Справа № 635/1874/26
Провадження № 1-кп/635/890/2026
02 березня 2026 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
У провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, просив задовольнити.
Обвинувачений не заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого заперечував проти клопотання прокурора, посилався на недоведеність ризиків, які ґрунтуються лише на припущеннях. Зауважив, що обвинувачений має інвалідність, а тому він не є небезпечним для суспільства.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить з наступного.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 06.01.2026 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.03.2026, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 03 березня 2026 року.
У зв'язку із спливом строку запобіжного заходу прокурор звернувся із клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Санкція інкримінованого обвинуваченій злочину, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
У контексті практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Суд бере до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавленні волі на строк від 5 до 8 років.
Отже, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватості, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КК України, існує.
При цьому, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватись від суду, суд враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинуваченого є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який йому інкримінують.
Враховуючи, що свідки та потерпілий на даний час не допитані, суд вважає наявним ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд приходить до висновку, оскільки обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, відсутній ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, вірогідність їх настання є досить високою, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.
Вищевказані обставини у сукупності свідчать також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів без визначення суми застави на підставі п.п.1,2 ч.4 ст.183 КПК України.
Керуючись ст.ст. 197, 199, 217, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою-задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на шістдесят днів - до 30 квітня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченою в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору.
Суддя ОСОБА_1