Справа №345/6766/25
Провадження № 2/345/976/2026
02.03.2026 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позицій сторін:
представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему «Електронний суд» подала позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1314-0630 від 08.12.2023 в розмірі 88282,27 грн., з яких: 19354,67 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 68927,60 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також покласти на нього судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.12.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1314-0630. Зазначений кредитний договір разом з правилами надання споживчих кредитів, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення реальної річної процентної ставки за договором складають єдиний договір, в якому визначають всі його істотні умови, та з якими позичальник був попередньо ознайомлений. На виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей Закону України "Про електронну комерцію" зі споживачем було укладено кредитний договір у письмовій формі у вигляді електронного документа, а для його підписання надано одноразовий ідентифікатор С6285. Без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт кредитора до особистого кабінету, без отримання одноразового ідентифікатора для підписання угоди кредитний договір не був би укладений. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 20600,00 гривень, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту, знижена % ставка - 1,20 % в день, стандартна % ставка - 1,50 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. Однак відповідач, отримавши кредитні кошти, не повернув у повному обсязі кредит та не виконав свої інші грошові зобов'язання, у зв'язку з чим у нього перед кредитодавцем станом на 13.10.2025 виникла заборгованість у розмірі 93444,25 грн., з яких: 19354,67 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 74089,58 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності, а саме: часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами у сумі 5161,98 грн. за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 88282,27 грн., з яких: 19354,67 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 68927,60 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить зменшити суму стягнення до реального залишку основного боргу - 5882,27 грн. Відмовити у стягненні штрафних санкцій та процентів, які є явно неспівмірними.
Свій відзив мотивує тим, що 08.12.2023 між сторонами було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії, який є споживчим кредитом у розумінні Закону України «Про споживче кредитування». Сума кредиту становила 20600,00 грн. Відповідно до частини п'ятої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» загальна сума платежів за споживчим кредитом, включаючи проценти, комісії, штрафи та інші платежі, не може перевищувати подвійного розміру отриманого кредиту. Отже, максимально допустима сума всіх зобов'язань відповідача за вказаним договором не може перевищувати 41200,00 грн. Незважаючи на пряму імперативну норму закону позивач просить стягнути з відповідача 88282,27 грн., що більш ніж у чотири рази перевищує суму отриманого кредиту. Відповідачем було здійснено оплату за кредитним договором на загальну суму 14717,73 грн. Наведене свідчить про те, що відповідач не ухилявся від виконання зобов'язань, а здійснював погашення кредиту у межах своїх фінансових можливостей. З урахуванням здійснених платежів, реальний залишок основного боргу становить 5882,27 грн. Водночас позивач просить стягнути з відповідача 88282,27 грн., що більш ніж у чотирнадцять разів перевищує суму фактичного залишку основного боргу та є очевидно непропорційним наслідкам порушення зобов'язання. Вважає безпідставними та незаконними нараховані проценти у розмірі 68927,60 грн. Такі проценти є економічно необґрунтованими; явно неспівмірними з тілом кредиту, такими, що порушують принципи справедливості, добросовісності та розумності, які закріплені у ст.ст. 3, 509, 627 ЦК України. Договором передбачена комісія за видачу кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що становить 3090,00 грн. Зазначена комісія не є платою за окрему послугу, а є прихованим способом збільшення вартості кредиту, що суперечить правовій позиції Верховного Суду, який неодноразово зазначав, що такі комісії є нікчемними. Також, позивач не надав належного та детального розрахунку, який би містив конкретні періоди нарахування процентів, підстави застосування тієї чи іншої процентної ставки.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 28.11.2025 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 17.12.2025 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, відповідача викликано в судове засідання шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.
23.12.2025 судом ухвалено заочне рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1314-0630 від 08.12.2023 в розмірі 88282 (вісімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 27 копійок, з яких: 19354,67 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 68927,60 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
15.01.2026 відповідач подав до суду заяву про перегляд заочного рішення (а.с. 25-26).
Ухвалою суду від 26.01.2026 заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
10.02.2026 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 17.02.2026 відзив представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Коваленко Ольги Василівни повернуто особі, яка його подала, без розгляду.
19.02.2026 представник відповідача повторно подала до суду відзив на позовну заяву.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
згідно з договором про відкриття кредитної лінії № 1314-0630 від 08.12.2023 сторони погодили, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавець) відкриває для ОСОБА_1 (позичальника) кредитну лінію на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Дата видачі кредиту 08.12.2023, сума кредиту 20600,00 грн. (п. 2.1, 4.1).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дня видачі кредиту до фактичного повернення всієї суми кредиту, за такою ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом (п. 4.6). Комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми кредиту (п. 4.7). Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 02.10.2024. Строк договору є рівним строку кредитування (п. 4.9). Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 106378,54 гривень та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.11). Знижена процентна ставка становить 1.20 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно 1 у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту (якщо п. 4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є додатком 3 до цього договору) (п. 10.2).
Кредитний договір підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором С6285. Позичальник також вказав свої паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер.
Порядок і умови відкриття ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" кредитної лінії, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов договору, визначено у Правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), які підписані позичальником відповідачем одноразовим ідентифікатором С6285.
Також 08.12.2023 ОСОБА_1 ознайомився із паспортом споживчого кредиту, що підтвердив електронним підписом одноразовим ідентифікатором А6285.
Загальна вартість кредиту та реальна річна процентна ставка за договором № 1314-0630 від 08.12.2023 визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за вказаним договором, яка підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С6285.
Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту № 1314-0630 від 08.12.2023, ОСОБА_1 за допомогою платіжної системи LiqPay на підставі вказаного кредитного договору перераховано кредитні кошти на загальну суму 20600,00 гривень, що також підтверджується квитанцією.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1314-0630 від 08.12.2023 станом на 13.10.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 93444,25 грн., з яких: 19354,67 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 74089,58 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду:
суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідач 08.12.2023 підписав договір про відкриття кредитної лінії № 1314-0630 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором та отримав від ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" суму позики в розмірі 20600,00 гривень на картковий рахунок, що визнається ОСОБА_1 .
Умови кредитування визначені у Правилах відкриття кредитної лінії, паспорті споживчого кредиту та договорі про відкриття кредитної лінії, про що вказано вище, де, серед іншого, обумовлений і розмір відсотків, які нараховуються на кредит, та розмір комісії, з чим відповідач погодився, підписавши їх.
Як встановлено з розрахунку заборгованості, позивач надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак, останній не дотримувався своїх зобов'язань щодо погашення кредиту у визначені строки, на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов'язань, а тому станом на 13.10.2025 має заборгованість за кредитом у розмірі 93444,25 грн., з яких: 19354,67 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 74089,58 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у долученому до матеріалів справи розрахунку заборгованості відображений факт здійснення оплати відповідачем за спірним кредитним договором на загальну суму 14717,73 грн., яку було зараховано в рахунок погашення відповідних складових заборгованості, а тому твердження представника відповідача про те, що реальний залишок основного боргу становить 5882,27 грн. є безпідставним.
Відповідно до частини 3 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Таким чином, дана норма стосується вимог про нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань, які позивачем не нараховувалися, а тому суд вважає неспроможним посилання сторони відповідача на вказану норму, як на підставу неправомірності нарахування заборгованості за процентами.
Водночас, спростовуючи аргументи сторони відповідача, які зазначені у відзиві на позовну заяву, суд звертає увагу, що комісія пов'язана з наданням кредиту, відповідає умовам п. 4.7 укладеного між сторонами кредитного договору та згідно зі Законом України «Про споживче кредитування» відноситься до платежів, передбачених договором про споживчий кредит.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2024 року в справі № 331/2974/23.
Заперечуючи у відзиві на позовну заяву щодо правильності розрахунку та розміру заборгованості по відсоткам, доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 вказано, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22) зазначено, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню. У справі, яка переглядається, відповідачі не заперечували проти розміру заборгованості, не спростовували його. Маючи сумніви у визначенні дійсного розміру заборгованості за іпотечним договором, суди не визначили його відповідно до умов кредитного договору.
З огляду на наведені правові позиції, суд, маючи сумніви у правильності розрахунку, наданому позивачем, вважає за необхідне самостійно визначити дійсний розмір заборгованості відповідно до умов кредитного договору, з урахування вимог законодавства чинного на період формування складових суми заборгованості за спірним кредитним договором.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що, починаючи з 24 грудня 2023 року, денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - не більше 1,5%, а з 20 серпня 2024 року - не більше 1%.
Договір про відкриття кредитної лінії № 1314-0630 від 08.12.2023 укладений строком на 300 календарних днів до 02.10.2024 (п. 4.9).
Беручи до уваги, умови п.п. 4.6, 10.2 договору № 1314-0630 від 08.12.2023, які визначають розмір процентних ставок за користування кредитом та порядок їх нарахування, враховуючи п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що до 19.08.2024 включно позивач правомірно здійснював нарахування відсотків за користування кредитом у розмірах, що узгоджується з відповідними вимогами законодавства чинного на період формування складових суми заборгованості, та розмір заборгованості станом на вказану дату складає 80870,17 грн., з яких: 19354,67 грн. заборгованості за тілом кредиту та 61515,50 грн. заборгованості за відсотками.
Водночас, з 20.08.2024 денна процентна ставка повинна становити не більше 1%, однак, позивач здійснював нараховував процентну ставку в розмірі 1,5 % в день, що суперечать вимогам ЗУ «Про споживче кредитування».
Таким чином, заборгованість за відсотками період з 20.08.2024 по 02.10.2024 (44 днів) складає 8516,06 грн. (19354,67 грн. х 1 % х 44 днів).
З огляду на, що загальний розмір заборгованості відповідачки за відсотками за вказаним кредитним договором становить 70031,56 грн. (61515,50 грн. + 8516,06 грн.), а загальний розмір заборгованості складає 89386,23 грн. (19354,67 грн. + 70031,56 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з тим, як зазначено в позовній заяві, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності, а саме: часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 5161,98 грн. за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 88282,27 грн., з яких: 19354,67 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 68927,60 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. І саме цю суму заборгованості просить стягнути представник позивача з відповідача, у зв'язку з чим, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог.
А тому, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови укладеного з позивачем договору № 1314-0630 від 08.12.2023, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит та проценти за користування ним, суд, з огляду на диспозитивність цивільного судочинства, дійшов висновку, що позов ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є обґрунтованим, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в межах заявлених позовних вимог в розмірі 88282,27 грн.
Розподіл судових витрат:
питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 7982 від 20.11.2025 (а.с. 9).
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір необхідно стягнути з відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 509, 526, 527, 610, 626, 628, 639, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12 «Про електронну комерцію» та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1314-0630 від 08.12.2023 в розмірі 88282 (вісімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 27 копійок, з яких: 19354,67 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 68927,60 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: Київ, бульвар Л.Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: