Єдиний унікальний номер 422/3373/12
Номер провадження 4-с/205/1/26
16 січня 2026 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Дорошенко Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Гузь Є.В.,
розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі скаргу адвоката Похвалітого Анатолія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи: стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФАКТОР», Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
Адвокат Похвалітий А.А. в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, в якій просить зобов'язати Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , накладений 23.07.2013 у виконавчому провадженні №38891341 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 16.07.2013 державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Саламахою Д.І. (в Державному реєстрі речових прав запис про обтяження (Спеціальний розділ): 1780199). В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в провадженні Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ перебувало виконавче провадження №38891341. Правонаступником Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ є Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південносхідного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), який відповідно до офіційних даних 06.09.2022 припинено в результаті реорганізації. В результаті реорганізації Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) є правонаступником Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро). Згідно інформаційної довідки №445233032 від 26.09.2025 Державному реєстрі речових прав міститься запис про обтяження (Спеціальний розділ): 1780199; дата та час державної реєстрації: 23.07.2013 16:45:58; державний реєстратор: Гладков Д.Ю., Дніпропетровське міське управління юстиції, Дніпропетровська область; документи подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №38891341, видана 16.07.2013 державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Саламаха Д.І.; від обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб'єктів обтяження: Ленінський відділ державної виконавчої служби ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції, ЄДРПОУ 34984467; особа майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; опис предмета обтяження: все нерухоме майно. Таким чином, під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №38891341 державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Гладковим Д.Ю. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 16.07.2013 державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Саламахою Д.І. 23.07.2013 накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , вказане обтяження діє (чинне) станом на теперішній час (в Державному реєстрі речових прав запис про обтяження (Спеціальний розділ): 1780199). 26.09.2029 адвокат Похвалітий А.А. звернувся з адвокатським запитом вих. №47/2025 від 36.09.2025 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), з метою отримання інформації щодо стану виконавчого провадження №38891341. Відповідно до листа Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) вих. №315458 від 29.09.2025, на примусовому виконанні у відділі з 16.07.2013 перебувало виконавче провадження ВП №38891341 з примусового виконання виконавчого листа №2/422/3610/2012 від 22.05.2013, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «НАДРА»,ЄДРПОУ 20025456 заборгованості у розмірі 322313,55 грн, яке було завершено 05.01.2015 на підставі п.8 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент прийняття рішення - коштів від реалізації недостатньо для задоволення вимог). 30.09.2025 представник божника - адвокат Похвалітий А.А. звернувся до Відділу із заявою про скасування арешту нерухомого майна №48/2025 від 30.09.2025, згідно до якої просив орган державної виконавчої служби: скасувати арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений 23.07.2013 у виконавчому провадженні №38891341 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 16.07.2013 державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Саламахою Д.І. (в Державному реєстрі речових прав запис про обтяження (Спеціальний розділ): 1780199), без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження. Листом Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) вих. №328900 від 15.10.2025 відмовлено з посиланням на п.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у всіх інших випадках арешт може бути зняти за рішенням суду. З урахуванням викладеного, під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №38891341, державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Гладковим Д.Ю. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 16.07.2013 державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Саламахою Д.І., 23.07.2013 накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , вказане обтяження діє (чинне) станом на теперішній час, 15.10.2025 скаржнику відмовлено у скасування вказаного арешту майна, не зважаючи не те, що виконавче провадження №38891341 з примусового виконання виконавчого листа №2/422/3610/2012 від 22.05.2013, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ПАТ КБ «НАДРА»,ЄДРПОУ 20025456 заборгованості у розмірі 322313,55 грн., завершено 05.01.2015 на підставі п.8 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону 1999 року зі змінами та доповненнями). Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.12.2020 по справі №422/3373/12 (провадження №6/205/368/20) за результатами розгляду заяви ТОВ «ФК «Омега Фактор» про зміну стягувача, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання заяву ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фактор» задоволено частково; замінено стягувача у виконавчих листах №2/422/3610/2012 ПАТ «Комерційний Банк Надра» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фактор», ЄДРПОУ 42091357; в іншій частині у задоволенні заяви відмовлено. Ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.12.2020 по справі №422/3373/12 (провадження №6/205/368/20) не оскаржувалась, вказане судове рішення набрало законної сили 15.01.2021. Зважаючи на викладене, виконавчий документ - виконавчий лист №2/422/3610/2012 від 22.05.2013, виданий Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, після повернення з підстав, передбачених п.8 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону 1999 року зі змінами), не підлягає виконанню станом на теперішній час, виконавче провадження №38891341 знищено, у зв'язку із закінченням строків його зберігання. Таким чином, виконавчий документ - виконавчий лист №2/422/3610/2012 від 22.05.2013, виданий Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, після повернення 05.01.2015 з підстав, передбачених п.8 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в радакції закону 1999 року), не був пред'явлений Стягувачем до виконання в межах строку встановленого ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону 1999 року), тому Стягувачем пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку з чим виконавчий документ - виконавчий лист №2/422/3610/2012 від 22.05.2013, виданий Ленінським районним судом м. Дніпропетровська з 06.01.2016 не підлягає виконанню, а тому в силу прямої вказівки закону обтяження у вигляді арешту всього нерухомого майна боржника ОСОБА_1 підлягає зняттю (припиненню) на підставі ч.4 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08.01.2026 року відкрито провадження у даній справі.
13.01.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Астапенкової К.М. до суду надійшов відзив на скаргу, в якому Відділ ДВС вважає скаргу незаконною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), спецрозділу та архівних виконавчих проваджень, було встановлено, що на примусовому виконанні у відділі ДВС з 16.07.2013 перебувало виконавче провадження ВП №38891341 з примусового виконання виконавчого листа №2/422/3610/2012 від 22.05.2013, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «НАДРА», ЄДРПОУ 20025456 заборгованості у розмірі 322313,55 грн, яке було завершено 05.01.2015 на підставі п.8 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент прийняття рішення - коштів від реалізації недостатньо для задоволення вимог). Постановою державного виконавця від 05.01.2015 виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 8 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент вчинення процесульної дії), у зв'язку з недостатністю коштів від реалізації для задоволення вимог. Згідно п. 1 Розділу Х Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 №1829/5 зі змінами (далі - Правила) завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше 01 серпня поточного року та 01 лютого наступного року. Відповідно до п. 1 Розділу ХІ Правил передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Згідно п. 2 Розділу ХІ Правил строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Враховуючи вищевикладене, виконавчі провадження, які було завершено по 2021 рік включно, а виконавчі провадження за постановами про накладення адміністративного стягнення по 2023 рік включно, були знищені на підставі Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями. Таким чином, матеріали ВП №38891341 були знищені. Посилаючись на відсутність підстав для зняття арешту у виконавчому провадженні №38891341, передбачені статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час винесення постанов про повернення виконавчого документа стягувачу), та не сплати виконавчого збору просила відмовити у задоволенні скарги адвоката Похвалітого А.А. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання.
Скаржник ОСОБА_1 та його представника адвокат Похвалітий А.А. в судове засідання не з'явилися, від представника до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, скаргу підтримують, просять задовольнити.
Представник Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Астапенкова К.М. в судове засідання не з'явилася, у віздзиві на скаргу просила розгляд справи провести без участі представника Відділу.
Представник стягувача ТОВ «Фінансова компанія «ОМЕГА ФАКТОР» в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, пояснень щодо скарги, будь-яких заяв чи клопотань суду не подав.
Відповідно до ч. 2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі ДВС з 16.07.2013 перебувало виконавче провадження ВП №38891341 з примусового виконання виконавчого листа №2/422/3610/2012 від 22.05.2013, виданого Ленінським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ПАТ КБ «НАДРА», ЄДРПОУ 20025456 заборгованості у розмірі 322313,55 грн.
Згідно з інформаційною довідкою №445233032 від 26.09.2025 Державному реєстрі речових прав міститься запис про обтяження (Спеціальний розділ): 1780199; дата та час державної реєстрації: 23.07.2013 16:45:58; державний реєстратор: Гладков Д.Ю., Дніпропетровське міське управління юстиції, Дніпропетровська область; документи подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №38891341, видана 16.07.2013 державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Саламаха Д.І.; від обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб'єктів обтяження: Ленінський відділ державної виконавчої служби ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції, ЄДРПОУ 34984467; особа майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; опис предмета обтяження: все нерухоме майно.
Постановою державного виконавця від 05.01.2015 виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 8 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент вчинення процесульної дії), у зв'язку з недостатністю коштів від реалізації для задоволення вимог.
30.09.2025 представник божника - адвокат Похвалітий А.А. звернувся до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про скасування арешту нерухомого майна №48/2025 від 30.09.2025, згідно до якої просив орган державної виконавчої служби скасувати арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений 23.07.2013 у виконавчому провадженні №38891341 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 16.07.2013 державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Саламахою Д.І. (в Державному реєстрі речових прав запис про обтяження (Спеціальний розділ): 1780199), без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження.
Із письмової відповіді Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) вих. №328900 від 15.10.2025 відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні арешту з посиланням на п.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у всіх інших випадках арешт може бути зняти за рішенням суду.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
На час вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №38891341 діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі - Закон №606-XIV).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.32 Закону №606-ХІV, одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника.
Згідно ч.1 ст.52 Закону №606-ХІV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації.
Положеннями ч.ч.1,2 ст.57 Закону №606-ХІV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника.
Статтею 60 Закону №606-ХІV визначені підстави для зняття арешту з майна боржника, яке відбувається за рішенням суду, державним виконавцем або постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби .
Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.
Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Як встановлено судом, постановою державного виконавця від 05.01.2015 року у виконавчому провадженні №38891341 виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п.8 ч.1 ст.47 Закону №606-ХІV, тобто з підстав, що коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно.
Відповідно до ч.5 ст.47 Закону №606-ХІV повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону, якою встановлено строк для пред'явлення виконавчих документів для виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
У витязі з Автоматизованої системи виконавчого провадження зазначено граничний строк повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання - 05.01.2016 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.12.2020 по справі №422/3373/12 (провадження №6/205/368/20) за результатами розгляду заяви ТОВ «ФК «Омега Фактор» про зміну стягувача, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» задоволено частково; замінено стягувача у виконавчих листах №2/422/3610/2012 Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк Надра» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор», ЄДРПОУ 42091357; в іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.12.2020 по справі №422/3373/12 (провадження №6/205/368/20) не оскаржувалась, вказане судове рішення набрало законної сили 15.01.2021.
Судом встановлено, що виконавчий документ щодо боржника був повернутий стягувачу, ухвалою суду від 30.12.2020 року замінено стягувача ПАТ «Комерційний Банк Надра» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фактор», строк пред'явлення його до примусового виконання сплив, у задоволені заяви ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фактор» в частині видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання судом відмовлено, виконавче провадження на час звернення зі скаргою закінчене, проте залишився чинним арешт майна боржника.
Законом №606-ХІV питання щодо зняття арешту з майна боржника, скасування інших заходів примусового виконання рішень, виключення записів з відповідних реєстрів, у разі повернення виконавчого документу стягувачу, врегульовано не було.
Згідно з ч.ч.1,2,4 ст.40 Закону №1404-VІІІ, в діючий редакції та на момент звернення скаржника до виконавчої служби з заявою про скасування заходів примусового виконання рішення, встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Виконавча служба повідомила заявника про відсутність відкритого виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання.
Так, виходячи із норм діючого на момент виникнення правовідносин законодавства, а саме на момент повернення виконавчого документа стягувачу, у державного виконавця були відсутні передбачені Законом №606-XIV підстави для зняття арешту з майна боржника, оскільки повернення виконавчого документа з підстав, передбачених п.8 ч. 1 ст. 47 Закону №606-XIV не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Разом з тим, передбачені ст.ст.22,23 Закону №606-ХІV строки для повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання сплили та у їх поновленні стягувачу було відмовлено. Виконавче провадження знищене за спливом строку зберігання.
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, застосування арешту майна боржника, як обмежувального заходу, доцільне лише для забезпечення реального виконання рішення і не повинно призводити до порушення статті 1 Конвенції, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
При тому, що строк виконання судового рішення сплив і стягувачу було відмовлено у поновленні строку для пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, за вказаних обставин, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту з майна, накладеного у завершеному виконавчому провадженні, порушує права боржника на мирне володіння своїм майном.
Статтею 451 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Виконавче провадження закінчене і знищене за закінченням строку зберігання. Законодавством, яке діяло на момент накладення арешту на майно боржника та діючим законодавством не врегульований порядок скасування арешту майна боржника після закінчення виконавчого провадження, у разі спливу строку для повторного пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання.
Між тим, жодних доказів щодо наявності постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, суду не надано.
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені положення діючого законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги, тому що відсутність відкритого виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання свідчить з одного боку про безпідставність продовження дії арешту майна боржника, а з іншого боку про неможливість зобов'язання державного виконавця зняти такий арешт у закінченому та знищеному за строком зберігання виконавчому провадженні, тому що за нормами діючого законодавства виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом, а відповідно до ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ, таким випадком є лише скасування судом постанови про закінчення виконавчого провадження.
При таких обставинах єдиним ефективним способом, здатним відновити право власника, є не зобов'язання виконавця скасувати арешт, накладений на майно боржника, а скасування самого оскаржуваного рішення державного виконавця про арешт майна.
Скасування рішення державного виконавця, яке порушує права учасника виконавчого провадження відповідає ч.2 ст.451 ЦПК України і є таким, що відновить право власника мирно володіти своїм майном.
За таких обставин суд вважає що постанова про арешт майна підлягає скасуванню, оскільки у подальшому застосуванні такого арешту необхідність відсутня.
Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд
Скаргу адвоката Похвалітого Анатолія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи: стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФАКТОР», Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити частково.
Скасувати постанову державного виконавця Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 16.07.2013 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 38891341.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду в п'ятнадцятиденний строк із дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г.В.Дорошенко