Справа № 635/1847/26
Провадження № 1-кп/635/888/2026
02 березня 2026 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2026 року за № 12026221340000009 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,
26.02.2026 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 245 КК України, надійшов до Харківського районного суду Харківської області.
Прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту строком на два місяці. В обґрунтування клопотання посилається на те, що ризики, встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, визначені пунктами п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились. Так, обвинувачений може переховуватися від суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК), оскільки у разі визнання винним ОСОБА_4 загрожує покарання у виді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий строк, він не одружений, офіційно не працює, у нього відсутні стабільні соціальні зв'язки, що може стимулювати його до втечі. Про наявність ризику впливу на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України) свідчить те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину проти авторитету органів державної влади, а у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, може шляхом погроз, вмовлянь незаконно вплинути на потерпілого та свідків з метою змін ними показань. Враховуючи викладене, вважає, що більш м'які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Також прокурор зазначив, що справа підсудна Харківському районному суду Харківської області, підстав для закриття, зупинення провадження немає. Вважав необхідним розглядати справу у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Обвинувачений, його захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу та призначення справи до розгляду по суті.
Потерпілий підтримав думку прокурора.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, судом фактично встановлено наступне.
Кримінальне провадження підсудне Харківському районному суду Харківської області.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, підстави для його повернення прокурору відсутні.
Підстав для закриття, зупинення, направлення до іншого суду кримінального провадження немає.
Судом задоволено клопотання потерпілих про прийняття до розгляду цивільних позовів у кримінальному провадженні.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з положенням ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, тощо.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Виходячи зі змісту ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Ухвалою слідчого судді Харківського апеляційного суду від 19.01.2026 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 21-00 год. до 06-00 год. строком до 04.03.2026 р.
Суд вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному проваджені.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який йому загрожує покарання у виді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий строк, він не одружений, офіційно не працює, у нього відсутні стабільні соціальні зв'язки, що може стимулювати його до втечі.
Про наявність ризику впливу на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні свідчить те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину проти авторитету органів державної влади, а у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, може шляхом погроз, вмовлянь незаконно вплинути на потерпілого та свідків, які ще не допитані судом, з метою змін ними показань..
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
З урахуванням викладених вище ризиків, що існують, особи обвинуваченого, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Суд вважає, що для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, запобігання ризикам, передбаченим у ч. 1 цієї статті, суд вважає, що запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту на даному етапі судового розгляду здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам, тобто вказаний запобіжний захід буде відповідати меті його застосування, буде мати найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становитиме порушення прав особи, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей даного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 177, 181, 314-316, 331 КПК України, суд
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, призначити до розгляду в судовому засіданні на 11.03.2026 року на 12-00 год.
Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Для участі в судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло без дозволу суду, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 21.00 години до 06.00 години ранку наступного дня, окрім випадків необхідності звернення у цей час за професійною медичною допомогою та необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
Відповідно до частини 5 статті 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- невідкладно повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання за місцем проживання обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Роз'яснити, що в разі невиконання обвинуваченим вказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали до 02.05.2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Ухвалу може бути оскаржено в частині продовження строку запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1