Справа № 185/14954/25
Провадження № 3/185/130/26
23 лютого 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мицак М.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, гранатометника відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДП № 5 20.11.2025 року солдат ОСОБА_2 на території тимчасового місця дислокації ІНФОРМАЦІЯ_4 - АДРЕСА_2 мав ознаки наркотичного сп'яніння. Був доставлений до КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» з підозрою на вживання наркотичних речовин чи їх аналогів. Було проведено медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до висновку медичного огляду (№631 від 01.12.2025 року) встановлено, що ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, на адресу суду надійшла заява його представника про розгляд справи про адміністративне правопорушення у їх відсутність, в якій просять закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтоване тим, що протокол про адміністративне правопорушення не містить жодної кваліфікуючої ознаки «в умовах особливого періоду», так само як і не додано будь-яких доказів повторності вчинення інкримінованого правопорушення, що є обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. У матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували проходження служби як гранатометника відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 або факт прикомандирування до неї. Протокол складений особою, яка не наділена передбаченими законом повноваженнями, що є істотним порушенням вимог статті 255 КУпАП та тягне недопустимість такого протоколу як доказу у справі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, виходячи з таких обставин.
Відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП настає за вчинення діянь, які передбачені частинами першою або другою цієї статті, зокрема, однак містить кваліфікуючу ознаку складу адміністративного правопорушення, а саме вчинення цих дій в умовах особливого періоду.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення від 02.12.2025 року, складеному відносно ОСОБА_2 викладена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, не містить кваліфікуючої ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме вчинення дій в умовах особливого періоду.
Як вказано у справах «Малофеева проти Pocії» рішення від 30 травня 2013 року заява № 36673/04) та «Карелін проти Pocії» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейського суду з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Пунктом 16 Наказу Міністерства оборони України №241 від 16.04.2025 року Про затвердження Порядку застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду та оформлення його результатів регламентовано, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду військовослужбовця/військовозобов'язаного, який має бути оглянутий в закладі охорони здоров'я, уповноважена посадова особа забезпечує доставлення на проведення огляду військовослужбовця/військовозобов'язаного у закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
При цьому, огляд військовослужбовця/військовозобов'язаного на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У протоколі про адміністративне правопорушення ДП № 5 від 02 грудня 2025 року відсутній час вчинення адміністративного правопорушення, натомість з письмових пояснень свідків вбачається, що приблизно о 02.00 ночі весь особовий склад ІНФОРМАЦІЯ_4 був піднятий по тривозі, а через 1, 5 години вони були вже у кімнаті, тобто час виявлення адміністративного правопорушення не пізніше 04.00 год. Натомість з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння вбачається, що час огляду ОСОБА_2 10 год. 30 хв.
З вищенаведеного слідує, що огляд військовослужбовця ОСОБА_2 був проведений, після спливу двох годин з моменту встановлення підстав для проведення огляду, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП та п. 16 Порядку №241, у зв'язку з чим за правилами ч. 5 ст. 266 КУпАП такий огляд є недійсним.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Відповідно до статті 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення протоколи мають право складати виключно уповноважені на те посадові особи. Зокрема, у справах за ст. 172-20 КУпАП такими особами є посадові особи органів управління Військової служби правопорядку, а також командири (начальники) військових частин, установ чи закладів і командири підрозділів, які спеціально уповноважені на це відповідними командирами (начальниками).
Крім того, у матеріалах справи відсутні відомості щодо уповноваження начальника групи психологічної підтримки персоналу відділу психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_5 майора ОСОБА_3 на складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 172-20 ч. 3 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КпАП України суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно з статтею 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Коституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, та на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня винесення постанови.
Суддя М.С. Мицак