справа № 208/2300/26
провадження № 1-кс/208/903/26
27 лютого 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участі прокурора: ОСОБА_3 ( в режимі ВКЗ),
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 7 м.Кам'янське клопотання заступника начальника СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , внесеного до ЄРДР за №12026041160000303 від 26.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше судимого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , військове звання солдат, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
До Заводського районного суду міста Кам'янського надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що в провадженні слідчих СУ ГУНП в Донецькій області, перебувають матеріали досудового розслідування за №12026041160000303 від 26.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.02.2026 об 11.06 год. ОСОБА_4 перебував у приміщенні магазину "EVA" (ТОВ "РУШ"), за адресою: вул. Михайла Грушевського, буд.27, Заводський район, м. Кам'янське, Дніпропетровська область. В цей момент у нього раптово виник протиправний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, а саме товару з вказаного магазину.
Реалізуючи свій раптово виниклий прямий протиправний умисел, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, 26.02.2026 об 11.08 год., перебуваючи у торговельному залі вказаного магазину, ОСОБА_4 взяв з полиці дезодорант гелевий чоловічий "Old Spice Captain 70 мл" (вартістю 95,29 грн.) та дезодорант стік чоловічий "Old Spice Whitewater 85 г" (вартістю 150,84 грн.), які сховав собі під куртку, вважаючи що його дії залишились непоміченими оточуючими, після чого попрямував до виходу з магазину. При цьому дії 26.02.206 об 11.09 год. ОСОБА_4 були помічені свідком ОСОБА_7 , яка підійшла до ОСОБА_4 та почала вимагати припинити його протиправні дії та повернути викрадене майно. При цьому ОСОБА_4 свої протиправні дії не припинив, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, усвідомлюючи що його таємні дії були поміщені, руками відштовхнув свідка ОСОБА_7 та, ігноруючи її законні вимоги припинити свої протиправні дії, утримуючи викрадене майно при собі, вибіг з магазину та втік у невстановленому в ході досудового розслідування напрямку.
Таким чином дії ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме, у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до протоколу затримання особи від 26.02.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано 26.02.2026 о 15:33 год.
26.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В клопотанні слідчий, за погодженням з прокурором, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, строком на 60 діб, зазначаючи, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
ІІ. Позиції учасників у судовому засіданні.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання.
ІІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали.
Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
(1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
(2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
(3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).
Статтею 177 КПК України, встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
(1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
(2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор;
(3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
Згідно із ч. 1 ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).
Згідно із ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
IV. Встановлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно із усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність у діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Слід однак зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження:
1. Проколом допиту свідка ОСОБА_7 від 26.02.2026;
2. Проколом допиту свідка ОСОБА_8 від 26.02.2026;
3. Протоколом пред'явлення особи ОСОБА_4 для впізнання свідку ОСОБА_7 від 26.02.2026;
4. Протоколом пред'явлення особи ОСОБА_4 для впізнання свідку ОСОБА_8 від 26.02.2026;
5. Відеозаписом з камер відеоспостереження приміщення магазину "EVA", в якому було вчинено вказаний злочин від 27.02.2026;
6. Протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст.208 КПК України від 26.02.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Щодо існування ризиків
Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, вказує також на існування ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може:
1. переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2. незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
3. вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя установив таке.
(1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Загроза реального відбуття з високою ймовірністю можуть спонукати його до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. З огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, ці обставини, як за національним законодавством, так і за практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування.
(2) Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Підозрюваний має мотив та об'єктивну можливість шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій, особливо враховуючи те, що підозрюваному відомо їх місце роботи свідків. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України.
Також, враховуючи, що обвинувачений має доступ до матеріалів кримінального провадження, в тому числі до анкетних даних свідків у кримінальному провадженні, що у поєднанні з тяжкістю злочину, у якому підозрюється та суворості покарання, яке загрожує йому у випадку доведення вини, з метою уникнення встановленої законом відповідальності є досить високим ризик того, що перебуваючи на волі обвинувачений може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом погроз або застосуванням насильства, з метою відмови або зміни в подальшому ними свідчень, про що, зокрема, свідчать зухвалий спосіб вчиненого злочину, крім того слід зазначити, що ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування, а й у подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від учасників, дослідження їх судом.
(3) Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується
Санкція статті за тяжке правопорушення передбачене ч.4 ст.186 КК передбачає позбавлення волі, у зв'язку з чим, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинений тяжкий злочин ОСОБА_4 може вчинити умисне правопорушення, зокрема проти власності, так як підозрюваний постійного джерела доходу не має. Тобто він підозрюється у вчиненні майнового злочину, не маючи постійного заробітку. Таким чином, існує достатньо підстав вважати, що перебуваючи поза межами місця позбавлення волі останній може вчинити інші корисливі злочини з метою отримати дохід "легким шляхом", що характеризує його антисоціальну поведінку та небезпечність для суспільства.
Особливо слід звернути на те, що підозрюваний ОСОБА_4 18.02.2026 був звільнений від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України на підставі ст.401 КК України. В цей же день він був звільнений з-під варти. При цьому 25.02.2026 вказане рішення набрало законної сили та підозрюваний ОСОБА_4 повинен був прибути до військової частини для подальшого проходження служби, де мав можливість нести службу та отримувати за це грошову винагороду. Водночас, підозрюваний до військової частини не прибув, а обрав протиправний спосіб заробітку коштів.
Мотиви слідчого судді щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного та інші питання
Оскільки раніше було встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4, ст.186 КК України та наявність декількох ризиків, то з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об'єктивно необхідним. Тому наступним кроком буде визначення, запобіжного заходу, який належить застосувати.
Прокурор просив застосувати щодо ОСОБА_4 найбільш суворий запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів, з визначенням розміру застави, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Прокурор вважав, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов'язків та не запобігатиме існуючим ризикам.
Як зазначалося раніше, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК).
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого - з моменту затримання (частини 1, 2 ст. 197 КПК України).
Зважаючи на встановлені судом ризики, про які йшлося вище, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя, врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. Така оцінка стосується перспективних фактів, тому слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, такі як домашній арешт та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього
На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного.
Слідчий суддя також враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде не недієвим.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що щодо ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою та таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Попри це, згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Щодо визначення розміру застави
Визначаючись із розміром застави, слідчий суддя врахував таке.
В клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчий, за погодженням з прокурором, просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних громадян. Відтак, саме такий розмір застави зможе забезпечити його належнй процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких умов, слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_4 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов'язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами таабо покладених судом на нього обов'язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною.
З огляду на вищенавдене, слідчий суддя вважає, що визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176 - 178, 182 - 184, 193, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання заступника начальника СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , внесеного до ЄРДР за №12026041160000303 від 26.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26.04.2026.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його затримання, з 15:33 год. 26.02.2026.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків, у сумі 266 240 ( двісті шістдесят тисяч двісті сорок) гривень, які підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент, що є підставою для звільнення підозрюваного з-під варти, і останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
1. прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду на визначений ними час;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виконання ухвали покласти на СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання вищеперерахованих обов'язків, та якщо будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин, застава буде звернена в дохід держави.
Строк дії обов'язків визначити в межах строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з моменту звільнення особи під заставу.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, прокурору, захиснику.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено і проголошено 27.02.2026 о 16:50 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1