180/2572/25
3/180/37/26
02 березня 2026 р. Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., секретар Котова Н.С., за участю особи відносно якої складено адміністративний матеріал - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла від ВП №1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого
за адресою:
АДРЕСА_1 ,-
за ч. 3 ст 130 КУпАП, -
03.12.2025 року о 19 год. 40 хв. в м. Марганець вул. Центральна, буд. 1, гр. ОСОБА_1 керував ТЗ "ЗАЗ TF698К" д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: млява мова, звужені зіниці очей, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Правопорушення вчинено втретє протягом року, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні особі, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав, у скоєному розкаявся, просив суд застосувати відносно нього мінімальне стягнення, оскільки має хвору матір, яка потребує постійного догляду.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис правопорушення, дійшов висновку, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст 130 КУпАП так, як вина його підтверджується дослідженими доказами.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини третьої статті 130 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно п.2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Пункт 7 розділу 1 вказаної Інструкції передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Положеннями п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Санкція ч.3 ст.130 КУпАП передбачає тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано довідку, складену інспектором САП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції В. Олійник з якої вбачається, що відповідно до наявних БД гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія Серія НОМЕР_2 .
Відповідно до правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Таким чином, ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення мав посвідчення водія та набув спеціального права на керування транспортними засобами, а тому відносно нього застосовується адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.3 ст.130 КУпАП, що стосується водіїв.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 по ч.3 ст.130 КУпАП про адміністративне правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення Серії ААД №994768 від 03.12.2025 року, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до яких ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився; рапортами працівників поліції; довідкою, складеною інспектором САП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції В. Олійник, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , згідно бази ІПНП на протязі року притягувався до адміністративної відповідальності 28.01.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП та 02.07.2025 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП; довідкою, складеною інспектором САП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції В. Олійник, з якої вбачається, що відповідно до Інформаційно-телекомунікаційної системи інформаційного порталу Національної поліції України відомості щодо належності транспортного засобу марки "ЗАЗ TF698К" д.н.з. НОМЕР_1 , відсутні; інформацією ВП №1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копією постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу, поясненнями самого правопорушника наданими ним у судовому засіданні, а також відеоматеріалом оглянутим у судовому засіданні.
Аналізуючи докази по справі, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 - судом не встановлено.
Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - є вчинення правопорушення особою повторно протягом року та в стані сп'яніння.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особливу суспільну небезпеку, яку становлять водії, що керують транспортними засобами у стані сп'яніння, особу ОСОБА_1 , який систематично притягується до відповідальності за керування ТЗ в стані сп'яніння, його ставлення до вчиненого, всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки інформація щодо належності транспортного засобу марки "ЗАЗ TF698К" д.н.з. НОМЕР_1 , відсутня.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 23-24, 33-35, 40-1, ч. 3 ст. 130, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. С. Янжула