особливості створення документів в ЄСІТС, питання зазначення статусу прокурора як ініціатора заяви могло б бути вирішено приєднаною копією паперового примірника заяви про забезпечення позову (як це було зроблено при поданні позовної заяви у справі), однак такого примірника не виявлено.
Згідно з положеннями ст. 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з п. 5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора; користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
Наказом Державного підприємства "Інформаційні судові системи" від 29.12.2023 № 230/ОД затверджено Інструкцію користувача підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Інструкція), відповідно до п. 2.4 якої процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" (далі - "ЕС").
Електронні документи у ЕС створюються із застосуванням вбудованого текстового редактору шляхом заповнення форм документів, передбачених цією Інструкцією, підписуються КЕП автора (авторів) та надсилаються засобами ЄСІТС (п. 2.5 Інструкції).
Згідно з п.п. 2.6, 2.7 Інструкції, до створених в EC документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли, тощо) з урахуванням технічних вимог щодо форм електронних документів та їх додатків, обмеження щодо їх розміру, формату та інших характеристик, встановлених в EC (обмеження зазначаються у інформаційних та спливаючих вікнах на відповідних сторінках та розділах EC). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованими електронними підписами Користувачів разом зі створеними в EC документами, до яких вони додаються.
З матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову вих. № 14.58/03-22-167ВИХ-26 від 09.01.2026 у справі № 914/3192/25 з додатками, як і позовна заява вих. № 14.58/03-22-4669вих-25 від 15.10.2025 з додатками, були сформовані і подані до місцевого господарського суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи заступником керівника Шептицької окружної прокуратури Львівської області Петришиним Степаном Степановичем (т. 1 а.с. 45 та т. 2 а.с. 98), направлені в електронні кабінети інших учасників справи від імені Петришина Степана Степановича (РНОКПП НОМЕР_1 ) (т. 2 а.с. 60, 66, 72 та т. 2 а.с. 127, 129, 131).
Петришин Степан Степанович , згідно з наказом керівника Львівської обласної прокуратури від 23.05.2025 № 831, долученим в електронному вигляді до позовної заяви, призначений на адміністративну посаду заступника керівника Шептицької окружної прокуратури Львівської області 27.05.2025.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Сучасний стан електронного судочинства в Україні має враховувати світові стандарти у сфері інформаційних технологій, робити його використання зручним, а суди повинні уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу до правосуддя.
Станом на момент подання заяви про забезпечення позову у справі № 914/3192/25 від 09.01.2026 окремий функціонал "Прокурор" у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" відсутній, що фактично означає те, що прокурори не мають спеціального інтерфейсу, але можуть повноцінно користуватися системою ЄСІТС, як і інші учасники судового процесу, здійснюючи свої повноваження через загальні інструменти системи. Доступ до системи надається після внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до автоматизованої системи документообігу суду, а подання документів здійснюється через електронний кабінет, як і для інших осіб.
Водночас відсутність функціоналу "Прокурор" у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" не обмежує прокурора у використанні системи, а лише означає, що він використовує стандартні інструменти, доступні для всіх учасників судового процесу.
Аналогічний висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладено у постанові від 28.01.2026 у справі № 916/2756/25.
Європейський суд з прав людини вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, від 20.02.2014).
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявником за заявою про забезпечення позову є Шептицька окружна прокуратура, що не відповідає приписам ст.ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України, зосередившись лише на питанні "зазначення статусу прокурора як ініціатора заяви", тобто на тому, кого зазначено заявником у вступній частині поданої заяви, не приділивши при цьому достатньої уваги тому, хто підписав та направив заяву до суду й іншим учасникам справи. Такий підхід місцевого господарського суду є занадто формальним, у той час коли доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Разом із цим колегія суддів зазначає, що ГПК України не містить вимоги щодо подання процесуальних документів, направлених до суду в електронній формі через електронний кабінет, і у паперовій формі, а також наслідків невиконання такої вимоги.
Слід взяти до уваги і те, що заяву про забезпечення позову подано в межах розгляду справи № 914/3192/25 за позовною заявою аналогічної форми і змісту вступної частини, підписаною і поданою тим же заступником керівника Шептицької окружної прокуратури Львівської області Петришиним Степаном Степановичем, яку (позовну заяву) суд першої інстанції прийняв до розгляду ухвалою від 20.10.2025.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
У ході апеляційного провадження у цій справі доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження. Ухвала суду першої інстанції від 21.01.2026 у справі № 914/3192/25 постановлена з порушеннями норм процесуального права.
З уже наведених вище підстав та з урахуванням приписів ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотань відповідача про залишення без розгляду апеляційних скарг, які за своїм змістом, що також підтверджено прокурором у засіданні, є одним документом, підписаним і поданим першим заступником керівника Львівської обласної прокуратури через електронний кабінет. Зауваження відповідача щодо несплати скаржником судового збору за подання апеляційної скарги спростовуються наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції № 100 від 26.01.2026 на суму 2 662,40 грн (т. 2 а.с. 187).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, оскільки порушення місцевим господарським судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, апеляційна скарга першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з передачею справи до Господарського суду Львівської області для розгляду заяви про забезпечення позову.
З огляду на викладене та з урахуванням положень ст. 129 ГПК України, апеляційний суд не вирішує питання щодо відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскільки не вирішує спір по суті. У цьому випадку судовий збір підлягає розподілу за результатами розгляду справи Господарським судом Львівської області.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у задоволенні клопотань ТОВ "Експрес-2" про залишення апеляційних скарг без розгляду.
2. Апеляційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури від 03.02.2026 (вх. № 01-05/326/26 від 04.02.2026) задовольнити.
3. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.01.2026 про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову у справі № 914/3192/25 скасувати.
4. Матеріали справи № 914/3192/25 повернути до Господарського суду Львівської області для розгляду заяви про забезпечення позову.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 287-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2026.
Головуючий суддя (суддя-доповідач) Прядко О.В.
Суддя Рим Т.Я.
Суддя Матущак О.І.