Ухвала від 02.03.2026 по справі 397/13/19

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/252/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >

Справа № 397/13/19 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026 року. м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2026 року

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22.00 год до 06.00 год.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, обвинуваченим ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати вказану вище ухвалу, ухвалити нову, якою відмовити прокурору у задоволені клопотання про обрання запобіжного заходу.

Дослідивши надані суду матеріали провадження, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вказана ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, а тому у відкритті провадження за апеляційною скаргою слід відмовити та повернути її апелянту, з таких підстав.

Статтею 392 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень суду першої інстанції, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку.

При цьому, частина друга наведеної норми закону регламентує, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому ст. 422-1 КПК України.

Отже, за положеннями КПК України передбачена можливість апеляційного оскарження виключно тих ухвал суду, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, що стосуються застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги та оскаржуваної ухвали суду від 20 лютого 2026 року, обвинуваченим ОСОБА_2 оскаржується ухвала суду про застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Таким чином, обвинуваченим ОСОБА_2 подана апеляційна скарга на ухвалу суду, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог ч.4 ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2026 року, якою обвинуваченому ОСОБА_2 застосовано дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 22.00 год до 06.00 год по 20.04.2026 включно, та з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Суддя