Справа № 727/10478/25
Провадження № 2/727/574/26
02 березня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого-судді: Одовічен Я.В.,
за участю секретаря:Зінич О.М.
представника позивача: ОСОБА_3
представника відповідача: Дубіцького А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Автокомбінат - 1» про відшкодування шкоди, -
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог:
Позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ «Автокомбінат - 1» про відшкодування шкоди.
Посилалася на те, що 09.02.2023 року між нею та ТОВ «АВТОКОМБІНАТ-1» укладено договір найму транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_1 передала у тимчасове платне користування відповідачу транспортний засіб марки MAN, комерційний опис LIONS COACH R07, загальний автобус 2005 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 для його використання за цільовим призначенням, а саме: для перевезення пасажирів та багажу на маршрутах загального користування. З моменту укладення договору позивач передала автобус ТОВ «Автокомбінат-1».
28.09.2023 року було виявлено факт залишення водієм ТОВ «АВТОКОМБІНАТ-1» автобусу на автостоянці біля ресторану «Камелот» по вул. Чернівецькій, в с. Магала, Чернівецького району Чернівецької області з явними ознаками пошкодження даху та системи кондиціонування зазначеного транспортного засобу, внаслідок чого ОСОБА_1 звернулася до ВП Nє 6 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП Чернівецької області, і в ході перевірки її заяви було встановлено, що це сталося під час виконання рейсу водієм відповідача.
Відповідно до довідки від 06.10.2023 року «Про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_1 », встановлено, що 15.09.2023 року водій автобусу після повернення з чергової поїздки залишив транспортний засіб на стоянці, яка знаходиться в с.Магала, Чернівецького району біля ресторану «Камелот». У подальшому, 28.09.2023 року власницею виявлено пошкодження даху та системи кондиціонування автобусу. В ході опитування водія ТОВ «Автокомбінат-1», останній пояснив де та за яких обставин ним було пошкоджено автобус. У подальшому, перевірку було припинено у зв'язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення.
Зазначала, що в порушення вимог п.7.1 Договору найму транспортного засобу, автобус марки MAN, 2005 року випуску було повернуто в технічно несправному стані, із пошкодженням даху та системи кондиціонування.
Відповідно до висновку експерта №11-07-СЕ за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 18.07.2025 року, вартість відновлювального ремонту з урахування значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ MAN, комерційний опис LIONS COACH R07, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням даних наведених у рахунку №ODN_TEF-2551724 від 28.05.2025 року офіційного сервіс-партнера MAN в Україні становить 611 746 грн. 89 коп.
Просила стягнути із ТОВ «Автокомбінат-1» на її користь завдану шкоду у розмірі 611 746 грн. 89 коп. та понесені судові витрати.
У подальшому, представник позивача збільшив позовні вимоги. Зазначив, що відповідно до висновку судової експертизи від 31.12.2025 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автобуса марки MAN, комерційний опис LIONS COACH R07, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 869 001 грн. 29 коп.
Просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 869001 грн. 29 коп. та понесені судові витрати.
Процесуальні дії у справі :
Ухвалою суду від 26.08.2025 року провадження по справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 24.10.2025 року за клопотанням представника відповідача у справі призначено повторну судову транспортно-товарознавчу експертизу.
05.01.2026 року провадження у справі було поновлено.
Ухвалою суду від 04.02.2026 року підготовче провадження по справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представником відповідача відзиву на позов подано не було.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та підтвердив, викладені в ньому обставини. Пояснив суду, що позивачем після викладених у даному спорі подій, автобус повторно було передано в оренду у пошкодженому стані. У зв'язку з зазначеним за домовленістю між сторонами було зменшено розмір орендної плати, з урахуванням необхідності проведення його ремонту. Транспортний засіб було відремонтовано новим орендарем, наразі він у технічно справному стані. Йому не відомо яка вартість відновлювального ремонту автобуса, будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини суду надати не може. Щодо зменшення показників одометру транспортного засобу, вважає, що ймовірно це відбулось унаслідок заміни двигуна, проте доказів у нього немає. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив суду, що розмір завданої шкоди позивачем належними доказами доведено не було. Так, ОСОБА_1 не надала суду доказів повторної передачі автобуса в найм, здійснення наймачами ремонтних робіт, їх обсягу та вартості, в тому числі проведення між наймодавцем та наймачами взаєморозрахунків за виконані роботи. Отже, позивач не довела понесення нею втрат майнового характеру, пов'язаних з відновленням пошкодженого транспортного засобу. Висновок експерта від 31.12.2025 року вважає неналежним доказом, оскільки при визнченні ринкової вартості автобуса, експертом застосовано коефіцієнт коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу між дійсним та нормативним +8,8% та вказано, що при цьому взято за основу показник одометра - 93240 км. Проте, вважає застосування такого показника одометра безпіставним, оскільки при проведенні технічного стану автобуса 02.06.2021 року фіксувався показник його одометра у розмірі 944084 км. Окрім того, зазначив, що експертом було визначено розмір завданої шкоди у розмірі вартості траспортного засобу, а отже визнано недоцільним його відновлювальний ремонт, а тому відповідач має право на одержання залишків транспортного засобу, вартість яких не визначено. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Мотивувальна частина
Позиція суду
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом:
Встановлено, що ОСОБА_1 являється власником транспортного засобу марки MAN, комерційний опис LIONS COACH R07, загальний автобус 2005 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.66).
09.02.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Автокомбінат 1» було укладено нотаріально-засвідчений договір найму транспортного засобу, згідно умов якого позивач (наймодавець) передає, а відповідач «Автокомбінат -1» приймає в тимчасове платне користування транспортний засіб марки MAN, комерційний опис LIONS COACH R07, загальний автобус, 2005 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований 21.10.2022 року ТСЦ 7341 для перевезення пасажирів та багажу на маршрутах загального користування. Територія поїздок визначається адміністративно-територіальними межами України та за її межами (з правом виїзду за кордон до будь-яких країн світу) на загальних підставах, згідно чинного законодавства. Територія використання транспортного засобу визначається Наймачем самостійно. Транспортний засіб передається по договору найму на 5 (п'ять) років, тобто з 09.02.2023 року до 09.02.2028 року включно (а.с.11-14).
У пункті 4.2. Договору сторони погодили, що наймач (відповідач) зобов?язується підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані, за власний рахунок проводити ремонт і технічне обслуговування транспортного засобу із придбанням для цих цілей запасних частин і деталей або відшкодувати їх вартість наймодавцю (позивачу).
У відповідності з п. 5.2. цього Договору за порушення його умов винна сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2023 року ОСОБА_1 звернулася до начальника ВП №6 м. Новоселиця (ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області) із заявою про те, що належний їй та переданий згідно із договором найму від 09.02.2023 року ТОВ «Автокомбінат-1» автобус марки MAN, LIONS COACH R07, загальний автобус, 2005 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 зареєстрований 21.10.2022 року ТСЦ 7341 був залишений водієм ТОВ «Автокомбінат-1» з явними ознаками пошкодження даху та системи кондиціонування ( а.с.17).
У відповідності із трудовим договором від 01.09.2023 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу в ТОВ «Автокомбінат-1» водієм строком на три роки.
У письмових поясненнях, наданих ним у ході перевірки вищезазначеної заяви, водій ТОВ «Автокомбінат-1» ОСОБА_2 виклав наступне. 13.09.2023 року він, працюючи водієм у ТОВ «Автокомбінат-1», виконував автобусний рейс з перевезення пасажирів від фірми «Спав-Тур» на автобусі марки MAN, д.н.з. НОМЕР_4 за маршрутом Чернівці-Прага. Повертаючись назад - у м. Кракові, керуючи цим автобусом, він побачив попереду міст з дорожнім знаком «Висота 3,1 метра», а тому вважав, що проїде його без будь-яких перешкод. Проте, під час заїзду під цей міст зачепив кондиціонер на даху автобуса, пошкодивши його роботу; заподіяну в зв'язку із цим шкоду відшкодує самостійно.
Зазначена обставина підтверджується довідкою про результати перевірки інформації, викладеної у заяві ОСОБА_1 від 06.10.2023 року.
18.07.2025 року за замовленням ОСОБА_1 судовим експертом Родич Ю.П. було складено висновок експерта №11-07-СЕ за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи (а.с.59-69). У відповідності до вказаного висновку вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ MAN, LIONS COACH R07, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та з урахуванням даних наведених у рахунку №ODN_TEF-2551724 від 28.05.2025 року офіційного сервіс партнеру MAN в Україні на моменту проведення ексртизи становить 611746, 89 гривень.
31.12.2025 року на підставі ухвали суду від 24.10.2025 року було проведено повторну судово-транспортну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта №СЕ-19/126-25/13582-АВ (а.с.110-121). Згідно висновку, враховуючи, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість оцінюваного автобуса (Свр> С, 2324071,87 грн. >869001,29 грн.), вартість матеріального збитку визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ, тобто вартість матеріального збитку, завданого власнику автобуса марки «MAN», моделі «LIONS COACH R07», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 у результаті дорожньо-трансопртної події на день виявлення пошкоджень даху та систем кондиціонування 28.09.2023 року могла становити 869001 грн. 29 коп. При визначенні розміру матеріального збитку експертом було застосовано коефіцієнт коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу, під час визначення якого застосовано показник одометра: 93240 км.
Мотиви та доводи, з яких виходив суд, та застосовані норми права:
Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, другої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
На підставі частини першої статті 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Положеннями ст.776 ЦК України регламентовано, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частини першої статті 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Згідно з частиною першою, другою статті 779 ЦК України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагативідшкодування завданих йому збитків.
Відповідно до частини першої статті 801 ЦК України наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані.
Статтею 803 ЦК України визначені правові наслідки пошкодження транспортного засобу, відповідно до яких наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно з частиною 1 статті 804 ЦК України наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку із використанням транспортного засобу, відповідно до глави 82 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).
Положеннями частини першої статті 1166 ЦК України регламентовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що за загальним правилом шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, елементами якого є: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).
На підставі наведеного, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, суд доходить до висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом із тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
У межах даного спору встановлено, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автокомбінат-1» укладено договір найму транспортного засобу від 09 лютого 2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Тумаком А.М.
На момент пошкодження транспортного засобу він перебував у володінні та користуванні ТОВ «Автокомбінат-1».
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків (частина перша статті 1172 ЦК України).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі №214/7462/20 зазначив, що тлумачення частини першої статті 1172 ЦК України свідчить, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і завдав відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), проходженням стажування, посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Ураховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокомбінат-1» було володільцем транспортного засобу на підставі договору найму транспортного засобу від 09 лютого 2023 року, а тому товариство як наймач зобов'язано відшкодувати наймодавцеві ОСОБА_1 збитки у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, що були завдані його працівником під час виконання трудових обов'язків.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Автокомбінат-1» не надано доказів на спростування тих обставин, що переданий у найм транспортний засіб марки MAN моделі LIONS COACH R07 типу автобус пасажирський на 53 місця, був пошкоджений працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомбінат-1» у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків 13 вересня 2023 року у м. Кракові, який під час заїзду під міст зачепив кондиціонер на даху транспортного засобу.
Зазначені обставини були встановлені постановою Чернівецького апеляційного суду від 04.03.2025 року у справі №727/2771/24, а тому суд на підставі ч.5 ст.82 ЦПК України визнає їх такими, що не підлягають доказуванню.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав не доведення позивачем розміру завданої шкоди, вказуючи на те, що наявні у матеріалах справи висновки експертів є недопустимими та недостовірними доказами та не можуть бути прийняті до уваги судом.
Оцінюючи аргументи сторін, суд виходить із наступного:
Так, згідно до ч. 1- ч.4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ст.81 ЦПК України).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами у цивільній справі є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Тобто, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач, є підставою для відмови у позові, а в разі, якщо на тому наполягає відповідач, - для відхилення його заперечень проти позову.
Позивачем на підтвердження обгрунтованості заявлених позовних вимог було долучено до позовної заяви висновок експерта №11-07-СЕ від 18.07.2025 року, складений судовим експертом Родич Ю.М. за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи (а.с.59-69), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ MAN, LIONS COACH R07, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та з урахуванням даних наведених у рахунку №ODN_TEF-2551724 від 28.05.2025 року офіційного сервіс партнеру MAN в Україні на моменту проведення ексртизи становить 611746, 89 гривень.
За змістом ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути вмотивоване в судовому рішенні.
Як було встановлено судом на розгляді Шевченківського районного суду м. Чернівці перебувала цивільна справа №727/2771/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Автокомбінат-1», Моторного страхового бюро України, треті особи: ОСОБА_2 , ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої 13.09.2023 року.
У межах зазначеної справи висновок експерта Родича Ю.П. за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 15.11.2023 року №246 в частині визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу MAN, LIONS COACH R07, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 було визнано необґрунтованим та відхилено.
Згідно ч. 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дії судового експерта при проведенні експертиз врегульовані Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, Інструкцією про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3505/5, іншими нормативними актами.
Відповідно до положень Закону України «Про судову експертизу» незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються процесуальним порядком призначення судового експерта, кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, можливістю призначення додаткової та повторної судової експертизи.
Незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов'язаний: 3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі (ст.12 Закону).
Згідно ч.2 ст.113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові.
Положеннями ст.38 ЦПК України визначено, що експерт не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу з підстав, зазначених у статті 36 цього кодексу.
Однією з підстав недопустимості участі у справі особи є підстава, коли він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст (ст.36 Кодексу).
Таким чином, з огляду на те, що висновок експерта №11-07-СЕ за результатами судової транспортно-товарознавчої експертизи від 18.07.2025 року, складений тим же експертом Родич Ю.П., який складав попередній висновок №246 від 15.11.2023 року, з приводу тих же запитань щодо визначення розміру завданої 13.09.2023 року шкоди транспортному засобу MAN, LIONS COACH R07, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , та був зобов'язаний заявити самовідвід, а отже даний висновок є недопустимим доказом у справі.
Також, судом було досліджено, складений 31.12.2025 року на підставі ухвали суду від 24.10.2025 року, висновок повторної судової експертизи №СЕ-19/126-25/13582-АВ (а.с.110-121). Згідно висновку, враховуючи, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість оцінюваного автобуса (Свр> С, 2324071,87 грн. >869001,29 грн.), вартість матеріального збитку визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ, тобто вартість матеріального збитку, завданого власнику автобуса марки «MAN», моделі «LIONS COACH R07», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 у результаті дорожньо-транспортної події на день виявлення пошкоджень даху та систем кондиціонування 28.09.2023 року могла становити 869001 грн. 29 коп. При визначенні розміру матеріального збитку експертом було застосовано коефіцієнт коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу, під час визначення якого застосовано показник одометра: 93240 км.
Представник відповідача вказував на те, що зазначений висновок експерта не може бути доказом у справі, оскільки виникають сумніви у його правильності, зважаючи на те, що при визначенні ринкової вартості досліджуваного автобусу, яка дорівнює розміру завданої шкоди, експертом застосовано коефіцієнт коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу між дійсним та нормативним +8,8% та зазначено, що при цьому взято за основу показник одометра - 93240 км.
При цьому, із дослідженої судом відповіді Головного сервісного центру МВС від 21.01.2026 року встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться в загальнодержавній базі даних про результати обов'язкового технічного контролю транспортних засобів станом на 22.09.2017 року на автобус марки «MAN», моделі «LIONS COACH R07», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 : 22.09.2017 року видано протокол перевірки технічного стану №00624-03210-17 з показником одометра 685261 км.; на 02.06.2021 року видано протокол перевірки технічного стану №01419-00118-21, з показником одометра 944083 км.; на 20.05.2023 року видано протокол перевірки технічного стану №01419-00118-21, з показником одометра 22670 км.; на 30.05.2024 року видано протокол перевірки технічного стану №01408-00333-24 з показником одометра 93287 км. (а.с.152-153).
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст.28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі ст.8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.
Згідно з ст.28 Закону, транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума: матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Отже, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 752/13375/19.
Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 (далі - Методика). Вимоги методики є обов'язковими під час проведення авто-товарознавчих експертиз.
Відповідно до пунктів 7.17, 7.18, 7.20 Методики, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.
Вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися, або із застосуванням методу питомої ваги окремої складової КТЗ від ринкової вартості КТЗ.
Вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування.
Згідно п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
За змістом цих положень законодавства, величина коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).
Згідно пункту 7.11 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів у разі якщо одометр технічно несправний або встановлено факт його заміни чи втручання, що призвело до зміни показань пробігу КТЗ, у подальших розрахунках слід виходити з нормативного пробігу з врахуванням строку експлуатації оцінюваного КТЗ.
Відповідно до п. 1.3 вказаної Методики, вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Тому, з урахуванням вимог п. 1.3 даної Методики слід дійти висновку, що будь-який розрахунок матеріального збитку без урахуванням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів буде суперечити наведеному в п. 2.4. поняттю вартості матеріального збитку.
Надаючи оцінку висновку експерта № СЕ-19/126-25/13582-АВ від 31.12.2025 року, на предмет відповідності вимогам Методики, суд приходить до висновків, що експертом під час визначення матеріального збитку було допущено ряд помилок, які впливають на визначення матеріального збитку.
Так, експертом при визначенні коефіцієнту коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу застосовано показник одометру 93240 км., що не відповідає дійсності та спростовується відповіддю Головного сервісного центру МВС від 21.01.2026 року. У даному випадку експертом не було враховано технічних характеристик транспортного засобу, зокрема того, що максимальний показник одометра в більшості сучасних автомобілів обмежений 6-цифровим дисплеєм, тобто 999999 км, після якого значення лічильника зазвичай обнуляється або зупиняється.
Окрім того, експертом не було визначено різниці між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (не визначено його утилізаційної вартості), що безумовно впливає на розмір шкоди, яку повинна відшкодувати винна особа.
При цьому, суд враховує, що на час розгляду справи судом автобус марки «MAN», моделі «LIONS COACH R07», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 відремонтований та перебуває у справному стані у користуванні трьої особи.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20, у випадку економічної необґрунтованості ремонту транспортного засобу він вважається фізично знищеним, а відшкодування завданої позивачу шкоди має відбуватися в порядку, визначеному у статті 30 Закону №1961-IV, за яким позивач має передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, що відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.
Згідно ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а в силу ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Тому, суд приходить до висновку, що висновок експерта № СЕ-19/126-25/13582-АВ від 31.12.2025 рокускладений з порушенням «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» та є неналежним доказом.
Схожий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 16 жовтня 2023 року (справа №715/2489/22).
У відповідності до частини 1 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).
Разом із цим, позивач та її представник не скористалися правом на подання до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, заявлення перед судом клопотання про призначення по справі повторної судової експертизи. В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що позивач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об'єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений судом строк.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).
При цьому, за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вище викладене та не доведення позивачем дійсного розміру завданої шкоди, суд приходить до висновку, що позов необгрунтований та задоволенню не підлягає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Висновки суду за результатами розгляду справи
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), проживаючої в АДРЕСА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомбінат-1» (Код ЄДРПОУ - 40865141), що що знаходиться в м.Чернівці вул. Головна, 190/5, про відшкодування шкоди - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Одовічен Я.В.